Ухвала суду № 97576194, 11.06.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Провадження № 2-з/712/42/21

Справа № 712/6382/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі – ГАПОНЕНКО О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Кам`янецький Володимир Володимирович, Перша черкаська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним.

Крім того, подала до суду заяву про забезпечення вище вказаного позову, шляхом заборони вчиняти будь-які дії приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кам`янецьким Володимиром Володимировичем щодо оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 , до набрання законної сили рішення по вказаній цивільній справі. В обґрунтування заяви зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та вплине на ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

Сторони в судове засідання не викликалися.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд, дослідивши подану заяву, вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову, зокрема, повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

За загальним правилом, заявник зобов`язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.

У п. 4 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання у заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (постанова Верховного Суду від 04.06.2020 р. у справі №200/12227/17).

З огляду на викладене, застосування заходів забезпечення позову у виді заборони приватному нотаріусу вчиняти дії по оформленню права на спадщину, неможливе без надання заявником доказів того, що наявні обставини для обґрунтованого припущення, що відповідач має намір вчинити дії пов`язанні із отриманням свідоцтва про право на спадщину за заповітом, крім того матеріали справи не містять і доказів звернення відповідача до приватного нотаріуса про прийняття спадщини.

Крім того, за обставинами викладеними у позовній заяві ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, позивач оспорює право відповідача на спадкування за заповітом у зв`язку із чим і подав до суду позовну заяву.

Відповідно до ч. 1статті 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Між тим, ч. 2ст.8-1 Закону України «Про нотаріат» встановлена заборона будь-якого втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов`язків.

Відповідно до підпункту 4.13 пункту 4 Глави 10 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5, за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Отже, чинним законодавством України прямо передбачений обов`язок нотаріуса зупинити нотаріальне провадження, тобто тимчасово припинити вчинення нотаріальних дій на невизначений строк (до вирішення справи судом), за умови надходження від заінтересованої особи відповідної заяви та надання доказів звернення до суду з позовною заявою.

Судом встановлено, що позивачем шляхом подання до суду позовної заяви до відповідача про визнання заповіту недійсним, фактично оспорюється право спадкоємця – відповідача по справі, на спадкування належного спадкодавцю майна.

Доказів звернення позивача з відповідною заявою до приватного нотаріуса з повідомленням про необхідність зупинення нотаріального провадження та вчинення нотаріальних дій щодо оформлення спадщини після смерті батька через перебування у суді справи, а також відмови нотаріуса у прийнятті такої заяви, суду не надано.

З огляду на викладене та враховуючи наявність спеціальної правової норми, яка імперативно визначає підставу обов`язкового зупинення нотаріусом вчинення нотаріальних дій на підставі письмової заяви позивача, як заінтересованої особи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для забезпечення позову ОСОБА_2 .

Позивач не позбавлений права звернутися до приватного нотаріуса із відповідною заявою про зупинення вчинення нотаріальних дій.

За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст..151-153, 208-210, 369-372, 376 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

В задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ: