
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
07 червня 2021 року м. Київ № 640/15160/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Погрібніченко І.М., ознайомившись з позовною заявою
ОСОБА_1 доДепартаменту патрульної поліції Національної поліції Українипро стягнення коштів, В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просить:
стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вулиця Федора Ернста, будинок 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) суму середнього заробітку ні час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 10.11.2017 по 17.05.2021 в розмірі 441 784,32 грн. (чотириста сорок одна тисяча сімсот вісімдесят чотири гривні 32 коп).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суд розглянувши дану заяву та додані до неї матеріали, зазначає наступне.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви не надано документу про сплату судового збору.
У той же час, як на підставу звільнення його від сплати судового збору позивач, зокрема, посилався на постанову Великої Палати Верхового Суду від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16.
Однак, посилання позивача на вказану постанову Великої Палати Верховного Суду, суд вважає безпідставним, оскільки Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи справу № 910/4518/16, погодилася з висновком ВСУ (справа N 226/168/15-ц від 30.11.2016 р.) щодо сплати судового збору при вирішенні спору про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Так, вирішуючи питання по суті, Велика Палата Верховного Суду виклала наступну правову позицію: "...середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
При цьому Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що розміщення норм статей 116, 117 Кодексу законів про працю України в розділі VII "Оплата праці" є логічно вмотивованим, оскільки ними встановлено відповідальність роботодавців за затримку виплат коштів винагороди за виконану працівниками роботу, які повинні бути виплачені при їх звільненні. Проте таке розташування вказаних норм права не свідчить про належність середнього заробітку за виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За вказаних обставин, судом не беруться до уваги посилання позивача і на ухвалу Верховного суду від 13.05.2019 року по справі № 236/3742/18 та від 02.08.2019 року по справі № 761/1245/17.
З огляду на викладене при зверненні до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, належить сплачувати судовий збір.
При цьому, суд звертає увагу, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відтак, згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2021 року у розмірі 2270,00 грн.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн).
Таким чином, позивачеві, з урахуванням ціни позову, необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4 417, 84 грн. (441 784,32 грн. х1%).
Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:
- доказів сплати судового збору у розмірі 4 417, 84 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В:
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), відповідно частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.М. Погрібніченко
Судове рішення № 97563050, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 07.06.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 640/15160/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: