Рішення № 97566085, 09.06.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/3205/21

Провадження № 2/219/1802/2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2021 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Бахмут у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович,про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

01 квітня 2021 року адвокат Гуревич Р.Г., який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (далі за текстом – ТОВ «Фінансова компанія управління активами»), в якій просить: визнати виконавчий напис від 29 січня 2020 року про стягнення з позивача грошової суми у розмірі 35 339,04 гривень (заборгованість за кредитом), вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., зареєстрований в реєстрі за № 8498, таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що 29 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. вчинено виконавчий напис № 8498, згідно якого запропоновано стягнути з позивача на користь відповідача не сплачену в строк за кредитним договором в сумі 17 590,41 гривень. Строк, за який проводиться стягнення – з 26 серпня 2015 року по 20 січня 2020 року. Після цього відповідачем вказаний виконавчий напис пред`явлено до примусового виконання, а Бахмутським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі за текстом – Бахмутський МРВ ДВС Східного МРУ МЮ (м. Харків) 03 березня 2021 року відкрито виконавче провадження. До цього позивач жодного разу не отримував вимоги чи претензії від ТОВ «Фінансова компанія управління активами», а також листи від банку або приватного нотаріуса. Представник позивача вважає, що вчинення вказаного виконавчого напису нотаріусом здійснено за відсутності необхідних умов, оскільки: 1) позивач не отримував ані від кредитора, ані від приватного нотаріуса будь-якої вимоги (претензії) щодо сплати боргу за кредитним договором; 2) розмір заборгованості не є безспірним; 3) виконавчий напис вчинено за період з 26 серпня 2015 року по 20 січня 2020 року, тобто більш ніж за 4 роки, що перевищує загальний строк позовної давності (три роки); 4) вчинення виконавчого напису нотаріусом від 29 січня 2020 року (після ухвалення постанови Київським апеляційним адміністративним судом від 22 лютого 2017 року) було здійснено на підставі переліку документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, яка була визнана у судовому порядку не чинною з моменту її прийняття. Вказане вище, на думку представника позивача, безумовно свідчить про те, що оскаржуваний виконавчий напис має бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 05 квітня 2021 року залучено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, позовну заяву прийнято до свого провадження, відкрито спрощене позовне провадження, у зв`язку з чим призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін для розгляду справи по суті на 16 годину 00 хвилин 26 квітня 2021 року та визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву з одночасним надісланням копії відзиву відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України позивачу.

26 квітня 2021 року ухвалою суду відкладено судове засідання на 08 годину 00 хвилин 09 червня 2021 року у зв`язку з тим, що позивач та його представник у судове засідання не з`явились за невідомою суду причиною уперше, а представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання відсутні.

До судового засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з`явились, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлялись належним чином: у відповідності до частини 9 статті 128 ЦПК України – засобом телефонного зв`язку, що оформлено відповідною телефонограмою. До початку судового засідання від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання, у якому він зазначив, що позовні вимоги підтримує, справу просить розглядати без його та позивача участі. Заперечень щодо заочного розгляду справи від позивача або його представника до суду не надійшло.

Представник відповідача, який про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином: у відповідності до пункту 1 частини 7 статті 128 ЦПК України – шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, до судового засідання не з`явився за невідомою суду причиною. Клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи без його участі, як і відзиву на позовну заяву, до суду не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М., який про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином: у відповідності до пункту 1 частини 7 статті 128 ЦПК України – шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному реєстрі нотаріусів, до судового засідання не з`явився за невідомою суду причиною, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі на адресу суду не надходило.

Оскільки представник відповідача та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, були належним чином повідомлені про судове засідання, але причин неявки суду не повідомили, суд вважає можливим у відповідності до пункту 1 частини 3 статті 223 ЦПК України провести судове засідання без їх участі.

При цьому, за наявності умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 29 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. вчинено виконавчий напис, згідно якого нотаріус пропонує стягнути зі ОСОБА_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами», якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 20182407-3/4 від 24 липня 2018 року, якому в свою чергу Акціонерним товариством «Укрсиббанк» (далі за текстом – АТ «Укрсиббанк») на підставі Договору факторингу № 24 від 27 серпня 2015 року відступлено право вимоги за картковим рахунком № НОМЕР_1 від 02 червня 2013 року, укладеного між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 . Сума, яка пропонується до стягнення, утворилась за період з 26 серпня 2015 року по 20 січня 2020 року у розмірі 17 590,41 гривень, з яких: 9 029,60 гривень – заборгованість за тілом кредиту; 8 410,81 гривень – заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією; 150,00 гривень – плата за вчинення виконавчого напису (а.с. 10).

При вчиненні вказаної нотаріальної дії нотаріус керувався ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі за текстом – Перелік).

Постановою старшого державного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Аюдули Р.В. від 03 березня 2021 року відкрито виконавче провадження № 34706901 з примусового виконання виконавчого напису № 8498, виданого 29 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М,, про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості у сумі 17 590,41 гривень (а.с. 9).

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі за текстом – Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» є нотаріальною дією.

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі за текстом – Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку.

При цьому, цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст. 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Учинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення виконавчого напису нотаріусом можливе лише на підставі нотаріально посвідченого договору, за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості перед стягувачем та дотримання ним строків звернення.

З урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить протилежного.

Боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Із аналізу наданих доказів встановлено, що виконавчий напис нотаріуса, що оспорюється, вчинений 29 січня 2020 року щодо кредитного договору, який був вчинений в простій письмовій формі 02 червня 2013 року між АТ «Укрсиббанк» та позивачем. При цьому заявником є ТОВ «Фінансова компанія управління активами», яке за договором відступлення право вимоги отримало права кредитора за цим договором 24 липня 2018 року від ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», яке, в свою чергу отримало таке право від АТ «Укрсиббанк» на підставі Договору факторингу № 24 від 27 серпня 2015 року.

Зазначені обставини свідчать про те, що право вимоги за цим кредитом виникло у кредиторів у червні 2013 року. При зверненні з позовом позивач не погоджується із зазначеною в виконавчому написі заборгованістю. Таким чином, нотаріусом грубо порушені вимоги ст. 88 Закону «Про нотаріат» та не додержано обов`язкових умов вчинення нотаріального напису, оскільки вчинено нотаріальний напис після спливу трьох років з дня виникнення права вимоги за договором щодо кредитного договору, який, в свою чергу, не є нотаріально посвідченим, не дивлячись на те, що ця обставина є обов`язковою.

Також ті обставини, що свідчать про неодноразову зміну сторони стягувача, оспорювання позивачем заборгованості та не повідомлення його про зміну кредитора та існуючу заборгованість свідчать про існування спору між сторонами щодо боргових зобов`язань, що виключає наявність умови про безспірність договору.

Недодержання нотаріусом вищезазначених умов при вчиненні виконавчого напису є підставою для визнання зазначеного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню в судовому порядку.

Висновки суду відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах: від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17(провадження № 14-278гс18); від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс 19); аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 03 червня 2020 року у справі № 363/568/18 (провадження № 61-49018св 18), від 03 червня 2020 року у справі № 359/8181/18 (провадження № 61-22164св 19) від 09 вересня 2020 року у справі № 336/7754/18 (провадження № 61-8781 св 20).

Ураховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір за подання даного позову в розмірі 908,00 гривень, а також судовий збір, сплачений за подання заяви про забезпечення позову, в розмірі 454,00 гривень.

Керуючись статтями 12, 81, 82, 133, 137, 141, 259, 264-265, 268, 356 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис нотаріуса від 29 січня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 8498, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, про стягнення зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Артемівськ (нині – Бахмут) Донецької області, заборгованості за картковим рахунком № НОМЕР_1 від 02 червня 2013 року в розмірі 17 440 (сімнадцять тисяч чотириста сорок) гривень 41 копійка, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», місцезнаходження за адресою: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9-А, офіс 203, код ЄДРПОУ 35017877, а також витрат за вчинення виконавчого напису у сумі 150 (сто п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», місцезнаходження за адресою: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9-А, офіс 203, код ЄДРПОУ 35017877, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Артемівськ (нині – Бахмут) Донецької області, судовий збір в сумі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», місцезнаходження за адресою: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9-А, офіс 203, код ЄДРПОУ 35017877;

Третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, місце перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий.

Суддя О.С.Конопленко