Рішення № 97562418, 09.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 червня 2021 року № 520/17448/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з зазначеним позовом в кому просить суд: визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування фінансових санкцій № 00034950710 від 20.11.2020р.; визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00034930710 від 20.11.2020р.; стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 840,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані рішення винесені без урахування усіх обставин, встановлених під час проведення перевірки, а отже, є такими, що підлягають скасуванню.

Представник відповідача надав відзив на адміністративний позов, у якому просив адміністративний позов залишити без задоволення, зазначивши, що під час проведення фактичної перевірки встановлено порушення вимог діючого законодавства у сфері регулювання виробництва та обігу сприту етилового , коньячного і плодового, алкогольних напоїв та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що обумовило винесення оскаржуваних рішень.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до пп.80.2.5 п.80.2 ст80 ПК України на підставі наказу від 30.10.2020 № 4127 фахівцями відповідача проведено фактичну перевірку позивача в місці здійснення господарської діяльності за адресою АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки складено акт від 02.11.2020 № 2482/20/34/РРО/ НОМЕР_1 /15, яким зафіксовано порушення

пункту 11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» , яким передбачено, що суб`єкти господарювання які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг повинні проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості;

пункту 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» яким передбачено, що суб`єкти господарювання які які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг повинні вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку;

ст.11 Закону України « Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в частині відсутності маркування марками акцизного податку алкогольних напоїв та тютюнових виробів , які виробляються в Україні, а також тих, що імпортуються в Україну;

постанови КМУ від 30.10.2008 № 957 « Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» в частині реалізації горілки за ціною нижчою ніж встановлена мінімальна вартість.

Порушення, встановлені актом перевірки стали підставою для винесення

рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування фінансових санкцій № 00034950710 від 20.11.2020р, яким до позивача застосовано штрафні санкції на підставі абз.17,19 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у розмірі 10000.00 грн за реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижче мінімальних та 17000.00 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка;

податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00034930710 від 20.11.2020р., яким застосовано штраф у сумі 5580.00 грн.

Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Щодо дотримання податковим органом порядку призначення та проведення перевірки.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України) та Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг №265/95-ВР від 06.07.1995 (далі Закон №265/95-ВР).

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно підпункту 80.1. статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно пункту 80.2. статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Згідно пункту 80.5. ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Судом встановлено, що наказом Головного управління ДПС в Харківській області від 30.10.2021 № 4127 на підставі п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України призначено проведення фактичної перевірки позивача на підставі даних, що містяться в інформаційних базах даних ГУ ДПС в Харківській області в частині порушення приписів ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»- а.с.25-27

Згідно п. 80.7. ст. 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Копія наказу та направлення на проведення фактичної перевірки вручені позивачу, про що в матеріалах містяться відомості (а.с.22,23)

Отже, вимоги для початку проведення перевірки працівниками Головного управління ДПС у Харківській області виконані.

Щодо порушення п.11,12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», як підстави винесення податкового повідомлення рішення від 20.11.2021 № 00034930710.

Так згідно акту під час проведення перевірки працівникам податкової не надано прибуткові та товарно- транспортні накладні на алкогольні напої, зазначені у відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (ТМЦ) на загальну суму 240.00 грн.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Згідно статті 20 зазначеного Закону до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Відповідно до приписів статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

За правилами статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Отже, документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні, тощо.

У свою чергу, законодавством не передбачено, що за місцем знаходження господарської одиниці суб`єкта господарювання повинні зберігатись оригінали первинних документів на придбання товарно-матеріальних цінностей, які є підставою для бухгалтерського обліку, ведення якого відповідно до статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» покладено на уповноважену особу.

Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Продовжуючи розгляд справи суд зазначає, що згідно п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо (п. б ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»)

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем проводилися розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій (РРО)- Вамп-мікро, фіскальний номер 3000736732.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі - Положення № 13).

Відповідно до п. 1, 2 розділу ІІ Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.

Фіскальний чек має містити обов`язкові реквізити, в т.ч. код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 9).

При дослідженні фіскального чеку, який міститься в матеріалах справи, судом встановлено, що в реєстраторі розрахункових операцій запрограмовано: 2208601100 - код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД; "ВОДКА 50г" - найменування товару; 10,00 грн. - ціна товару.

Отже, вказаний чек не містить назви реалізованого товару, а має лише родове визначення «водка». Позивач у поданій позовній заяві та запереченнях на відзив фактично не заперечує самого факту вчинення вказаних дій, отже, суд дійшов висновку про наявність порушення вимог п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно п. 7 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до ППР від 20.11.2021 № 00034930710 до позивача за вказане порушення застосована штрафна санкція у розмірі 5100.00 грн (17.00х300).

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що невірно застосовано до штрафну санкцію у розмірі 5100.00 грн.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення рішення від 20.11.2021 № 00034930710 в частині застосування штрафу у розмірі 480.00 грн на підставі ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Щодо порушення положень постанови КМУ від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» та ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового , коньячного і плодового , алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», як підстави винесення рішення про застосування фінансових санкцій від 20.11.2020 № 00034950710.

Так, розмір мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово- відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (далі - Постанова КМУ № 957).

Відповідно до вимог зазначеної Постанови КМУ № 957 мінімальна роздрібна ціна на горілки та лікеро-горілчані вироби за кодами УКТЗЕД 2208 60 розраховується, виходячи з мінімальної роздрібної ціни 1 літру 100 - відсоткового спирту в розмірі 447 гривень, та розраховується як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об`ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків: 447 (мінімальна роздрібна ціна 1 літру спирту) * 40 (міцність за об`ємом) * 0,5 (місткість тари) = 89 гривень 40 копійок та відповідно 447 (мінімальна роздрібна ціна 1 літру спирту) * 40 (міцність за об`ємом) * 0,2 (місткість тари)= 35 гривень 40 копійок.

В акті перевірки зазначено, що позивачем реалізована горілка за ціною 40.00 грн, тобто ціною яка є меншою від мінімальної ціни. Аналогічні обставини викладені в поясненнях реалізатора (а.с39), де зазначено, що « чек на 1 бут. водки улюблена пшенична 0.5 л. 40% по цене 40 грн. был пробит через РРО (разделен по 50 грн)».

В той же час із дослідженого судом фіскального чеку 3000736732 встановлено, що останній не містить посилання на реалізацію горілки ємністю 0,5 літра.

За вказаним чеком здійснено реалізацію 4 порції алкогольного напою по 50 грам вартістю 10 грн. за порцію, тоді як сумарно вартість пляшки горілки обсягом 0.5 літра (як зазначає відповідач) має складати 100 грн, що є більшим від мінімальної вартості, встановленої постановою КМУ від 30.10.2008 № 957.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факту реалізації алкогольних напоїв за цінами нижче мінімальних цін

Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що відповідно до частини 4 ст.11 Закону України « Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством (статті 17 Закону).

Згідно з частиною 2 статті 17 Закону України « Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000 гривень.

Поняття "марка акцизного податку" розкрито у Податковому кодексі України (далі - ПК України), згідно з пунктом якого 14.1.107 - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Статтею 226 ПК України передбачені загальні правила маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Відповідно до пункту 226.3 статті 226 ПК України виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 20 Положення про виготовленні, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою КМ України від 27.12.2010 № 1251 (далі - Положення № 1251) маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Відповідно до пунктів 21, 22 Положення № 1251 для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання. Марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину. У разі реалізації напоїв в упаковках (типу "Tetra Pak") марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині.

Згідно з пунктом 226.1 статті 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі розповсюджується на невідкорковані пляшки/упаковки, а технологія маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку передбачає розривання марки акцизного податку під час відкупорювання (розкривання) товару Застереження щодо обов`язку у суб`єкта господарювання зберігати непошкодженими марки алкогольних виробів, що реалізується на розлив, чинне законодавство не містить. Суд зазначає, що марка акцизного податку, за відсутності ознак її підробки, є дійсною, адже підтверджує факт сплати акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України алкогольного напою.

В матеріалах перевірки відсутні будь-які належні та допустимі докази, що підтверджують факт зберігання позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування фінансових санкцій № 00034950710 від 20.11.2020р, яким до позивача застосовано штрафні санкції на підставі абз.17,19 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у розмірі 10000.00 грн за реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижче мінімальних та 17000.00 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Відповідно до ч.1-2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росі) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст. 72-78, 90 КАС України, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст.139 КАС України

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_1 ) до ГУ ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України ( м. Харків. вул. Пушкінська, 46 ,ЄДРПОУ ВП: 43983495) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування фінансових санкцій № 00034950710 від 20.11.2020р, яким до позивача застосовано штрафні санкції на підставі абз.17,19 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у розмірі 10000.00 грн за реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижче мінімальних та 17000.00 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 20.11.2021 № 00034930710 в частині застосування штрафу у розмірі 480.00 грн на підставі ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В іншій частині вимог позов залишити без задоволення.

Стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України судовий збір у розмірі 707 (сімсот сім) грн 92 коп.

Роз`яснити, що судове рішення буде виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя Зоркіна Ю.В.