Ухвала суду № 97570317, 09.06.2021, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/543/21

Провадження 2/382/528/21

У х в а л А

09 червня 2021 року Суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О. А. перевіривши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Яготинської міської ради про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Яготинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Яготинської міської ради про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 ЦПК України)

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно п. п. 2, 6, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України, позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пеня) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являться за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог. Він проявляється в матеріально-правовій заінтересованості позивача. Іншими словами, це те матеріальне благо, яке позивач бажає отримати.

Підстава позову - це ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і які обґрунтовуються поданими при подачі заяви чи у судовому процесі доказами.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимогою процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги. Таким чином, під предметом позову розуміється певно матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Як роз`яснено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди згідно зі ст. 119 ЦПК України повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування. Наприклад, у заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу. До заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог. Якщо заява не відповідає вимогам закону, слід застосовувати правила ст. 121 ЦПК України.

Згідно із п. 2. ст. 19 СК України, рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ст. 19 СК України Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкування з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Відповідно до п. 5 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Звертаючись з позовом до суду, позивачем не надано докази на підтвердження заявлених позовних вимог в частині визначення місця проживання дитини, а саме: докази про наявність та/або відсутність у позивача житла на праві приватної власності; акт обстеження житлово-побутових умов за місцем проживання позивача та відповідача, який складений представниками відповідної служби у справах дітей; безпосередньо звернення позивачки до відповідної служби у справах дітей з вимогою надати висновок про визначення місця проживання дітей з одним із батьків, як це передбачено ч. 4 ст. 19 СК України, інші документи, які характеризують особи сторін по справі (характеристики з місця роботи та місця проживання), довідки про майновий стан сторін (довідку про розмір заробітної плати за останні 6 місяців тощо).

У позовній заяві позивачка зазначила, що діти, на утримання яких вона просить стягнути аліменти, знаходяться на її утриманні, однак на виконання вимог п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, в обґрунтування позову не послалась на докази, що підтверджують зазначену обставину, не додала до позову відповідні документи на підтвердження перебування дітей на її утриманні.

Зазначеними документами є: довідка сільської (селищної), міської ради про склад сім`ї за місцем проживання позивачки або довідка сільської (селищної), міської ради про знаходження дітей на утриманні матері.

Вважаю за необхідне звернути увагу позивача на роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК України, у зв`язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

При цьому, оскільки відповідач зареєстрований у м.Київ, а позивачка подає позов за місцем свого проживання, при цьому як в обгрунтування позовних вимог, так і надання доказів щодо підсудності, оскільки матеріали даної позовної заяви не містять відповідних доказів, що неповнолітня дитина перебуває на утриманні позивачки.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 цього Кодексу, а відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 119 і 120 цього Кодексу протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Одночасно суд роз`яснює позивачці, що у випадку не виконання вимог суду до вказаного строку, позовна заява буде вважатися не поданою та буде їй повернута.

Крім того, вважаю за необхідне роз`яснити позивачці, що спільний розгляд, різних не взаємопов`язаних між собою позовних вимог, може ускладнити вирішення справи, оскільки в справах про розірвання шлюбу, передбачена можливість надання сторонам, за їх клопотанням, строку для примирення та зупинення в зв`язку з цим провадження у справі, відповідно до вимог ст. 111 СК України, крім того в справах про визначення місця проживання дітей передбачено отримання письмового висновку від служби у справах дітей про визначення місця проживання дитини, відповідно до вимог ст. 19 СК України, що, в свою чергу не передбачено при розгляді справ про стягнення аліментів. Дана обставина ускладнюватиме розгляд вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дітей та може призвести до безпідставного затягування розгляду вказаної позовної вимоги, заявленої одночасно з вимогою про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.

За таких обставин, суд пропонує позивачці, на виконання ухвали суду, розмежувати позовні вимоги, які не пов`язані між собою та подати окремо позовні заяви про розірвання шлюбу, про стягнення аліментів на утримання дітей та визначення місця проживання дітей в новій редакції, з урахуванням вимог чинного законодавства, а також енадати відповідні докази щодо того в кого на утриманні перебуває неповнолітня дитина. для визначення підсудності відповідно до вимог ст.28 ЦПК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачці для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 119, 121, 175, 177, 185 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Яготинської міської ради про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей,- залишити без руху.

Надати позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання нею копії ухвали, попередивши останню про те, що у разі коли вона, відповідно до вказівок судді, у встановлений строк усуне недоліки, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Інакше заява буде вважатися неподаною і буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А.Кисіль