Рішення № 97579822, 07.06.2021, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/557/21

Провадження №2/443/1013/21

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

07 червня 2021 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної організації «Комбінат «Троянда» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку із невиконанням рішення про поновлення на роботі,

за участю:

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2 , –

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 (позивачка) подала до суду позов до ДО «Комбінат «Троянда» (відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в зв`язку з невиконанням рішення про поновлення на роботі за період з 01.09.2020 по 31.03.2021 в розмірі 37 666,37 грн та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивачка покликається на те, що рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 26.07.2018 допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення її на роботі та стягнення виплати заробітної плати за один місяць. 10.12.2018 Львівський апеляційний суд у задоволенні скарги відповідача на рішення суду І інстанції, відмовив, а рішення місцевого суду залишив без змін. Вказаним рішенням встановлено, що середній заробіток позивачки складав 201 грн 44 коп. та з відповідача на користь позивача стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня ухвалення рішення судом, тобто до 26.07.2018. Станом на дату подання цього позову відповідачем у справі ДО «Комбінат Троянда» рішення Жидачівського районного суду від 26.07.2018 не виконано, її не поновлено на посаді начальника дільниці зберігання ДО «Комбінат Троянда». На неодноразові звернення відповідач вчиняє умисні дії з метою ухилитися від виконання судового рішення про поновлення її на роботі. По виконанню даного рішення відкрито виконавче провадження №57567268. Вона позбавлена заробітної плати, яка належить їй за час перебування у трудових відносинах з останнім за невиконання рішення про поновлення на роботі. Внаслідок протиправної бездіяльності відповідача вона не може реалізувати право на працю, гарантоване чинним законодавством України. Рішенням Жидачівського районного суду стягнуто з відповідача в її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27.07.2018 по 31.08.2020 включно в розмірі 125 609,93 грн, проте надалі з 01.09.2020 по даний час відповідні виплати їй не здійснюються. Позивачка належить до 12 розряду оплати праці Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, тому до неї застосовується тарифний коефіцієнт 2,12. Розрахунковий оклад позивача з 01 вересня по 31 грудня 2020 за коефіцієнтом 2,12 становитиме 4 717,00грн (2 225,00 грн*2,12=4 717,00 грн.), з 1 січня 2021 року по 31 листопада 2021 року за коефіцієнтом 2,12 становитиме 5 660,40 грн. (2 670,00 грн *2,12=5 660,40 грн). Таким чином, коригуючий коефіцієнт (між окладами до підвищення та після підвищення) становитиме 1,2 (5 660,40 грн/4 717,00 грн =1,2).Оскільки середньоденний заробіток розраховується з урахуванням коригуючого коефіцієнта, тому середньоденний заробіток позивача становитиме 241,73 грн (201,44 грн * 1,2=241,73 грн). За час вимушеного прогулу у зв`язку з невиконанням рішення про поновлення на роботі (без урахуванням періоду, за який стягнуто судовим рішенням), що розпочався з 01 вересня 2020 року та станом до 31 березня 2021 року кількість днів вимушеного прогулу позивачки становить 147 днів. Тому середній заробіток позивача за цей час становить 35 534,31 грн (241,73 грн*147 дні=35 534,31 грн). Розмір компенсації позивачу втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, з суми боргу в розмірі 35 534,31 за період з 01 вересня 2020 року до 31 березня 2021 року становить 2 132,06 грн, яка розраховується шляхом множення суми боргу на індекс інфляції та наступним відніманням боргу: 35 534,31 грн*1,06- 35 534,31 грн=2 132,06 грн. Таким чином, із відповідача підлягають стягненню кошти як середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з невиконанням рішення про поновлення на роботі за період з 01 вересня 2020 року до 31 березня 2021 року в розмірі 35 534,31 грн (з урахуванням коригуючого коефіцієнта) та втрати частини заробітку через затримку виплати в розмірі 2 132,06 грн, а в загальному – 37 666,37 грн.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала повністю.

Представник позивачки позов підтримав повністю, покликаючись на викладені у ньому обставини, та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, хоч про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

Заяви та клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви (а.с.69-72).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 06.04.2021 позовну заяву залишено без руху (а.с.65-67).

Ухвалою від 09.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.79-80).

Суд, заслухавши пояснення позивачки та її представника, з`ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення частково виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 26.07.2018, яке набрало законної сили, позов задоволено повністю, скасовано наказ Державної організації «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України «Про звільнення» №38-к від 20 березня 2018 року, яким ОСОБА_1 звільнено з 29 березня 2018 року з посади начальника дільниці Державної організації «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника дільниці Державної організації «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України з 30 березня 2018 року. Стягнуто з Державної організації «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України (ЄДРПОУ 14373294) на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 30 березня 2018 року по 26 липня 2018 року, в розмірі 15 913 гривень 76 копійок, з яких підлягають до стягнення податок на доходи фізичних осіб та обов`язкові платежі. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення виплати заробітної плати за один місяць, з яких підлягають до стягнення податок на доходи фізичних осіб та обов`язкові платежі (а.с.34-38).

Цим рішенням встановлено суму середнього заробітку ОСОБА_1 – 201,44 грн (а.с.37).

Листом ДО «Комбінат Троянда» від 06.08.2018 повідомлено ОСОБА_1 , що згідно чинного наказу Державної організації «Комбінат Троянда» №10-к від 26.01.2018, посаду начальника дільниці зберігання виведено із штатного розпису ДО «Комбінат Троянда». Враховуючи відсутність у штатному розписі ДО «Комбінат Троянда» посади начальника дільниці зберігання, виконання рішення суду в частині поновлення її на попередній посаді, станом на поточну дату є неможливим. Разом з тим, інформують, що адміністрацією ДО «Комбінат Троянда» здійснюються всі можливі заходи для належного та повного виконання рішення суду (а.с.28).

Постановою державного виконавця від 31.10.2018, відкрито виконавче провадження №57567268 по примусовому виконанню виконавчого листа №2/443/753/18, виданого 26.07.2018 Жидачівським районним судом про скасування наказу ДО «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України «Про звільнення» №38-к від 20.03.2018 року. Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення виплати заробітної плати за один місяць, з яких підлягають до стягнення податок на доходи фізичних осіб та обов`язкові платежі (а.с.20-21).

Постановами державного виконавця від 08.11.2018 та 14.11.2018 у виконавчому провадженні №57567268, за невиконання рішення суду накладено на боржника ДО «Комбінат «Троянда» штрафи у розмірі 5 100,00 грн та 10 200,00 грн (а.с.31-32, 39-40).

Відповідно до постанови державного виконавця від 22.12.2020, відновлено виконавче провадження №57567268 з виконання виконавчого листа №2/443/753/18 (а.с.25-26).

Листом ДО «Комбінат Троянда» від 13.01.2021 проінформовано Жидачівське районне відділення ДВС, що для забезпечення виконання рішення Жидачівського районного суду Львівської області та виконавчого провадження №57567268 ДО «Комбінат Троянда» звернулася до Державного агентства резерву України щодо можливості введення в штатний розпис комбінату рівносильної посади, на якій буде можливість поновити ОСОБА_1 , однак станом на 13.01.2021 відповіді не отримано (а.с.18).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з вимушеним прогулом позивачки при затримці виконання рішення про поновлення її на роботі.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України), Закону України «Про оплату праці» (далі – Закон №108/95-ВР), Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100 (далі – Порядок №100), Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078 (далі – Порядок №1078) та Положення про порядок компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. №1427 (далі – Положення №1427).

Так, відповідно до частини 1 статті 94 КЗпП України заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Приписами норм частин 1-4 статті 96 КЗпП України встановлено, що системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики). Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників – залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати. Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Згідно з положеннями частини 7 статті 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки (стаття 236 КЗпП України).

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону №108/95-ВР, порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з приписами статті 34 Закону №108/95-ВР, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок №100 обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду (підпункт «з» пункту 1).

Відповідно до приписів пункту 4 Порядку №100, якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Згідно з пунктом 5 Порядку №100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

За змістом пункту 10 Порядку №100 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) обчислення середньої заробітної плати у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. Коефіцієнт підвищення визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), встановленого працівнику після підвищення, на тарифну ставку (посадовий оклад), що була встановлена до підвищення.

Нормою пункту 3 Порядку №1078 передбачено, що до об`єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться, зокрема виплати, які обчислюються із середньої заробітної плати.

Згідно з положеннями пункту 2 Положення №1427, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.

Крім цього, суд враховує положення частини 4 статті 82 ЦПК України, відповідно до яких обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Також, суд зважає на роз`яснення, викладені у пункті 34 постанови Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 34 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», згідно з яким рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 26.07.2018 позивачку ОСОБА_1 поновлено з 30.03.2018 на посаді начальника дільниці Державної організації «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України.

Однак, це рішення суду на час подання позивачкою позовної заяви та розгляду справи у суді залишалося невиконаним.

Надаючи оцінку аргументам сторони позивача суд зауважує, що Конституцією України встановлено обов`язковість до виконання судового рішення (стаття 129-1). Крім цього, статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 КЗпП України, згідно якої проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці.

Фактичних даних, які б свідчили, що відповідач ДО «Комбінат Троянда» виконав рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 26.07.2018, яке набрало законної сили, та поновив позивачку ОСОБА_1 на посаді начальника дільниці суду не надано і судом не здобуто, відтак суд доходить переконання, що роботодавцем (ДО «Комбінат Троянда») не забезпечено здійснення фактичного поновлення працівника ( ОСОБА_1 ) за рішенням суду, а відтак такий працівник має право на отримання середнього заробітку за час невиконання рішення суду про поновлення на посаді за вказаний період (з урахуванням коефіцієнту підвищення заробітної плати).

Аналізуючи розрахунок суми середнього заробітку за час затримки відповідачем виконання рішення про поновлення позивачки на роботі суд зауважує, що арифметичний розрахунок цієї суми не викликає сумнівів у своїй правильності, оскільки проведений із врахуванням коректних вихідних даних та показників відповідно до вимог Порядку.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі за період з 01.09.2020 по 31.03.2021 у сумі 35 534 грн 31 коп суд вважає обґрунтованим, тому такий підлягає стягнення з відповідача на користь позивачки у повному обсязі.

Щодо стягнення розміру компенсації втрати позивачкою частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (інфляційних втрат) суд зазначає, що поняття «заробітна плата» та «середній заробіток за час вимушеного прогулу» не є тотожними. Середній заробіток позивачки за час вимушеного прогулу не є заробітною платою, тобто оплатою її праці, та не є виплатою, яка була їй нарахована, але не сплачена.

Виплата позивачці середнього заробітку з урахуванням індексації суперечить чинному порядку проведення вказаних виплат, оскільки така проводиться тільки із виплат, які законодавчо визначені, як об`єкти виплат, що підлягають індексації.

Крім цього, виплати, які підлягають індексації, повинні носити, зокрема, постійний характер, що в даному випадку відсутнє.

Виплата середнього заробітку позивачці за рішенням суду є юридичним фактом, що носить разовий характер.

Отже, позов в частині стягнення з Державної організації «Комбінат «Троянда» на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат за період з 01.09.2020 по 31.03.2021 задоволенню не підлягає.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності суд вважає, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача ДО «Комбінат «Троянда» на користь позивачки ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі за період з 01.09.2020 по 31.03.2021 у сумі 35 534 грн 31 коп та відмовивши повністю у задоволенні позову в частині стягнення з ДО «Комбінат «Троянда» на користь позивачки ОСОБА_1 інфляційних втрат.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 856,61 грн (35 534,31 х 100% : 37 666,37 = 94,34%; 908,00 : 100% х 94,34% = 856,61).

На підставі статей 94, 96, 235, 236 Кодексу законів про працю України, статей 1, 27, 34 Закону України «Про оплату праці» та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Державної організації «Комбінат «Троянда» (місцезнаходження: Львівська область, Стрийський район (колишній Жидачівський район), м. Ходорів, вул. Шевченка,165, ідентифікаційний код юридичної особи 14373294) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку із невиконанням рішення про поновлення на роботі задовольнити частково.

Стягнути з Державної організації «Комбінат «Троянда» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі за період з 01.09.2020 по 31.03.2021 у сумі 35 534 грн 31 коп, сплачений судовий збір у сумі 856 грн 61 коп, а всього 36 390 (тридцять шість тисяч триста дев`яносто) грн 92 коп.

Відмовити повністю у задоволенні позову в частині стягнення з Державної організації «Комбінат «Троянда» на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на п`ять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення – 11 червня 2021 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів