Ухвала суду № 97563300, 09.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

09 червня 2021 року м. Київ № 826/6415/18

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши заяву відповідача у справі

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ГУ ДФС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116; код ЄДР 39439980), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0024274203 від 08.11.2017.

Ухвалою від 27.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та без проведення судового засідання.

ГУ ДФС у м. Києві подало відзив на позовну заяву (т. 1 а.с. 29), в якому просило відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Разом з відзивом подано клопотання:

про витребування у позивача документів за взаємовідносинам з контрагентом,

про призначення розгляду справи у судовому засіданні,

про виклик в якості свідка ОСОБА_2 - керівника контрагента ТОВ «Комерційна фірма «РКС».

Вирішуючи заявлені клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеного вбачається, що оцінка рішення суб`єкта владних повноважень здійснюється виходячи з тих обставин та підстав, які були покладені в основу оскаржуваного рішення та відповідач не може посилатися на інші докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, що має місце у даному випадку із заявленим клопотанням про виклик свідка, що по своїй суті є клопотанням про отримання нових доказів, які не були покладені в основу оскаржуваних рішень.

Таким чином, докази в обґрунтування непричетності керівника товариства - контрагента позивача до діяльності цього товариства (рішення суду про визнання недійсними договорів, вироки суду у кримінальній справі тощо), якщо на це міститься посилання в акті перевірки, має подати суду саме відповідач.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 91 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити (ч. 2 ст. 91 КАСУ).

Між тим, клопотання заявника не містить деталізації - які саме конкретні обставини може повідомити вказана особи та не доведено, що вони мають значення для справи.

Більш того, згідно з витягами з ЄДР станом на дати видачі податкових накладних, зазначених в акті перевірки, директором (керівником) ТОВ «Комерційна фірма «РКС» був ОСОБА_3 , що додатково свідчить про відсутність підстав для виклику в якості свідка.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні клопотання в цій частині слід відмовити враховуючи необґрунтованість та безпідставність клопотання, у т.ч., враховуючи положення ч. 2 ст. 77 КАС України, відносно витребування у позивача доказів.

Слід, однак, додати, що позивачем разом із супровідним (а.с. 57) надано суду копії первинних документів за взаємовідносинами з контрагентом, які у копіях направлені і відповідачу, відносно чого відповідачем не надано будь-яких коментарів щодо зазначених первинних документів.

Щодо розгляду справи у судовому засіданні, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Дана справа, відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України віднесена до категорії справ незначної складності.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

У взаємозв`язку з наведеними правилами, суд вважає за доречне також звернути увагу на певні висновки ЄСПЛ в аспекті доводів заявника. Так, у п. 44 Рішенні ЄСПЛ від 13.03.2018 у справі «Mirovni Inљtitut v. Slovenia» проти Словенії зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає провести слухання в Адміністративному суді. Винятковий характер обставин, що можуть бути підставами для відмови в усному розгляді великою мірою залежить від характеру проблеми, що вирішується компетентним національним судом, а не від частоти виникнення таких ситуацій (Miller v. Sweden (Міллер проти Швеції), § 29; Martinie v. France (Мартіньє проти Франції), § 41). Суд також постановив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valovб and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії) (dйc.); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії) (dйc.)).

У даному випадку представник відповідача не довів наявності підстав для розгляду справи у судовому засіданні з викликом учасників справи. Судом не встановлено обставин, які б зумовлювали необхідність розгляду справи з призначенням судового засідання.

Клопотання взагалі не містить будь-яких вагомих аргументів в обґрунтування заявленого клопотання, що зумовлює висновок суду про відмову у його задоволенні і в цій частині.

Відтак, підстави для задоволення заявленого клопотання (у цілому) - відсутні.

Керуючись вимогами ч. 6 ст. 12, п. 20 ч. 1 ст.4, ч. 2 ст. 12, 77, 91, ч. 5 -7 ст. 262, 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання відповідача про виклик свідка, витребування доказів та про розгляд справи з викликом учасників справи та проведенням судового засіданні - залишити без задоволення, як безпідставне та необґрунтоване.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Кармазін