Рішення № 97577216, 11.06.2021, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1804/21

провадження №: 2/398/1264/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"11" червня 2021 р.Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Авраменка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

АТ «Державний ощадний банк України» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 10 вересня 2020 року в загальному розмірі 15 579,48 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що між сторонами 10 вересня 2020 року було укладено кредитний договір шляхом подання відповідачем заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). Відповідач порушила умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 29 березня 2021 року утворилася заборгованість в загальному розмірі 15 579,48 грн., яка складається з: основного боргу – 13 797,05 грн., відсотків за користування кредитом – 1 769,46 грн., комісії за розрахунково-касове обслуговування – 3,00 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу – 5,67 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків – 4,30 грн.

Оскільки, відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася без повідомлення причин, відзив не подала та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, то судом постановлено ухвалу про заочний розгляд цієї справи.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

10 вересня 2020 року відповідач подала до банку Заяву про приєднання №571188312/100920 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), в якій міститься заяву на встановлення відновлювальної кредитної лінії. Крім того, 14 вересня 2020 року відповідачем до банку подано кредитну заяву № НОМЕР_1 . На підставі зазначених документів банк відкрив відповідачу картковий рахунок із встановленням кредитного ліміту на споживчі цілі в розмірі 13 800,00 грн. строком на 60 місяців.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач припинила виконувати, у зв`язку з чим станом на 29 березня 2021 року виникла заборгованість в розмірі 15 579,48 грн., яка складається з: основного боргу – 13 797,05 грн., відсотків за користування кредитом – 1 769,46 грн., комісії за розрахунково-касове обслуговування – 3,00 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу – 5,67 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків – 4,30 грн.

Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання він зобов`язаний сплатити неустойку.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст.549ЦК України).

Крім того, ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні 3% річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.

Враховуючи зазначене, 3% річних, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, підлягають застосуванню до порушеного грошового зобов`язання, складовою якого, зокрема, є також нараховані проценти за користування кредитними коштами, строки сплати яких передбачено договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі №6-2129цс16 від 19.10.2016 року.

Оскільки відповідач не виконала передбачені кредитним договором і законом зобов`язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу – 13 797,05 грн., відсотків за користування кредитом – 1 769,46 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу – 5,67 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків – 4,30 грн.

Щодо стягнення комісії за розрахунково-касове обслуговування суд зазначає наступне.

Так як відповідно, укладеного між сторонами кредитного договору, банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі, то особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Зазначений правовий висновок викладено Верховним Судом України в постанові від 16 листопада 2016 року у справі №6-1746цс16.

З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Споживач є вразливою стороною договірних відносин, тому законодавець визначився з посиленим захистом споживачів, що відображено в Законі України «Про захист прав споживачів».

За положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом України в постанові від 06 вересня 2017 року у справі №6-2071 цс16.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що пункт договору, укладеного між сторонами, щодо обов`язку відповідача сплачувати комісію за розрахунково-касові операції, є нікчемним, а тому не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача комісії за розрахунково-касові операції в розмірі 3,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України та абз. 1 п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 2 269,55 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 – 81, 83, 141, 258, 259, 263 – 265, 268, 280 – 282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) (філія – Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк» (адреса місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. Декабристів, буд. 9, код ЄДРПОУ 09323408)) заборгованість за кредитним договором від 10 вересня 2020 року станом на 29 березня 2021 року в розмірі 15 576 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот сімдесят шість) грн. 48 коп., яка складається з:

13 797,05 грн. – основний борг;

1 769,46 грн. – відсотки за користування кредитом;

5,67 грн. – 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу;

4,30 грн. – 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) (філія – Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк» (адреса місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. Декабристів, буд. 9, код ЄДРПОУ 09323408)) судовий збір в розмірі 2 269 ( дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн. 55 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 11 червня 2021 року.

Суддя О.В.Авраменко