Рішення № 97561723, 09.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5729/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області про визнання протиправними дій щодо надання неповної інформації та зобов`язання надати відповідь,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області в якому позивач просить, з урахуванням заяви від 11.05.2021 року про уточнення позовних вимог:

визнати протиправними дії Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області щодо надання листом від 09.03.2021 року за №02-15/558 неповної інформації з питань зазначених у запиті на інформацію від 02.03.2021 року;

зобов`язати Окнянську селищну раду Окнянського району Одеської області надати ОСОБА_1 відповідь на запит на інформацію від 02.03.2021 року відповідно до поставлених питань у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» про надання Окнянською селищною радою Окнянського району Одеської області, за період діяльності Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області з 2018 року по теперішній час, дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області за межами населених пунктів у відповідності пункту "б" частини 1 статті 121 ЗК України працівникам всього апарату Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області, включаючи всі відділи та благоустрою, а також персональним складом виконавчого комітету Окнянської селищної ради, депутатам Окнянської селищної ради, які працюють в новоствореній Окнянській селищній раді VІІІ скликання.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

02.03.2021 року позивач звернулась із Запитом на отримання публічної інформації до Окнянської селищної ради. Запит направлено на електронну адресу відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1

09.03.2021 року відповідачем надано відповідь. Однак, вона не містить повної інформації щодо поставленого питання.

Відтак, дії Відповідача, щодо ненадання повної відповіді на запитувану інформацію є протиправними та таким, що порушують законодавство України, зокрема, Конституцію України, Закон України «Про місцеве самоврядування» та Закон України «Про доступ до публічної інформації».

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 12.04.2021 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 262 КАС України

30.04.2021 року за вхід. №ЕП/12190/21 (12.05.2021 р. за вхід. №23582/21 засобами поштового зв`язку) надійшов відзив на позов, який обґрунтовано наступним.

По-перше, відповідач зазначає, що в описовій частині позову (деяких абзацах) міститься посилання на Куяльницьку сільську раду, що може свідчити про неналежного відповідача у даній справі.

По-друге, відповідач надав відомості, які стосуються ради VІІІ скликання, так як вона на даний час діюча.

По-третє, відповідь на запит містила всю необхідну інформацію, однак помилково не було зазначено про 2 осіб, які отримали дозволи.

Крім того, слід зазначити, що розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг).

11.05.2021 року за вх. №ЕП/12714/21 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Також, 11.05.2021 року за вхід.№ЕП/12714/21 надійшов уточнений позов, в якому позовні вимоги залишено без змін, однак, виправлено описову частину позову щодо зазначення по тексту - Куяльницька сільська рада.

12.05.2021 року за вхід.№ЕП/12963/21 надійшла відповідь на відзив та додаткові докази.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

16.02.2021 року ОСОБА_1 звернулась із запитом на публічну інформацію до Окнянської селищної ради.

19.02.2021 року за вихід. №02-15/384 відповідачем надано відповідь.

23.02.2021 року ОСОБА_1 повторно звернулась із запитом на публічну інформацію до Окнянської селищної ради.

01.03.2021 року за вихід. №02-15/469 відповідачем надано відповідь.

02.03.2021 року ОСОБА_1 втретє звернулась із запитом на публічну інформацію до Окнянської селищної ради, в якому просила надати інформацію про надання Окнянською селищною радою Окнянського району Одеської області, за період діяльності Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області з 2018 року по теперішній час, дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області за межами населених пунктів у відповідності пункту "б" частини 1 статті 121 ЗК України працівникам всього апарату Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області, включаючи всі відділи та благоустрою, а також персональним складом виконавчого комітету Окнянської селищної ради, депутатам Окнянської селищної ради, які працюють в новоствореній Окнянській селищній раді VІІІ скликання.

09.03.2021 року за вихід.№02-15/558 відповідачем надано відповідь, в якій зазначено наступне: «…з 2018 року по теперішній час Окнянською селищною радою були надані дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області за межами населених пунктів таким працівникам апарату Окнянської селищної ради та депутатам Окнянської селищної ради VІІІ скликання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на земельні ділянки, якими користувались та сплачували податки…»

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Частиною першою статті 14 Закону № 2939-VI передбачено, що розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

24. Частинами першою та другою статті 19 Закону № 2939-VI передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Отже, позивач по справі має законне право на звернення із запитом на публічну інформацію.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів із дня отримання запиту.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (частина друга статті 22 Закону № 2939-VI).

У відзиві на позов відповідач наголошує, що позивач самостійно знайшла інформацію про надання дозволу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а тому повторне надання такої інформації буде «даремною тратою ресурсів та часу».

Суд вважає твердження відповідача таким, що порушує вимоги національного законодавства та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статті 8 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України належна поза розумним сумнівом вмотивованість офіційного письмового документу владного суб`єкта є гарантією особи на доступ до суду. Незабезпечення владним суб`єктом цієї вимоги призводить до однозначної та очевидної протиправності управлінського діяння у зв`язку з дефектом у юридичній визначеності.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі. У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Частинами першою та другою статті 23 Закону №2939-VI передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно статті 4 Закону № 280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема законності.

За приписами статті 16 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Частина третя статті 24 Закону № 280/97-ВР визначає, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Частиною першою статті 33 Закону №280/97-ВР визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

За правилами частини другої статті 22 Закону № 2939-VI відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Виходячи з того, що надана позивачу відповідь є неповною, що не заперечується і самим відповідачем, суд дійшов висновку про порушення права позивача на отримання інформації.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 2-9, 12, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області про визнання протиправними дій щодо надання неповної інформації та зобов`язання надати відповідь - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області щодо надання листом від 09.03.2021 року за №02-15/558 неповної інформації з питань зазначених у запиті на інформацію від 02.03.2021 року.

Зобов`язати Окнянську селищну раду Окнянського району Одеської області надати ОСОБА_1 відповідь на запит на інформацію від 02.03.2021 року відповідно до поставлених питань у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» про надання Окнянською селищною радою Окнянського району Одеської області, за період діяльності Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області з 2018 року по теперішній час, дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області за межами населених пунктів у відповідності пункту "б" частини 1 статті 121 ЗК України працівникам всього апарату Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області, включаючи всі відділи та благоустрою, а також персональним складом виконавчого комітету Окнянської селищної ради, депутатам Окнянської селищної ради, які працюють в новоствореній Окнянській селищній раді VІІІ скликання.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.