Рішення № 97572785, 03.06.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/3322/21

Провадження № 2/712/1641/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого судді – ТОКОВОЇ С.Є.

при секретарі –ТІТОВІЙ О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перша Черкаська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 у березні 2021 року звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Перша Черкаська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько – ОСОБА_3 , 1929 року народження, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

11 квітня 2005 року вона звернулася до Першої черкаської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, на підставі чого була заведена спадкова справа № 262/2005.

Також із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_2 .

Інші особи із заявами про прийняття спадщини не зверталися.

21 жовтня 2011 року нотаріусом було посвідчено договір про поділ спадщини, згідно якого вона успадкувала належну померлому частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 – належну померлому частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 жовтня 2011 року, після смерті ОСОБА_3 , вона отримала спадщину, яка складається з Ѕ частки домоволодіння з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться у АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі договору дарування від 06.04.1999.

Крім того, зазначила, що вона виявила бажання оформити у встановленому законом порядку спадщину, яка складається із земельної ділянки, що розташована у АДРЕСА_1 та отримати відповідне свідоцтво про право на вказане спадкове майно за законом.

З метою отримання вказаного вище свідоцтва, вона звернулася до Першої черкаської державної нотаріальної контори, однак отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25 серпня 2020 року, у зв`язку з відсутністю відомостей щодо реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 .

Вказувала, що державний акт на право власності на земельну ділянку 30 липня 1998 року був виданий ОСОБА_4 - попередньому власнику земельної ділянки. За життя батько не встиг отримати державний акт на своє ім`я.

В зв`язку з чим, просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 455 кв.м., цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка) після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 березня 2021 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Справу призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 травня 2021 року підготовче провадження у справі закрито. Справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання адвокат позивача ОСОБА_5 не з`явилася, скерувала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести без її участі. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, скерувала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі. Проти задоволення позову не заперечувала.

Третя особа Перша Черкаська державна нотаріальна контора в судове засідання не з`явилися, скерували до суду заяву про розгляд справи без їх участі. У вирішенні спору покладались на розсуд суду.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши та давши належну оцінку зібраним по справі доказам, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Черкаським міським відділом реєстрації актів цивільного стану 13 жовтня 2004 року.

Після смерті ОСОБА_3 позивачка у встановленому законом порядку звернулася до Першої черкаської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. На підставі вказаної заяви заведена спадкова справа № 262/2005.

Також із заявою про прийняття спадщини звернулася відповідач ОСОБА_2 .

21 жовтня 2011 року нотаріусом було посвідчено договір про поділ спадщини, згідно якого позивач успадкувала належну померлому частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 – належну померлому частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 жовтня 2011 року, спадкоємцю ОСОБА_3 – його доньці ОСОБА_1 видане свідоцтво на спадщину, яка складається з Ѕ частки домоволодіння з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться у АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Плахою Т.І. 06.04.1999 року по реєстру за № 2275, зареєстрованого у КП ЧООБТІ 17.07.2002 за № 11488.

Крім того, позивач звернулася до Першої черкаської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1 .

За результатами розгляду заяви, нотаріус Першої черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю.В. постановою від 25 серпня 2020 року відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку, у зв`язку з відсутністю відомостей щодо реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 .

З матеріалів справи убачається, що відповідно до договору купівлі-продажу від 06 квітня 1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Плахою Т.І., ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_3 купив земельну ділянку площею 455,0 кв.м., розміщену на землях, що знаходяться у віданні Черкаської міської Ради народних депутатів, надану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Земельна ділянка належить продавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ЧР 24-1-1538, виданого виконавчим комітетом Черкаської міської ради народних депутатів від 30 липня 1998 року.

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ЧР24-1-1538, ОСОБА_4 , на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів від 26 червня 1998 року № 522, передано у приватну власність земельну ділянку площею 455,0 кв.м., яка розташована на території Черкаської міської ради по АДРЕСА_1 .

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що у зв`язку з відсутністю державного акту, виданого на ім`я померлого батька, та відсутністю кадастрового номера на земельну ділянку, яка придбана її померлим батьком відповідно до договору купівлі-продажу від 06 квітня 1999 року, вона позбавлена можливості оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

Відповідно до ст.. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цимКодексом, звернутися до суду за захистом своїх не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст. 15 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦПК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

У відповідності до вимог ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування одержують особи, зазначені у статтях 1261- 1265 ЦК України.

Згідно з приписами ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч. 1 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст.1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини, тому спір про спадкування може бути вирішений лише після закінчення цього строку.

Правові підстави набуття права власності або користування на земельну ділянку до 01 січня 2002 року визначалися Земельним кодексом України від 18 грудня 1990 року № 561-ХІІ (далі - ЗК України 1990 року), який був чинним на час виділення ОСОБА_4 земельної ділянки по АДРЕСА_1 , яка в подальшому відповідно до договору купівлі- продажу від 06.04.1999 перейшла у власність до померлого ОСОБА_3 ..

Статтею 22 ЗК України 1990 року передбачено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів ( ч.1 ст. 23 ЗК України 1990 року).

Відповідно до листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч.4 ст.334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, враховуючи визнання відповідачем позову, керуючись положеннями діючого законодавства України, суд дійшов висновку, що в розрізі даного спору, позивач має достатні правові підстави на визнання за нею права власності на земельну ділянку, відтак суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог та їх задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 328, 1225, 1261, 1268 ЦК України, ст. ст. 263-265, 267 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 455 кв.м., цільове призначення – для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) після смерті ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 03 червня 2021 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .

Третя особа: Перша черкаська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02901374, адреса: 18007, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 255