Ухвала суду № 97582608, 11.06.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4699/13-к

Провадження по справі № 1-кп/752/594/21

У Х В А Л А

"11" червня 2021 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі колегії суддів:

головуючого - судді Єсауленко М.В.,

суддів - Валігури Д.М., Токмана Ю.Ф.

при секретарі - Царанковій Д.В.,

під час проведення в приміщені суду в м. Києві підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні, данні про яке 21.11.2012 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42012110000000026, відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожен з яких обвинувачується у вчинені злочинів, передбачених пунктами 6, 12 частини 2 статті 115 КК України, пунктами 1, 6, 12, 13 частини 2 статті 115 КК України,

за участю сторін і учасників кримінального провадження:

прокурора - Швеця Т.О.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників - Оверчук Ю.О, Костюченко О.І., Мудрого А.М.

встановив:

На розгляд Голосіївського районного суду м. Києва 16.10.2015 надійшов обвинувальний акт у вищезазначеному провадженні, складений та затверджений 15.10.2015 прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури м. Києва Швецом Т.О.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2. і ОСОБА_3 обвинувачуються у тому, що 06.06.2012, перебуваючи у кв. АДРЕСА_1 , вчинили умисне вбивство ОСОБА_4 . Такі їх дії кваліфіковані за п.6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисних мотивів за попередньою змовою групою осіб.

Окрім того, 27.06.2012, перебуваючи у кв. АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вчинили умисне вбивство ОСОБА_5 . Такі дії обвинувачених кваліфіковані за п.1, 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, як вбивство двох осіб, вчинене з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб, особами, які раніше вчинили умисне вбивство.

Також, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 обвинувачуються у тому, що 04.07.2012, перебуваючи у лісосмузі, що розташована поблизу села Соколівка Жашківського району Черкаської області, що на 176 кілометрі автошляху Київ-Одеса, вчинили умисне вбивство ОСОБА_6 . Такі дії обвинувачених кваліфіковані за п.1, 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, як вбивство трьох осіб, вчинене з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб, особами, які раніше вчинили умисне вбивство.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.07.2019 справа призначена до підготовчого судового засідання, під час проведення якого прокурор зазначив, що обвинувальний акт є таким, що відповідає вимогам КПК України, а кримінальне провадження - підсудним Голосіївському районному суду м. Києва. Просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Підстав для закриття провадження прокурор не вбачає.

Сторона захисту під час проведення підготовчого судового засідання заперечувала проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, посилаючись на невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні завив клопотання про повернення обвинувального акту, зокрема з підстав, зазначених ним у письмових клопотаннях. Такими підставами визначив наступні обставини: невідповідність правової кваліфікації та кваліфікуючих ознак фактичним обставинам; неточності у адресі квартири по епізоду з потерпілою ОСОБА_4 ; відсутність обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , посилання у акті на докази (висновки експертів); неповноту даних, що містяться у Реєстрі матеріалів досудового розслідування; неправильну кваліфікацію; відсутність повних відомостей про померлих; необґрунтованість обвинувачення в частині визначення корисного умислу по епізоду з потерпілою ОСОБА_4 з тих підстав, що квартира не була приватизована; відсутність захисника під час вручення обвинуваченого акту; не ознайомлення його з оригіналами матеріалів досудового розслідування, незрозумілість обвинувачення тощо.

Також зазначив, що обвинувальний акт складений прокурором після завершення строків досудового розслідування, оскільки, на його думку, строк досудового розслідування було перевищено на 39 днів.

Обвинувачений ОСОБА_2 під час проведення підготовчого судового засідання також заявив клопотання про повернення обвинувального акту, підтримавши раніш подані ним заяви. Так підставами для повернення обвинувального акту зазначив наступні обставини: невручення акту його захиснику - ОСОБА_7 ; відсутність довідки про зазначення місця зберігання речових доказів та відомостей в ЄРДР про даний обвинувальний акт; відсутність даних про обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_8 ; посилання на докази - висновки експертів; не ознайомлення його з оригіналами матеріалів досудового розслідування; не вірне зазначення місця складання обвинувального акту та правої кваліфікації; відсутність повних відомостей про померлих; безпідставність визначення відомостей про потерпілих; відсутність відомостей про судові витрати, а саме на залучення експертів; неправильне визначення місця, в якому було знайдено труп ОСОБА_6 ; вручення обвинувального акту без участі захисника. Також ОСОБА_2 вважає, що формулювання обвинувачення містить припущення, сам акт є некоректним, неконкретизованим, таким, що містить неналежне формулювання обвинувачення, що робить для нього не зрозумілим пред`явлене обвинувачення та порушує його право на захист. Також зазначає, що прокурором не виконані ухвали слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва.

Також як підставу для повернення обвинувального акту прокурору ОСОБА_2. зазначив невідповідність Реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ст. 109 КПК України, оскільки у ньому не відображені усі слідчі та процесуальні дії, результати досудового розслідування, не визначений їх хронологічних порядок тощо.

Обвинувачений ОСОБА_2 вважає, що вищевикладені ним обставини для повернення обвинувального акту прокурору є новими, і не досліджувалися раніше.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав вищезазначені клопотання, і зазначив, що обвинувальний акт викладений так, що йому не зрозуміло пред`явлене обвинувачення.

Захисники підтримали доводи своїх підзахисних.

Суд, розглянувши клопотання сторони захисту, дослідивши додатки, додані до них, прийшов до наступних висновків.

Обвинувальний акт складений прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури м. Києва Швецом Т.О. Враховуючи вимоги ч.1 ст. 36 КПК України, які зазначають, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а також положення п.5 ч.1 ст. 291 КПК України, суд зазначає, що формулювання обвинувачення та правова кваліфікація, викладаються в обвинувальному акті у тому виді, як це вважає за правильне прокурор. Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті фактичних обставин з формулюванням обвинувачення та правовою кваліфікацію кримінальних правопорушень, як і конкретизація правової кваліфікації кримінальних правопорушень (про що зазначає сторона захисту у клопотаннях про повернення обвинувального акту), не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії суд не вправі давати оцінку вказаним обставинам. Тому, суд відхиляє доводи сторони захисту, викладені у клопотаннях про повернення обвинувального акту з підстав, зокрема, некоректності та неправильності формулювання обвинувачення та правової кваліфікації кримінальних правопорушень.

Суд вважає, що повернення обвинувального акту можливо лише за наявності суттєвих порушень КПК України, які не можуть бути усунуті.

До обвинувального акту також доданий реєстр матеріалів досудового розслідування (а.с. 26-46, т. 1), що свідчить про виконання прокурором п.1 ч.4 ст. 291 КПК України. Суд відхиляє доводи обвинуваченого ОСОБА_2 , що викладені у клопотанні від 26.02.2019 про те, що реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам ст. 109 КПК України, оскільки в повній мірі не відображає хід та проміжні результати досудового розслідування, не містить найменування всіх процесуальних дій, викладений в хронологічному порядку тощо. На стадії підготовчого судового засідання, суд не наділений повноваженнями перевіряти дані, що містяться у реєстрі матеріалів досудового розслідування, зокрема, досліджувати питання щодо повноти та правильності цих даних. Окрім того, невідповідність даних Реєстру матеріалів досудового розслідування, не може бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

До обвинувального акту також додані розписки підозрюваних та їх захисників про отримання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування (а.с. 47-64, т. 1), а також містяться розписки з яких вбачається, що їм роз`яснено про право на суд присяжних, що свідчить про виконання стороною обвинувачення вимог п.3 ч.4 ст. 291 КПК України. Доводи обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що обвинувальний акт та реєстр матеріалів не вручався ОСОБА_7 , який постановою слідчого від 15.08.2012 був допущений до справи як захисник, суд вважає доведеним, але таке порушення фактично може бути усунене, шляхом вручення акту захиснику. Окрім того, дії захисника ОСОБА_7 із здійснення захисту, не носять реальний та дійових характер, враховуючи його неявку на неодноразові виклики у судові засідання. Також суд звертає увагу, що обвинувальний акт був вручений іншому захиснику ОСОБА_2 - адвокату Свінцицькому І.А., чиї повноваження підтверджуються даними доручення про надання безоплатної вторинної допомоги від 03.03.2015 за № 026-0010803 (а.с. 182), що також не може свідчити про порушення права на захист. Доводи про те, що обвинувальний акт вручався підозрюваному ОСОБА_2 без присутності захисника, не можуть вважатися доведеними на данній стадії і різні дати у розписках про отримання обвинувальних актів ОСОБА_2 та захисником Свінцицьким І.А. , не можуть беззаперечно доводити такий факт. Аналогічні доводи обвинуваченого ОСОБА_3 , також не знайшли свого підтвердження під час проведення підготовчого судового засідання. Окрім того, суд звертає увагу, що зазначені обставини не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту.

Доводи про відсутність довідки про зазначення місця зберігання речових доказів та повні відомості про померлих, невнесення відомостей до ЄРДР про даний обвинувальний акт, суд також відхиляє, оскільки обов`язковість вищезазначених даних у акті не визначена вимогами ст. 291 КПК України.

Доводи сторони захисту про те, що обвинувальний акт не містить даних про таку обтяжуючу обставину, як рецидив злочинів, враховуючи наявні у ОСОБА_1 незняті і непогашені судимості, відсутність даних про розмір витрат на залучення експерта, та посилання на такі висновки у акті, суд вважає несуттєвими та такими, що не є підставою для повернення обвинувального акту.

Колегія суддів, ознайомившись із обвинувальним актом, приходить до висновку, що він в цілому відповідає вимогам статті 290 КПК України, зокрема, в ньому міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується обвинуваченим, та які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті закону про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, зазначені анкетні відомості про потерпілих (а.с. 6, т.1), обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , а саме вчинення злочину у стані сп`яніння. Прокурором були допущені певні порушення при складанні акту та його врученні стороні захисту, між тим, суд визнає зазначені порушення тиками, що є несуттєвими, та такими, що можуть бути усунені під час судового розгляду, зокрема під час виконання ст. 338-340, 348, 350 КПК України.

Окрім того, колегія суддів Апеляційного суду м. Києва від 18.12.2015 за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 20.10.2015, якою обвинувальний акт визнано таким, що не відповідає вимогам КПК України, встановила, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні відповідає вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України та містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зокрема, щодо дій, вчинених конкретно кожним з обвинувачених, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з положеннями закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, та формулювання обвинувачення, яке відповідає вимогам п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 415 КПК України висновки та мотив, з яких скасовані судові рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.

Інші доводи сторони захисту щодо невідповідності обвинувального акту суд також відхиляє, оскільки їх дослідження призведе до оцінки обґрунтованості кваліфікації діянь обвинувачених, правильності та конкретності формулювання висунутого обвинувачення, чим буде перевищено положення ст.314 КПК України, якою визначені повноваження суду на стадії підготовчого судового засідання.

Клопотання ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, яке подано ним раніше, у зв`язку з тим, що обвинувальний акт поданий до суду у порушення строків досудового розслідування, є таким, що не підлягає задоволенню. Так, пункт 10 ч.1 ст.284 КПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після введення в дію цих змін, а саме - після 15.03.2018, тобто, така норма не може бути застосована у даному кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.10.2015. Тому, підстав для закриття вказаного кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд не вбачає і визнає клопотання ОСОБА_3 необґрунтованим. Окрім того, порушення строків досудового розслідування, не є підставою для повернення обвинувального акту.

Доводи ОСОБА_3 про те, що обвинувальний акт складений поза межами строків досудового розслідування, а також доводи обвинувачених про те, що вони не ознайомлені з матерілами досудоовго розслідування та інші, суд вважає такими, що підлягають перевірці та оцінці під час проведення судового розгляду та дослідження доказів в цілому, оскільки під час проведення підготовчого судового засідання суд позбавлений можливості вдаватися до дослідження обставин кримінального провадження.

Зазначене вище дає підстави колегії суддів також відхилити доводи обвинуваченого ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.290, 314-315 КПК України, суд

постановив:

Стороні захисту у клопотаннях про повернення обвинувального акту, закриття кримінального провадження відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

_______ ___ ______

М.В. Єсауленко Ю.Ф. Токман Д.М. Валігура