Рішення № 97562981, 10.06.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2021 року Чернігів Справа № 620/3541/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення, сім`ї та праці Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (діл також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення, сім`ї та праці Новгород – Сіверської міської ради Чернігівської області (далі також - УПСН відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, надання населенню пільг та житлових субсидій Новгород – Сіверської міської ради Чернігівської області про відмову в призначенні житлової субсидії ОСОБА_1 , що міститься в протоколі № 18 від 09.12.2020; зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 субсидію згідно його заяви від 26.10.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на звернення позивача до відповідача про призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг в індивідуальному порядку, без урахування до складу сім`ї доньки, онуків, не враховуючи їх доходи та доходи чоловіка доньки в сукупних дохід домогосподарства, відповідач прийняв спірне рішення, яким відмовив у призначенні позивачу житлової субсидії. Вважає таке рішення необґрунтованим, оскільки відповідач не врахував всі обставини, які мають значення для прийняття рішення.

Ухвалою суду від 12.04.2021 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб.

Від представника відповідача надійшов відзив, в якому позов не визнає та вказує, що на звернення позивача зі спірним питанням, відповідачем зроблені відповідні запити до ПФУ та ДФС для отримання інформації про доходи осіб, які входять до складу домогосподарства, а також членів сім`ї незалежно від місця реєстрації (фактичного місця проживання). З отриманої інформації встановлено, що ОСОБА_2 доходів не має, ним або за нього не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, протягом двох місяців підряд перед днем звернення за призначенням житлової субсидії, інформації про перебування за кордоном ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , сукупно більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії в декларації заявника не зазначено. За вказаних обставин відповідачем прийнято рішення, яким відмовлено позивачу в призначенні субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово – комунальних послуг в індивідуальному порядку.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій просив врахувати той факт, що відповідачу надано копію договору купівлі – продажу будинку його донькою ОСОБА_3 в місті Чернігові, що ще раз підтверджує той факт, що сім`я доньки не проживає за реєстраційною адресою домоволодіння позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Позивач 26 жовтня 2020 року звернувся до відповідача із заявою про призначення житлової субсидії.

Для призначення цього виду соціальної допомоги позивачем подана Декларація про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, в якій в розділі І «Загальні відомості» пункті 3 «Дані про осіб, які входять до складу домогосподарства, їх зареєстроване (для орендарів та внутрішньо переміщених осіб - фактичне) місце проживання (підкреслити потрібне) у житловому приміщенні/будинку» зазначено: самого позивача та наступних осіб: ОСОБА_3 - донька, неповнолітні онуки - ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 ..У розділі ІІ «Дані про членів сім`ї осіб зі складу домогосподарства незалежно від реєстрації їхнього місця проживання (фактичного місця проживання) зазначено – зять ОСОБА_2 .

На підставі заяви позивача та доданих до неї документів, відповідачем прийнято рішення, оформлене протоколом № 18 від 09.12.2020, яким відмовлено в призначенні субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово – комунальних послуг в індивідуальному порядку, оскільки ОСОБА_2 доходів не має, ним або за нього не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, протягом двох місяців підряд перед днем звернення за призначенням житлової субсидії, інформації про перебування за кордоном ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , сукупно більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії в декларації заявника не зазначено (а.с.5).

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду за хистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» від 21.10.1995 № 848 (далі Положення № 848) визначено механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій, зокрема, комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктом 4 Положення № 848 визначено, що право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).

Пунктом 14 Положення № 848 визначено умови за наявності яких житлова субсидія не призначається.

За правилами пункту 15 Положення № 848 за наявності умов, зазначених у пункті 14цього Положення, житлову субсидію може бути призначено за рішенням комісії з урахуванням конкретних обставин, що склалися, крім випадків, зазначених упідпункті 1(за винятком житлових приміщень (будинків), (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) на які оформлено два і більше окремі особові рахунки, за умови, що опалювана площа частини житлового приміщення кожного домогосподарства, на яку призначається субсидія, не перевищує 120 кв. метрів для квартири, 200 кв. метрів для індивідуального будинку, а також житлових приміщень, якими забезпечено за рахунок державного чи місцевого бюджету осіб з інвалідністю з ураженнями опорно-рухового апарату, які пересуваються на візках) і підпункті 7пункту 14 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб зниклих безвісти).

Рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії в таких випадках приймається комісією на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

З аналізу наведених пунктів слідує, що повноваження щодо прийняття рішення про призначення житлової субсидії є дискреційними повноваженнями та належать до виключної компетенції Комісії з питань призначення житлових субсидій, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та надання пільг.

У рішеннях у справах Клас та інші проти Німеччини, Фадєєва проти Росії, Єрузалем проти Австрії Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Оскільки в силу унормування Положенням № 848 повноваження щодо призначення житлової субсидії належать саме Управлінню праці та соціального захисту населення, сім`ї та праці Новгород – Сіверської міської ради Чернігівської області, суд дійшов висновку, що відповідач має виключну компетенцію у прийнятті рішення по вказаному питанню.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів, як актів правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими з посиланням на норми права, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

У той же час відповідачем, відповідно до положень статті 73-75,77 КАС України, не доведено належними та допустимими доказами, які документи досліджувались при розгляді спірного питання та якими нормативно - правовими актами відповідач керувався.

Посилання відповідача у відзиві як на правомірність підстав для відмови позивачу у призначенні субсидії на інформацію ПФУ та ДФС суд відхиляє, оскільки в оскаржуваному рішенні відсутні дані, яка конкретна інформація врахована відповідачем при прийнятті рішення.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що в процесі судового розгляду спору відповідач не довів правомірність винесеного рішення стосовно позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог частково, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, надання населенню пільг та житлових субсидій Новгород – Сіверської міської ради Чернігівської області, оформлене протоколом № 18 від 09.12.2020, яким відмовлено позивачу в призначенні житлової субсидії та зобов`язати відповідача повторно розглянути питання про призначення позивачу житлову субсидію, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.

У відповідності до вимог частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 908,00 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі 454,00 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, надання населенню пільг та житлових субсидій Новгород – Сіверської міської ради Чернігівської області про відмову в призначенні житлової субсидії ОСОБА_1 , оформлене протоколом № 18 від 09.12.2020.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення, сім`ї та праці Новгород – Сіверської міської ради Чернігівської області повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 житлової субсидії, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комісії з питань призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, надання населенню пільг та житлових субсидій Новгород – Сіверської міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454,00 грн ( чотириста п`ятдесят чотири гривні), сплачений відповідно до квитанції № 0.0.2074525306.1 від 02.04.2020.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Управління соціального захисту населення, сім`ї та праці Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області вул.Губернська, 2, м.Новгород-Сіверський, Чернігівська область,16000 код ЄДРПОУ 39561232.

Повний текст рішення виготовлено 10 червня 2021 року.

Суддя І.І. Соломко