Ухвала суду № 97562713, 10.06.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/6483/21

УХВАЛА

10 червня 2021 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Лабань Г.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 та 2021 рік, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради нарахувати (перерахунок) та виплату ОСОБА_2 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 та 2021 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Так, частиною 5 статті 160КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Оглядом позовної заяви та доданих до неї документів, суд встановив: не зазначення поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також відсутність номерів засобів зв`язку та електронної пошти відповідача.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

В поданому адміністративному позові позивач оскаржує ненарахування та невиплату йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік.

Згідно з статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

З огляду на наведене, перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" необхідно обраховувати з 30 вересня відповідного поточного року.

Аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №607/7919/17, де зазначено, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована.

Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом необхідно обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога, тому строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі за 2020 рік починається з 30.09.2020.

Дослідивши поданий позов та додані матеріали, встановлено, що позов поданий до адміністративного суду 03.06.2021, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення, визначений частиною 2 статті 122 КАС України.

Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Встановлено, що в матеріалах справи відсутня заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, а також відсутні докази наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом або унеможливлювали позивачу вчасно, тобто до 30 вересня кожного року, дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів стосовно нарахування разової грошової допомоги.

Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки можуть бути усунені шляхом надання належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду в частині правомірності розміру виплаченої допомоги до 5 травня 2020 році та доказів поважності його пропуску.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяГ.В. Лабань