Ухвала суду № 97562959, 10.06.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 червня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/5852/21

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В. перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

03.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 22.05.2020 №65 ДТ/ДСК «Про припинення доступу до державної таємниці» в частині припинення йому доступу до державної таємниці;

- визнати протиправними дії відповідача щодо відрахування йому надбавки за секретність за травень-вересень 2020 року в сумі 3386,08 грн., виплати за додаткову відпустку окремих категорій в сумі 414,40 грн., а всього на загальну суму 3800,40 грн.;

- визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача щодо ненарахування та виплати йому матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік та зобов`язати нарахувати і виплатити йому матеріальну допомогу на оздоровлення за 2020 рік;

- визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача щодо ненарахування та виплати йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2020 році та зобов`язати нарахувати і виплатити йому матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у 2020 році.

Ухвалою судді від 07.06.2021 поданий ОСОБА_1 позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків шляхом надання, у тому числі, обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог про скасування наказу від 22.05.2020 №65 ДТ/ДСК «Про припинення доступу до державної таємниці».

На виконання вказаної ухвали суду, 08.06.2021 від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного процесуального строку, мотивована тим, що ним не оскаржуються дії відповідача щодо прийняття його на публічну, проходження чи звільнення з неї. У зв`язку з наведеним, позивач вважає, що посилання суду в ухвалі від 07.06.2021 на положення частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є необґрунтованими. За наведених обставин, ОСОБА_1 вважає, що у спірних правовідносинах застосовується шестимісячний строк звернення до суду, який обраховується з дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав.

Однак, вказані доводи суд вважає необґрунтованими, враховуючи таке.

Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Приписами частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 (справа №340/685/19) зазначив, що: «Безпідставним є посилання касатора на необхідність застосування до спірних правовідносин приписів абзацу 1 частини другої статті 122 КАС України, який встановлює шестимісячний строк звернення до суду, оскільки спори щодо проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення».

З матеріалів справи слідує, що позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ, працював в ДФС України на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу оперативного забезпечення територіальних органів ДФС північних регіонів України Головного управління внутрішньої безпеки ДФС України.

Спірний наказ ДФС України від 22.05.2020 №65 ДТ/ДСК про припинення ОСОБА_1 доступу до державної таємниці винесений в період проходження ним публічної служби, тому у спірних правовідносинах, при вирішенні питання щодо строків звернення до суду з позовом, слід керуватись положеннями саме частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу, що про існування вказаного наказу та підстави для його видання позивач мав об`єктивну можливість дізнатись як під час проходження служби, так і з листа відповідача від 12.03.2021 №942/6/99-99-09-04-15. Разом з тим, до суду із позовом позивач звернувся лише 03.06.2021 (відповідно до відмітки канцелярії суду).

Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

При цьому, слід зазначити, що строк в один місяць визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 23.12.2020 (справа №360/4485/19).

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій та сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, то заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Скорочення строків здійснення окремих процесуальних дій не звужує змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (абзац дев`ятий десятий підпункту 6.1 пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року N 17-рп/2011).

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в порушення якої позивачем не надано належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строків звернення до суду.

Частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно із частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 123, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 22.05.2020 №65 ДТ/ДСК «Про припинення доступу до державної таємниці» в частині припинення йому доступу до державної таємниці – повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний тест ухвали складено 10.06.2021.

Суддя С.В. Бородавкіна