Ухвала суду № 97577542, 10.06.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/3765/21

№ провадження 1-кс/646/1149/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2021 м.Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Феленко Ю.А.,

за участю: секретаря судового засідання Курченко К.В.,

прокурора Юревича М.В.,

слідчого Капітальчук І.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Церковного В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області Амідова О.Д. у кримінальному провадженні №12021221140000346 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2021 року слідчий СВ ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області Амідов О.Д. звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з вищевказаним клопотанням, погодженим з прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області Юревичем М.В.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимий, в тому числі за умисні корисливі злочини, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, вчинив новий умисний корисливий злочин за таких обставин:

Так, ОСОБА_1 08.06.2021 приблизно о 15 годині, проходячи повз житловий будинок АДРЕСА_2 , побачив металобрухт, який належить ОСОБА_2 . Саме в той час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на проникнення на територію домоволодіння з корисливих мотивів та метою таємного викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, ОСОБА_1 переліз через паркан зазначеного вище домоволодіння, та взявши в руки дроти в ізоляційних оболонках чорного і сірого кольору та металобрухт, його дії були помічені власником домоволодіння ОСОБА_2 .

Надалі ОСОБА_1 , переслідуючи корисливу мету наживи, розуміючи протиправний характер своїх дій, використовуючи фактор несподіванки, застосовуючи фізичне насилля до особи похилого віку, а саме: спочатку наблизився до ОСОБА_2 та схопивши його руками за шию, повалив його на землю. Далі ОСОБА_1 продовжив свої злочинні дії, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, відкрито заволодів дротами в ізоляційних оболонках чорного та сірого кольору та металобрухтом, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму не менше 250 гривень. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для здоров`я потерпілого, вчинений повторно, поєднаний з проникненням у сховище.

Відомості за даним фактом внесено до ЄРДР за № 12021221140000346 від 08.06.2021.

08.04.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, вказували, що підозрюваний не має намірів переховуватися від органів досудового розслідування та суду, інші злочини вчиняти не збирається. ОСОБА_1 обставини вчинення злочину, зазначені у повідомлені про підозру, визнав частково та не заперечуючи факт викрадення ним чужого майна зазначив, що насильство до потерпілого не застосовував та відразу після викрадення майна зник з місця вчинення злочину.

Захисник також зазначив, що докази, подані на обґрунтування клопотання, були зібрані з порушенням вимог КПК України, а саме протоколи пред`явлення для впізнання та заява потерпілого про кримінальне правопорушення.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_1 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що СВ ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.06.2021 за № 12021221140000346 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 186 КК України.

08.06.2021 ОСОБА_1 було затримано у порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.

За результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021221140000346 ОСОБА_1 08.06.2021 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України (відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для здоров`я потерпілого, вчинений повторно, поєднаний з проникненням у сховище) підтверджується: протоколом огляду місця події від 08.06.2021 за адресою: АДРЕСА_3 ; протоколом затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України; вилученими речовими доказами: у вигляді металобрухту (грілка та металевий кран), двома дротами в ізоляційних оболонках та одного дроту без ізоляційної оболонки; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_3 .

Слідчий суддя також вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарі проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що «існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення» (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», рішення «Котій проти України»).

Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочину обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, належність та допустимість доказів, як на те посилається сторона захисту, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 раніше притягався до кримінальної відповідальності за вироком Харківського районного суду Харківської області від 18.03.2015 за ч. 2 ст. 185 КК України. Крім того, вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.12.2020 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки. Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину в період іспитового строку.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, спростовують доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи невинуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а також питання належності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому і покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, не працюючий, раніше судимий та притягався до кримінальної відповідальності, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, ті обставини, що ОСОБА_1 не має постійного місця роботи та офіційних джерел отримання прибутку, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення в період іспитового строку, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому слідчий суддя обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 06.08.2020 включно.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінальних правопорушень, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а тому призначає заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 45 400 грн (сорок п`ять тисяч чотириста гривень), з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При цьому, слідчий суддя вважає необхідним також зазначити, що процесуальна позиція підозрюваного щодо повідомленої підозри не є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки особі має бути гарантовано право на захист, передбачене в тому числі Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 62, 63 Конституції України, ст.ст. 7, 20 КПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області Амідова О.Д. у кримінальному провадженні №12021221140000346 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 06 серпня 2021 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 45 400 грн (сорок п`ять тисяч чотириста грн), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (отримувач: ТУДСА України у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; банк отримувача: ДКСУ м. Київ; МФО банку: 820172; р/р UA208201720355299002000006674 (справа № 646/863/21, провадження № 1-кс/646/393/2021) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 обов`язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) утримуватися від будь-якого спілкування з потерпілим і свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування, до 06 серпня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_1 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складено 11.06.2021.

Слідчий суддя: Ю.А. Феленко