Рішення № 97561908, 03.06.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/140/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Захаренка О.О.,

представника відповідача – Військової частини А1356 - Ілюшенка О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1356, Військової частини А0393 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

11 січня 2021 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини А1356 (далі-відповідач-1, ВЧ А1356) про визнання протиправною бездіяльності військової частини А1356 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця - лютий 2014 року; зобов`язання військової частини А1356 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця - лютий 2014 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що відповідачем-1 протиправно з 01.01.2016 по 28.02.2018 не здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, яка є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці та її проведення у зв`язку із зростанням споживчих цін є обов`язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форм власності та виду юридичної особи. Вважає, що базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовців, відповідно до Порядку №1078 є лютий 2014 року, тобто місяць, коли він був призваний на військову службу. Вважає, що держава не може односторонньо відмовитися від взятих на неї зобов`язань шляхом не виділення бюджетних асигнувань, без внесення змін до чинного законодавства щодо соціальних стандартів і нормативів. Крім того, акцентує увагу на те, що премії, доплати, надбавки не впливають на розмір індексації грошового забезпечення, оскільки визначення базового місяця залежить виключно від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу).

2. Стислий зміст заперечень відповідачів

09.02.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с.19-22/, в якому відповідач-1 (ВЧ А1356) заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, однак, заяву про поновлення строку звернення до суду не подано. Відповідач також зауважив, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів, а тому, зважаючи на відсутність фінансових ресурсів для виплати індексації, відсутні і правові підстави для визнання дій відповідача по невиплаті індексації протиправними. Стосовно визначення базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення, то зазначав, що з 01.01.2016 застосовується термін "місяць підвищення тарифних ставок", який встановлюється єдиним для всієї категорії працівників, об`єднаних єдиним спільним законодавчим актом останнього підвищення їх тарифних окладів. Звертав увагу на те, що лише у квітні 2016 року індекс споживчих цін перевищив поріг індексації 103 % і склав 104,1 %, а місяцем, в якому був опублікований індекс споживчих цін за квітень 2016 року є травень 2016 року, у зв`язку з чим підвищення заробітної плати працівникові у зв`язку з її індексацією повинно здійснюватися у червні 2016 року.

Відповідач-2 не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі в якості другого відповідача - військову частину А0393 (далі-відповідач-2, ВЧ А0393) /а.с.15-16/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року суд перейшов до розгляду справи №440/140/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1356, військової частини А0393 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи розпочато зі стадії відкриття провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 06 квітня 2021 року 11 год. 00 хв. /а.с.53/.

06.04.2021 до суду надійшли пояснення від ВЧ А1356 /а.с.72-73/, в яких відповідач-1 зауважив, що визначення базового місяця індексації належить до компетенції відповідача під час нарахування сум індексації, а тому вважає позовні вимоги у частині зобов`язання здійснити розрахунок індексації з урахуванням базового місяця – лютий 2014 року передчасними.

Протокольною ухвалою суду від 06 квітня 2021 року підготовче засідання відкладено до 22 квітня 2021 року 11 год. 30 хв /а.с.75-76/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року витребувано від Галузевого державного архіву Міністерства оборони України відомості щодо розмірів сум грошового забезпечення із зазначенням усіх його складових помісячно, виплачених ОСОБА_1 за період з 03.02.2014 по 31.12.2015 /а.с.101/.

Протокольною ухвалою суду від 22 квітня 2021 року підготовче засідання відкладено до 13 травня 2021 року 10 год. 30 хв. /а.с.99/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 закрито підготовче провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 1356, Військової частини А0393 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 03 червня 2021 року /а.с.118/.

Позивач у судове засідання 03.06.2021 не з`явився, натомість подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити /а.с.121/.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 03.06.2021 заперечував проти позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні.

Відповідач-2 у судове засідання 03.06.2021 не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності /а.с.126/.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Заслухувавши вступне слово представника Військової частини А1356, дослідивши письмові пояснення, що містяться у заявах по суті справи, письмові докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 призваний на військову службу за контрактом терміном на три роки з 03.02.2014, що підтверджується послужним списком ОСОБА_1 /а.с.10/

03.02.2014 молодшого сержанта запасу ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини А0393 водієм автомобільного відділення станції фельд`єгерського-поштового зв`язку, як такого, що добровільно уклав контракт про проходження військової служби та призначений на посаду наказом Командувача Повітряних Сил ЗСУ (по особовому складу) від 31.01.2014 №18-пн, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини А0393 (по стройовій частині) №8 від 03.02.2014 /а.с.63/.

Наказом №4 від 28.01.2015 молодшого сержанта ОСОБА_1 затверджено на посаді водія автомобільного відділення ВЧ А0393, що підтверджується відповідним витягом з наказу /а.с.64/.

15.04.2020 молодшого сержанта ОСОБА_1 , увільненого наказом командира повітряного командування "Центр" – заступника Командувача Повітряних Сил ЗСУ (по особовому складу) від 19.03.2020 №14-РС у запас за підпунктом "а" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" (у зв`язку із закінченням строку контракту), виключено зі списків особового складу частини, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини А0393 (по стройовій частині) №42 від 15.04.2020 /а.с.65-66/.

Індексація грошового забезпечення позивача у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно не проводилася і не виплачувалася, що визнано у відзиві ВЧ А1356 /а.с. 22/, а також підтверджено довідкою Військової частини А1356 №154 від 03.02.2021 про отримане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 /а.с.30/.

Довідкою ВЧ А0393 від 29.03.2021 №14 підтверджено, що на підставі Директиви МО України від 18.11.2003 №Д-115/1/013, наказу Командувача військами Північного Оперативного командування №562 від 06.12.2003 ВЧ 0393 перепідпорядкована Головному Командування Військово-Повітряних Сил України з передислокацією до міста Миргород Полтавської області і розміщена на фондах і всіх видах забезпечення при військовій частині А1356 5 Авіаційного корпусу Військово-Повітряних Сил ЗСУ. З 2004 року орган забезпечення ВЧ А0393 залишався незмінним /а.с.67/.

ОСОБА_1 звернувся до командира ВЧ А1356 із заявою про нарахування і виплату індексації грошового забезпечення /а.с.8/, у якій просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахування базового місяця – лютий 2014 року відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-ХІІ (із змінами та доповненнями) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 /а.с.8/.

Листом ВЧ А1356 від 17.12.2020 №2143 /а.с.9/ повідомлено позивача про відсутність підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з огляду на те, що відповідно до роз`яснень Міністерства соціальної політики України від 08.08.2017 №13700/з та від 08.08.2017 №78/0/66/17 механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ у січні 2016 року – лютому 2018 року у Міноборони не було.

ОСОБА_1 , вважаючи бездіяльність військової частини А1356 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця - лютий 2014 року протиправною, звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII.

Згідно з частинами першою - третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (зі змінами та доповненнями).

За змістом статті 1 цього Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (у редакції до 01.01.2016 року) визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (у редакції з 01.01.2016 - 103 відсотки). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 статті 5 Закону України №1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (надалі - Порядок №1078).

Згідно з п. 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 06.02.2003 №491-IV. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищував поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" з 01.12.2015 внесено зміни до Порядку №1078 та викладено пункт 5 у наступній редакції: "У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, у тому числі: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці і у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) покладається на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та виду юридичної особи.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 19 червня 2019 року (справа № 825/1987/17), від 20 листопада 2019 року (справа № 620/1892/19), від 05 лютого 2020 року (справа № 825/565/17) індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Судом встановлено, що індексація грошового забезпечення позивача у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно не проводилася і не виплачувалася.

Довідкою Військової частини А1356 №154 від 03.02.2021 про отримане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 /а.с.30/ підтверджено, що ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення підлягала нарахуванню та виплаті з червня 2016 року по листопад 2016 року у розмірі 59,45 грн, з грудня 2016 року по лютий 2017 року у розмірі 134,40 грн, з березня 2017 року по квітень 2017 року у розмірі 200,00 грн, у травні 2017 року у розмірі 210,50 грн, з червня 2017 року по серпень 2017 року у розмірі 279,54 грн, з вересня 2017 року по листопада 2017 року у розмірі 341,85 грн, з грудня 2017 року по лютий 2018 року у розмірі 422,88 грн. Усього - 4503,23 грн. При цьому базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача взято січень 2016 року.

Обґрунтовуючи правомірність невиплати індексації грошового забезпечення позивачу з січня 2016 по лютий 2018 року відповідач-1 зазначав про відсутність можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у 2016 - 2018 роках у межах наявного фінансового ресурсу. Посилався на роз`яснення Департаменту від 26.03.2018 №248/1485 стосовно порядку нарахування та виплати у 2016-2018 роках індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України /а.с.25/, а також на листи Міністерства соціальної політики України від 16.07.2015 №10685/04/14-15/10 /а.с.26/, від 09.06.2016 №252/10/136-16 /а.с.27/, від 08.08.2017 №13700/з /а.с.28/, від 08.08.2017 №78/0/66-17 /а.с.29/, за змістом яких проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд наголошує, що у справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення ст. 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Суд також враховує і рішення Конституційного суду України від 15.10.2013 № 9-рп/2013, в якому зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг.

Таким чином, відсутність бюджетних коштів для виплати індексації жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

Такі висновки суду відповідають правовим позиціям Верховного Суду, які викладені, зокрема, у постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 825/874/17, від 19 червня 2019 року у справі № 825/1987/17.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що у грудні 2015 року військовослужбовцям Збройних Сил України, в тому числі позивачу, здійснено нарахування та виплату додаткових видів грошового забезпечення, внаслідок чого виконано умови, визначені абзацом першим пункту 3 постанови № 1013 , і для проведення подальшої індексації при обчислення індексу споживчих цін підлягає врахуванню як базовий місяць січень 2016 року.

Так, відповідно до абзацу першого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" визначено, що міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

Водночас за змістом пункту 5 Порядку № 1078 лише у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абз. 1). Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абз. 2). У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абз. 5).

Таким чином спеціальним законодавчим актом, який регулює порядок індексації грошових доходів, прийняття значення індексу споживчих цін за 1 або 100 %, зміну базового місяця для подальшої індексації, зменшення (обнулення) суми індексації обумовлено саме підвищенням тарифних ставок (окладів). Збільшення інших складових заробітної плати (грошового забезпечення) без зміни тарифної ставки (окладу) не тягне зміни розрахунку суми індексації.

Кабінетом Міністрів України в абзаці першому пункту 3 постанови від 09.12.2015 № 1013 акцентовано в першу чергу на необхідність вжиття заходів щодо підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), а також перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, адже відповідно до вимог абзацу 5 пункту 5 Порядку № 1078 за умов підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Беручи до уваги те, що у грудні 2015 року оклад позивача не змінився, та складав 530 грн, що підтверджується архівною довідкою від 30.04.2021 /а.с. 113/, виданою Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, поясненнями відповідача /а.с. 123/, суд дійшов до висновку, що відповідач не має підстав для прийняття значення індексу споживчих цін за 1 або 100 % та зміну базового місяця для подальшої індексації, натомість мав обов`язок щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача із січня 2016 року у загальному порядку, виходячи із попереднього базового періоду.

Суд відхиляє також доводи відповідача щодо того, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, з огляду наступне.

За змістом частин 1 та 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За змістом частини другою статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з цим позовом, оскільки позов про стягнення сум індексації заробітної плати може бути пред`явлено без обмеження будь-яким строком.

Крім того, суд бере до уваги, що ВЧ 0393 розміщена на фондах і всіх видах забезпечення при військовій частині А1356 5 Авіаційного корпусу Військово-Повітряних Сил ЗСУ, та з 2004 року орган забезпечення ВЧ А0393 залишався незмінним, тому органом, відповідальним за нарахування та виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовців ВЧ А0393, у тому числі й позивачу, є саме ВЧ А1356 /а.с.67/.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що бездіяльність Військової частини А1356 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 відповідно до вимог законодавства є протиправною, тому позовні вимоги в частині визнання вказаної бездіяльності протиправною за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 підлягають задоволенню.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд вважає за необхідне відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Військову частину А1546 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця, визначеного відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та підстав для проведення індексації, передбачених статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-ХІІ (із змінами та доповненнями).

Такий висновок відповідає висновку, що міститься у постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №420/1207/19.

Суд акцентує увагу на те, що питання визначення базового місяця індексації залежить від зміни розміру грошового забезпечення позивача в частині окладу, відомості про які наявні у відповідача. Отже, визначення базового місяця індексації належить до компетенції відповідача під час нарахування сум індексації, а враховуючи те, що відповідачем суми індексації позивачу за спірний період не нараховано, позовні вимоги у вказаній частині є передчасними та спрямовані на захист ще не порушеного права.

Зважаючи на викладене, суд висновує, що позовні вимоги про зобов`язання військової частини А1356 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця - лютий 2014 року, не підлягають задоволенню.

Відтак, позов підлягає частковому задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення судових витрат суду не надано, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Військової частини А 1356 (вул. Багачанська, 59, м. Миргород, Полтавська область, 37600, ідентифікаційний код 08502014), Військової частини А0393 (вул. Марусиченка, 32, м. Миргород, Полтавська область, 37601) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1356 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

Зобов`язати Військову частину А1356 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця, визначеного відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та підстав для проведення індексації, передбачених статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-ХІІ (із змінами та доповненнями).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України .

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10 червня 2021 року.

Головуючий суддя М.В. Довгопол