Рішення № 97561856, 04.06.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/2976/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

30.03.2021 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань призначення пенсій (Автозаводський район) Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 27.10.2020 №2032;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 22.10.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішенням Відділу з питань призначення пенсій (Автозаводський район) Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 27.10.2020 №2032 відповідач відмовив їй у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з посиланням на пункт 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного пенсійного віку. Позивач вважає, що відповідачем протиправно відмовлено їй у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки спірне рішення прийнято без урахування Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1/-р/2020.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №440/2976/21; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с. 26/.

26.04.2021 до суду надано відзив та клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №360/3611/20. У наданому відзиві представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах позивач набуде після досягнення відповідного пенсійного віку /а.с. 30-51/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи на 02.06.2021 /а.с. 53/.

19.05.2021 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутністю представника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /а.с. 56/.

28.05.2021 до суду представником позивача надано клопотання про проведення судового засідання за її відсутності та про залишення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №360/3611/20 без розгляду /а.с. 59/.

02.06.2021 учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином /а.с. 55, 58/.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №360/3611/20, суд зазначає наступне.

Відповідно до зазначеного рішення обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права: а) позивач - особа, яка: звернулась до Пенсійного фонду за призначенням пенсії після 23.01.2020 з підстав, визначених статтею 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення"; на момент звернення досягла: чоловіки - 55 років, жінки - 50 років; набула стаж роботи, визначений статтею 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення"; б) відповідачем є орган Пенсійного фонду України, уповноважений на вирішення питання про призначення пенсії.

У цій справі спірні правовідносини стосуються достроковому призначенню пенсії позивачу за віком на пільгових умовах за Списком №1. Крім того, позивачу на момент звернення з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виповнилось 46 років. Враховуючи зазначене, у цій справі вістуні обставини, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права. Отже, у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №360/3611/20 слід відмовити.

З матеріалів справи вбачається, що 22.10.2020 позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України у м. Кременчуці з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 /а.с. 38/.

Рішенням Відділу з питань призначення пенсій (Автозаводський район) Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 27.10.2020 №2032 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з огляду на те, що з аналізу документів, наданих гр. ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, вбачається, що пільговий стаж роботи за списком №1 згідно з пільговими довідками, виданими ПАТ Транснаціональна фінансово - промислова нафтова компанія "Укртатнафта", становить 11 років 06 місяців 29 днів, що достатньо для призначення пенсії за віком за списком №1 (при умові поповнення електронної пенсійної справи наказами про результати атестації робочих місць, зазначеними в пільговій довідці та надходження акта перевірки обґрунтованості видачі пільгових довідок, здійсненої Пенсійного фонду України). Водночас, заявниця на момент звернення з зазначеною заявою не досягла пенсійного віку згідно з чинним законодавством. Так, загальний страховий стаж становить 25 років 09 місяців 17 днів. Для зарахування до періоду догляду за дитиною електронну пенсійну справу необхідно поповнити свідоцтвом про народження дитини. Враховуючи вищевикладене, заявниця згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не досягла відповідного пенсійного віку /а.с. 36-37/.

Не погодившись з вищенаведеним рішенням, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За правилами пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV від 09.07.2003 (у редакції чинній до 01.01.2018) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: серед іншого, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон України "Про пенсійне забезпечення", у редакції чинній до прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VIII від 02.03.2015) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII (далі - Закон №213-VIII від 02.03.2015) віковий ценз для жінок збільшено до 50 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу, за яким жінки, дати народження яких припадали у період з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року набували право на пенсію по досягненню 49 років.

Закон №213-VIII від 02.03.2015 набув чинності з 01.04.2015.

Враховуючи зазначене, навіть після набуття чинності нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 правила призначення пенсій за Списком №1 регламентувались пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Наведене правове регулювання існувало до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017 (далі - Закон №2148-VIII від 03.10.2017), яким текст Закону №1058-IV доповнений, зокрема, статтею 114, згідно з частиною першою якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV (у редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року.

Відповідно до Закону №2148-VIII від 03.10.2017 наведені вище норми закону підлягали застосуванню з 01.10.2017.

Отже, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком №1 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом "а" статті 13 Закону №1788-XII у редакції Закону №213-VIII від 02.03.2015 та пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV у редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017.

Водночас, Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), зокрема, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII.

Стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Застосуванню підлягає стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

- жінки після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах".

Враховуючи зазначене, з 23.01.2020 в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №1, а саме: пункт "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 у редакції до внесення змін Законом №213-VIII від 02.03.2015 та пункт 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003 у редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017.

У спірних правовідносинах вищезазначені норми Законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає 45 років відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII та 50 років відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.

Судом встановлено, що ГУ ПФУ в Полтавській області, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1, наполягає на тому, що позивач не досягла пенсійного віку, необхідного саме відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.

Водночас, приписи пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, на підставі яких відмовлено позивачу в призначенні пенсії, є аналогічними за змістом нормі Закону України "Про пенсійне забезпечення" (пункт "а" частини першої статті 13), яка визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020.

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи положення частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine, заяви №23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 у справі "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine, заява №39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для позивача є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини.

Так, на час виникнення спірних правовідносин є чинними одночасно два закони, які містять різні правила призначення пенсії за Списком №1 стосовно параметру вікового цензу.

При цьому, відповідачем взагалі не досліджувалося право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" і урахуванням прийнятого Конституційним Судом України Рішення від 23.01.2020 №1-р/2020.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що у межах спірних правовідносин слід віддати перевагу у правозастосуванні найбільш сприятливому для позивача закону.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або Законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Як встановлено судом, підставою для відмови у призначенні пенсії позивачці є відсутність у неї визначеного віку згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Проте судом встановлено, що у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України Рішення №1-р/2020 від 23.01.2020, позивач має право на призначення пенсії при досягненні 45-річного віку відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Враховуючи зазначене, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав недосягнення відповідного віку, оскільки згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1/-р/2020 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

З огляду на наведене, рішення Відділу з питань призначення пенсій (Автозаводський район) Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 27.10.2020 №2032 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як встановлено судом, 45 років - вік, з якого призначається пенсія, відповідно до пункту "а" статті 13 Закону №1788-XII від 05.11.1991 позивачу.

З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення ОСОБА_1 до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, позивачу виповнилось 46 років. При цьому, у спірному рішенні відповідач не заперечує достатність пільгового та страхового стажу у ОСОБА_1 для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.

Таким чином, суд визначає, що позивачу має бути призначена пенсія саме з дня звернення з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 - з 22.10.2020.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань призначення пенсій (Автозаводський район) Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 27.10.2020 №2032.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 з 22.10.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот всім) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.С. Канигіна