Рішення № 97573278, 04.06.2021, Оболонський районний суд міста Києва

04.06.2021 Справа № 756/12713/18

Справа пр. № 2/756/277/21

ун. № 756/12713/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шлапака Р.О.,

розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Оболонський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання батьківства, стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Оболонський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання батьківства, стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину.

Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва Васалатія К.А, від 08 жовтня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у цивільній справі № 756/12713/18.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 серпня 2019 року цивільну справу № 756/12713/18 за позовом ОСОБА_1 передано на розгляд судді Андрейчуку Т.В.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що з 2011 року вона проживала однією сім`єю без шлюбу з ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача народився син ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 стверджувала, що відповідач ОСОБА_2 є батьком дитини, проте він відмовився офіційно визнати її своїм сином і подати в органи реєстрації актів цивільного стану заяву про реєстрацію батьківства, а тому запис про батька дитини в актовому записі про народження дитини було здійснено відповідно до положень ч. 1 ст. 135 СК України.

Позивач зазначила, що відповідач заперечує факт свого батьківства, не надає коштів на утримання сина, а тому просила суд визнати ОСОБА_2 батьком малолітнього ОСОБА_3 ; внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , зазначивши прізвище дитини " ІНФОРМАЦІЯ_3 " замість " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", по батькові " ІНФОРМАЦІЯ_3 "; стягнути з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 грн щомісячно; додаткові витрати на дитину у розмірі 7000,00 грн щомісячно.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому не навів доводів з приводу того, чи визнає він факт батьківства стосовно малолітнього ОСОБА_3 , натомість заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 грн щомісячно, додаткових витрат на дитину у розмірі 7000,00 грн щомісячно, мотивуючи це тим, що на його утриманні перебувають непрацездатні особи, а витрати матері на утримання дитини не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Треті особи пояснення щодо позову ОСОБА_1 чи відзиву ОСОБА_2 до суду не подали.

Судом зупинялось провадження у справі з 12 листопада 2019 року до 03 серпня 2020 року та з 25 вересня 2020 року до 22 березня 2021 року на час проведення у справі судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись, представник позивача подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, заяву про розгляд справи за їх відсутності до суду не подав.

Представник третьої особи Оболонського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, третя особа про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась, подала до суду заяву, в якій просила суд розглянути справу за відсутності її представника.

Представник третьої особи служби у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явився, третя особа про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась, подала до суду заяву, в якій просила суд розглянути справу за відсутності її представника.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, дійшов такого висновку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача ОСОБА_1 народився син ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 9).

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 5 СК України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (ч. 2 і 3 ст. 5 СК України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно зі ст. 7 Конвенції ООН про права дитини дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Питання реєстрації народження та визначення походження дитини регулюються ЦК України та СК України, Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5.

Главою 12 СК України встановлено порядок визначення походження дитини від матері та батька.

Ч. 1 ст. 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до п. 18 Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, якщо мати дитини не перебуває у шлюбі та немає спільної заяви батьків, прізвище та громадянство батька дитини зазначається за прізвищем та громадянством матері, а власне ім`я та по батькові - за вказівкою матері у заяві про державну реєстрацію народження. Графи актового запису про народження "Дата народження", "Місце проживання" в розділі "Відомості про батька" у цьому випадку не заповнюються.

Оскільки на час народження сина його мати ОСОБА_1 у шлюбі не перебувала, прізвище батька в актовому записі про народження ОСОБА_3 зазначено за прізвищем матері, а його ім`я та по батькові - за вказівкою матері (т. 1, а. с. 10).

За змістом ч. 1 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

При цьому позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу (ч. 4 ст. 128 СК України).

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто, при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

ДНК-тест (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ (на це звернув увагу Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Калачова проти Російської Федерації" від 07 травня 2009 року № 3451/05).

Отже, підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 25 вересня 2020 року у справі призначено судово-медичну (молекулярно-генетичну) експертизу для з`ясування кровного споріднення між відповідачем ОСОБА_2 та малолітнім ОСОБА_3 . Проведення експертизи було доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичних експертиз, на вирішення експертам було поставлено питання: "Чи є ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 .?" (т. 1, а. с. 210-212).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 попереджено судом про наслідки ухилення від проведення експертизи, передбачені ст. 109 ЦПК України (т. 1, а. с. 212).

Лист-повідомлення від 24 грудня 2020 року за вих. № 100-943/3123 Київського міського клінічного бюро судово-медичних експертиз про необхідність прибути о 12 год 30 хв 29 січня 2021 року для відбору біологічних зразків був надісланий судом відповідачеві за адресою, яку він вказував як адресу для листування: АДРЕСА_1 , а також за зареєстрованим місцем його проживання: АДРЕСА_2 (т. 1, а. с. 221, 225, 226). Поштове відправлення було повернуте у зв`язку з відсутністю адресата (т. 1, а. с. 229-230). Додатково лист-повідомлення надсилався на електронну адресу, яку відповідач вказував у відзиві на позовну заяву (т. 1, а. с. 223).

На відбір зразків крові, призначений експертною установою на 12 год 30 хв 29 січня 2021 року, відповідач ОСОБА_2 не з`явився. Позивач з дитиною прибула на відбір зразків крові.

Експертною установою було призначено повторно відбір зразків крові на 13 год 00 хв 21 березня 2021 року.

Лист-повідомлення Київського міського клінічного бюро судово-медичних експертиз від 02 лютого 2021 року за вих. № 100-63/234 про необхідність прибути о 13 год 00 хв 21 березня 2021 року для відбору біологічних зразків був надісланий судом відповідачеві за адресою, яку він вказував як адресу для листування: АДРЕСА_1 , а також за зареєстрованим місцем його проживання: АДРЕСА_2 (т. 1, а. с. 227, 231-232, 233-234). Поштове відправлення було повернуте у зв`язку з відсутністю адресата (т. 1, а. с. 233-234). Додатково лист-повідомлення надсилався на електронну адресу, яку відповідач вказував у відзиві на позовну заяву (т. 1, а. с. 227).

На відбір зразків крові, призначений експертною установою на 13 год 00 хв 21 березня 2021 року, відповідач ОСОБА_2 не з`явився.

Однак ОСОБА_2 не з`явився до експертної установи, не попередивши про поважність причини неявки.

За наведених підстав експертна установа повернула ухвалу суду про призначення експертизи без виконання (т. 1, а. с. 237).

Згідно зі ст. 109 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від проведення судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи у справі про визнання батьківства, експертиза у цій справі не проведена не з вини позивача, відповідно до норми ст. 109 ЦПК України суд визнає факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, тобто факт батьківства ОСОБА_2 відносно дитини - ОСОБА_3 .

Як встановлено судом, на даний час малолітній ОСОБА_3 мешкає з матір`ю ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні.

Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами у справі не досягнуто.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дітей той із них, з ким вони проживають, вправі звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

Згідно з ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Ч. 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

ОСОБА_2 є чоловіком працездатного віку, відповідач не надав доказів на підтвердження того, що у нього є інші діти, окрім ОСОБА_3 . Відповідачем не наведено доказів на підтвердження того, що на його утриманні перебувають непрацездатні батьки.

За приписами ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Враховуючи обставини, викладені у ч. 1 ст. 182 СК України, виходячи з принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, суд приходить до висновку про те, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього ОСОБА_3 , має становити 2000,00 грн щомісячно, оскільки, на думку суду, саме такий розмір щомісячного грошового забезпечення з урахуванням грошового забезпечення, яке повинна надавати на утримання дитини її мати ОСОБА_1 , є необхідним та достатнім для забезпечення потреб дитини, її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Позов про стягнення аліментів пред`явлено ОСОБА_1 01 жовтня 2018 року, відтак аліменти суд присуджує саме з цього дня.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність визнати ОСОБА_2 батьком малолітнього ОСОБА_3 ; стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 грн щомісячно, починаючи з 01 жовтня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Водночас суд звертає увагу позивача ОСОБА_1 на те, що порядок внесення змін до актового запису про народження передбачений Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5.

Відповідно до п. 2.13.1 розділу ІІ зазначених Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

На підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду (п. 2.16.4 розділу ІІ Правил).

Наведене свідчить, що рішення суду про визнання батьківства є достатньою підставою для внесення органом реєстрації актів цивільного стану змін в актовий запис про народження дитини. Таким чином, додатково зобов`язувати орган реєстрації актів цивільного стану вчиняти дії, пов`язані з унесенням змін до актового запису про народження ОСОБА_3 , немає необхідності.

З цих підстав суд відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні її позовних вимог у цій частині.

Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

При цьому такі кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Аналіз норми ч. 1 ст. 185 СК України вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Приблизний перелік особливих обставин міститься в ч. 1 ст. 185 СК України.

Верховний Суд зауважує, що до таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на якусь хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку (постанови Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 501/5060/15-ц, від 05 липня 2018 року у справі № 750/9883/16-ц, від 14 січня 2019 року у справі № 751/4312/16-ц).

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України), обов`язок доказування покладається на сторін (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, тобто щодо обставин, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження понесення нею витрат, які були б зумовлені саме особливими обставинами: негативними (хвороба дитини) чи позитивними (розвиток здібностей дитини). Надані позивачем докази свідчать про понесення нею звичайних витрат на дитину, позаяк не викликані особливими обставинами.

З цих підстав суд відмовляє ОСОБА_1 у стягненні додаткових витрат на дитину.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 704,80 грн та присуджує з відповідача судовий збір у сумі 704,80 грн в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 206, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Оболонський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання батьківства, стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 (нуль) копійок щомісячно, починаючи з 01 жовтня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Андрейчук