
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
10 червня 2021 р. справа № 520/8394/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши клопотання №14/7858 від 07.06.2021 року представника Військової частини 9938 про залишення адміністративного позову без розгляду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Військової частини 9938 (пр-т Перемоги, 58, м.Лисичанськ, Луганська обл., 93120, код ЄДРПОУ 14321736) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини 9938, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини 9938, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом не на 01 січня 2020 року;
- зобов`язати Військову частину 9938 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01 січня 2020 року, з урахуванням проведених виплат.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 року відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі. У вказаній ухвалі зазначено, що відповідно до положень п.1 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв`язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.
09.06.2021 року, через канцелярію суду, від представника Військової частини 9938 надійшло клопотання №14/7858 від 07.06.2021 про залишення адміністративного позову без розгляду, мотивоване тим, що наказом Голови державної прикордонної служби України №747-ОС від 31.07.2020 позивач був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення 31.08.2020, до суду за захистом своїх нібито порушених прав звернувся 13.05.2021, тобто з пропуском встановленого навіть шестимісячного строку звернення до суду. Відповідач не погоджується з тим, що позивач не знав, яким чином буде проведений розрахунок грошової компенсації за неотримане речове майно, оскільки 21.07.2020 позивач самостійно звернувся з рапортом (вх. 17238р), в якому просив надати йому довідку - розрахунок про вартість речового майна станом на 31.08.2020. Вже, після отриманні вказаної довідки позивач звернувся 28.07.2020 з рапортом (вх. 17760р) щодо виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у сумі 45351,02 грн. у відповідності до наданої довідки - розрахунку.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічною службою є, зокрема, військова служба.
За характером спірних правовідносин і їх суб`єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Відповідно до статті 12 Закону України 'Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей' у зв`язку із особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, в якості гарантій соціального і правового захисту військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
До таких гарантій належить і продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців, визначене статтею 91 вищевказаного Закону, в тому числі і речове забезпечення військовослужбовців або грошова компенсація вартості за неотримане речове майно.
Таким чином суд приходить до висновку, що дана компенсація не входить до складу грошового забезпечення та до виплат, які б належали позивачу при звільненні, та носить одноразовий характер.
Специфічний характер правовідносин у категорії спорів, що розглядаються, у яких на публічно-правовий характер спору накладається майновий аспект, змушує брати до уваги ці особливості при визначенні того, які норми визначають строки звернення до суду для цих справ.
Судовою палатою з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду Верховного Суду прийнято постанову від 30 листопада 2020 року у справі № 480/3105/19, в якій вирішувалось питанням наявності чи відсутності підстав для застосування статей 116, 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі невиплати (несвоєчасної виплати) військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
Для вирішення вказаного правового питання Верховний Суд у наведеній постанові визначив правову природу такої компенсації та строки її виплати.
Судова палата, проаналізувавши наведені законодавчі приписи та висновки Конституційного Суду України і Верховного Суду, дійшла до такого.
Зі змісту положень Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року № 232, висновується, що речове забезпечення не має характеру винагороди за виконану працю, а спрямоване насамперед на задоволення потреб військовослужбовців під час несення ними військової служби.
Такі гарантії щодо забезпечення військовослужбовців доречно порівняти із подібними категоріями трудового законодавства, а саме пунктом 3 частини першої статті 29КЗпП України, відповідно до якого власник або уповноважений ним орган зобов`язаний до початку роботи за укладеним трудовим договором забезпечити працівника необхідними для роботи засобами.
Варто також мати на увазі, що речове майно може бути різноманітним: майном особистого користування (предмети військової форми одягу, взуття та спорядження, які видаються у власне користування військовослужбовців) та інвентарним майном, яке є власністю військової частини та використовується особовим складом тимчасово під час проведення спеціальних робіт, несення бойового чергування, варти тощо. Лише перший вид майна, у разі його неотримання, підлягає грошовій компенсації.
Отже, речове майно не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням) військовослужбовця.
Щодо правової природи компенсації за неотримане речове майно, судова палата вважає, що таку слід розглядати як особливий, окремий вид належних військовослужбовцю сум.
Як уже зазначено, стаття 116 КЗпП оперує поняттям «всі суми, що належать працівнику», а стаття 117 цього Кодексу передбачає санкцію за невиплату відповідних сум при звільненні.
Чинне законодавство передбачає обов`язок виплатити військовослужбовцю, який звільняється зі служби, грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на день виключення зі списків особового складу військової частини.
Умовою для виникнення такого обов`язку є подання військовослужбовцем відповідного рапорту під час проходження служби.
Отже, компенсація вартості за неотримане речове майно належить до складу належних звільненому працівникові сум у розумінні статті 116КЗпП України.
Враховуючи визначену у постанові судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 30 листопада 2020 року у справі № 480/3105/19, правову природу грошової компенсації за неотримане речове майно, спеціальним строком звернення до суду з цим позовом є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п`ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців, а відтак відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини другої статті 122 КАС України.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що виплату грошової компенсації за неотримане речове майно позивачу проведено 31 липня 2020 року.
Водночас слід зазначити, що 21.07.2020 позивач самостійно звернувся з рапортом (вх. 17238р), в якому просив надати йому довідку - розрахунок про вартість речового майна станом на 31.08.2020. Вже, після отриманні вказаної довідки позивач звернувся 28.07.2020 з рапортом (вх. 17760р) щодо виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у сумі 45351,02 грн. у відповідності до наданої довідки - розрахунку.
Отже, слід констатувати, що на дату проведення виплати грошової компенсації (31 липня 2020 року) позивач був обізнаний про вартість речового майна, що належить йому до видачі та грошову компенсацію за неотримане речове майно.
Натомість, не погоджуючись з розміром грошової компенсації за неотримане речове майно, позивач звернувся до суду 13.05.2021 року шляхом направлення позову засобами поштового зв`язку.
Наведене свідчить про пропущення строку звернення до суду, передбаченого частиною п`ятою статті 122КАС України, з відповідними позовними вимогами.
Вказаний висновок суду щодо обмеження права позивача на звернення до суду з вказаними позовними вимогами місячним строком з дня проведення з ним остаточного розрахунку ґрунтується на правильному застосуванні судом статті 122 КАС України, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.05.2021 року по справі №380/5093/20.
Відповідно, адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини 9938 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, поданий з порушенням вимог ст.ст.160, 161 КАС України.
Згідно з положеннями ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи, що позивачем не надано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску, а також те, що зазначені обставини встановлені судом після відкриття провадження у справі, суд вважає за необхідне на підставі ч.13 ст.171 КАС України залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Враховуючи, що позовна вимога заявлена із порушенням місячного строку для звернення до суду, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати підстави для поновлення строку.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Відносно клопотання №14/7858 від 07.06.2021 року представника Військової частини 9938 про залишення адміністративного позову без розгляду, суд приходить до висновку про його передчасність.
Згідно з положеннями ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З огляду на викладене, виключно у разі, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання №14/7858 від 07.06.2021 року представника Військової частини 9938 про залишення адміністративного позову без розгляду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини 9938 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Згідно з ч.2 ст.293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 171, 240, 248, 256, 293 КАС України, суддя , -
У Х В А Л И В:
В задоволенні клопотання №14/7858 від 07.06.2021 року представника Військової частини 9938 про залишення адміністративного позову без розгляду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Військової частини 9938 (пр-т Перемоги, 58, м.Лисичанськ, Луганська обл., 93120, код ЄДРПОУ 14321736) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Військової частини 9938 (пр-т Перемоги, 58, м.Лисичанськ, Луганська обл., 93120, код ЄДРПОУ 14321736) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вказані документи безпосередньо до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м.Харків, м-н Свободи, 6.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом п`яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Біленський О.О.
Судове рішення № 97562435, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 10.06.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/8394/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: