Вирок № 97579036, 11.06.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/547/21

Провадження № 1-кп/307/61/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області

у складі судді Сас Л.Р.,

секретар судового засідання Пальонна М.Є.,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду судовий розгляд у кримінальному провадженні № 12021070160000014 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого водієм у ФОП « ОСОБА_2 », з повною загальною середньою освітою, одруженого, який має на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286 та ч. 3 ст. 135 КК України,

за участю прокурора Баника С.Ю.

потерпілої ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_1

та його захисників адвокатів Варги Д.Д. та Гримута Д.Ю.,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 02 січня 2021 року о 17 год. 45 хв., керуючи автомобілем марки «MERCEDES-BENZ», моделі «SPRINTER 311 CDI», номерний знак НОМЕР_1 під час руху поблизу будинку № 327 по вул. Народній в селі Ганичі Тячівського району у напрямку села Калини, всупереч вимог пунктів 1.5, 2.3 «б» та 12.3 Правил дорожнього руху, якими встановлено: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, тобто керуючи транспортним засобом, розмовляв по мобільному телефону, через що проявив неуважність та необережність, відволікся від керування транспортним засобом, і тому не виявив небезпеку та перешкоду для руху у виді рухаючогося у попутному напрямку неповнолітнього пішохода ОСОБА_4 , який йшов по краю правої проїзної частини дороги, що об`єктивно спроможний був виявити, у результаті чого правою передньою частиною автомобіля здійснив наїзд на нього, від чого пішохода ОСОБА_4 відкинуло вправо від автомобіля у русло водного потічка, унаслідок чого ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді розсіченої рваної (лоскутної) рани м`яких тканин голови, підшкірного крововиливу в тім`яній області справа, субарахноїдальних крововиливів правої та лівої тім`яних долей, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, так як є небезпечними для життя потерпілого у момент їх спричинення, у зв`язку з чим ОСОБА_1 , будучи особою, яка керує транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

Також, ОСОБА_1 , вчинивши при вказаних обставинах дорожньо-транспортну пригоду, достовірно знаючи, що поставив ОСОБА_4 у небезпечний для життя стан, усупереч вимогам п. 2.10 Правил дорожнього руху, яким встановлено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров`я, не зупинився, не вжив заходи щодо надання потерпілому медичної допомоги та транспортування його до найближчого медичного закладу, а залишив потерпілого в небезпеці унаслідок чого ОСОБА_4 , перебуваючи у водяному струмку, помер через асфіксію шляхом утоплення, у зв`язку з чим, ОСОБА_1 завідомо залишив без допомоги особу, яка перебувала в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, у разі коли він сам поставив потерпілого у небезпечний для життя стан, що спричинило смерть особи, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 135 КК України.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 винуватим себе визнав частково, а саме визнав, що вчинив наїзд на пішохода, однак не визнав залишення пішохода у небезпечному стані та показав, що 2 січня 2021 року, після 17 години він керуючи автомобілем марки «MERCEDES-BENZ», моделі «SPRINTER 311 CDI», номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , на прохання ОСОБА_5 відвозив його із гостей додому, у той час крім них в автомобілі знаходилися його, Перегині, двоє дітей. Рухаючись автомобілем по вулиці Народній у с. Ганичі Тячівського району розмовляв по телефону, в салоні грала музика та плакали його діти, бо хотіли додому, а ОСОБА_5 у той час спав. У районі аптеки відчув хлопок, подивився в дзеркало, однак все було ціле, він загальмував, але повністю не зупинявся і поїхав до ОСОБА_5 . Приїхавши на подвір`я, повідомив ОСОБА_5 про те, що по дорозі він чув якийсь удар і, оглянувши автомобіль, виявив на капоті відсутність деяких деталей, а саме був пошкоджений частково молдинг та відсутня решітка. Після цього він зателефонував до племінника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 , щоб той їх відвіз до магазину своїм автомобілем, так як дружина ОСОБА_5 кричала, щоб той більше не брав автомобіль. Тоді він, Перегиня, ОСОБА_5 і його племінник ОСОБА_6 , автомобілем ОСОБА_6 поїхали в кінець села, звідки, вертаючись назад, не доїжджаючи того містка в районі аптеки, зупинилися, бо він точно не пам`ятав, де був той хлопок. Вони з ОСОБА_5 вийшли, подивилися, нічого не знайшли і поїхали додому. Допомогу не надав, бо не побачив пішохода, якщо би він його побачив тоді, коли повертався назад, то він би надав йому допомогу і викликав би швидку.

Під час судових дебатів обвинувачений ОСОБА_1 заявив, що він відмовляється від показань, наданих ним під час судового розгляду та просив їх не враховувати у зв`язку із тим, що такі є неправдивими та відмовився від дачі інших показань. Також його адвокат Гримут Д.Ю. зазначив про те, що до дачі таких показань його спонукав попередній захисник, обравши відповідну стратегію захисту, але тепер ОСОБА_1 розуміє, що така була неправильною.

Проте, суд вважає, що в обґрунтування обвинувачення необхідно покласти показання ОСОБА_1 , надані ним під час судового розгляду, так як його заява про те, що до давання таких показань його схилив попередній захисник нічим не обґрунтована і не доведена, йому було роз"яснено його право відмовитися від давання показань, давати такі він погодився, його показання були добровільними, послідовними і вони узгоджуються з іншими доказами, дослідженими під час судового розгляду, зокрема, показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що після ДТП ОСОБА_1 повідомив його щодо того, що вчинив якийсь наїзд; показаннями свідка ОСОБА_6 про обставини наступних дій ОСОБА_1 відносно повернення на місце ймовірної ДТП, а також роздруківкою з журналу телефонних розмов ОСОБА_1 під час руху в момент дорожньо-транспортної пригоди.

Однак, винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження та завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, у разі коли він сам поставив потерпілого у небезпечний для життя стан, що спричинило смерть особи, підтверджується такими доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_3 про те, що її син ОСОБА_4 2 січня 2021 року, приблизно о 17 годині, повідомив, що йде з хлопцями на прогулянку, саме з ким йде не казав. Раніше він теж ходив на прогулянки, однак повертався вчасно. Зв`язок з ним припинився приблизно о 19 годині 30 хвили. До ранку він не прийшов, вона зі своїм чоловіком його шукали, у тому числі пішли його шукати у с. Ганичі, бо у нього там була дівчина, але його там не було. Після цього вони зателефонували до поліції.

3 січня 2021 року, після обіду, прийшли працівники поліції і відібрали у них пояснення, а ввечері зателефонували та повідомили, що їхнього сина зафіксувала камера о 17 год. 46 хв. біля ресторану «Форест» у с. Ганичі біля містка, через який він йшов у те село. 4 січня 2021 року близько 15 години працівники поліції зателефонували і викликали її для впізнання сина.

Із рапорту та протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення видно, що 3 січня 2021 року о 15 год. 10 хв. за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_7 повідомив про те, що його син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 6 години вечора 2 січня 2021 року пішов з дому і не повернувся (том 1 а. с. 83-85, 86-88).

Із протоколу огляду місця події та фототаблиці до нього від 4 січня 2021 року видно, що об`єктом огляду являється труп чоловічої статі, який знаходиться у водному потоці, який проходить вздовж приміщення аптеки, що розташована у АДРЕСА_3 . Труп розташований в руслі водного потічку із каменистими виступами, у воді на правому боці та з води, тобто над водою виступає верхня частина голови. У ході огляду труп було піднято із заглиблення водного поточку, який із двох сторін відгороджений бетонними опорними стінками, висотою від верхнього зрізу до початку водного потоку течії приблизно три метри. Тіло одягнуте в куртку з синтетичної тканини сірого кольору, светр коричневого кольору, штани чорні, труси, шкарпетки, один кросівок на правій нозі. Тіло на дотик холодне, трупне заклякання виражено сильно. В тім`яній ділянці голови дугоподібна рана (том 1 а. с. 99-101, 102-105).

Із протоколу додаткового огляду місця події від 4 січня 2021 року, схеми до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та фототаблиці видно, що об`єктом додаткового огляду являється відрізок дороги та узбіччя з прилеглою до нього територією за адресою с. Ганичі, між будівлями за АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 . Від центральної вулиці із не гравійним покриттям між даними будівлями перед встановленими через центральну дорогу мостом наявний з`їзд на другорядну дорогу із ґрунтовим покриттям. З лівої сторони вздовж дороги на відстані 3, 60 м розташована опорна бетонна стінка, що відділяє русло струмка. На бетонній основі моста, на виступі по правій стороні по напрямку руху до с. Калини, наявні уламки пластмаси чорного кольору, а також вздовж стінки моста осип скла. Перед мостом на відстані 1,18 м від краю асфальту також наявні уламки пластмаси продовгуватої форми чорного кольору. На дорозі із ґрунтовим покриттям по напрямку руху до с. Калини на відстані 1,90 до моста та 2,40 м від краю асфальту наявний уламок пластмаси чорного кольору із ребристою з одного боку поверхнею (том 1 а. с. 106-114).

Із згоди ОСОБА_8 вбачається, що він 5 січня 2021 року надав добровільну згоду на огляд свого дворогосподарства та будівель по АДРЕСА_5 ( том 1 а. с. 115).

Із протоколу огляду місця події від 5 січня 2021 року видно, що об`єктом огляду являється територія дворогосподарства, що розташовано у АДРЕСА_5 . На даному дворогосподарства паралельно в`їзду розташовано одноповерхове гаражне приміщення вхідні двері (ворота) на якому закриті. При вході всередину приміщення через бокові двері в середині наявний мікроавтобус марки «Мерседес Спрінтер» білого кольору, номерний знак НОМЕР_1 .

При огляді даного мікроавтобуса зовні з передньої правої сторони візуально видно механічні пошкодження краю капоту, а також в даному місці відсутній лівий вітровик, який встановлений на капоті, також у верхній частині капоту відсутня кришка повітрозбірника ( том 1 а. с. 116-118, 119-122).

Із заяви клопотання ОСОБА_1 та протоколу огляду предмету від 5 січня 2021 року видно, що об`єктом огляду є мобільний телефон марки «HUAWEY», моделі «DUAL LENS 1:2/26 АSНН» із серійним номером НОМЕР_2 , який добровільно надав ОСОБА_1 та і фототаблиці до протоколу огляду предмета видно, що у ній міститься журнал дзвінків, здійснених у період 2 січня 2021 року, зокрема наявні записи про здійснені дзвінки у період події, а саме:

2 січня 2021 року о 17 год. 35 хв. – відхилено;

2 січня 2021 року о 17 год. 36 хв. – відхилено;

2 січня 2021 року о 17 год. 40 хв. – дзвінок, який відбувся тривалістю 1 хв. 13 с.;

2 січня 2021 року о 17 год. 55 хв. – дзвінок, який відбувся тривалістю 38 с;

2 січня 2021 року о 18 год. 10 хв. – відбувся дзвінок тривалістю 37 с. (том 1 а. с. 130, 131-132, 133-150).

Тобто, зазначене свідчить про те, що у період здійснення наїзду на пішохода ОСОБА_1 2 січня 2021 року, починаючи з 17 год. 35 хв. по 18 год. 10 хв. з нетривалими перервами розмовляв по телефону.

Із заяви-клопотання ОСОБА_9 від 5 січня 2021 року вбачається, що ОСОБА_9 видав матеріали з камер відеоспостереження, які розташовані біля його будинку в період з 17 год. 45 хв. по 18 год. 2 січня 2021 року, які розташовані біля його будинку (том 1 а. с. 159).

Із протоколу огляду предмету та перегляду відеозапису від 18 січня 2021 року видно, що при відкритті вказаного файлу за допомогою відео програвача встановлено, що на відео зображенні зафіксована частина проїзної частини дороги та частина будівель. Зображення чорно-біле, освітлення штучне. Також на відеозображенні видно пішохода, що рухається по правому краю, по напрямку свого руху, проїзної частини дороги, в подальшому з`являється у кадрі автомобіль білого кольору, який рухається по ближньому краю дороги та здійснює наїзд на пішохода, після чого зникає з поля зору камери (том 1 а. с. 167),

Із дослідженого під час судового розгляду справи відеозапису з місця події видно, що у лівому верхньому боці міститься цифрове зображення і під час відтворення зображення о 18:51:18 видно, як в кадрі справа з`являється особа чоловічої статі у світлій куртці, на голові капюшон, яка рухається по узбіччю дороги у попутному напрямку руху автомобіля.

У час 18:51:26 в кадрі з`являється мікроавтобус білого кольору, який у час 18:51:27 правою передньою частиною вказаного транспортного засобу, що чітко видно на відео, оскільки у той час особа чоловічої статі знаходиться перед самими мікроавтобусом з правого боку та його плечі освітлюються правою передньою фарою, здійснює наїзд на пішохода, від чого той відбивається від автомобіля та летить у правий бік у напрямку бетонної опори, а водій автомобіля у час 18:51:28 застосовує гальма, так як на транспортному засобі загорілися задні стоп-сигнали, намагається вирівняти рух ближче до середини дороги, після чого у час 18:51:30 відпускає гальма, вирівнявши його рух та зникає з поля зору камер.

Також, із цього ж відеозапису вбачається, що на місці події були очевидці даної події, хоча й особи слідством не встановлені, зокрема, пішохід, який рухався попереду ОСОБА_4 інтервалом 15 секунд перед ним та у момент наїзду на ОСОБА_4 пішохід обернувся, а в подальшому відійшов глибше на узбіччя, що чітко видно на вказаному відео, що підтверджує той факт, що від наїзду на перешкоду у вигляді пішохода відбувся удар, відтак ОСОБА_1 , будучи за кермом вказаного автомобіля чув звук від удару, який відбувся ( том 1 а. с. 160).

Із висновку судово-медичної експертизи від 5 січня 2021 року відомо, що смерть ОСОБА_4 насильницька і наступила від механічної асфіксії, внаслідок утоплення в воді. Даний висновок про причину смерті підтверджується наявністю характерних для даного виду смерті ознак, виявлених при судово-медичному дослідженні трупа, а саме - наявність загальноасфіктичних ознак: рідкий стан крові, перенаповнення правої половини серця, застійне повнокрів`я внутрішніх органів, плями Тардьє на поверхні серця та легень; наявністю специфічних для утоплення ознак: емфізематозне вздуття легень, наявність дрібнопузирчатої піни в дихальних шляхах та плями Пальтауфа на між дольових поверхнях легень, а також наявність в легенях та нирках великої кількості планктону. При судово-медичному дослідженні трупа були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: розсічено-рваної (лоскутної) рани м`яких тканин голови, підшкірного крововиливу в тім`яній області справа і вдавленого перелому тім`яної кістки в тім`яній області справа; субарахноїдальних крововиливів правої та лівої тім`яних долей, які могли бути спричинені дією тупого твердого предмету з обмеженою контактною поверхнею, що має не менше двох граней і одне ребро, що їх об`єднує, довжина якого перевищує 6,0 см. Крововилив на внутрішній поверхні м`яких тканин голови, розсічено-рвана (лоскутна) рана тім`яної ділянки та відкритий вдавлений перелом тім`яної кістки, а також підоболонкові крововиливи та набряк головного мозку, які стосовно живих осіб – відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, так як являються небезпечними для життя потерпілого в момент їх спричинення.

Крім того, на тілі трупа ОСОБА_4 були виявлені садна передньої поверхні правого плечового суглобу та спини справа. Дані тілесні ушкодження могли бути спричинені по механізму тертя або удару-тертя, від дії тупих твердих з обмеженими контактуючими поверхнями предметів, або при ударі об такі, цілком можливо при падінні після придачі тілу попереднього прискорення. Стосовно живих осіб – дані тілесні ушкодження відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я, чи незначну втрату працездатності. Враховуючи характер вказаних тілесних ушкоджень на тілі трупа ОСОБА_4 та результати гістологічного дослідження внутрішніх органів, вони є сумісні з життям і при своєчасному наданні кваліфікованої медичної допомоги життя потерпілому врятувати було можливим. При судово-токсикологічному дослідженні в крові від трупа ОСОБА_4 етилового спирту не виявлено ( том 1 а. с. 161-166).

Із висновку експерта від 8 лютого 2021 року № СЕ 19/107-21/549-ІТ вбачається, що на момент експертного огляду робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля марки «Mercedes-Benz», моделі «Sprinter 311CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , знаходилась в працездатному стані та могла виконувати функції, передбачені конструкцією.

На момент експертного огляду система рульового керування досліджуваного автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter 311CDI», номерний знак НОМЕР_1 , знаходилась в працездатному стані та могла виконувати функції, передбачені конструкцією. (том 1 а. с. 183-190).

Із висновку експерта від 17 лютого 2021 року №35/02 видно, що у заданій дорожній ситуації водій автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter 311CDI» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 у відповідності до вимог п. п. 1.5; 2.3 «б»; 12.4; 13.1; 13.3 та 1.10 (в частині тлумачення поняття «проїзна частина», «смуга руху» та «безпечний інтервал» ) Правил дорожнього руху, повинен був, з технічної точки зору, вести свій автомобіль зі швидкістю не більше 50 км/год., бути уважним до дорожньої обстановки, не відволікатися від керування своїм автомобілем, вести свій автомобіль по смузі руху, при цьому додержуючись безпечного бічного інтервалу між автомобілем та правим краєм проїзної частини дороги не менше ніж 0,6 метри, не виїжджаючи на узбіччя. При заданих вихідних даних умов настання даної ДТП, з технічної точки зору, є факт невідповідності дій водія автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter 311CDI» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 технічним вимогам п.п.1.5; 2.3 «б»; 13.1; 13.3 та 1.10 (в частині тлумачення поняття «проїзна частина», «смуга руху» та «безпечний інтервал») Правил дорожнього руху, що знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з фактом ДТП (том 1 а. с. 191-193).

Свідок ОСОБА_10 показала, що з ОСОБА_1 вони не знайомі, а ОСОБА_5 , власник автомобіля, є її сватом. 2 січня 2021 року вона почула, що приїхав автобус, ОСОБА_5 зайшов в коридор, був напідпитку, з ним зайшли двоє дівчаток, як виявилося, то були діти ОСОБА_1 . На той час вже вечоріло, діти зайшли в кімнату, у дверях стояв ОСОБА_1 , якого вона бачила вперше. Вони довго у них не затрималися, попили каву і десь через пів години поїхали, ОСОБА_5 хотів взяти з собою внуків, але оскільки він був напідпитку, то дітей вони не відпустили. На її думку ОСОБА_1 був тверезий, бо ОСОБА_5 коли напідпитку, то брав з собою когось, хто б міг їхати за кремом.

Свідок ОСОБА_11 показала, що із ОСОБА_1 вони куми. Після Нового року вони були у свекрухи в АДРЕСА_6 . Коли вона виходила з будинку, то побачила, що приїхав ОСОБА_1 та її тато ОСОБА_5 , тато хотів взяти дітей, але так як він був напідпитку, то дітей не дали. Посиділи пів години, випили каву, ОСОБА_1 був із своїми дітьми, тоді вони сіли в машину, ОСОБА_1 сів за кермо, діти з ним спереду, а ОСОБА_5 на сидіння пасажира спереду.

Свідок ОСОБА_6 показав, що він є товаришем ОСОБА_1 2 січня 2021 року десь о 18 годині прийшли до нього ОСОБА_5 та ОСОБА_1 і попросили відвезти їх його, ОСОБА_12 , транспортним засобом до магазину «Горобчик», який знаходиться у напрямку с. Нересниця. Тоді він їх відвіз своїм автомобілем до магазину, вони скупилися і все. Поверталися в напрямку с. Калини, де зупинилися не доїжджаючи до аптеки метрів 20-30. Тоді вони попросили його зупинитися на центральній вулиці, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 вийшли, закурили, постояли і поїхали додому. Автомобіль вони зупинили не доїжджаючи близько 30 метрів до того місця, де в наступному виявилося сталася дорожньо-транспортна пригода. Від автомобіля вони відходили на 2 метри, але далі нікуди не відходили і нічого не приносили. Про причину зупинки йому не пояснювали. Уламків чи слідів ДТП не бачили.

Свідок ОСОБА_5 показав, що коли вони заїхали до нього, ОСОБА_12 , у двір то ОСОБА_1 повідомив, що почув стук. Тоді він, ОСОБА_12 , попросив свого племінника ОСОБА_6 , який у той час під`їхав, відвезти їх до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Вони всі троє сіли в його автомобіль і поїхали туди, де ОСОБА_1 почув стук, а саме біля аптеки у с. Ганичі, в сторону Нересниці. Зупинилися нижче, у напрямку с. Нересниці, не доїжджаючи до місця аварії, так як на мості зупинятися не можна. До вулички вони доходили, але на мості вони не були. Там бетон був залитий, але їм в голову не приходило туди подивитися. Вони дивилися за уламками, але нічого не знайшли. Вони нічого не шукали, просто подивилися по узбіччі. Він, ОСОБА_12 , разом із ОСОБА_13 виходили з машини, походили метрів 30 вниз і 30 вверх, а племінник у той час виходив курити, племіннику нічого не пояснювали. На місці вони нічого не знайшли, після чого зайшли в магазин. В поліцію з них ніхто не звертався, бо вони нічого не чули. Дивилися, що стук був, може когось збили, всяке думали.

У неділю він, ОСОБА_5 , зателефонував до майстра з приводу ремонту автомобіля, з яким домовлявся ще у той час, як був в ОСОБА_14 і той сказав, що в третій годині можна привезти автомобіль. Пошкодження побачили зранку, увечері не бачили. Пошкодження він бачив, але вони не знали, що сталося. До цієї пригоди на автомобілі був пошкоджений лише спойлер, який він пошкодив ще у Білорусії, як збив ОСОБА_15 , а після пригоди були пошкоджені капот і решітка. Виявив, що капот був загнутий і решітка зверху на капоті була пошкоджена, спойлер пошкоджений, а фара була ціла. Такі показання надав свідок ОСОБА_5 .

Свідок ОСОБА_16 показала, що 2 січня 2021 року вона була вдома, під вечір чула, що приїхав автомобіль, але не виходила. Зранку побачила, що автомобіль має пошкодження, чоловік повідомив, що когось чи щось вдарили. Коли її чоловік був у ОСОБА_14 домовлявся із ОСОБА_8 про ремонт автомобіля і о 16 годині, в неділю відвіз машину в ремонт, бо перед тим був зайнятий гараж. Про подію їй стало відомо тоді, коли вже знайшли тіло хлопчика. Вона з ОСОБА_5 у той час йшла в магазин і після цього пішли до ОСОБА_1 і тоді вони зрозуміли та казали, що то напевно були вони і збили того хлопчика.

Свідок ОСОБА_8 показав, що з ОСОБА_1 вони не знайомі. Із власником транспортного засобу «Мерседес» ОСОБА_5 вони ще влітку домовлялися про ремонт автомобіля ОСОБА_5 . У неділю зранку, близько 11 год., він до нього зателефонував та сказав, що прижене автомобіль. Він, ОСОБА_17 , був у с. Калини і пішов в гараж по АДРЕСА_5 , куди приблизно 16 години приїхав ОСОБА_12 і пригнав автомобіль. Вони пішли дивитися на автомобіль і він побачив, що на автомобілі є пошкодження, а саме, спереду з правого боку вказаного автомобіля пошкоджена права сторона. Цей автомобіль він взяв лише по тій причині, що попередньо домовлявся з його власником про ремонт. Здивувало його не так те, що ОСОБА_5 пригнав автомобіль в неділю, а те, що на ньому були пошкодження. Після цього ОСОБА_5 залишив автомобіль та поїхав. Він, ОСОБА_17 , в понеділок зранку приїхав в гараж, помив автомобіль, зняв задній бампер і бокові пластмаси і більше нічого не робив. Тоді в понеділок до нього зателефонували працівники поліції і сказали, що хочуть подивитися гараж, після чого приїхали, сфотографували та евакуатор забрав вказаний автомобіль.

Свідок ОСОБА_18 показала, що вона працює в магазині і після Нового року вона була на роботі, скоріш за все це був понеділок, біля магазину недалеко є місточок, вона на обідню перерву пішла на обід, вийшла на місток і побачила, що у потічку хтось лежить після чого зателефонувала до поліції та повернулася на роботу. Тіло лежало під містком трошки боком, лице повернуто вбік.

Під час судових дебатів захисник ОСОБА_1 – адвокат Гримут Д.Ю. подав клопотання про визнання недопустимими доказів здобутих під досудового розслідування так як у даній справі прокурори ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , які зазначені в обвинувальному акті не мали повноважень на здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12021070160000014 від 4 січня 2021 року за ч. 2 ст. 286 та ч. 3 ст. 135 КК України, оскільки керівником Тячівської місцевої прокуратури не виносилася постанова про призначення прокурора (групи прокурорів) у вказаному кримінальному провадженні.

Така відсутня в матеріалах судової справи, а також така не була відкрита стороні захисту у порядку ст. 290 КПК України, оскільки такої там не було. Згідно з доданим до обвинувального акта реєстром матеріалів досудового розслідування постанова про призначення ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 під час досудового розслідування керівником органу прокуратури не виносилася, що свідчить про відсутність повноважень у вказаних прокурорів та обумовлює недопустимість усіх доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що отримані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурорів, які також не мали на те повноважень.

За таких обставин, кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 3) ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв`язку із не встановленням достатніх підстав для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати.

Також зазначив, що постанова від 23 березня 2021 року про призначення групи прокурорів є незаконною, оскільки прокурори призначенні у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, яке перебуває у Тячівському районному суді, а не на здійснення функцій прокурора у кримінальному провадженні № 12021070160000014 від 4 січня 2021 року про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 та ч. 3 ст. 135 КК України.

Однак, таку заяву захисника Гримута Д.Ю. суд відхиляє, оскільки він особисто не знайомився із матеріалами досудового розслідування під час виконання вимог ст. 290 КПК України, існує ймовірність того, що попереднім захисником йому не було передано всіх копій цих матеріалів, відтак заява про те, що постанова про призначення групи прокурорів була відсутня є голослівною. Також, попереднім захисником під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування жодних заяв, зауважень та клопотань не було подано.

Крім того, посилання захисника щодо постанови від 23 березня 2021 року, слід зазначити, що відсутність номеру кримінального провадження та наявність описок не свідчить, що вказана постанова стосується якогось іншого провадження, оскільки щодо ОСОБА_1 здійснюється лише одне кримінальне провадження, у вчиненні якого він на даний час обвинувачується.

Отже, суд, керуючись законом, оцінив кожний наведений доказ, дійшов висновку про їх належність, допустимість і достовірність, та сукупність вказаних доказів є достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаних злочинів.

Згідно практики Європейського суду з прав людини будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого статтею 135 КК, завжди характеризується прямим умислом щодо самого діяння. Що стосується наслідків, ставлення суб`єкта злочину до них завжди характеризується необережністю (злочинною недбалістю чи злочинною самовпевненістю).

Поняття "завідомість" означає усвідомлення особою, яка чинить будь-яке діяння, певних фактів чи обставин, які випливають зі змісту кримінально-правової заборони залишення в небезпеці, та є ознакою, яка характеризує інтелектуальний момент умислу. В діях особи наявний склад злочину лише тоді, коли вона достовірно знала про небезпеку, що загрожує потерпілому, і про те, що вказана небезпека загрожує життю останнього. Тільки неусвідомлення особою небезпечного для життя стану безпорадної особи виключає кримінальну відповідальність за залишення в небезпеці.

Отже, відповідно до змісту диспозиції статті 135 КК суб`єкт цього злочину має усвідомлювати:

а) небезпечний для життя стан потерпілого;

б) безпорадність особи, про яку даний суб`єкт повинен був піклуватися або яку поставив в небезпечний для життя стан;

в) загроза життю виникла внаслідок поставлення його в небезпечний для життя стан суб`єктом злочину чи внаслідок подій або явищ, не пов`язаних з поведінкою винного;

г) суб`єкт злочину має можливість надати необхідну потерпілому допомогу.

Про те, що ОСОБА_1 завідомо залишив без допомоги особу, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, якщо той хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан свідчить наступне.

Ураховуючи силу удару, пошкодження на транспортному засобі та їх локалізацію, дій ОСОБА_1 під час здійснення наїзду та після нього, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 повинен був усвідомлювати небезпечний для життя ОСОБА_4 стан та його безпорадність, однак після наїзду на нього не вжив жодних дій щодо зупинки транспортного засобу, встановлення обставин наїзду, а продовжив рух та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

Будь-які докази про неможливість надати необхідну потерпілому допомогу відсутні.

Тому, показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що йому не було відомо про наїзд на ОСОБА_4 і небезпечний для життя стан потерпілого та його безпорадність суд розцінює як обраний ним спосіб захисту, а його показання, як такі, що дані з метою уникнення кримінальної відповідальності чи зменшення такої відповідальності.

При призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів, особу винного, обставини, що пом`якшують його покарання, а також досудову доповідь уповноваженого представника Тячівського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області.

ОСОБА_1 вчинив два тяжкі злочини, один із яких є необережний тяжкий злочин, а інший тяжкий умисний злочин.

До кримінальної відповідальності він притягується вперше, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває.

За місцем праці та проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей.

Пом`якшуюча його покарання обставина – часткове добровільне відшкодування завданих збитків.

Однак, суд не визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, які зазначені в обвинувальному акті, оскільки основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Також активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи, чого матеріалами кримінального провадження не підтверджено. Під час судового розгляду судом таких обставин встановлено не було.

Урахувавши наведене, суд дійшов висновку про те, що виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів можливе тільки в умовах його ізоляції від суспільства і тому відсутні підстави для звільнення його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, а висновок органу пробації про середній рівень небезпеки обвинуваченого для суспільства і можливість виправлення його без позбавлення або обмеження волі на певний строк є недостатнім.

Так як ОСОБА_1 грубо порушив ряд пунктів Правил дорожнього руху, що спричинило тяжкі наслідки, йому необхідно призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк два роки.

Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно ч. 5 та п. 1) ч. 6 ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

За наведеного процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 2124,85 грн., що підтверджені документально, слід стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили, але не довше ніж до 8 серпня 2021 року.

Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286 та ч. 3 ст. 135 КК України і призначити покарання:

- за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки;

- за ч. 3 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

Початок строку відбуття покарання обчислювати з 5 січня 2021 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 2124 (дві тисячі сто двадцять чотири) грн. 85 коп.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 5 січня 2021 року, на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», моделі «SPRINTER 311 CDI», номерний знак « НОМЕР_1 », власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 є ОСОБА_5 .

Автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», моделі «SPRINTER 311 CDI», номерний знак « НОМЕР_1 » повернути його власнику - ОСОБА_5 .

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 5 січня 2021 року, на мобільний телефон марки «HUAWEY», моделі «DUAL LENS 1:2./26 ASHH» із серійним номером « НОМЕР_2 », власником якого є ОСОБА_1 .

Мобільний телефон марки «HUAWEY», моделі «DUAL LENS 1:2./26 ASHH» із серійним номером « НОМЕР_2 » повернути власнику - ОСОБА_1 .

DVD – диск, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області, а саме:

штани, футболку та байку, які упаковані до поліетиленового пакету НПУ ГСУ № 7257621 куртку, штани чорні та шапку, які упаковані до поліетиленового пакету НПУ ГСУ № 7257622, кросівок, труси та шкарпетки, які упаковано до поліетиленового пакету НПУ ГСУ №7257623 та уламки пластмаси, які опечатано у спец пакет № 2297685 – знищити.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у виді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили, але не довше ніж до 8 серпня 2021 року.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, і може бути оскаржений в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив вирок, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для обвинуваченого ОСОБА_1 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії вироку.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку за заявою.

Суддя Л.Р.Сас