Рішення № 97566545, 09.06.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/1030/21

Справа № 235/2192/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 червня 2021 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря судового засідання Овчаренко В.В.,

розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Токарєва Олена Геннадіївна, до Покровської міської ради Донецької області про визнання права на приватизацію майна, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Токарєва О.Г., звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 08.01.1986 року по теперішній час зареєстрований та проживає в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

26.10.2017 року Покровською міською радою Донецької області було прийнято рішення № 291 про зміну договорів найму житлових приміщень з ОСОБА_2 - основного наймача квартири, на сина ОСОБА_1 у зв`язку зі смертю батька ОСОБА_2 і зняттям його з реєстрації 10.07.2007 року.

З метою використання свого права на приватизацію він звернувся до Покровської міської ради Донецької області з заявою про приватизацію вищевказаної квартири.

10.02.2021 року Покровською міської радою Донецької області йому було повідомлено, що здійснити приватизацію та оформити документи про передачу квартири на його користь немає законних підстав через неповний пакет документів, а саме у нього відсутня копія ордера про надання жилої площі.

В січні 2018 року він звертався до Покровської міської ради із запитом про видачу йому копії корінця ордера на квартиру, але йому було повідомлено, що документи про надання жилої площі в місті зберігаються у міський раді з 1984 року, і надати йому копію корінця ордера немає можливості у зв`язку з його відсутністю.

На підставі наведеного просив визнати за ним право на приватизацію квартири, зобов`язати відповідача здійснити приватизацію квартири за відсутністю ордера на вказану квартиру (а.с.2-4).

У встановлений судом строк відповідач надав відзив, в якому зазначив, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав. До міської ради 09.02.2021 року надійшло звернення позивача ОСОБА_1 щодо приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1 . За результатом звернення заявникові була направлена відповідь та повідомлено про вичерпний перелік документів для приватизації державного житлового фонду, які громадянин надає до органу приватизації. Пунктом 18 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» передбачено необхідний перелік документів для приватизації державного житлового фонду, які громадянин надає до органу приватизації, а саме:

- заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;

- копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним;

- копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника додатку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

- копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо);

- довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі;

- технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок;

- копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку;

- документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;

- копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності);

- заява-згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.

У деяких випадках додаються інші документи: нотаріальна довіреність, копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації, які передбачені діючим законодавством; копія свідоцтва про розірвання шлюбу, копія рішення суду, довідка про використання житлового чеку з Ощадного банку України тощо.

Документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідка (довідки) видана(і) органом приватизації за попереднім(и) місцем (місцями) проживання (після 1992 року), щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду (крім території проведення антитерористичної операції та тимчасово окупованої території).

За розглядом наданих позивачем документів з`ясувалось, що для подальшого вирішення питання щодо приватизації квартири відсутній ордер або копія ордеру про надання жилої площі за вищевказаною адресою, тобто наданий неповний пакет документів, що йде врозріз вимогам діючого законодавства.

Враховуючи вищевикладене, позивачу було повідомлено, що здійснити приватизацію та оформити документи про передачу квартири на його користь немає законних підстав через неповний пакет документів.

Позивач зазначає, що порушується його право на приватизацію, але це є необґрунтованим аргументом, так як права на приватизацію позивача ніхто не позбавляє, але воно може бути реалізовано виключно у спосіб та в межах передбачених відповідними нормативними актами.

Тобто у разі надання повного пакету документів, що передбачено вимогами Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6.12.2009 № 396 «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» питання приватизації вищевказаного житлового приміщення буде реалізовано.

Таким чином, на підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі (а.с.31-33).

Позивач та його представник адвокат Токарєва О.Г. в судове засідання не з`явилися, надали клопотання, в яких підтримали позовні вимоги, просили справу розглянути за їх відсутності (а.с.23).

Відповідач надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (а.с.30).

Дослідивши докази і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до копії паспорту громадянина України НОМЕР_1 , який виданий на ім`я ОСОБА_1 , він зареєстрований в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6-7).

Згідно копії довідки, виданої сектором реєстрації місця проживання фізичних осіб ЦНАП м. Покровська № 08-08/11962 від 05.08.2020 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 08.01.1986 року по теперішній час (а.с.10).

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 , його батьком є ОСОБА_2 (а.с.8).

відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Згідно витягу з рішення від 26.10.2017 року № 291 «Про житлові питання та пропозиції громадської комісії з житлових питань від 20.09.2017» Покровською міською радою Донецької області вирішено змінити договір найму жилого приміщення на іншого члена сім`ї та переоформити особистий рахунок з ОСОБА_2 - основного наймача квартири - на сина ОСОБА_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , у зв`язку зі смертю батька ОСОБА_2 і зняттям його з реєстрації 10.07.2007 року (а.с.13).

9 лютого 2021 року позивач звернувся до Покровської міської ради Донецької області із заявою на приватизацію квартири, надавши відповідний пакет документів.

Згідно листа Покровської міської ради Донецької області № 02-06/1859 від 09.02.2021р. позивача повідомлено про неможливість здійснити приватизацію та оформлення документів про передачу квартири на його користь у зв`язку з наданням неповного пакета документів. Так, пунктом 18 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» передбачено необхідний перелік документів для приватизації державного житлового фонду, які громадянин надає органу приватизації, серед яких й копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку), який надано не було (а.с.19).

Згідно архівної довідки № 84 від 12.03.2021 року щодо отримання дублікату (копії) ордеру про надання жилої площі (копії договору найму жилої площі), який був виданий на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не представляється можливим, оскільки ордери про надання жилої площі та договори найму жилої площі на державне зберігання до архівного відділу не надходили (а.с.11).

Згідно довідки ТВБВ № 1004/0218 філії - Донецького обласного управління AT «Ощадбанк» від 02.03.2021р. ОСОБА_1 в списках про отримання житлових чеків за адресою: АДРЕСА_1 не значиться, приватизаційний чек не отримував, депозитний рахунок на суму житлового чеку не відкривався (а.с.12).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.3 ст.9 ЖК Української РСР громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» № 2482-Х11 від 19.06.1992р. з наступними змінами та доповненнями (далі – Закон № 2482) приватизація державного житлового фонду – це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та однокімнатних будинках, де мешкають дів і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Частина 1 ст.2 Закону № 2482 до об`єктів приватизації відносить квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.

В частині 2 цієї ж статті зазначено, що не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забруднені внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшень житлових умов (ст.3 Закону № 2482).

Положеннями ст.8 Закону № 2482 передбачено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Передача житлових приміщень у гуртожитках у власність мешканців гуртожитків здійснюється відповідно до закону.

Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створені органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформлюється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ним житла, крім випадків, передбачених законом.

Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків, жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та однокімнатних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму, у власність громадян регулюється Положенням про порядок передачі кватир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 16.12.2009 № 396, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2010р. за № 109/17404 (далі – Порядок).

Відповідно до п.18 зазначеного Порядку громадянин подає до органів приватизації серед іншого копію ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку.

За змістом ст.58 ЖК України ордер є єдиною підставою для вселення у жиле приміщення, який видається на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Відповідно до п.69 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпроф ради від 11.12.1984 № 470, ордер дійсний протягом 30 днів.

За п.72 вказаних Правил при вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації.

Тобто ордер - це документ, що має тимчасову дію та є єдиною підставою для вселення особи до житлового приміщення.

Факт вселення на підставі ордеру та правомірність проживання позивача в спірній квартирі відповідачем не оспорюється, спірна квартира є об`єктом приватизації відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» № 2482-ХІІ та до переліку житла, що не підлягає приватизації, не відноситься, таким чином позивач має право на приватизацію спірної квартири без надання органу приватизації копії ордеру на таку квартиру.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що права позивача порушено відповідачем, а тому підлягають судовому захисту шляхом визнання за ним права на приватизацію майна.

Відповідно до ст.ст.19, 41 Конституції України, ст.328 ЦК України, ст.9 ЖК Української СРС, ст.ст.1, 2, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Положення про порядок передачі кватир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 16.12.2009 № 396, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2010р. за № 109/17404 керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Покровської міської ради Донецької області (м. Покровськ Донецької області, площа Шибанкова, будинок 11, код ЄДРПОУ 04052933) про визнання права на приватизацію майна задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Покровську міську раду Донецької області провести дії по приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_1 за відсутністю ордеру на жиле приміщення на вказану квартиру.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Згідно п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Г.В. Назаренко