Ухвала суду № 97561629, 08.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6161/21

УХВАЛА

08 червня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 36290160, щодо не нарахування: та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , уродженцю м. Кіровоград (нині Крапивницький) Україна, громадянину України, як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2020 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 36290160, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , уродженцю м. Кіровоград (нині Кропивницький) Україна, громадянину України, як учаснику . бойових дій, разову грошову допомогу до 05 травня 2020 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2021р. вищеозначену позовну заяву, відповідно до положень ст.169 КАС України, було залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю вимогам ст.ст.160,161 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Разом з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом 14.04.2021 року, тобто після спливу шестимісячного строку на звернення до суду. При цьому, заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом позивачем не надано.

14 травня 2021 року позивачем до суду було подано заяву (вхід.№24417/21) про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій позивач зазначає, що фактично, правова невизначеність з приводу вирішення спірних правовідносин приводила до того, що розгляд всіх позовних заяв позивачів, що знаходились у судах було зупинене, що підтверджується великою численністю Ухвал, що є в єдиному реєстрі судових рішень, до розгляду Великої Палати Верховного Суду 13 січня 2021 року по справі № 440/2722/20. Лише 13 січня 2021 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила Постанову по справі № 440/2722/20 де залишило без змін Рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року по справі №440/2722/20, яким визначено остаточну правову позицію Суду, щодо нарахуванню та здійснення соціальних виплат щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік. Також, позивач зазначає, що про можливість звернутись до суду та захистити свої права він дізнався лише в кiнцi березня 2021 року від людей, які вже раніше звернулись до суду. Також вказує, що він є військовослужбовцем постійно виконує військові зобов`язання і своєчасно подати позовну заяву до суду не мав можливості. Крім того, район певний час був в карантинній зоні, в якій знаходиться і на час подання даної заяви.

Розглянувши заяву позивача суддя зазначає наступне.

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 та ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Позивач звернувся засобами поштового зв`язку до суду із даним адміністративним позовом 14.04.2021 року та оскаржує дії відповідача щодо невиплати йому грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, передбаченому ст.12 Закону України “Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту”.

Суддя зазначає, що спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач міг дізнатись у квітні-травні 2020 року при отриманні щорічної допомоги до 5 травня у 2020 році.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного суду від 14.08.2018 по справі № 473/2190/17 (№ в ЄДРСР 75872998), в якій зазначено, що “…20. Суд відхиляє посилання позивача про те, що строк звернення до суду ним не пропущено, так як про порушення свого права на належний розмір щорічної допомоги до 5 травня за 2016 рік він дізнався після отримання листа управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради від 13 січня 2017 року, виходячи з того, що отримавши у квітні 2016 року разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік у сумі 920,00 грн., позивач міг дізнатися про порушення своїх прав. При цьому, 30 вересня 2016 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2016 року. 21. Враховуючи, що перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2016 року, а позивач із зазначеним позовом звернувся 10 липня 2017 року, тобто з пропуском встановленого строку звернення до суду, не довівши поважності причин пропуску цього строку, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, залишивши позовну заяву без розгляду.”

Згідно з ст.17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.

За таких обставин суддя дійшов висновку, що вищевказане є свідченням того, що початком відліку строку звернення позивача до суду, з вимогами щодо недоплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату такої допомоги, є 30 вересня 2020 року.

Отже, позивачем подано до суду даний позов з порушенням встановленого приписами КАС України шестимісячний строку для звернення до суду.

Надаючи оцінку доводам щодо наявності підстав для поновлення строку звернення до суду суддя зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз “дізналася” та “повинна була дізнатися” дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, наведеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року по справі №9901/141/20.

Суддя ставиться критично до посилання позивача на те, що позивач дізнався про порушення своїх прав в кінці березня 2021 року, оскільки вказане посилання жодним чином не обґрунтовано.

Початок перебігу строку на звернення до суду не може бути пов`язаний з обізнаністю чи необізнаністю позивача про окремі підстави позову, які є фактичними та/або юридичними обставинами, на яких ґрунтується вимога позивача.

Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, наведеними Верховним Судом у постанові від 16.12.2020 року по справі №826/2477/16.

Стосовно посилань на перебування в карантинній зоні суд також вважає їх необґрунтованими, з огляду на той факт, що позивач мав можливість і раніше звернутись до суду шляхом направлення позовної заяви засобами поштового зв`язку, як він це зробив 14.04.2021 року, а доказів неможливості звернутися до суду раніше позивачем не надано.

Суд звертає увагу, що п. 3 Розділу VI “Перехідні положення” КАС України, передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Доказів того, що причини пропуску строку звернення до суду зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, позивачем не надано.

Також суд вважає необґрунтованим посилання позивача невизначеність спірних правовідносин.

Відтак, наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду підстави суддя вважає неповажними.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (параграф 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України”).

За практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.

Позивач не надав до суду доказів того, що він вчинив усі необхідні дії, які свідчать про бажання реалізації його процесуальних прав з метою їх захисту.

Наведені причини пропуску з огляду на їх зміст та за відсутності доказів на їх підтвердження, не можна визнати такими, що створювали перешкоди для звернення до суду.

Жодних інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, позивачем не наведено, існування будь-яких перепон у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів не зазначено та судом не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС України), позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

При таких обставинах, в силу положень п. 1 ч. 4 ст.169 КАС України, враховуючи що позивачем не усунуто недоліки адміністративного позову у повному обсязі, позов слід повернути позивачу без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 169, 248, 294, 295 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – повернути без розгляду.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з позовною заявою та всіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду у строки визначені статтею 295 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.