Постанова № 9756620, 20.05.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-1660/10/1770

20 травня 2010 року 10год. 25хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державна податкова інспекція у м.Рівне <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доМале приватне підприємство "Торгпостач" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція в м.Рівне звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Малого приватного підприємства "Торгпостач" про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в сумі 676,94 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву, в якій просить суд розглянути справу без участі представника.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, у судове засідання не з'явився. Відповідачу надсилались копія ухвали про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви з додатками до неї та повідомлення-виклики до суду за адресою, що внесена до Єдиного державного реєстру, як місцезнаходження юридичної особи. Судом не визнавалася обовязковою участь відповідача в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі на підставі наявних доказів.

Повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Відповідач зареєстрований як юридична особа розпорядженням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 26.02.1997 року № 820-р, відомості про нього внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 27.12.2004 року (а.с.3-4,5) та взятий на облік як платник податків Державною податковою інспекцією в м.Рівне 04.03.1997 року за № 067/0295 (а.с.6).

Судом встановлено, що 31 грудня 2009 року позивачем проведено планову виїзну перевірку відповідача, за результатами якої складено акт № 1777/17-118/22566601 від 31.12.2009 року, яким зокрема зафіксовано порушення п.1.17 ст.1, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст. 8,п. 17.1 ст. 17 пп."а" пп.20.3.1, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20, п.22.2 ст.22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 року, зокрема - відповідачем утриманий, однак не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 676,94 грн. (а.с.8-15).

Частиною 1 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991 року встановлено, що податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних податків і справляється на всій території України.

Згідно з пп."а" п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 року, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

В силу вимог п.17.1. ст.17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 року, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Відповідно до цього та з врахуванням вимог п.1.15 ст.1 вказаного Закону, працедавець є податковим агентом, і зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок осіб, що перебувають з ним у трудових правовідносинах, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до пп. 8.1.1, п.8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 року, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

В силу вимог пп. 8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 року, податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п.20.3 ст.20 цього Закону, особами, відповідальними за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку, є: а) при нарахуванні податку особою, на яку покладається відповідальність за таке нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету згідно з нормами цього Закону, - така особа - податковий агент; б) при нарахуванні податку податковим органом на підставі поданої декларації - платник цього податку; в) при самостійному нарахуванні податку його платником - такий платник. У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Пунктом 22.2 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 року встановлено, що у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.

Чинним законодавством не передбачено надсилання платникам податкових повідомлень рішень про сплату самостійно нарахованих сум податку з доходів фізичних осіб, але не перерахованих до бюджету, тому на адресу відповідача позивачем було надіслано претензію №2374/17-131 від 31.01.2010 року на суму 676,94 грн. (а.с.17).

На день розгляду справи у суді відповідачем заборгованість по податку з доходів фізичних осіб не сплачена і складає 676,94 грн. Законні підстави для неперерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб відсутні.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

< Текст >Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Малого приватного підприємства "Торгпостач" до місцевого бюджету м. Рівне р/р 33213800700002 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586331, код платежу 11010102, утриманий та не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 676 (шістсот сімдесят шість) грн. 94 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 21.05.10р.