Постанова № 97566179, 10.06.2021, Волноваський районний суд Донецької області

221/2608/21

3/221/1537/2021

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 року м. Волноваха

Суддя Волноваського районного суду Донецької області Безрук Т.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Волноваха Донецької області, громадянина України, ФОП, паспорт № НОМЕР_1 від 26.06.2017, РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,

встановив :

20.04.2021 р. о 17.55 год., ФОП ОСОБА_1 , будучи власником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , не вжив карантинних заходів та не встановив урну для централізованого збору використаних масок та рукавичок, чим порушила п.п. 3 п.12 Постанови КМУ від 17.02.2021 р. №1236 та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначив, що провину визнає в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що її вина у вчинені нею адміністративного правопорушення передбаченого ст.44-3 КУпАП установлена таким належними та допустимими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №615669 від 20.04.2021 року, з якого судом убачається дата, час і місце його складення; посада, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;

- доповідною запискою;

- поясненнями ОСОБА_1 ;

- фото таблицею;

- витягами з реєстрів ФОП

Відповідно до положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Згідно ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.

Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред`явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Положення п.3 пп. 12 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 встановлює, що з 24 лютого 2021 р. на території України встановлюється жовтий рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється, зокрема, діяльність суб`єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких:

не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між клієнтами не менш як 1,5 метра;

не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту, зокрема захисними масками або респіраторами, та не здійснюється належний контроль за їх використанням;

обслуговуються покупці без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема захисних масок або респіраторів, які закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, за винятком обслуговування за межами будівлі суб`єкта господарювання (через вікна видачі, тераси тощо);

не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни).

Відповідно ст.41 «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року, особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.

Диспозицією ч. 1ст. 44-3 КУпАПпередбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України"Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами..

З огляду на вищезазначені обставини, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 посадовою особою органу поліції вірно кваліфіковані за ч. 1 ст.44-3 КУпАП.

Частина 2 ст. 33 КУпАП передбачає, що при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Отже, на підставі вищевикладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, підвищену небезпеку для оточуючих та загрозу суспільству і окремим громадянам поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, а також ситуацію з поширення даної хвороби, що склалась на території Волноваського району, беручи до уваги дані про особу, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею, з метою додержання законів України, а також запобігання вчиненням як ним так і іншими особами нових правопорушень, суд дійшов до висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 1 ст.44-3 КпАП України та про необхідність застосування щодо нього адміністративного стягнення у виді мінімального штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 454 гривень..

Керуючись, статтями 40-1, 44-3, 221, 247, 280, 284 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000,00 грн. в дохід держави на такий рахунок: Отримувач Волноваське УК/Волноваський р-н., Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37980308, Рахунок UA808999980313020106000005179, Код платежу 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454 гривні до спеціального фонду Державного Бюджету України на такий рахунок: Отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37993783, Рахунок UA908999980313111256000026001, Код платежу 22030106..

Роз`яснити, що згідно статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із статтею 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Волноваський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців, до 10.09.2021 року.

Суддя Т.В. Безрук