Ухвала суду № 97573197, 19.05.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5814/21

1кп/755973/21

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

"19" травня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Козачук О.М.,

при секретарі: Наумової О.С.,

розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2021 року за № 12021100040000685 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Конотоп, Сумської області, громадянки України, українки, не працюючої, не заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Астапковича А.Ю.,

захисника Полущенка Д.Г.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

З Дніпровської окружної прокуратури м. Києва до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120211000400000685 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні прокурор доповів про можливість призначення обвинувального акту відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, до судового розгляду, оскільки дотримано норм кримінально-процесуального законодавства та підстав для його повернення прокурору або його закриття не встановлено.

Захисник Полущенко Д.Г. та обвинувачена ОСОБА_1 не заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Зокрема, в судовому засіданні прокурор просив обрати до обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Обвинувачена ОСОБА_1 раніше судима, офіційно не працює, обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, що передбачає покарання у виді позбавлення до 5 років. Крім того, 27.08.2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва направлено обвинувальний акт за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, 30.10.2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва направлено обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України, 17.12.2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва направлено обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України, 26.02.2021 року до Деснянського районного суду м. Києва направлено обвинувальний акт за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, 05.03.2021 року до Голосіївського районного суду м. Києва направлено обвинувальний акт за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, таким чином, з урахуванням особи обвинуваченої, просив клопотання задовольнити.

Захисник Полущенко Д.Г. у судовому засіданні заперечував проти застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор не довів зазначені ним ризики. Зазначив, що обвинувачена ОСОБА_1 не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду, просив застосувати до обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжний захід на більш м`який, який не пов`язаний з позбавленням волі.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала думку свого захисника.

Заслухавши думки учасників процесу, оглянувши клопотання, вивчивши обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого с. 2 ст. 15, ч. 2 ст.185 України, суд вважає, що є достатні підстави для призначення його до судового розгляду, оскільки, згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим, відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для його повернення прокурору не встановлено.

Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Заслухавши учасників провадження на рахунок наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що вони наявні, з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання її винною у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також на конкретні обставини кримінального провадження та схильність до скоєння нових кримінальних правопорушень.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду обвинувального акту, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не зникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 314-316 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Конотоп, Сумської області, громадянки України, українки, не працюючої, не заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на час розгляду кримінального провадження в суді строком на 60 днів, тобто до 17 липня 2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 11 350 гривень., яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої вона підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинувачену, у разі внесення застави, наступні обов`язки: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу суду, повідомляти суд, про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченій, що у разі порушення нею обов`язків, покладених на неї в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокурору та направити начальнику Державної установи «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

.

Суддя: