Рішення № 97568022, 10.06.2021, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/3414/21

Провадження №2/442/901/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого- судді Грицай М.М.,

з участю секретаря Михавко І.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Меденицької селищноїради Дрогобицького району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина. До складу спадкового майна входить житловий будинок, що за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначає, що до дня смерті баби із нею проживала дочка спадкодавця, яка є її матір`ю, а тому вважала, що саме вона фактично успадкувала належний бабі житловий будинок. При зверненні її матері до нотаріуса з метою оформлення спадщини, стало відомо, що від імені померлої за її життя посвідчено заповіт, згідно із яким остання заповіла все своє майно їй. Довідавшись про це, вона одразу звернулася до нотаріуса, яким заведена спадкова справа після смерті баби, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом відмовлено, у зв`язку з тим, що вона пропустила строк на подання заяви про прийняття спадщини. Вважає, що такий строк пропущено нею з поважних причин, оскільки була необізнана щодо наявності заповіту, посвідченого від імені спадкодавця.

Із урахуванням викладеного, просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання рішення законної сили.

Ухвалою від 12 травня 2021 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 10 червня 2021 року.

Позивачка у підготовче судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи здійснювати за її відсутності. Позовні вимоги підтримала, просила такі задоволити.

Представник Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області у підготовче судове засідання не з`явився. На адресу суду надійшов лист, в якому селищний голова просив розглядати справу за відсутності представника ради. Позовні вимоги підтримав, не заперечив щодо їх задоволення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює судове рішення про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на те, що відсутні підстави для неприйняття визнання позову представником відповідача, оскільки таке визнання не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Верхньо-Дорожівської сільської ради Дрогобицького району Львівської області 25.11.2011.

Згідно із довідкою, виданою виконавчим комітетом Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області, ОСОБА_2 , 1932 року народження, на момент смерті проживала по АДРЕСА_1 .

Відповідно до заповіту, посвідченого Дмитрів Б.С., секретарем виконавчого комітету Верхньодорожівської сільської ради 27 травня 1999 року, ОСОБА_2 , на випадок своєї смерті зробила таке заповідальне розпорядження: все майно, де б воно не було і з чого б не складалося, взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом матиме право заповіла внучці ОСОБА_3 .

Факт перебування у родинних відносинах позивачки зі спадкодавцем підтверджується матеріалами справи, зокрема свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , свідоцтвом про шлюб ОСОБА_5 із ОСОБА_4 , внаслідок чого прізвище останньої змінено на ОСОБА_6 , свідоцтвом про народження ОСОБА_3 та свідоцтвом про шлюб ОСОБА_7 з ОСОБА_3 (після реєстрації шлюбу – ОСОБА_1 ).

Згідно із Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, спадкову справу за спадкодавцем ОСОБА_2 , заведено 15 квітня 2021 року ОСОБА_8 , приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області (спадкова справа № 56/2021).

Із листа приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Москалик Л.П., встановлено, що ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду з питань призначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки нею не надано доказів своєчасного прийняття спадщини.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в п.24 постанови від 30 травня 2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, позивачка зазначила про те, що їй невідомо було про посвідчення спадкодавцем заповіту в її користь.

Аналізуючи зазначені доводи, суд враховує, що такі не спростовуються матеріалами справи, на момент посвідчення заповіту позивачка була неповнолітньою, за відсутності заповіту, право на спадщину виникло би у неї у п`яту чергу, так як є спадкоємцем п`ятої черги за законом, а тому підстав звертатися до нотаріуса до того, як довідалася про наявність заповіту за наявності спадкоємців попередніх черг у неї не було. Спадкова справа після смерті її баби іншими особами не відкривалась, отже відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат», нотаріус не міг повідомити її про наявність заповіту. У той же час, надання їй додаткового строку для прийняття спадщини є необхідним для забезпечення фундаментального принципу спадкового права – свободи заповіту та реалізації останньої волі заповідачки.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, що узгоджується із частиною 3 статті 263 ЦПК України.

Згідно із позицією Верховного Суду, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини (постанова від 28 травня 2021 року у справі № 688/106/20, від 21 вересня 2020 року у справі № 130/2517/18).

Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, наведені позивачкою доводи є обґрунтованими та свідчать про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Керуючись ст. 200, 206, 247, 258, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання цим рішенням суду законної сили, для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя Грицай М.М.