Постанова № 97569754, 26.05.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/2014/21

Провадження № 3/359/1053/2021

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2021 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Кабанячий Ю.В., розглянувши за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , адміністративні матеріали, що надійшли від Батальйону патрульної поліції в місті Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП, ч. 2 ст. 130 КУпАП по відношенню до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого слюсарем в СТО «Мальвін», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в :

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться адміністративні матеріали відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, ст. 122-4, ст. 130 КУпАП.

Згідно протоколу серії БР №164987 від 27.02.2021 року, ОСОБА_2 о 18 годині 14 хвилин в м. Бориспіль по вул. Київський Шлях, 67, керував автомобілем марки «ВАЗ 21011» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи учасником ДТП, залишив місце зіткнення, чим порушив п. 2,10 (а) ПДР України, у зв`язку з чим його дії були кваліфіковані за ст. 122-4 КУпАП.

Згідно протоколу серії ДПР18 №520994 від 27.02.2021 року, ОСОБА_2 о 18 годині 14 хвилин в м. Бориспіль по вул. Київський Шлях, 67 керував транспортним засобом, автомобілем марки «ВАЗ 21011» д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому проїхавши на червоний сигнал світлофору здійснив наїзд на велосипед пішохода, який зазнав механічних пошкоджень, чим порушив п. 2,3 (е) ПДР України, у зв`язку з чим його дії були кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

Згідно протоколу серії ДПР18 №520993 від 27.02.2021 року, ОСОБА_2 о 19 годині 42 хвилин в м. Бориспіль по вул. В.Момота, 56, керував транспортним засобом, автомобілем марки «ВАЗ 21011» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, повторно протягом року, від проходження огляду на приладі драгер та у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2,5 ПДР України, у зв`язку з чим його дії були кваліфіковані за ч.2 ст. 130 КУпАП.

Частиною 2 ст. 36 КУпАП встановлено, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Диспозиція ст. 36 КУпАП допускає розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Вказані матеріали складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв`язку з чим на підставі вимог ст. 36 КУпАП дані матеріали об`єднано в одне провадження.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_2 – адвокат Синяченко В.П. повідомив, що останній своєї вини не визнає у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, зі складеним відносно нього протоколом він не згодний. Алкогольні напої вживав, але після того як передав керування автомобілем сину. За кермом у нетверезому стані не перебував. Алкоголь вживав через те, що отримав стрес, так як мало не збив людину.

Пояснив, що ОСОБА_2 дійсно 27.02.2021 року їхав на автомобілі та через власну необачність не помітив червоний сигнал світлофору, і відповідно проїхавши побачив як упав пішохід з велосипедом. Відкрив двері запитав у чоловіка чи все добре, той почав лаятися, після чого ОСОБА_2 поїхав далі так як йому здалося, що пішохід злякався зіткнення і відскочив та вважав, що пошкоджень велосипеду та пішоходу не завдав. Після цього поїхав до товариша та разом з ним розпивав спиртні напої, потім зателефонував сину та попросив забрати його та автомобіль. Після цього приїхавши до магазину син пішов купити йому пива, а в цей час під`їхали працівники поліції та склали відносно нього протокол. У подальшому нічого не пам`ятає. Зі слів членів родини, повідомив, що працівники поліції щось від нього хотіли, приїхали додому, намагалися його розбудити, але він при цьому так і не прокинувся та спав на дивані.

Відносно скоєння адміністративних правопорушень передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП свою вину визнає, щиро у цьому розкаюється та просить суд суворо не карати.

Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, за що встановлено відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетн

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За нормою ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.

При цьому суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у скоєнні адміністративних правопорушень передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, доводиться матеріалами справи, а саме складеними відносно ОСОБА_2 протоколами та поясненнями свідків.

Щодо відсутності підстав притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст 130 КУпАП суд погоджується з наступних підстав.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Враховуючи викладене суддя приходить до висновку про обґрунтованість доводів захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом у вказаній справі, оскільки він складений у порушення ст.ст.254,256 КУпАП.

Згідно зіст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною 1статті 8 Закону України «Про Національну поліцію»визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України.

Склад адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП складає повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

В той же час, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 керував автомобілем у стані сп`яніння. Наданий суду з матеріалами справи відеодоказ підтверджує позицію ОСОБА_2 про те, що він не керував автомобілем у стані сп`яніння, оскільки на відео відображено його незгода з керуванням автомобілем, а доказів керування не надано суду.

З протоколу вбачається, що ОСОБА_2 нібито керував автомобілем о 19 год. 42 хв. 27.02.2021 року, а з відеозапису вбачається, що вже о 19 год. 40 хв. відносно нього почали розгляд справи, що викликає сумнів у суду.

Крім того, згідно протоколу він був складений о 20 год. 00 хв., а згідно відеозаписів боді-камер завершення складення протоколу відбулося приблизно о 20 год. 32 хв. 27.02.2021 року, тобто протокол був складений передчасно.

Будь-які інші докази, які підтверджують те, що за кермом був саме ОСОБА_2 також не надано.

У судове засідання був викликаний свідок ОСОБА_3 , який повідомив, що 27.02.2021, близько 18:30 год. йому зателефонував ОСОБА_2 та просив підійти до магазину, який знаходиться біля АТАС «СТО», щоб відігнати його автомобіль до нього додому, так як він збив велосипедиста і з цього приводу випив горілки. Він погодився та підійшов до магазину, де знаходився ОСОБА_2 , який пив горілку та стояв його автомобіль ВАЗ. Він зайшов до магазину купити продукти, а коли вийшов, то побачив працівників поліції, які складали протокол відносно ОСОБА_2 за керування автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, хоча ОСОБА_2 знаходився поряд з магазином вже тривалий час і нікуди не їхав. Він повідомляв про це працівників поліції, проте вони не реагували. У зв`язку з тим, що він був тверезий, працівники поліції попросили його відігнати автомобіль ОСОБА_2 до нього додому, що він і зробив. Вважає дії працівників поліції упередженими та незаконними.

У відповідності до вимог п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП ( 80731-10 ) несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров`я та Міністерства юстиції України N 114/38/15-36-18 ( z0055-95 ) від 24 лютого 1995 р.). { Абзац перший пункту 27 із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 18 ( v0018700-08 ) від 19.12.2008 }

Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності .

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП ( 80731-10 ) не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 КУпАП.

Розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно якого винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Отже, частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

Варто зазначити, що «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП, санкція якої передбачає стягнення у вигляді накладення штрафу з позбавленням особи спеціального права на певний строк.

Крім того, аналіз положення частини третьоїстатті 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину (адміністративного правопорушення) не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

Статтею 62 Конституції України також передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як зазначено в п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши в сукупності надані докази, а також врахувавши встановлені в судовому засіданні обставини, суддя приходить до висновку про не доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів, які достовірно свідчать про наявність складу адміністративного правопорушення, визначеного саме ч. 2 ст. 130 КУпАП, під час розгляду адміністративних матеріалів в суді - не здобуто, а ті, що надані в якості підтвердження суддя оцінює критично з наведених вище обставин.

Відповідно дост. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність події адміністративного правопорушення.

За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 130 КУпАПслід закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 36, 124, 122-4, 130, 247, 283 КУпАП, Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, суддя,

постановив:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого слюсарем в СТО «Мальвін», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП, закрити за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та накласти стягнення:

- за ст. 124 КУпАП штраф в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень;

- за ст. 122-4 КУпАП штраф в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п`ятдесят п`ять) гривень.

На підставі ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого слюсарем в СТО «Мальвін», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень з перерахуванням суми штрафу в дохід держави на розрахунковий рахунок UA488999980313030149000010001; отримувач - ГУК у Київ.обл./м.Київ/21081300; код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989; банк отримувача - Казначейство України; код банку МФО 899998; код класифікації доходів бюджету 21081300, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого слюсарем в СТО «Мальвін», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 454,00 грн. на користь державного бюджету України за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК/Бориспіль/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту прокурора без задоволення.

Відповідно дост. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя Ю.В. Кабанячий

Постанова суду набрала законної сили ____