Рішення № 97562973, 02.06.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/2386/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря - Грищенко Н.Г.,

представника позивача - Гаршина В.М.,

представника відповідача - Мельник О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування індивідуальних актів,

У С Т А Н О В И В:

Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради (далі – Управління архітектури) 22.03.2021 звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (далі – Управління), у якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача із застосування заходів впливу до позивача:

а) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 12.03.2021 (вих. №260607-14/942-2021);

б) розпорядження управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про зупинення операцій з бюджетними коштами від 11.03.2021 №03;

- визнати протиправними та скасувати акти індивідуальної дії:

а) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 12.03.2021 (вих. №260607-14/942-2021);

б) розпорядження управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про зупинення операцій з бюджетними коштами від 11.03.2021 №03;

в) вимогу управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області вихідний №260607-14/941-2021 від 12.03.2021 ''Про усунення порушень законодавства в Управлінні архітектури та містобудування Чернігівської міської ради''.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту Управління про порушення позивачем вимог бюджетного законодавства є необґрунтованими, а всі дії Управління архітектури, як і відповідні рішення, вчинені на підставі, в порядку та у відповідності до чинного законодавства. Так, позивач щодо виявлених порушень зазначив, що:

Управління архітектури не несе відповідальності за порушення замовниками будівництва статті 40 Закону №3038-IV, оскільки обов`язок щодо звернення у відповідну міську раду із заявою про укладення Договору про пайову участь покладений на замовників;

жодним нормативно-правовим актом не покладено на Управління архітектури обов`язку на здійснення контролю за діями замовників щодо укладання договорів про пайову участь;

Управління архітектури не може нести відповідальність за виконання договорів про пайову участь та внесеня до них змін та доповнень, оскільки саме постійно діюча комісія при виконавчому комітеті Чернігівської МР надавала дозвіл на внесення змін до договорів про зменшення замовниками (інвесторами) пайової участі. Крім того, Управління безпідставно посилається на норми Закону №3038-IV, оскільки Положення про пайову участь дозволяє зменшувати замовникам (інвесторам) суми пайової участі;

допомога на оздоровлення працівникам Управління архітектури виплачена з дотриманням вимог чинного законодавства, у розмірі не менше ніж посадовий оклад та не більше середньомісячної заробітної плати працівника у разі наявності фонду оплати праці;

нарахування та виплата надбавки за виконання особливо важливої роботи здійснювалось відповідно до розпоряджень міського голови від 22.05.2018 №138-р та від 28.08.2018 №177-ркп.

Також позивач зазначає, що відповідно до розпорядження Управління від 11.03.2021 №03 зупинено операції з бюджетними коштами на строк до 05.04.2021 включно. Однак, зазначені обмеження створюють суттєві незручності і практично повністю блокують роботу Управління архітектури.

Ухвалою суду від 10.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено перше підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 19.04.2021 клопотання представника Управління про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, доручено Житомирському апеляційному суду забезпечення проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 17.05.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною секретарем до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 17.05.2021 клопотання представника Управління про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, доручено Житомирському апеляційному суду забезпечення проведення судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надав відзив на позов, у якому зазначив, що Управлінням при проведенні ревізії фінансово-господарської діяльності у позивача встановлено недоотримання міським бюджетом коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на загальну суму 9 669 646,89 грн., яке вказує на порушення Управлінням архітектури бюджетної дисципліни. В ході ревізії виявлені порушення усунуті позивачем частково в сумі 41 175,23 грн.

За наведених обставин відповідач вважає, що до Управління архітектури обґрунтовано застосовано заходи впливу та винесено вимогу про усунення виявлених порушень.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує таке.

Управління архітектури є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому чинним законодавством порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09.09.2020 внесено відповідний запис. Видом господарської діяльності позивача є 84.11 Державне упоавління загального характеру (а.с. 48).

Відповідно до пункту 8.24 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на ІV квартал 2020 року (в частині інспектувань), на підставі направлень від 27.10.2020 №1074, №1075 та від 29.10.2020 №1103, виданих Головою Держаудитслужби, ревізійною групою Управління проведено ревізію фінансово господарської діяльності Управління архітектури за період з 01.02.2019 по 31.10.2020.

За результатами ревізії складено акт від 04.02.2021 №07-30/02, у якому зазначено про порушення позивачем бюджетної дисципліни, що призвели до втрат в загальній сумі 9 669 646,89 грн., зокрема: недоотримання міським бюджетом міста Чернігова коштів, що призвело до втрат в сумі 274 972,07 грн.; втрату активів Чернігівським міським бюджетом в сумі 8 094 205,42 грн., безпідставну виплату заробітної плати з нарахуваннями на загальну суму 1 300 469,40 грн., що призвело до втрат коштів міського бюджету на відповідну суму (а.с. 13-47), а саме:

1. Неналежне виконання Управлінням архітектури завдань, покладених Положенням про управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, затвердженого рішенням Чернігівської міської ради від 30.11.2016 №13/V1I-15, призвело до порушення вимог п. 6 ст. 45 Бюджетного кодексу України, п. 3.4 Положення про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Чернігова, затвердженого рішенням Чернігівської міської ради від 29.06.2017 №21/VII-13, п. 3.4 договорів про пайову участь та втрати активів Чернігівським міським бюджетом в сумі 8 094 205,42 грн., внаслідок проведення не грошових розрахунків по пайовій участі замовників (інвесторів) у розвитку інфраструктури міста Чернігова;

2. В порушення п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», при відсутності наказів начальника Управління архітектури та розпорядження міського голови міста Чернігова, начальнику Управління архітектури, його двом заступникам та двом начальникам відділів нараховано та виплачено надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за рахунок загального фонду па суму 776 816,69 грн. та, як наслідок, зайво нараховано та перераховано єдиний соціальний внесок в сумі 150 422,24 грн. Також, дане порушення призвело до зайвого нарахування та виплати відпускних начальнику Управління архітектури, його двом заступникам та двом начальникам відділів за рахунок загального фонду на загальну суму 89 635,55 грн. та, як наслідок, зайво нараховано єдиного соціального внеску в сумі 17 552,40 грн.;

3. В порушення статей 19, 75, 116 Бюджетного кодексу України та ч. 5 ст. 21 Закону України від 07.06.2001 №2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування», відповідно до розпоряджень міського голови та наказів начальника Управління архітектури проводилось нарахування та виплата працівникам Управління архітектури матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати, а не в розмірі посадового окладу, що призвело до зайвої виплати матеріальної допомоги на загальну суму 221 170,27 грн. та, як наслідок, зайво перераховано єдиного соціального внеску на загальну суму 44 872,25 грн.;

4. В порушення ч. 9 ст. 40 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI) занижено кошторисну вартість об`єктів будівництва, які будувалися на території міста Чернігова, що призвело до недоотримання міським бюджетом коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Чернігова в сумі 205 015,27 грн. (в ході, ревізії порушення усунуте частково в загальній сумі 41 175,23 грн.);

5. В порушення пп. 4 п. 4 ст. 40 Закону №3038-VI та пп. 2 п. 4.1 Положення про пайову участь, протягом 2019 року до пайової участі в розвитку інфраструктури не були залучені вищевказані замовники будівництва двох індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, загальною площею більше 300 м2 господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках, як наслідок, міським бюджетом недоотримано коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Чернігова в сумі 69 956,80 грн.

Враховуючи наведене, 11.03.2021 відповідачем складено та направлено розпорядження №03 про зупинення операцій з бюджетними коштами на строк до 05.04.2021 включно (а.с. 56-57)

12.03.2021 відповідачем до Управління архітектури надіслано вимогу за №260607-14/941-2021 «Про усунення порушень законодавства в Управлінні архітектури та містобудування Чернігівської міської ради» та попередження №260607-14/942-2021 про неналежне виконання бюджетного законодавства (а.с. 54-55, 58).

Вважаючи висновки Управління про порушення Управлінням архітектури бюджетного законодавства необґрунтованими, а вищевказані попередження, розпорядження та вимогу протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до положень статті 1 Закону України від 26.01.1993 №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі – Закон №2939-ХІІ), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до статті 2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Відповідно до абзацу 2 статті 2 Закону №2939 державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю шляхом проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Згідно із підпунктом 9 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Пунктом 6 зазначеного Положення №43 передбачено, що Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; призупиняти в межах повноважень, передбачених законом, бюджетні асигнування, зупиняти операції з бюджетними коштами в установленому законодавством порядку, а також застосовувати та ініціювати застосування відповідно до закону інших заходів впливу в разі виявлення порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пунктів 7, 10 та 13 статті 10 Закону №2939-ХІІ, згідно із якими органу державного фінансового контролю надано право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Частиною другою статті 15 Закону №2939-ХІІ обумовлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та, у разі виявлення порушень законодавства, пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, у органу фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків.

Відтак, збитки, щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Зазначена правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду України, неодноразово висловленими у постановах: від 02.02.2020 у справі №804/2282/16, від 20.03.2020 у справі №814/380/17, від 02.04.2020 у справі №820/3534/16, від 09.04.2020 у справі №0940/1822/18 та від 30.07.2020 у справі №817/663/18 тощо.

Подібні висновки щодо застосування наведених норм права викладено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №820/3534/16.

Відповідно до матеріалів справи, Управління архітектури просить скасувати вимогу Управління від 12.03.2021 №260607-14/941-2021 про усунення виявлених порушень.

Разом з тим, суд наголошує, що предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства може бути лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов`язки для позивача.

Натомість, у справі, яка розглядається, Управління пред`явило вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії фінансово-господарської діяльності позивача, при цьому зі змісту вказаної вимоги встановлено, що вона вказує на виявлені збитки та їхній розмір.

Разом з цим дії відповідача щодо включення до оскаржуваної вимоги певних відомостей самі по собі не створюють та не припиняють права чи обов`язків особи, а лише фіксують певні факти.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №820/339/17, від 11 лютого 2020 у справі №804/2282/16.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправною та скасування вимоги, оскільки вона не містить імперативного характеру та не створює правових наслідків для позивача.

Що стосується позовних вимог про скасування попередження відповідача про неналежне виконання Управлінням архітектури бюджетного законодавства від 12.03.2021 №260607-14/942-2021, слід зазначити, що законодавством визначений порядок зменшення бюджетних асигнувань і направлення попередження цим порядком не передбачено.

Оскаржуване попередження хоча і є заходом впливу, проте у цьому випадку носить суто інформаційний характер.

Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 20.02.2020 у справі №826/7733/16.

За наведених обставин, у задоволенні вказаної позовної вимоги Управлінню архітектури слід відмовити.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження Управління від 11.03.2021 №03 про зупинення операцій з бюджетними коштами, суд зазначає таке.

Відповідно до змісту вказаного розпорядження, у зв`язку з порушенням позивачем статті 116 Бюджетного кодексу України, Управлінням застосовано до нього заходи впливу шляхом зобов`язання зупинити операції з бюджетними коштами по рахунку № НОМЕР_1 за КПКВК МБ 1610160 «Керівництво і управління у відповідній сфері у містах (місті Києві), селищах, селах, об`єднаних територіальних громадах». При цьому, строк дії вказаного розпорядження – до 05.04.2021 включно.

У свою чергу, пунктом 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі №3/35-313 вказано, що «…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.»

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року №9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Суд звертає увагу, що спірне розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання (закінченням терміну до якого було зупинено бюджетні операції).

Враховуючи викладене, суд вважає, що Управлінню архітектури у задоволенні позовних вимог про скасування розпорядження Управління від 11.03.2021 №03 необхідно відмовити, з огляду на факт вичерпання останнім дії внаслідок реалізації.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача із застосування до позивача заходів впливу у формі попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства та винесення розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами, суд зазначає таке.

Закон №2939-ХІІ визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, проте саме Бюджетний кодекс України регламентує, зокрема, питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а відтак є спеціальним нормативним актом щодо регулювання правовідносин в частині способів і форм притягнення осіб до відповідальності за порушення бюджетного законодавства. І саме вказаним спеціальним законом передбачено повноваження органів державного фінансового контролю накладати попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства та виносити розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 113 Бюджетного кодексу України до повноважень органів державного фінансового контролю з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю, зокрема, за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів (включаючи проведення державного фінансового аудита).

Відповідно до пунктів 32, 33 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України Порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: включення недостовірних даних до звітів про виконання державного бюджету (місцевого бюджету), річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет), а також порушення порядку та термінів подання таких звітів; порушення встановлених вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів.

Згідно із пунктами 1, 2 частини першої статті 117 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу, зокрема, як: попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства - застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства; зупинення операцій з бюджетними коштами - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 1 - 3, 10, 11, 14 - 29, 32 - 36, 38 і 40 частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому статтею 120 цього Кодексу.

За правилами частини першої статті 118 Бюджетного кодексу України попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства може застосовуватися учасниками бюджетного процесу, уповноваженими цим Кодексом на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що у випадку виявлення Держуадитслужбою порушень бюджетного законодавства вона законодавчо наділена повноваженнями застосувати до учасника бюджетного процесу такі заходи впливу як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами.

За наведених обставин, суд зазначає, що Управлінню архітектури у задоволенні вказаної вище позовної вимоги слід відмовити, оскільки дії відповідача із застосування заходів впливу є правомірними.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому судом враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

З огляду на сукупність викладених обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову Управлінню архітектури слід відмовити.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Управлінню архітектури та містобудування Чернігівської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування індивідуальних актів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 10 червня 2021 року.

Позивач: Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 02498636, вул. Коцюбинського, буд. 82, м. Чернігів, 14000).

Відповідач: Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (код ЄДРПОУ 40479560, майдан ім. С.П.Корольова, 12, м. Житомир, 10014).

Суддя С.В. Бородавкіна