Рішення № 97566772, 10.06.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2-а/243/82/2021

Номер справи 243/4847/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«10» червня 2021 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді - Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання – Стукалової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №4 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4172752 від 27 травня 2021 року, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4172752 від 27 травня 2021 року, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 07 травня 2021 року поліцейським батальйону №1 роти №2 Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Баклагіною Р.Г., у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч.1 ст. 122 КУпАП було складено Постанову серії ЕАН №4172752 та накладено на нього адміністративний штраф у сумі 340,00 грн.

Вважає дану Постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки постанову складено не тим інспектором, який виявив правопорушення, а зовсім іншою особою – ОСОБА_3 . Так у Постанові інспектор зазначила, що він рухався в межах населеного пункту зі швидкістю 78 км/г, при цьому перевищив встановлені обмеження швидкості більше ніж на 20 км/г, однак він здійснював рух по лівій смузі на дорозі з двома смугами руху в одному напрямку зі швидкістю 65 км/г. На ділянці, де його було зупинено, не існувало обмеження максимальної швидкості руху 50 км/г з попередженням про це відповідним дорожнім знаком. Жодних дублюючих дорожніх знаків на даній ділянці дороги, які б позначали наявність населеного пункту чи обмеження швидкості, також не було. Так, основними стандартами в Україні пов`язаними дорожніми знаками є ДСТУ 4100-2014, на дорогах з двома і більше смугами для руху в одному напрямку знаки, що встановлені з правого боку дороги, потрібно дублювати. Зазначає, що він їхав у лівій смузі, оскільки права була зайнята та дублюючі знаки були відсутні, а тому він не міг порушувати вимог знаків, яких на дорозі не було. Також вимірювальний пристрій ТruCam не було стаціонарно закріплено, а він знаходився в руках інспектора. Також інспектор не надав жодного фото чи відеодоказу, на якому б було зафіксовано правопорушення. Також зазначає, що показники швидкості руху не можна вважати вірними, оскільки вони отримані за допомогою пристрою, який не був належним чином повірений, оскільки на ньому відсутня пломба та повірочне тавро. Таким чином, вважає, що Постанова ЕАН № 4172752 від 27 травня 2021 року винесена протиправно та підлягає скасуванню.

Просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4172752 від 07 травня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення відносно нього, ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладене на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн., а також стягнути на його користь судові витрати по справі у сумі 454,00 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 27 травня 2021 року, 10 червня 2021 року до суду надав Заяву про розгляд справи у його відсутності.

В судове засідання представник відповідача - Департаменту патрульної поліції, не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

07 червня 2021 року до суду від представника відповідача - Департаменту патрульної поліції – Петренко А., надійшов Відзив на позовну заяву, згідно якого представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Під час несення служби в м. Слов`янськ траса Н-20 1км 300м 21 березня 2021 року екіпажом патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості ТruCam LТІ20/20 (серійний номер ТС000308) було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме, водій транспортного засобу Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 78 км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в межах населеного пункту на 28 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України.

Після чого було подано сигнал про зупинку транспортному засобу на підставі ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію". Поліцейський підійшов до водія, яким виявився ОСОБА_2 , належним чином представився, пояснив суть правопорушення. Від водія надійшло клопотання перенести розгляд справи на іншу дату у зв`язку з бажанням скористатись правовою допомогою.

07 травня 2021 року встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача.

Водію було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та винесено Постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП, якою накладено стягнення на правопорушника в розмірі 340 грн., відповідно до санкції статті. В постанові зазначено, що вимірювання швидкості руху здійснювалося за допомогою лазерного вимірювача швидкості ТruCam LТІ20/20, серійний номер ТС0000308, фото з даного приладу, на якому зафіксовано державний номерний знак транспортного засобу, що перевищив встановлені Правилами дорожнього руху обмеження швидкісного режиму для населеного пункту.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до п. 2.3 б) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до пункту 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Дорожній знак 5.70. «Фото-, відеофіксування порушень ПДР». Інформує про можливість здійснення контролю за порушенням ПДР за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.

Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 285 КУПАП позивача було ознайомлено зі змістом Постанови, та під підпис вручено її копію.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач, подавши позов, обгрунтував свою позицію, проте не надав жодного доказу на її підтвердження.

До постанови додається відеозапис з нагрудного відеореєстратора, на якому зафіксована процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Так, дійсно, вимірювання швидкості проводилось в ручному режимі, оскільки даний прилад працює саме в ручному режимі.

Посилання позивача на порушення ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію» є помилковими, оскільки лазерний вимірювач швидкості ТruCam LТІ20/20 не відноситься до автоматичної фото- і відеотехніки, а є лише вимірювачем швидкості. Частина 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» містить вимоги щодо встановлення виключно автоматичних фото і відео технічних пристроїв для забезпечення публічної безпеки та порядку. Покази приладу ТruCam LТІ20/20 оцінюються інспектором як доказ в розумінні ст. 251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Тобто автоматична система фіксації правопорушень та лазерний вимірювач швидкості ТruCam LТІ20/20, не є тотожними, отже стаття 40 Закону України «Про національну поліцію» не поширюється на використання лазерного вимірювача швидкості ТruCam LТІ20/20.

Проте, технічний засіб вимірювання швидкості ТruCam LТІ20/20 використовується на підставі п.9 ч.1 ст. 31 ЗУ «Про національну поліцію»:

Стаття 31. ЗУ «Про національну поліцію» Превентивні поліцейські заходи

1. Поліція може застосовувати такі превентивні заходи:

1) перевірка документів особи;

2) опитування особи;

3) поверхнева перевірка і огляд;

4) зупинення транспортного засобу;

5) вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території;

6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю;

7) проникнення до житла чи іншого володіння особи;

8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ;

9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;

10) перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб;

11) поліцейське піклування.

Використання приладу інспектором поліції, тримаючи його в руках, не впливає на точність вимірювання.

Твердження позивача, що він рухався дорогою, яка має дві смуги руху в одному напрямку не відповідають дійсності. Відповідно до довідки Відділення безпеки дорожнього руху, зазначена ділянка дороги має по одній смузі в кожному напрямку.

Використання приладу інспектором поліції, тримаючи його в руках, не впливає на точність вимірювання. Згідно з роз`ясненням щодо експлуатації приладу вимірювання швидкості ТruCam LТІ20/20 ПП «Діректон» зазначено, що з приладом можна працювати з рук з використанням прикладу або без нього.

До того ж відповідно до інструкції до приладу ТruCam швидкість виміру становить 0,33 секунди, тобто фізично не можливо у такий короткий проміжок часу здійснити переміщення приладу. Після того, як швидкість була виміряна, оператор продовжує утримувати транспортний засіб в об`єктиві приладу для того щоб транспортний засіб наблизився на достатню відстань, з якої можливо зафіксувати номерний знак.

ОСОБА_2 у позові зазначає, що він не бачив дорожнього знаку 5.45 «Початок населеного пункту», проте на місці зупинки він не одноразово наголошував, що знак місто Слов`янськ, повз якого він проїхав не є знаком 5.45, а лише позначає назву вулиці і взагалі не відповідає вимогам ДСТУ 4100:2014. Також у позові зазначено, що пізніше позивач повернувся та побачив дорожній знак 5.45 «Початок населеного пункту» який був закріплений на стовпі. Як вище зазначалось, обов`язок встановлення дублюючих дорожніх знаків відсутній, оскільки траса має по одній смузі руху в кожному напрямку.

Посилання позивача на п. 12.10 ПДР України немає жодного відношення до вчиненого правопорушення, оскільки п. 12.10 ПДР України встановлює правила руху в зоні дії знаків 3.29. та/або 3.31.

Зазначає, що позивач вводить суд в оману зазначаючи про відсутність дорожнього знаку 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху». 04 березня 2021 року під час огляду дорожніх знаків було зроблено фото їх наявності зокрема на ділянці траси Н-20. Як вбачається з роздруківки на ділянці траси Н-20 нульовий кілометр наявні дорожні знаки 5.45 «Початок населеного пункту» та 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху». До того ж ОСОБА_2 у своєму позові зазначав, що він пізніше повертався до зазначеної ділянки з ціллю перевірки наявності дорожніх знаків, проте жодних доказів відсутності зазначеного дорожнього знаку 5.70 не надав.

Встановлення дорожнього знаку відповідає вимогам ДСТУ 4100:2014 зокрема пункту 10.2.4 - Дорожні знаки потрібно встановлювати з правого боку дороги поза проїзною частиною та узбіччям (допускають установлювати на присипній бермі), на тротуарі, розділювальній смузі, газоні, тощо та над дорогою, крім випадків, що спеціально обумовлені цим стандартом.

На дорогах із двома і більше смугами для руху в одному напрямку знаки, що встановлені з правого боку дороги, потрібно дублювати. Дублюючі знаки потрібно встановлювати на розділювальній смузі, а у разі її відсутності - над дорогою або на лівому боці дороги, якщо для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги.

Дорожні знаки допускається розміщувати на опорах зовнішнього освітлення, електрозв`язку інших інженерних мереж.

Позивач вдруге вводить суд в оману зазначаючи у позові, що на його прохання ознайомитись із доказами йому було відмовлено. Як вбачається з відеозапису нагрудного відеореєстратора поліцейського, поліцейський пропонував позивачу переглянути відеозапис з приладу ТruCam, на що позивач спочатку відповів відмовою, а згодом таки ознайомився з відеозаписом.

Наявність пломб на приладі ТruCam LТІ 20/20 не передбачена експлуатаційними документами, методикою повірки або іншими нормативними документами. Таку відповідь було надано Державним підприємством «Укрметртестстандарт» від 01.10.2019 №22-38/49

Згідно підпункту 1 пункту 3 Розділу 4 «Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів» затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016 № 193 – позитивні результати періодичної, позачергової повірок та повірки після ремонту ЗВТ засвідчують відбитком повірочного тавра на ЗВТ чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлюють свідоцтво про повірку ЗВТ за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Технічний прилад ТruCam LТІ 20/20 (серійний номер ТС000308) пройшов позитивну періодичну повірку та отримав свідоцтво про повірку ЗВТ. Отже відповідно до «Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів» повірочне тавро проставлене в свідоцтві про повірку ЗВТ.

Постанова № 4172752 від 07 травня 2021 року відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а саме п. 5 містить відомості про технічний засіб, яким здійснено фото та відеозапис.

Під час підготовки до розгляду справи 21 березня 2021 року від ОСОБА_2 надійшло усне клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку з бажанням скористатись правовою допомогою. В усному клопотанні позивач наголосив, що бажає перенести розгляд справи за юридичною адресою батальйону патрульної поліції. Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 26.05.2015 №5- рп/2015 - «Положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно- територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення».

Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 13.07.2001 року 11- рп/2001 - «Адміністративно-територіальна одиниця - це компактна частина єдиної території України, що є просторовою основою для організації і діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування».

Беручи до уваги те, що позивач дійсно порушив ПДР, позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими і немає жодних правових підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вона винесена законно, а її скасування призведе до залишення правопорушника без відповідальності.

Просить суд позовну заяву ОСОБА_2 залишити без задоволення, а Постанову від 21 березня 2021 року серії ЕАН № 4172752 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП залишити без змін (а.с.69-74).

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4172752 від 07 травня 2021 року, підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначених Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.

Постановою від 07 травня 2021 року серії ЕАН № 4172752, складеною інспектором Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Баклагіною Р.Г. на водія транспортного засобу ОСОБА_2 на підставі розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340,00 грн.

При викладенні обставин скоєного правопорушення ОСОБА_2 у Постанові зазначено, що 21 березня 2021 року о 12 годині 06 хвилині, в м. Краматорську на автомобільному шляху Н20 1 км водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом, перевищив встановлені обмеження руху більше як на 20 км/г, швидкість руху склала 78 км/г, чим порушив п.п. 12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості ТruCam LTI 20/20 №000308, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП (а.с.1).

Частиною першою статті 122 КУпАП визначена адміністративна відповідальність водіїв транспортних засобів за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно п.п. 12.4 Правил дорожнього руху України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/г.

Щодо правомірності притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності та правові підстави застосування лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993р. № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306.

Статтею 14 Закону № 3353 встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно ст. 283 КУпАП Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинна містити в т.ч. відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Перевищення швидкості позивачем встановлено лазерним вимірювачем швидкості TruCам LTI 20/20 №000308, посилання на який у відповідності до вимог ст. 283 КУпАП, містяться в оскаржуваній постанові (а.с. 5).

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що порушення ПДР, за що передбачена відповідальність Кодексом про адміністративні правопорушення України, має підтверджуватися відповідними доказами, невичерпний перелік яких наведений у ст.251 Кодексу.

Суд приймає до уваги посиланнями відповідача, на ті обставини, що отримані за допомогою лазерного вимірювача швидкості LTI 20/20 TruCAM №000308 докази є належними, оскільки прилад пройшов повірку 08 грудня 2020 року та був визнаний таким, що відповідає вимогам технічної документації на вимірювач.

Разом з тим, для вірного вирішення оскаржуваних правовідносин слід надати оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів та доказів, поданих ОСОБА_2 .

Слід зазначити, що кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Відповідно до п.12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до п.п ґ), п.12.6 Правил дорожнього руху поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю, зокрема, іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.

Основоположним доводом позивача фактично є неналежна організація дорожнього руху, зокрема, відсутність продубльованого дорожнього знаку про початок населеного пункту на протилежному боці дороги, що позбавило його можливості усвідомити необхідність здійснення руху з дотриманням швидкості в 50 км/год.

Відповідно до пункту 8.2-1. Правил дорожнього руху дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту.

Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.

Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини.

Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги).

Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.

Аналогічні вимоги до встановлення дорожніх знаків закріплені у підпункті 10.1.1 ДСТУ 4100-2014. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування.

Автомобільна дорога, по якій здійснював рух позивач має по дві смуги руху в кожну сторону.

Суд враховує, що згідно п. 1.10 розділу 1 Правил дорожнього руху розділювальна смуга, як елемент автомобільної дороги, який розділяє суміжні проїзні частини може виділятися конструктивно або за допомогою суцільних ліній дорожньої розмітки 1.1 або 1.2.

Як вбачається з Позовної заяви ОСОБА_2 на момент фіксації порушення здійснював рух в лівій смузі руху, здійснюючи обгін транспортних засобів, які рухалися в правій смузі руху. Вказані обставини представником відповідача не спростовані.

Встановлені обставини свідчать, що неналежне забезпечення виконання пункту 8.2-1 Правил дорожнього руху в частині дублювання дорожнього знаку 5.45 на протилежному боці дороги створило ситуацію, за якої при здійснені руху (обгоні) в лівій смузі ускладнене сприйняття водіями інформації про початок населеного пункту.

Слід звернути увагу, що такі умови руху, які не дають змоги водіям завчасно передбачити початок населеного пункту без інформування дорожнім знаком 5.45.

Суд враховує доводи позивача, що він здійснював рух з дотриманням швидкості визначеної п.п ґ), п.12.6 Правил дорожнього руху та не розумів, що перебуває в межах населеного пункту.

При цьому відповідачем жодним чином вищевказане не спростовано та свою позицію обґрунтовано виключно посиланням на можливість застосування лазерного вимірювача швидкості LTI 20/20 TruCAM, як належного технічного засобу для вимірювання швидкості руху.

Враховуючи алгоритм обробки вимірювальної інформації лазерного вимірювача швидкості LTI 20/20 TruCAM, який в діапазоні від 2 до 200 км/год допускає похибку приладу ±2 км/год, неможливо стверджувати, що позивачем допущено перевищення швидкості, в тому числі, за санкцією ч.1 ст. 122 КУпАП.

А відповідно до п. 2 частини першої ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Враховуючи зазначені положення ст. 40 Закону №580-VIII при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніка повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону - стаціонарно вмонтованим способом, тому як здійснення фіксації швидкості з руки (рук) може дати більше ніж передбачено відповідним свідоцтвом про повірку похибку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху транспортного засобу, яким керував Позивач.

Проте, Відповідачем будь-яких доказів щодо способу розміщення, закріплення приладу TruCam №000308, яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля Позивача, не надано.

Більш того, згідно з пп. 16 п. 3 Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року №193, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2016 року за №278/28408, у разі якщо відбиток повірочного тавра або пломбу пошкоджено чи свідоцтво про повірку втрачено, засіб вимірювальної техніки вважається неповіреним.

Крім того, відповідно до абзацу першого пункту 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Проте, у пункті 9 Постанови у справі про адміністративне правопорушення відповідних відомостей про технічний засіб, за допомогою якого здійснено фіксацію правопорушення - TruCam №000308, не зазначено.

За таких умов суд дійшов висновку, що неналежна організація дорожнього руху не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

Підсумовуючи слід зазначити, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є недоведеним.

Суд також звертає увагу, що у наданому до суду Відзиві представник відповідача – Петренко А. посилається на Постанову від 21 березня 2021 року серії ЕАН № 4172752, яка не є предметом спору у даній справі.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи зазначене, постанова від 07 травня 2021 року серії ЕАН № 4172752 у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладене на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. є протиправною та має бути скасована, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрито, з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення.

У відповідності до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України « При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа».

Враховуючи, що при зверненні до суду позивачем ОСОБА_2 сплачено судовий збір у розмірі 454,00 грн на користь держави, то у відповідності до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства, вказані судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Департаменту патрульної поліції.

Керуючись вимогами ст. ст. 2-16, 19-20. 49, 121-126, 131,139, 159-167, 181, 193, 227-228, 241, 244, 246, 250-251, 255, п.3 частини 3 статті 286, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про Національну поліцію», Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395, суд, –

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4172752 від 27 травня 2021 року - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4172752 від 07 травня 2021 року, складену відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 340,00 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, розташованого за адресою: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати в розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири грн. 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Першого Апеляційного адміністративного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий загальний суд як адміністративний суд.

Учасники справи, а також особи які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У відповідності до п.п. 15.5 Розділу 7 Перехідних Положень КАС України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повний текст рішення складено 10 червня 2021 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Т.А. Хаустова.