Рішення № 97562395, 08.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Рішення

Іменем України

(додаткове)

08 червня 2021 року № 520/4082/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши за правилами письмового провадження заяву представника позивача про винесення додаткового рішення у справі за позовом Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

28.05.2021 року представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій представник просила ухвалити додаткове судове рішення щодо позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 00004693307 на суму основного платежу 441749.15 грн.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами адміністративної справи, в судове засідання не прибули; позивач надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності..

Враховуючи положення ст.205, ч.4 ст.229, ч.3 ст.252 КАС України суд вважає за можливе розглянути заяву про винесення додаткового рішення в порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати податкові повідомлення рішення ГУ ДПС Харківської області від 17.03.2020 № 00001050502, № 00001040502, №00001060502, № 00001070502, № 00004683307, № 00004693307, вимогу про сплату боргу Ю-00000303307 від 17.03.2020, рішення № 00004703307 від 17.03.2020, рішення № 00004713307 від 17.03.2020.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та відповідно просив суд скасувати податкові повідомлення рішення ГУ ДПС Харківської області від 17.03.2020 № 00001050502 , № 00001040502, №00001060502, № 00001070502, № 00004683307, № 00004693307, вимогу про сплату боргу Ю-00000303307 від 17.03.2020, рішення № 00004703307 від 17.03.2020, рішення № 00004713307 від 17.03.2020р., податкові повідомлення-рішення від 27.11.2020 № 00043990702, № 00043950702

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 17.03.2020 №00001040502, від 17.03.2020 № 00004683307 в частині грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 21537828.79 грн; рішення про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №00004703307 від 17.03.2020; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.03.2020 № Ю-00000303307. Позов у решті вимог - залишено без задоволення.

Згідно п. 1 ч. 1,3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

По суті заяви суд зазначає, що в мотивувальній частині рішення в тому числі зазначено, що податковим повідомленням-рішенням № 00004693307 від 17.03.2020р. позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору, в тому числі за штрафними санкціями 441749.15 грн, за пенею 4041.78 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що методика нарахування штрафних санкцій та пені, використані при розрахунку штрафних санкцій та пені з податку на доходи фізичних осіб працівників підприємства за період з 01.04.2017 р. по 30.09.2019 р. не відповідає чинному законодавству, оскільки якщо податковий агент при виплаті доходу платнику податку не сплачує до або одночасно з такою виплатою податок з доходів фізичних осіб, нарахований на таку виплату, то застосовується штрафна санкція згідно із ст.127 Кодексу; зарахування податковим органом коштів, що сплачує платник податку в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податку відповідно до п.87.9 ст.87 Кодексу не є законодавчою підставою застосування штрафних санкцій відповідно до ст. 127 Кодексу.

Суд зазначає, що відповідно до пп. 168.1.2. п. 168.1 ст. 168 ПК України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Згідно із пп. 168.1.4. п. 168.1 ст. 168 ПК України, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (2016 рік), протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (2017, 2018, 2019 рік).

Підпунктом “а” пункту 176.2. статті 176 ПК України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно до підпункту 127.1 статті 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Згідно з підпунктом 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, положення статті 126 ПК України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Тобто, у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 ПК України.

В свою чергу, положеннями статті 127 ПК України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 ПК України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу.

Відповідно до змісту наведеної норми відповідальність за порушення, передбачене цієї статтею, може мати місце лише у разі, коли платник податків, в тому числі податковий агент, допустив бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто, взагалі не виконав зазначених обов`язків або сплату податку здійснив після виплати доходу платнику податку. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.05.2019 року у справі №806/2699/16, від 23.05.2019 року у справі №806/2699/16 та від 17.04.2020 року у справі №806/124/17, від 03.03.2020р. у справі 808/292/16, від 14.01.2021р. у справі № 806/132/17.

В акті перевірки № 416/20-40-05-02-08/34754617 від 17.02.2020 року у розділі 3.3.6.2. зазначено, що позивачем у відповідності з вимогами п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України довідки за формою 1-ДФ про суми нарахованого (сплаченого) доходу на користь платника податку, та сум утриманого з них податку надавалися відповідно встановлених діючим законодавством строків.

В якості доказів нарахування та одночасної виплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору суду надані зарплатні відомості КСП “Харківгорліфт”, банківські виписки із зазначенням у графі призначення платежу про перерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору, картки рахунків із нарахування заробітної плати, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Затримок виплати оподатковуваного доходу під час перевірки не встановлено.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не вчинялось порушення, передбачене статтею 127 Податкового кодексу України, а саме - виплати доходу на користь платника податків без попередньої або одночасної сплати нарахованого та утриманого з цих доходів податку, а тому застосування відповідачем штрафних санкцій на підставі даної норми є протиправним.

Отже, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомленням-рішенням № 00004693307 від 17.03.2020р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору, в тому числі за штрафними санкціями 441749.15 грн, проте в резолютивній частині рішення суду не зазначено про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення на суму 441749.15 грн, стосовно якого досліджені докази в судовому засіданні та зроблено певні висновки в мотивувальній частині рішення.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що подана заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 132, 139, 241, 252 КАС України, суд, -

вирішив:

Заяву про винесення додаткового судового рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 00004693307 від 17.03.2020р. в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 441749.15 грн.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду. Роз`яснити, що скарга може бути подана у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України.

Суддя Зоркіна Ю.В.