Рішення № 97562307, 25.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 травня 2021 року № 520/13248/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Севастьяненко К.О.

за участю:

секретаря судового засідання - Дяченко Ю.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Крюкова О.О.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Харківській області генерала поліції третього рангу Сокуренко В.В. від 01.09.2020 року №274 о/с (по особовому складу) в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 /0081139/, слідчого відділу Новобаварського ВП Головного управління Національної поліції в Харківській області зі служби в Національній поліції України за п.6 ч. 1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

-визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Харківській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_2 від 21.08.2020 року №587 “Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області”, щодо старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , слідчого відділу Новобаварського ВП Головного управління Національної поліції в Харківській області про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України;

-поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого Новобаварського ВП Головного управління Національної поліції в Харківській області з 02.09.2020 року;

-стягнути з Головного управління Національної поліції у Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 02.09.2020 р. на дату винесення судом постанови суду про поновлення його на службі;

-допустити постанову суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць до негайного виконання;

-зобов`язати керівництво Головного управління Національної поліції у Харківській області вибачитися перед ОСОБА_1 та спростувати розповсюджену проти нього неправдиву інформацію;

-стягнути з Головного управління Національної поліції у Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки з 01.09.2020 р. по день фактичного розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що оскаржувані накази прийняті відповідачем необґрунтовано, з посади звільнено безпідставно, відтак слід у судовому порядку накази скасувати, позивача на посаді поновити, сплативши суму середнього заробітку, та зобов`язати керівництво Головного управління Національної поліції у Харківській області вибачитися перед ОСОБА_1 та спростувати розповсюджену проти нього неправдиву інформацію.

Ухвалою суду від 06.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.

Ухвалою суду від 16.01.2021 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Позивач у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні у задоволенні вимог просив суд відмовити. Вказав, що у спірних правовідносинах діяв в межах та на підставі наданих повноважень, відтак оскаржувані накази скасуванню не підлягають.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 23.07.2020 начальнику ГУНП в Харківській області надійшла доповідна записка.

Згідно вказаної доповідної, керівництвом Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області виявлено слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який перебував на службі в робочий час в адміністративній будівлі Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області з явними ознаками сп`яніння.

У зв`язку з чим, наказом від 24.07.2020 №1452 призначено службове розслідування за обставинами, які були викладені в доповідній записці т.в.о. начальника ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_3 від 23.07.2020 № 4852/119/01 /12-2020.

За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 21.08.2020.

Дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що відомості про вчинення дисциплінарного проступку слідчим відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 слід вважати підтвердженими. За вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог абзацу 6 п. 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, п.14 ч. 3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а також підпункту 6 пункту 3 розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2020 №570, до слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом від 21.08.2020 №587 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог абзацу б п.2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, п.14 ч. 3 ст.1 Дисціплінарного статуту Національної поліції України, а також підпункту б пункту 3 розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 №570, застосовано до слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції(а.с.14).

Наказом від 01.09.2020 №274 о/с звільнено позивача зіслужби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України)

частиною 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 01.09.2020(а.с.15).

Не погоджуючись з вказаними наказами відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, у межах заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Позов подано до суду із дотриманням строку, встановленого для справ щодо звільнення з публічної служби.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За змістом ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджує Міністр внутрішніх справ України.

Статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначені основні обов`язки поліцейського.

Згідно ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України.

Цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Дія цього Статуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

У відповідності до п. 1, 2 ст. 2 Статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

За змістом ст. 13 Статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Як вже встановлено судом, на підставі доповідної записки від 23.07.2020, наказом від 24.07.2020 призначено службове розслідування.

З вказаним наказом ознайомлено позивача, що підтверджено підписом останнього.

Відповідно до ст. 15 Статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет.

Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов`язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування.

Кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування.

Посадові особи, які перешкоджають діям дисциплінарної комісії, притягаються до відповідальності в порядку, встановленому законодавством.

У відповідності до ст. 16 Статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Як визначено п. 15 ст. 15 Статуту за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Судом встановлено, що дисциплінарною комісією проведено службове розслідування не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником та складено висновок від 21.08.2020 року.

За змістом ст. 18 Статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;

3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;

4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

5) користуватися правничою допомогою.

Судом встановлено, що відповідачем відібрано у ОСОБА_1 пояснення, згідно яких останній вказав, що 22.07.2020 прибув до Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області так як був задіяний у слідчих діях. До підрозділу прибув об 11 годині. Приблизно о 14:20 позивачу зателефонував його керівник та запропоновував зайти до його кабінету, де позивача повідомлено про наявну інформацію щодо перебування ОСОБА_1 на службі у робочий час з ознаками алкогольного сп`яніння. Позивачу запропоновано пройти алкотест, результати якого вказали на наявність алкоголю – 0,22 проміле. Після чого позивач повернувся на своє робоче місце та працював до 18 години. Також позивач вказав, що напередодні – 21.07.2020 з 21 до 22 години вживав спиртні напої.

Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, не допускається, а підлягає відкладенню до його протверезіння.

Згідно матеріалів службового розслідування 22.07.2020 ОСОБА_1 перебував на службі у робочий час в адміністративній будівлі Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області з ознаками алкогольного сп`яніння, тоді як пояснення у позивача відібрані 04.08.2020, тобто ГУНП в Харківській області враховано ч. 4 ст. 18 Статуту.

Відповідно до п. 3-9 ст. 19 Статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;

4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;

5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

Згідно ч. 1 ст. 21 Статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується(ч. 1 ст. 22 Статуту).

Відповідачем дотримані вимоги Статуту в частині строків застосування дисциплінарного стягнення.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став дисциплінарний проступок, сутність якого полягає в порушенні вимог абзацу 6 п. 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, п.14 ч. 3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а також підпункту 6 пункту 3 розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2020 №570.

Згідно абзацу 6 п. 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено, зокрема, перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

За п.14 ч. 3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

За змістом підпункту 6 пункту 3 розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2020 №570 при виконанні своїх службових обов`язків слідчий зобов`язаний не вчиняти будь-яких дій, що ганьблять звання слідчого і можуть викликати сумнів у його об`єктивності та неупередженості.

Під час розгляду справи судом встановлено, що керівником підрозділу ГУНП у Харківській області виявлено слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Новобаварського ВП ГУНП у Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 який перебував на службі в робочий час в адміністративній будівлі Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області з явними ознаками сп`яніння, а саме: почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю із порожнини рота, нестійка хода та млява мова.

ОСОБА_1 запропоновано пройти медичний огляд в Харківському обласному наркологічному диспансері на стан встановлення факту сп`яніння, але останній обрав більш зручний шлях встановлення факту сп`яніння та надав згоду пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «ALCOTEST 6810». Результат – 0,22 проміле.

У зв`язку з викладеними обставинами посадовими особами підрозділу ГУНП в Харківській області складено акт від 22.07.2020(а.с.56 том 1), який затверджено т.в.о. начальника Новобаварського ВП ГУНП у Харківській області Жуком Ю.В.

Згідно довідки від 24.05.2021 №2152/11965/01/12-21 ОСОБА_4 22.07.2020 на лікарняному або у відпустці не перебував.

Чинним законодавством не визначено процедури проведення огляду поліцейського на стан алкогольного сп`яніння.

Нетверезий стан працівника або особи, яка проходить публічну службу, може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом.

Аналогічний висновок був висловлений у постановах Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року в справі №806/2272/16, від 07 листопада 2019 року в справі №826/1610/18.

Під час проведення службового розслідування посадовими особами відповідача надані пояснення, копії яких долучені до матеріалів адміністративної справи.

Згідно змісту наданих пояснень ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 позивач 22.07.2020 перебуваючи на службі мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, мляву мову та почервоніння обличчя.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Судом здійснено виклик для допиту у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 .

Наданими у судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підтверджено перебування позивача на службі у стані алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_6 , який є безпосереднім керівником позивача, надав показання, що напередодні, а саме 21.07.2020 позивач був обізнаний про необхідність проведення слідчих дій зранку 22.07.2020.

Наданими у судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 не спростовані показання інших осіб, що допитувались судом та вказані свідки також підтвердили, що 21.07.2020 позивач був обізнаний про необхідність проведення слідчих дій вранці 22.07.2020.

Також судом враховано, що позивач не здійснив жодних дій щодо отримання інших результатів в будь-якій, на вибір ОСОБА_1 відповідній установі, на спростування результатів газоаналізатора «ALCOTEST 6810». Посилання позивача на те, що йому було заборонено залишати приміщення управління є необґрунтованим та не надійшло свого підтвердження під час розгляду справи. Позивач не був позбавлений можливості після закінчення робочого часу здійснити відповідні дії.

Свідок ОСОБА_4 двічі викликався до суду для допиту, проте останній у судові засідання не прибув, з огляду на вказане суд, з`ясувавши думки сторін у справі, дійшов до висновку про продовження розгляду справи за відсутності наданих показань ОСОБА_4 з метою дотримання розумного строку розгляду справи.

Крім того, судом у судовому засіданні досліджено електронний доказ, який долучено до матеріалів службового розслідування, а саме відеозапис подій, що відбувались 22.07.2020 у приміщенні Новобаварського ВП ГУНП у Харківській області щодо виявлення та встановлення перебування позивача на службі у стані алкогольного сп`яніння.

Під час розгляду справи встановлено, що даний електронний доказ оформлено без урахування вимог ст. 99 КАС України, а саме без засвідчення електронним підписом та без відомостей, які визначають спосіб оформлення такого електронного доказу.

Однак, позивач у судовому засіданні не заперечував подій, які містить вказаний відеозапис.

Відносно посилання позивача на Інструкцію від 09.11.2015 №1425/732, судом встановлено наступне.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Оскільки вказана Інструкція визначає порядок виявлення саме водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, до спірних правовідносин застосуванню не підлягає.

Вказана правова позиція суду викладена у постанові Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №819/1394/17.

Згідно з ч. 2 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відносно посилання позивача на те, що відповідно до наказу МОЗ України від 10.02.2010 року №95, строк дії свідоцтва приладу «Drager Alcotest 6810» про державну реєстрацію №7261/2007 від 10.02.2010 року, вичерпаний 10 02.2015 року. Термін сертифікації алко-тестера «Drager Alcotest 6810» про державну реєстрацію закінчився 10.02.2015 р. та на сьогодні, його немає в Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення. Тому, формально, на думку позивача, згідно діючого законодавства, починаючи з 10.02.2015 визначення поліцією стану сп`яніння цим алкотестером не допускається та факт сп`яніння не є доказаним.

Проте, суд зазначає наступне, що поліцейські ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області проводили огляд позивача на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6810, який відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 01.12.2019 № 12-01/7659 (чинний до 10.12.2020) виданого Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» за результатами повірки вказаний засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам методики повірки МПУ 066/05-2013.

Газоаналізатор Drager Alkotest, в тому числі 6810, включений до вказаного переліку під № У 788-14, що підтверджується сертифікатом відповідності засобів вимірювальної техніки №UA-MI/2-96-2007 від 10.07.2007 виданим Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики серії А № 004454.

Згідно з наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року №1529 "Про державну реєстрацію медичних виробів" Газоаналізатор Drager Alkotest має свідоцтво про державну реєстрацію №14455/2014, у якого необмежений строк дії.

Виробник Drager Safety AG & Со/ KGaA Revalstrasse І Lubek Germany, що відповідає реєстраційним матеріалам, згідно з наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29.12.2014 №1529 внесений до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволений для застосування на території України.

Як вбачається з листа заступника генерального директора Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» Мінекономрозвитку України №12-41/42 від 29.09.2016 інтервал між операціями градуювання газоаналізаторів, зокрема, Drager Alkotest 6810, з урахуванням наданої компанією ТОВ «АТЗТ Компанія Сатурн Дейта Інтернешнл» інформації, а також враховуючи результати державних випробувань та періодичної повірки зазначеного газоаналізатора, можливо встановити максимальний інтервал між градуюваннями - 12 місяців.

Як вбачається з роздрукованого результату приладу Drager Alkotest 6810 за допомогою якого позивач проходив огляд, там зазначені аналогічні відомості про дату останнього калібрування приладу - 10.12.2019.

Позивач проходив огляд на стан сп`яніння 22.07.2020 року, а відтак підстави для визнання результатів тестування недійсними відсутні.

Щодо посилання позивача на те, що співробітники ВІОС УКЗ, які прибули для встановлення факту перебування позивача на службі у стані алкогольного сп`яніння, не мають на те повноважень, суд зазначає, що матеріали адміністративної справи містять копії приписів, що видані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , згідно яких останнім доручається здійснювати профілактику, виявлення та запобігання порушення поліцейськими принципів роботи поліції, неналежного виконання ними своїх повноважень, перебування на службі в стані сп`яніння, керування в такому стані транспортними засобами, із використанням спеціальних технічних засобів; перевіряти якість несення служби нарядами органів та підрозділів поліції, дотримання поліцейськими прав і свобод людини, режиму таємності, належного порядку в службових приміщеннях, сейфах, правил зберігання речових доказів, поводження з вогнепальною зброєю, особистої безпеки, правил носіння однострою, дотримання внутрішнього розпорядку, порядку утримання в технічно-справному стані службового автотранспорту, його належну експлуатацію (опломбування спідометрового обладнання, належне ведення шляхової документації, проведення передрейсових інструктажів і медичних; оглядів водіїв, виявлення випадків приховування ДТП, скоєних поліцейськими, використання службового автотранспорту не за прямим призначенням); раптові перевірки діяльності ізоляторів тимчасового тримання, організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб, конвойних нарядів у судових, спеціальних, медичних установах та на маршрутах руху. Мають право безперешкодного цілодобового допуску до службових приміщень органів та підрозділів ГУНП в Харківській області, запроваджувати спеціальні заходи (постановка ввідних учбових завдань), вивчати якість організації служби, боєздатності, умов і порядку зберігання озброєння, спеціальної техніки, спеціального конвойного та іншого автотранспорту, у тому числі із проведенням фото-, відеозйомки, прослуховувати інформацію, що надійшла по спецлінії « 102».

Судом встановлено, що приписи, які видані на ім`я ОСОБА_7 та ОСОБА_8 дійсні до 31.12.2020, відтак станом на дату встановлення факту перебування позивача на службі у стані алкогольного сп`яніння (22.07.2020) вказані особи мали повноваження на здійснення відповідних дій.

За таких обставин, позивачем вчинено дисциплінарний проступок, обставини якого встановлені під час проведення службового розслідування.

Позивачем жодним чином не спростовано підтверджені службовим розслідуванням обставини, тоді як суб`єкт владних повноважень, в силу вимог ст. 77 КАС України, надав належні та достатні докази на підтвердження правомірності дій під час прийняття оскаржуваних наказів.

Відповідно до ст. 13 Статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ч. 9 ст. 20 Статуту застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання.

Наказ про звільнення ОСОБА_1 із служби в поліції прийнято начальником ГУНП у Харківській області.

Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Посилання позивача відносно ненадання Головним управлінням для ознайомлення матеріалів службового розслідування, є безпідставним, оскільки доказів звернення до відповідача з такою вимогою ОСОБА_1 не надано, судом не встановлено.

Інші аргументи позивача та копії документів, а саме заяв, сертифікатів наркологічного диспансеру, судово-медичної експертизи, рапортів, що викладені у позовній заяві, не стосуються предмету спору.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Доказів про наявність підстав для скасування спірних наказів позивач не надав, суд самостійно під час розгляду справи не встановив.

Таким чином в ході розгляду справи суд приходить до висновку, що оскаржувані накази видані на законних підставах, відтак скасуванню не підлягають.

При цьому, оскільки оскаржувані накази, як встановлено судом, прийняті на підставі та в межах наданих відповідачу повноважень, похідні вимоги також задоволенню не підлягають.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір", та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08 червня 2021 року.

Суддя Севастьяненко К.О.