Ухвала суду № 97563277, 09.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

09 червня 2021 року м. Київ № 640/13364/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

треті особи Колегія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України

Державне підприємство «Національні інформаційні системи»

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач, Мін`юст) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/13364/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, залучено Колегію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Державне підприємство «Національні інформаційні системи» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

08 червня 2021 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи - Колегія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, Державне підприємство «Національні інформаційні системи», в якій просить суд:

- зупинити дію Наказу Міністерства юстиції України №1348/5 від 13.04.2021 року в частині анулювання позивачеві доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до розгляду справи по суті № 640/13364/21 шляхом зобов`язання відповідача надати позивачеві доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до розгляду судом справи № 640/13364/21 по суті.

Обґрунтовуючи заяву позивач, посилаючись на приписи ст. ст. 150, 151, 152, 153 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначив про те, що розгляд справи у суді щодо скасування оспорюваного наказу може зайняти тривалий час, що позбавляє можливості позивача заробляти на життя працею, яка йому подобається та яку він вільно обирає. Крім того, невжиття заходів забезпечення позову, може несприятливо вплинути на виконання судового рішення у разі задоволення позову, зайняти тривалий час, що також може негативно вплинути на належне та повне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Ознайомившись із заявою про забезпечення доказів, суд дійшов наступних висновків

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладена у Постанові від 19 червня 2018 року у справі 826/9263/17, зводиться до того, що підстави щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Враховуючи, що заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам, які б унеможливили захист її прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів та зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено існування обставин, передбачених у ч. 2 статті 150 КАС України, відтак, суд не вбачає наявність правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволені заяви позивача про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та у строки, визначені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.В. Аблов