Рішення № 97561941, 26.05.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 травня 2021 року м. РівнеСправа №460/7845/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.О. Дорошенко, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом:

Державна служба геології та надр України доТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями ""КЛМ ЕНЕРГО-ІНВЕСТ" про припинення права користування надрами,В С Т А Н О В И В:

Державна служба геології та надр України (далі – Держгеонадра, позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "КЛМ ЕНЕРГО-ІНВЕСТ" (далі – Товариство, відповідач), у якому просить припинити право відповідача користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 03.12.2010 №5237.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством не допущено посадових осіб Держгеонадра до проведення планового заходу державного геологічного контролю, чим порушено вимоги угоди про умови користування надрами від 03.12.2010 №5237. Про вказане порушення складено акт та сформовано припис, яким зобов`язано відповідача усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування у термін до 16.10.2015 шляхом надання документів, перелік яких визначено у додатку до припису. На підставі наказів Держгеонадра від 01.04.2016 №113, від 24.11.2017 №519, від 28.11.2019 №444, від 27.04.2020 №145 зупинялася дія спеціального дозволу від 03.12.2010 №5237 та надавався Товариству строк для усунення порушень. Відповідач вказані порушення не усунув. У зв`язку з невиконання в установлений строк припису уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування до Товариства надіслано лист від 01.07.2020 №9861/01/07-20, в якому Держгеонадра просило надати у 15-денний строк згоду або незгоду на припинення права користування надрами. Відповідач не висловив згоду у припинені права користування надрами. Позивач зазначив, що надрокористувач наділений не правом, а обов`язком вчасно усунути виявлені порушення. Крім того вказав, що відповідач не дотримується вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов`язаних із користуванням надрами, не використовує надра відповідно до цілей, для яких їх було надано, та не дотримується вимог, передбачених дозволом та Угодою, що свідчить про наявність підстав для анулювання такого дозволу в судовому порядку.

Ухвалою від 26.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву, а позивачем відповіді на відзив.

Ухвалою від 31.12.2021 повторно надіслано відповідачу копію ухвали від 26.10.2021 та встановлено новий строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

За змістом повідомлення про вручення поштового відправлення вказану ухвалу відповідач отримав 02.02.2021 (а.с.70).

У встановлений судом строк відповідач відзиву не подав.

У визначений пунктом 3 Розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України строк клопотань про продовження процесуального строку для надання відзиву, у зв`язку із запровадженням в Україні карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), від відповідача не надходило.

Клопотань щодо розгляду справи з викликом учасників справи чи відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням в Україні карантину від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував таке.

Товариству видано спеціальний дозвіл на користування надрами від 03.12.2010 №5237 з метою видобування торфу і торф`яних добрив та палива, строком на 20 років, та, як додаток до спеціального дозволу, укладено угоду про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 03.12.2010 №5237 (а.с.9-21).

24.06.2015 Держгеонадра видано наказ №173 «Про затвердження Плану проведення перевірок надрокористувачів у ІІІ кварталі 2015 року», згідно з додатком до якого передбачено проведення планової перевірки Товариства з 07.09.2015 по 11.09.2015 (а.с.23).

25.06.2015 Держгеонадра, на підставі, зокрема, наказу від 24.06.2015 №173, видано наказ №174 «Про проведення планових перевірок надрокористувачів у ІІІ кварталі 2015 року», згідно з яким Департаменту державного геологічного контролю доручено провести планові перевірки надрокористувачів, щодо яких буде здійснюватися державний геологічний контроль у III кварталі 2015 року (додається) згідно з предметом перевірки, визначеним пунктом 4 Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 №1294 (а.с.24-25).

Про проведення вказаної перевірки відповідача було повідомлено листом від 12.08.2015 №10452/13/14-15, який згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення отримано ним 18.08.2015 (а.с.26).

11.09.2015 на підставі вищевказаних наказів та направлення від 07.09.2015 №384-14/06 (а.с.27) та з метою проведення перевірки службовими особами Держгеонадра здійснено виїзд за юридичною адресою Товариства: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою Товариство фактично не знаходиться, у зв`язку з чим 11.09.2015 складено акт за №06-03/27/2015-32/п (83) про недопущення до перевірки (а.с.28-29).

Водночас, з метою усунення порушень щодо недопуску службових осіб до перевірки відповідачем винесено припис від 18.09.2015 №435-14/06, яким Товариству приписано усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування у термін до 16.10.2015 шляхом надання документів, перелік яких визначено у приписі (а.с.30).

01.04.2016 наказом Держгеонадра за №113 зупинено дію спеціального дозволу від 03.12.2010 №5237 та надано Товариству строк троивалістю 30 календарних днів для усунення порушень (а.с.31).

Вказаний наказ направлено на адресу відповідача супровідним листом від 07.04.2016 за №5981/13/14-16. За змістом поштового відправлення №0311321340445, таке повернулося на адресу позивача без вручення адресату (а.с.33).

24.11.2017 наказом Держгеонадра за №519 зупинено дію спеціального дозволу від 03.12.2010 №5237 та повторно надано Товариству строк тривалістю 30 календарних днів для усунення порушень (а.с.34-35).

Вказаний наказ направлено на адресу відповідача супровідним листом від 28.11.2017 за №29411/03/14-17 (а.с.36). За змістом поштового відправлення №0311322527816, таке повернулося на адресу позивача без вручення адресату (а.с.37).

28.11.2019 наказом Держгеонадра за №444, на підставі листа Держаної податкової служби України від 01.10.2019 №827/5/99-00-04-04-01-16 (а.с.38-40), зупинено дію спеціального дозволу від 03.12.2010 №5237 та знову надано Товариству строк тривалістю 30 календарних днів для усунення порушень (а.с.41-42).

Вказаний наказ направлено на адресу відповідача супровідним листом від 10.12.2019 за №24478/01/14-19 (а.с.43). Проте, за змістом поштового відправлення №0411200872991, таке повернулося на адресу позивача без вручення адресату (а.с.44).

27.04.2020 наказом Держгеонадр за №145, на підставі листа Держаної податкової служби України від 17.03.2020 №2766/5/99-00-04-03-01-05 (а.с.45-47), відтерміновано дату зупинення дії спеціального дозволу від 03.12.2010 №5237 та надано Товариству строк до 01.06.2020 для усунення порушень (а.с.48-49).

Вказаний наказ направлено на адресу відповідача супровідним листом від 13.05.2020 за №7172/01/07-20 (а.с.50). Проте, за змістом поштового відправлення №0411201577055, таке повернулося на адресу позивача без вручення адресату (а.с.51).

Листом Держгеонадра від 01.07.2020 №9861/01/07-20 (а.с.54-55), на підставі листа Держаної податкової служби України від 22.06.2020 №5955/5/99-00-04-03-01-05 (а.с.52-53), доведено до відома відповідача, що у зв`язку із неусуненням причин зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 03.12.2010 №5237, наданого Товариству з метою видобування торфу ділянки родовища « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розглянуто питання щодо подальшої дії зазначеного спеціального дозволу, та надано 15-денний строк для висловлення власної позиції щодо згоди або незгоди на припинення права користування надрами. Проте, за змістом поштового відправлення №0411201684196, таке повернулося на адресу позивача без вручення адресату (а.с.55 зворот).

Вважаючи, що надрокористувач порушив угоду про умови користування надрами, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд врахував таке.

Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради (ч.1 ст.4 Кодексу України про надра).

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу України про надра, державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Відповідно до статті 14 Кодексу України про надра, надра надаються у користування для геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ); задоволення інших потреб.

Згідно зі статтею 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовані Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (далі – Порядок №615).

Відповідно до п.10 Порядку №615 невід`ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов`язаної з використанням ділянки надр.

Пунктом 22 Порядку №615 встановлено, що право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №2806-IV).

Частиною сьомою статті 4-1 Закону №2806-IV визначено, що дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення. Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Відповідно до частин першої та другої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктах 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому, питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Частиною п`ятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №802/4846/13-а та від 26.06.2018 у справі №802/923/14-а сформульовано правовий висновок про те, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.

Як встановлено судом з матеріалів справи, підставою для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 03.12.2010 №5237 та, як наслідок, звернення позивача до суду з даним позовом стало неусунення Товариством порушень, зазначених у приписі від 18.09.2015 №435-14/06, який винесено посадовою особою Держгеонадра за наслідками державного контролю.

Статтею 60 Кодексу України про надра встановлено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.

Згідно з частиною першою статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Механізм проведення державного геологічного контролю з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр визначається Порядком здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 №1294, який втратив чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №239, однак діяв до 15.04.2017, тобто на момент зупинення відповідачу дії дозволу на користування надрами.

Водночас, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначається Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, та не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, державного нагляду за дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії (ст.2).

Таким чином, на момент звернення позивача до суду із даним позовом механізм проведення державного геологічного контролю визначається саме Законом №877-V.

Статтею 1 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до положень ст.7 Закону №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає відповідний наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, і предмет перевірки (ч.1).

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою (ч.2).

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (ч.5).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону. (ч.6).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (ч.7).

Аналогічного змісту повноваження передбачали п.5, п.15, п.16 Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 №1294 (чинного на момент проведення геологічного контролю).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що Держгеонадра уповноважене здійснювати державний геологічний контроль суб`єктів господарювання у формі планових та позапланових перевірок, які проводяться з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Результати яких оформлюються у формі акта, а у разі необхідності вжиття інших заходів – у вигляді припису, розпорядження, іншого розпорядчого документа щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10.07.2018 у справі №815/3305/17 (№К/9901/49827/18).

Відтак, законодавством чітко врегульовано порядок встановлення порушень надрокористувачем умов користування надрами, відповідно до якого встановлення таких порушень можливе лише в ході проведеної перевірки, результати якої відображаються в акті, за наслідками її проведення, що підтверджує невиконання умов користування надрами та є підставою вжиття Держгеонадрами заходів для усунення виявлених порушень шляхом зупинення дії дозволу на спеціальне використання надр, чи притягнення до відповідальності.

Згідно з частиною другою статті 24 Кодексу України про надра, користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Відповідно до пункту 21 Порядку №615, дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Міндовкілля, Держпраці, МОЗ, Держекоінспекції, органів місцевого самоврядування, ДПС у разі: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення; 3) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища; 4) наявності підстав, передбачених Законом України “Про санкції”; 5) невиконання умов висновків з оцінки впливу на довкілля та/або висновків державної екологічної експертизи; 6) відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля та/або висновку державної екологічної експертизи діяльності з видобування корисних копалин.

Дія дозволу також може бути зупинена органом з питань надання дозволу за поданням Міндовкілля за зверненням до Міндовкілля Держекоінспекції та/або її територіальних органів щодо невиконання умов висновків з оцінки впливу на довкілля та/або висновків державної екологічної експертизи, відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля та/або висновку державної екологічної експертизи діяльності з видобування корисних копалин.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що однією з підстав зупинення дії дозволу на спеціальне використання надр є порушення надрокористувачем умов та порядку користування надрами, невиконання обов`язків, визначених статтею 24 Кодексу України про надра.

В матеріалах справи відсутній акт перевірки відповідача, який свідчив би про допущене ним порушення, передбачене статтею 4-1 Закону №2806-IV та статтею 26 Кодексу України про надра.

Суд зазначає, що складання акта про непроведення перевірки не може свідчити про виявлення у суб`єкта господарювання порушень вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, оскільки такий акт засвідчує лише факт неможливості здійснення відповідного заходу та, як наслідок, відсутності результату державного геологічного контролю із зазначених у ньому підстав.

За змістом акта про непроведення перевірки від 11.09.2015 №06-03/27/2015-32/11 (а.с.83), при виїзді до Товариства уповноваженими особами позивача було встановлено, що Товариство за адресою, зазначеною у спеціальному дозволі на користування надрами: АДРЕСА_2 , фактично не знаходиться.

Водночас, суд зауважує, що у матеріалах справи відсутні будь-які документально підтверджені відомості щодо порушення відповідачем положень статті 11 Закону №877-V у вигляді недопущення до проведення державного геологічного контролю.

Відтак, проведення планового заходу відносно відповідача не відбулося з підстав неможливості його проведення, результат якого повинен бути оформлений у вигляді припису із зобов`язанням допуску посадових осіб органу до державного нагляду (контролю). Адже в силу вимог ч.8 ст.7 Закону №877-V саме припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Так, за наслідками виїзду для здійснення державного нагляду (контролю) та на виконання вимог Закону №877-V посадовою особою Держгеонадра було складено припис від 18.09.2015 №435-14/06, зі змісту якого судом встановлено, що такий складено з підстав фактичної відсутності товариства за юридичною адресою. При цьому, встановлено відповідачу строк до 26.10.2016 для надання до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра України документів (завірених належним чином копій) та матеріалів, що підтверджують виконання питань згідно з додатком №1 до даного припису.

Тобто вимога вказаного припису стосується надання документів та матеріалів, а не усунення суб`єктом господарювання порушень вимог законодавства шляхом допуску посадових осіб Держгеонадра до здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Положеннями статті 6 Закону №877-V органу державного нагляду (контролю) надано повноваження щодо проведення позапланового заходу для перевірки виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Проте, з моменту формування припису (18.09.2015) та до моменту звернення до суду з даним позовом (22.10.2020), тобто впродовж п`яти років, орган Держгеонадра жодного разу не скористався правом проведення позапланового заходу для перевірки виконання Товариством припису від 18.09.2015 №435-14/06.

Таким чином, акт про непроведення перевірки від 11.09.2015 №06-03/27/2015-32/11 (83), а також припис від 18.09.2015 №435-14/06, який сформовано без вимоги усунення суб`єктом господарювання порушень вимог законодавства, не є доказом того, що відповідачем порушено умови користування надрами.

Посилання позивача на те, що відповідач не дотримується вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов`язаних із користуванням надрами, не використовує надра відповідно до цілей, для яких їх було надано та не дотримується вимог, передбачених дозволом та Угодою, як на підставу анулювання спеціального дозволу в судовому порядку, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки в матеріалах справи відсутній акт перевірки, в якому зафіксовані означені порушення. Більше того, за змістом позовної заяви, підставою звернення до суду з даним позовом став недопуск відповідачем до геологічного контролю посадових осіб позивача, а не порушення умов користування надрами.

Суд зауважує, що частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Частиною сьомою статті 7 Закону №877-V визначено, що орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав звертається з відповідним позовом до адміністративного суду у порядку та строки, встановлені законом на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства.

Частиною сьомою статті 4-1 Закону №2806-IV визначено, що дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення. Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Право користування надрами припиняється у судовому порядку у разі користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами (п.4, 5, 6 ч.1 ст.26 Кодексу України про надра).

Тобто підставою для звернення до адміністративного суду Держгеонадра з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру є акт перевірки, у якому встановлено порушення суб`єктом господарювання, зазначені в частині сьомій статті 4-1 Закону №2806-IV або пунктах 4, 5, 6 частини першої статті 26 Кодексу України про надра.

При цьому, такий позов має бути пред`явлений суб`єктом владних повноважень в порядку та у строки, визначені законом.

Оскільки належними доказами порушення у сфері використання надр повинен бути акт перевірки, у якому встановлено порушення суб`єктом господарювання саме в ході перевірки, а також припис або розпорядження, складені на підставі такого акта перевірки, які у даній справі відсутні, то суд дійшов висновку, що Держгеонадра не дотримано визначену законом процедуру щодо звернення до адміністративного суду.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Підстави для застосування положень ст.139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Державної служби геології та надр України (вул. Антона Цедіка, 16, м.Київ, 03680; код ЄДРПОУ 37536031) до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "КЛМ ЕНЕРГО-ІНВЕСТ" (вул.Івана Франка, буд.1, смт Рокитне, Сарненський район, Рівненська область, 34200; код ЄДРПОУ 36711088) про припинення права користування надрами відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці повне судове рішення складено 08 червня 2021 року.

Суддя Н.О. Дорошенко