Рішення № 97578475, 04.06.2021, Волноваський районний суд Донецької області

221/8124/20

2/221/407/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року м.Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області у складі : головуючого - судді Овчиннікової О.С., за участю секретаря судового засідання – Метьолкіної Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Волноваха в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» , треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Волноваський районний відділ Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 05.07.2017 року № 7273, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Русланом Олеговичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» грошових коштів у розмірі 84980,91 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) – 7905,50 грн, заборгованість по відсотках – 69352,51 , по пені та комісії - 3200 грн, заборгованість по штрафах (фіксована частина) – 500 гривень, заборгованість по штрафах ( відсоток від суми заборгованості) – 4022,90 гривень та стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір 840,80 гривень.

В обґрунтування позову зазначила, що не згодна з оскаржуваним виконавчим написом, вважає, що його було вчинено з грубим порушенням норм діючого законодавства, в тому числ, Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій; посилається на відсутність доказів безспірності суми заборгованості.

В судове засідання позивач та його представник – ОСОБА_2 не прибули, надали заяви про розгляд справи без них , на задоволенні позову наполягали .

Представник відповідача надіслав заяву про розгляд справи без участі відповідача, а також відзив на позов, в якому просить відмовити в позові, оскільки 06.09.2012 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та позивачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав позивачці кредит у вигляді ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості. В своїх запереченнях представник відповідача зазначив, що оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними та допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою та не надав доказів часткового або повного погашення заборгованості, можна вважати, що заборгованість є безспірною та обґрунтованою. Проживання позивачки в зоні ООС не підтверджено належними доказами. Виконавчий напис вчинено у відповідності до законодавства і підстав для його скасування немає .

Третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду не прибув, пояснень не надав, надіслав письмове клопотання про розгляд позовної заяви за його відсутності.

Третя особа – Волноваський районний відділ Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Харків) в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду не прибув, пояснень не надав.

В силу приписів ст.223 ЦПК України суд вважає за можливе здійснити розгляд справи по суті за відсутністю її учасників.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

06.09.2012 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та позивачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав позивачці кредит у вигляді ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості. Даний факт не заперечується сторонами процесу.

05.07.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р.О. на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 №1172, вчинений виконавчий напис за реєстровим №7273 про стягнення з позивачки на користь відповідача – АТ КБ «Приватбанк» » грошових коштів у розмірі 84980,91 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) – 7905,50 грн, заборгованість по відсотках – 69352,51 , по пені та комісії - 3200 грн, заборгованість по штрафах (фіксована частина) – 500 гривень, заборгованість по штрафах ( відсоток від суми заборгованості) – 4022,90 гривень.

На підставі оскаржуваного виконавчого напису від 05.07.2017 року № 7273 постановою державного виконавця Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Харків) від 05.10.2017 року відкрито виконавче провадження , 17.09.2018 року за заявою стягувача звернено стягнення на пенсію позивачки ОСОБА_1 .

З відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.10.2020 року судом встановлено, що відрахування з пенсії позивачки проводяться в період з 01.11.2018 року по 30.09.2020 року в розмірі, що не перевищує 20 % розміру пенсії на підставі постанови державного виконавця від 17.09.2018 року у виконавчому провадженні № 54834876.

За приписами ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Положеннями ст.39 Закону України «Про нотаріат» визначено, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст.87 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат», якою визначені умови вчинення виконавчих написів, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

За пп.3.2 п.3 гл.16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (далі – Перелік №1172).

Відповідно до п.1 Переліку №1172 стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, а саме, нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Суд зазначає, що розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» п.2 Переліку №1172 постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 скасовано; визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі №757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №158/2157/17.

За приписами ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що оскаржений виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом 05 липня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14.

Укладений між ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», та позивачем кредитний договір б/н від 06.09.2012 року, який був наданий нотаріусу для вчинення спірного виконавчого напису, не посвідчений нотаріально, тому через недотримання умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника наявні підстави для визнання спірного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача – АТ КБ «Приватбанк» на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати у виді сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 840 гривень 80 копійок.

Керуючись статтями 13, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Цивільний позов ОСОБА_1 до АТ КБ "Приватбанк», треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Волноваський районний відділ Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Харків) , про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 7273 від 05 липня 2017 року , вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Русланом Олеговичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» грошової суми у розмірі 84980 гривень 91 копійки таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір 840 гривень 80 копійок.

В повному обсязі рішення складене 04 червня 2021 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя О.С.Овчиннікова