Ухвала суду № 97569691, 10.06.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 320/2654/19

2/357/3197/21

У Х В А Л А

10.06.2021 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бебешко М.М., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Київського обласного центру зайнятості про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

30.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду вищевказаним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Позивачем на виконання вимог ухвали суду від 04.06.2019 надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд:

1) визнати протиправним і скасувати наказ відповідача від 11 травня 2019 року N 225-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ";

2) визнати протиправним і скасувати наказ Київського ОЦЗ від 23 травня 2019 року N 250-к "Про звільнення ОСОБА_1 ";

3) поновити позивача на посаді директора Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості (далі - Білоцерківський МРЦЗ);

4) зобов`язати Київський ОЦЗ виплатити на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу починаючи з 24 травня 2019 року.

Крім того, надано оригінал платіжного документу про сплату судового збору за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 1 536,80 грн.

20.06.2019 Київським окружним адміністративним судом відкрито провадження у даній справі.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 18 жовтня 2019 року адміністративний позов задовольнив: визнав протиправними та скасував накази Київського ОЦЗ від 11 травня 2019 року N 225-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 " та від 23 травня 2019 року N 250-к "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновив позивача на посаді директора Білоцерківського МРЦЗ з 24 травня 2019 року; стягнув з Київського ОЦЗ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 74 тис. 948 грн 58 коп. без утримання обов`язкових податків і зборів; стягнув з Київського ОЦЗ на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768 грн 40 коп.; допустив негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Білоцерківського МРЦЗ з 24 травня 2019 року; звернув до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Київського ОЦЗ на користь позивача суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах одного місяця в розмірі 14 тис. 695 грн 77 коп. без утримання обов`язкових податків і зборів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 повернуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 26 листопада 2019 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове, яким відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24 грудня 2019 року відкрив касаційне провадження в цій справі, а ухвалою від 23 лютого 2021 року передав її на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 07 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнила частково: скасувала рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року, а провадження у справі закрила. Роз`яснено ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до компетенції суду цивільної юрисдикції та що він має право протягом десяти днів з дня отримання вказаної постанови звернутися до Великої Палати Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Великої палати Верховного суду від 20.05.2021 заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено. Справу № 320/2654/19 передано до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.06.2021 року справу № 320/2654/19 за позовом ОСОБА_1 до Київського обласного центру зайнятості про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, передано на розгляд судді Бебешко М.М.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що вказана позовна заява не може бути прийнята до розгляду, оскільки у порушення вимог частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі відповідно до закону, за вимогу майнового характеру, в саме «зобов`язати Київський ОЦЗ виплатити на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу починаючи з 24 травня 2019 року».

Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та за час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Таким чином, позивачі мають пільги зі сплати судового збору виключно за позовними вимогами, що стосуються стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. За іншими позовними вимогами у трудових спорах позивачі від сплати судового збору не звільняються.

Отже, ОСОБА_1 не звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, а тому, подана позовна заява не може бути прийнята до розгляду судом, оскільки усупереч вимогам ч.4 статті 177 ЦПК України позивач не приєднав документ про сплату судового збору (чи документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону).

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст.4 вказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору, що підлягає сплаті, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

За змістом положень пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів – сумою, яка стягується.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 1 січня 2019 року становить 1921 гривень.

Отже, сума судового збору за подання позовної заяви за вимоги майнового характеру, поданою фізичною особою у цій справі становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01 січня 2019 року, тобто 1921,00 грн.

Разом з цим, ураховуючи, що позивач просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, проте, позивачем не визначено розмір такої вимоги майнового характеру (ціну позову), тому ОСОБА_1 має навести розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу та сплатити судовий збір у розмірі, визначеному частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Судовий збір за подання позовної заяви до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області має бути перераховано або внесено до: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./Білоцерків.міс./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України "Про судовий збір".

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату та відмітку про його зарахування.

Відповідно до ч.11, 12, 13 ст.187 ЦПК України - суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про прийняття справи до провадження, тому вказану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків. У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде залишена без розгляду.

Керуючись ст.175-177, 187, 260 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського обласного центру зайнятості про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяМ. М. Бебешко