Вирок № 97569687, 10.06.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5750/21

1-кп/357/1205/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дорошенко С.І.,

при секретарі Кричевській Н.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, кримінальне провадження за № 62019050000001910, яке внесене до ЄРДР 05.12.2019 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тетіїв, Київської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, офіційно не працюючого, колишнього військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини А 2167, у військовому званні «солдат запасу», одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, учасника бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор Дубченко О.В.,

захисник Несвітайло О.М.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, обіймаючи посаду вогнеметника роти радіаційного, хімічного та бактеріологічного захисту військової частини А2167, діючи умисно, у порушення вимог частини 1, 3, 9 ст. 1,частини 1-4, 6, 13 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 4, 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах особливого періоду о 8 годині 30 хвилин 25 червня 2018 року, без наказу або дозволу відповідних командирів і начальників не з`явився вчасно без поважних причин на службу до військової частини А2167, що дислокується по вулиці Полковника Коновальця в м. Біла Церква Київської області, та до 24 листопада 2020 року проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби.

Таким чином, ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем (крім строкової служби), не з`явився вчасно на службу без поважних причин, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України.

У підготовчому судовому засіданні сторони провадження надали суду угоду про визнання винуватості, укладену 10.06.2021 року, відповідно до вимог ст. 472 КПК України, між заступником керівника Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону Дубченком Олексієм Вікторовичем, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_1 у присутності захисника - адвоката Несвітайла Олексія Миколайовича, яку просили затвердити.

За умовами цієї угоди сторони, а саме прокурор - Дубченко О.В. та обвинувачений ОСОБА_1 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 407 КК України та істотних для цього кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке має понести ОСОБА_1 за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки. Також, узгоджено на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк тривалістю два роки та відповідно до ст. 76 КК України покласти обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

При цьому обвинуваченому ОСОБА_1 роз`яснено наслідки укладення угоди, а саме обмеження його права на оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку, відмова права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подачі клопотань про виклик свідків і надання доказів, що свідчать на його користь, крім того, йому роз`яснено наслідки невиконання угоди.

Відповідно до вимог статей 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Суд встановив, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, а саме у тому, що будучи військовослужбовцем (крім строкової служби), не з`явився вчасно на службу без поважних причин, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

ОСОБА_1 свою винуватість у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, погодився з встановленими фактичними обставинами. Також просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому суд переконався, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, підстави, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України відсутні, та просив суд затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Захисник в підготовчому в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.

Обвинувачений просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Таким чином, умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, а також наявний суспільний інтерес у забезпеченні швидкого судового провадження щодо ОСОБА_1 .

При її затвердженні та узгоджені міри покарання, враховано обставину, яка пом`якшує покарання, а саме щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, обставин, які обтяжують покарання не встановлено. Також враховуючи, що кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання за якими характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, за місцем проходження військової служби характеризується посередньо, являється учасником бойових дій, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання. Узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених статтями 50, 65 КК України.

З урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу обвинуваченого, можливості виправлення його без ізоляції від суспільства, вбачаються підстави для застосування до ОСОБА_1 , при укладенні угоди ст. 75 КК України, і звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Установлено, що підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 10.06.2021 року про визнання винуватості, укладену між заступником керівника Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону Дубченком Олексієм Вікторовичем та обвинуваченим ОСОБА_1 , за участі захисника - адвоката Несвітайла Олексія Миколайовича.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 10.06.2021 року покарання - 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк два роки.

На підставі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 обов`язки:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Речові докази у справі відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: С. І. Дорошенко