Постанова № 9758228, 20.05.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20.05.2010 р. справа № 2а- 3425/10/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі судового засідання Алексєєнко О.В.,

за участі представників :

позивача - Ткаченко С.В.,

відповідача - Христофоров О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товарства з обмеженою відповідальністю "Ізюмський агрошляхбуд"

до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

проскасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізюмський агрошляхбуд»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому (з урахуванням уточнень) просив скасувати податкові повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 14.01.2009р. №0000011520/0 на суму 10.348,00 грн., від 11.02.2009 р. № 0000011520/1 на суму 10.348,00 грн. та від 29.03.2010 р. № 0000011520/2 на суму 10.348,00 грн..

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав, що спірні податкові повідомлення - рішення були винесені ОДПІ з посиланням на п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за несвоєчасну оплату узгоджених податкових зобов"язань з податку на додану вартість. Проте, ТОВ «Ізюмський агрошляхбуд»не порушував у спірних правовідносинах строків оплати податкових зобов"язань з податку на додану вартість, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та банківськими виписками, які відповідач не врахував при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень. У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Ізюмська об"єднана державна податкова інспекція у Харківській області з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач указав, що позивач самостійно обрахував суми податкових зобов"язань по податку на додану вартість, склав та подав до Ізюмської ОДПІ відповідні декларації. Перевіркою, проведеною за даними особових рахунків платника податків, було встановлено порушення ТОВ "Ізюмський агрошляхбуд" п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: не сплата сум податкових зобов"язань, зазначених ним у поданій ним податковій декларації протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації. Самостійно узгоджені податкові зобов'язання з ПДВ у розмірі 20.696,00 грн. були оплачені ТОВ "Ізюмський агрошляхбуд" з порушенням встановлених законом термінів сплати на строк, який перевищує 90 календарних днів. В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги і доводи заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізюмський агрошляхбуд" як платників податків, зборів (обов'язкових платежів), в тому числі і з податку на додану вартість, знаходиться на обліку в Ізюмській ОДПІ Харківської області. Перелічені обставини визнаються сторонами по справі, у суду не виникає сумнівів у добровільності та достовірності їх визнання, а тому ці обставини додатково перед судом не доказуються.

29.12.2009р. Ізюмською ОДПІ Харківської області була проведена документальна (невиїзна) перевірка ТОВ «Ізюмський агрошляхбуд»(ідентифікаційний код - 03581925) з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов"язань з податку на додану вартість.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 30.12.2009р. №2164/1520/03581925.

14.01.2010р. з посиланням на даний акт відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000011520/0, яким до ТОВ "Ізюмський агрошляхбуд" на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовано штрафну санкцію у розмірі 10.348,00 грн. (50% від суми несвоєчасно оплаченого податкового зобов'язання) за затримку оплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ, що перевищує 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов"язання.

Відносно названого податкового повідомлення-рішення позивач розпочав передбачену ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»процедуру оскарження рішень контролюючих органів, подавши адміністративні скарги послідовно до Ізюмської ОДПІ у Харківській області та ДПА у Харківській області. Оскільки адміністративні скарги позивача були відхилені, а спірна сума податкового зобов'язання залишилась незмінною, то відповідач, ОДПІ з метою доведення нового граничного строку оплати податкового зобовязання, визначеного первісним податковим повідомленням-рішенням, склав та направив на адресу ТОВ "Ізюмський агрошляхбуд" податкові повідомлення-рішення від 11.02.2009 р. №0000011520/1 на суму 10.348,00 грн. та від 29.03.2010р. № 0000011520/2 на суму 10.348,00 грн..

Як зясовано судовим розглядом фактичною підставою для прийняття відповідачем спірних правових актів індивідуальної дії слугував відображений в акті перевірки від 30.12.2009р. №2164/1520/03581925 висновок контролюючого органу про порушення ТОВ "Ізюмський агрошляхбуд" п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: несвоєчасна оплату ТОВ "Ізюмський агрошляхбуд" самостійно узгоджених податкових зобов"язань з ПДВ за листопад 2007р., грудень 2007р., лютий 2008р., квітень 2008р., травень 2008р., червень 2008р. на загальну суму 20696,00 грн.

Перевіряючи даний висновок та винесені на підставі даного висновку спірні правові акти індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що в додатку до акту перевірки відповідачем відображено погашення ТОВ "Ізюмський агрошляхбуд" податкових зобов"язань з ПДВ в сумі 20.696,00 грн. шляхом проведення облікових операцій по картці особового рахунку по податку на додану вартість в наступному порядку:

-по декларації №19561 від 18.12.2007р. (дата нарахування-04.01.2008р.) зараховано сплату 31.12.2008р. на суму 399,88грн.; 16.01.2009р. - на суму 687,00грн., 18.02.2009р. - на суму 672,00грн., 20.03.2009р. - на суму 159,00грн., 16.04.2009р. - на суму 80,00грн.; 21.05.2009р. - на суму 1730,12грн.;

-по декларації №22388 від 18.01.2008р. (дата нарахування-30.01.2008р.) зараховано сплату 21.05.2009р. на суму 307,84грн., 18.06.2009р. - на суму 1267,00грн., 30.07.2009р. - на суму 1985,16грн.;

-по декларації №3159 від 18.03.2008р. (дата нарахування - 31.03.2008р.) зараховано сплату 30.07.2009р. на суму 335,01грн., 03.08.2009р. - на суму 732,99грн.;

-по декларації №8560 від 20.05.2008р. (дата нарахування-30.05.2008р.) зараховано сплату 03.08.2009р. на суму 197,09грн., 21.08.2009р. - на суму 1110,31грн., 26.08.2009р. - на суму 15,60грн.;

-по декларації №9506 від 19.06.2008р. (дата нарахування-01.07.2008р.) зараховано сплату 26.08.2009р. на суму 1465,00грн.;

-по декларації №13005 від 19.07.2008р. (дата нарахування-30.07.2008р.) зараховано сплату 26.08.2009р. на суму 4846,45грн., 28.08.2009р. - на суму 2950,35грн., 30.09.2009р. - на суму 1755,20грн.

В судовому засіданні представник відповідача надав суду пояснення, які повністю узгоджуються з зібраними судом доказами по справі та згідно з якими висновки акту зроблені виключно на підставі перевірки картки особових рахунків ТОВ "Ізюмський Агрошляхбуд" без дослідження первинних документів та відомостей бухгалтерського обліку позивача.

Суд відзначає, що згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій субєкта владних повноважень, а правовим мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Перевіряючи фактичну обґрунтованість висновків відповідача про несвоєчасну оплату ПДВ за листопад - грудень 2007р., лютий 2008р., квітень - червень 2008р., суд відмічає, що відповідно до наявних у справі документів по декларації №19561 від 18.12.2007р. ПДВ в сумі 3.728,00грн. сплачений позивачем платіжним дорученням від 28.12.2007р. №292 на суму 3.728,00грн., по декларації №22388 від 18.01.2008р. ПДВ в сумі 3.560,00грн. сплачений платіжним дорученням від 30.01.2008р. №17 на суму 3.560,00грн., по декларації №3159 від 18.03.2008р. ПДВ в сумі 1.068,00грн. сплачений платіжним дорученням від 27.03.2008р. №41 на 1.068,00грн., по декларації №8560 від 20.05.2008р. ПДВ в сумі 1.323,00грн. сплачений платіжним дорученням від 26.05.2008р. №84 на суму 1.323,00грн., по декларації №9506 від 19.06.2008р. ПДВ в сумі 1.465,00грн. сплачений платіжним дорученням від 27.06.2008р.№114 на суму 1.465,00грн., по декларації №13005 від 19.07.2008р. ПДВ в сумі 9.552,00грн. сплачений платіжним дорученням від 29.07.2008р. №147 на суму 5.000,00грн. та платіжним дорученням від 30.07.2008р. №148 на суму 4.552,00грн.

Оглянуті судом та долучені до матеріалів справи оригінали перелічених платіжних доручень містять визначене позивачем призначення платежу, а також позначку банківської установи про прийняття платіжних доручень до виконання.

Дати виконання цих платіжних доручень знаходяться в межах граничних строків оплати самостійно визначених позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за листопад - грудень 2007р., лютий 2008р., квітень - червень 2008р.

Суд зауважує, що відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою такого податку, збору.

За визначенням ч.1 ст.2 Закону України "Про систему оподаткування" під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Згідно з п.1.2 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Аналізуючи положення наведених норм закону, суд доходить висновку, що обов'язок платника податків по оплаті податкового зобов'язання, тобто податку, збору (обов'язкового платежу) підлягає виконанню шляхом вчинення ним дій, спрямованих на перерахування належної платнику податків суми коштів на рахунки установ Державного казначейства України, оскільки в силу ст.48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України.

Правовідносини з приводу порядку проведення розрахунків коштами унормовані Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

З положень ст.ст.21 і 22 згаданого закону витікає, що ініціювавши переказ грошей, суб'єкт права здійснив всі залежні від нього дії по оплаті податкового зобов'язання, а тому з дати вчинення цих дій означений суб'єкт права є таким, що виконав обов'язок по оплаті податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 8.6.2 п.8.6 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, має право здійснювати операції з коштами без їх узгодження з податковим органом, за винятком операцій, визначених у підпункті "б" підпункту 8.6.1 цього пункту.

Операції по оплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) не згадуються у п.п."б" п.п. 8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а відтак при здійсненні таких операцій платник податків в силу конституційного припису ст.41 Конституції України щодо непорушності права приватної власності повноважний самостійно визначати призначення платежу і контролюючий орган відповідно до п.7.7 ст.7 названого закону не має права змінювати здійснене платником волевиявлення по визначенню подальшої юридичної долі належних йому активів.

Відповідно до абз.1 п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд зазначає, що у спірних правовідносинах позивачем приписи абз.1 п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не порушувались, позаяк самостійно визначені податкові зобов'язання по ПДВ були сплачені позивачем у строк та в порядку, що визначені законом.

Змінивши призначення визначеного платником податків платежу, відповідач припустився порушення вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, де указано, що органи державного влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією України і помилково застосував до позивача запроваджену п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" міру юридичної відповідальності за діяння у вигляді несвоєчасної оплати узгодженої суми податкового зобов'язання, вчинення якого з боку позивача не підтверджено матеріалами справи.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, ОДПІ не подав до суду доказів правомірності спірних рішень, а тому суд визнає, що встановлений спірними рішеннями обовязок ТОВ «Ізюмський агрошляхбуд»оплатити суму штрафу, суперечить правам та охоронюваним інтересам даного платника податків в частині здійснення розрахунків з державою по податкам, зборам (обовязком платежам).

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, то поданий ТОВ «Ізюмський агрошляхбуд»позов належить задовольнити. При цьому, суд бере до уваги, що помилкове зазначення позивачем дати винесення спірного податкового повідомлення-рішення, згідно з ч.2 ст.11 КАС України не є перешкодою в скасуванні даного правового акту індивідуальної дії.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмський агрошляхбуд" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області від 14.01.2010р. №0000011520/0, від 11.02.2010р. №0000011520/1, від 29.03.2010р. №0000011520/2.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмський агрошляхбуд" (місцезнаходження 64309, Харківська область, Ізюмський район, м.Ізюм, вул.Леванєвського, буд.48; ідентифікаційний код 0358192) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 3 (три) грн. 40коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі (у разі проголошення постанови у відсутність особи, яка бере участь у справі, - з дня отримання нею копії постанови) заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова у повному обсязі виготовлена 25.05.2010р.

Суддя Сліденко А.В.