
Справа № 332/1006/20
Провадження № 2/314/257/2021
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
02.04.2021 м. Вільнянськ
Справа № 332/1006/20;
провадження № 2/314/257/2021;
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Кіяшко В.О.,
секретар судового засідання Якубовська Т.М.,
учасники справи:
-позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ);
-відповідач ОСОБА_1 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
стислий виклад позицій сторін.
Представник МТСБУ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, в якому зазначив, що 09 листопада 2014 року о 03 годині 50 хвилин, трапилася дорожньо-транспортна пригода, а саме ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Тойота танд крузер прадо», державний номерний знак НОМЕР_1 в селі Матвіївка на автодорозі Харків – Сімферополь, не впорався з керуванням авто, внаслідок чого відбулось перекидання транспортного засобу, пасажир ОСОБА_2 , отримав тілесні ушкодження від яких загинув на місці ДТП. Загальний розмір відшкодування складає 43848,00 грн. - втрата годувальника відповідно до п. 27.2 ст. 27 ЗУ № 1961-ІV, та 14616,00 грн. - витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника відповідно до п. 27.2 ст. 27 ЗУ № 1961-ІV, а разом 58464,00 грн. Оскільки цивільно – правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 не була застрахована, то останній, як особа, що винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана відшкодувати в порядку регресу завдану шкоду.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. При зверненні з даним позовом до суду, в позовній заяві зазначено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, проти заочного розгляду справи МТСБУ не заперечує, просить розглядати справу за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи. Представник позивача надав свою згоду на заочний розгляд справи.
Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 07.09.2020 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням осіб, у якій роз`яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
02.03.2021 від представника позивача на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення по справі.
Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Суд, дослідивши матеріали справи та з`ясувавши обставини, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,
встановив
09 листопада 2014 року о 03 годині 50 хвилин, трапилася дорожньо-транспортна пригода, а саме ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Тойота танд крузер прадо», державний номерний знак НОМЕР_1 в селі Матвіївка на автодорозі Харків – Сімферополь, не впорався з керуванням авто, внаслідок чого відбулось перекидання транспортного засобу, пасажир ОСОБА_2 , отримав тілесні ушкодження від яких загинув на місці ДТП. Загальний розмір відшкодування складає 43848,00 грн. - втрата годувальника відповідно до п. 27.2 ст. 27 ЗУ № 1961-ІV, та 14616,00 грн. - витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника відповідно до п. 27.2 ст. 27 ЗУ № 1961-ІV, а разом 58464,00 грн. Оскільки цивільно – правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 не була застрахована, то останній, як особа, що винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана відшкодувати в порядку регресу завдану шкоду.
Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно вимог ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що 09 листопада 2014 року о 03 годині 50 хвилин, трапилася дорожньо-транспортна пригода, а саме ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Тойота танд крузер прадо», державний номерний знак НОМЕР_1 в селі Матвіївка на автодорозі Харків – Сімферополь, не впорався з керуванням авто, внаслідок чого відбулось перекидання транспортного засобу, пасажир ОСОБА_2 , отримав тілесні ушкодження від яких загинув на місці ДТП.
Відповідно до п. 21.1. ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
На виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована.
Відповідно до п. 39.1. ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України (надалі - МТСБУ) є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до підп. а) п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Згідно ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. № 1961-IV страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Керуючись вищезазначеними нормами, потерпіла особа повідомила позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди та надала останньому усі необхідні документи, надання яких передбачається ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Зокрема потерпіла особа подала Заяву про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позивач визначив розмір заподіяної шкоди та здійснив регламентну виплату потерпілій особі.
Згідно п. 27.2 ст. 27Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Крім того, п. 27.4. ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. № 1961-IV передбачає, що страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Загальний розмір відшкодування складає 43848,00 грн. - втрата годувальника відповідно до п. 27.2 ст. 27 ЗУ № 1961-ІV, та 14616,00 грн. - витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника відповідно до п. 27.2 ст. 27 ЗУ № 1961-ІV, а разом 58464,00 грн.
Відповідно до ч. 1. ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, особа, яка здійснює діяльність, що с джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Так, згідно копії довідки старшого слідчого Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Ю.Г. Коваленка від 16.02.2017 відносно гр. ОСОБА_1 , 09.11.2017 було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014080210001731, відповідно до якого водій ОСОБА_1 , перед роз`їздом зі зустрічним автомобілем, змінив напрямок свого руху вправо, внаслідок чого виник занос автомобіля з подальшим виїздом за межі проїжджої частини, де відбулось перекидання та наїзд транспортного засобу на дерево, внаслідок чого пасажир ОСОБА_2 був смертельно травмований.
На підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 263 ЦК України непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за таких умов подія.
Непереборна сила - це подія, об`єктивно невідворотна за певних умов не тільки для цього заподіювача шкоди, а й для інших осіб при досягненому рівні розвитку науки і техніки; надзвичайна подія, яка не може бути передбачена заподіювачем шкоди; завжди зовнішня подія по відношенню до діяльності заподіювача шкоди.
Під умислом потерпілого слід розуміти усвідомлене бажання особи заподіяти шкоду. При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними.
Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція винуватості заподіювача шкоди.
Указані правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах: від 02 жовтня 2019 року у справі № 447/2438/16-ц (провадження № 61-26195св18); від 11 грудня 2019 року у справі № 601/1304/15-ц (провадження № 61-33216св18), 28 жовтня 2020 року у справі № 445/370/19 (провадження № 61-10504св20).
Тож, у даній справі, діє цивільно-правова презумпція винуватості заподіювача шкоди відповідача ОСОБА_1 , як володільця джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 не була застрахована, то останній, як особа, що винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана відшкодувати в порядку регресу позивачу завдану шкоду.
Враховуючи винність відповідача у настанні вищевказаної ДТП, а також здійснення МТСБУ виплати страхового відшкодування потерпілій стороні, відповідачем мають бути компенсовані збитки, понесені позивачем в розмірі 58464,00 грн.
Судові витрати.
Судові витрати у справі складаються із судового збору в сумі 2102,00 грн., вони понесені позивачем і в силу ч. 1ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню на його користь в повному розмірі з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 280-284, 289 ЦПК України, суд, -
вирішив:
1.Цивільний позов задовольнити.
2.Стягнути з ОСОБА_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (адреса: 02154, м. Київ, Русанівський Бульвар 8, код ЄДРПОУ 21647131) завдану шкоду в порядку регресу у розмірі 58454 (п`ятдесят вісім тисяч чотириста шістдесят чотири) гривні 00 копійок.
3. ОСОБА_1 , (адреса: АДРЕСА_1 )на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (адреса: 02154, м. Київ, Русанівський Бульвар 8, код ЄДРПОУ 21647131) сплачений судовий збір у розмірі 2102 (дві сто дві) гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області, протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 08.04.2021.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, адреса: 02154, м. Київ, Русанівський Бульвар 8, код ЄДРПОУ 21647131.
Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко
08.04.2021
Судове рішення № 97579188, Вільнянський районний суд Запорізької області було прийнято 08.04.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 332/1006/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: