Рішення № 97561594, 31.05.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2021 р. № 400/6099/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О.М., за участю секретаря судового засідання Шакіної А.В.,

представника позивача: Мезінова О.Г

представника відповідача: Олійник Л.О.

у відкритому судовому засіданні розглянув адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський

глиноземний завод", вул. Набережна, 64, Галицинове,

Вітовський район, Миколаївська область, 57286

до відповідача: Південного міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з

великими платниками податків, просп. Шевченка, буд. 15/1,

м.Одеса, 65015

про: визнання протиправними та скасування податкових

повідомлень-рішень від 11.12.2020 № 241/28-10-53-10,

№ 242/28-10-53-10,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (надалі - позивач або Товариство) звернулось з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (надалі - відповідач або Офіс), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.12.2020 №241/28-10-53-10 та №242/28-10-53-10.

Позовні вимоги ТОВ «МГЗ» обґрунтувало тим, що в 2020 році мало господарські взаємовідносини з контрагентами ТОВ «ІК Донгідроекоресурс» та ТОВ «Залізничний будівельник». Зазначені підприємства надавали позивачу послуги з постачання робіт. Розрахунок був проведений повністю, первинні документи складені у повному обсязі. Постачальники послуг надали податкові накладні, які були зареєстровані в ЄРПН. Але, незважаючи на це, контролюючий орган, заперечує право позивача на включення податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «ІК Донгідроекоресурс» та ТОВ «Залізничний будівельник».

Відповідач позов не визнав, надіслав відзив, у якому просив в задоволенні позову відмовити. Свою позицію відповідач у відзиві аргументував наступним чином. Під час перевірки позивачем не надано акти приймання-передачі №8/01/08; №9/02/08; упаковочні листи №8; паспорти або інші документи, що засвідчували б якість продукції. Також відповідач зазначив про відсутність у контрагентів матеріальних, фінансових та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності та виконання умов договорів з ТОВ «МГЗ».

07.05.2021 позивачем надано відповідь на відзив, в якій він наполягав на власній податковій добросовісності під час правовідносин з ТОВ ТОВ «ІК Донгідроекоресурс» та ТОВ «Залізничний будівельник».

Ухвалою від 01.06.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №400/894/21 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 01.06.2021.

Представники сторін у судовому засіданні підтримали свої позиції, викладені в заявах по суті.

Суд дослідив матеріали справи та встановив наступне.

ТОВ «МГЗ» зареєстровано юридичною особою 16.09.2004. Основним видом діяльності товариства є виробництво алюмінію.

13.04.2020 між ТОВ «МГЗ» та ТОВ «ІК Донгідроекоресурс» укладено договір поставки. Відповідно до цього договору, постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар (обладання градирні) на загальну суум 23 328 000,0 грн.

У липні-серпні 2020 ТОВ «ІК Донгідроекоресурс» у власність ТОВ «МГЗ» товар (обладання градирні) на загальну суму 23 328 000,0 грн., про що були підписані видаткові накладні №8/01/08, № 9/02/08, №1/07, №2/07, №3/07, №4/07, №5/07, №6/07, №7/07.

Розрахунок між позивачем та ТОВ «ІК Донгідроекоресурс» було проведено в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 19.05.2020 №02433, №04195, №04194, №04196, №04198, №04199.

19.05.2020, 22.07.2020 та 12.08.2020 позивач зареєстрував податкові накладні, на загальну суму 9 225 446,40 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

14.04.2020 між ТОВ «НГЗ» та ТОВ «Залізничний будівельник» укладено договір підряду. Відповідно до цього договору , підрядник зобов`язаний виконати роботи з поточного ремонту верхньої будівлі внутрішньозаводських залізничних шляхів, стрілочних переводів та залізничних переїздів.

Розрахунок між позивачем та ТОВ «Залізничний будівельник» було проведено в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 16.06.2020 №02919, від 17.07.2020 № 03496, від 31.08.2020 №04372.

16.06.2020, 17.07.2020 та 31.08.2020 позивач зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В період з 26.10.2020 по 13.11.2020 Офісом великих платників податків ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «МГЗ», за результатами якої складено Акт від 20.11.2020 №1535/28-1053-10/33133003.

Під час перевірки посадові особи Офісу дійшли висновку про порушення ТОВ «МГЗ» п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 959062,00 грн.; п.198.1, п. 198.2, п.198.3, ст.198, п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 695508,00 грн.

Зазначені висновки в свою чергу обґрунтовані тим, що контролюючим органом не визнано реальним проведення господарських операцій ТОВ «МГЗ» з ТОВ «ІК Донгідроекоресурс» та ТОВ «Залізничний будівельник», а за таких обставин видані документи за цими операціями не можуть визнаватися належними.

В акті перевірки вказується, що на це вказує відсутність у контрагентів позивача матеріальних, фінансових та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності та виконання умов договорів з ТОВ «МГЗ».

Також, контролюючим органом визнано недостатність первинних документів для підтвердження господарської операції, а саме: акти приймання-передачі №8/01/08; №9/02/08; упаковачні листи №8; паспорти або інші документи, що засвідчували б якість продукції.

11.12.2020 уповноваженою особою Офісу винесено податкове повідомлення-рішення №241/28-10-53-10, яким ТОВ «МГЗ» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 959062,00 грн., а також застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 479 531,00 грн.

11.12.2020 уповноваженою особою Офісу винесено податкове повідомлення-рішення №242/28-10-53-10, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у декларації за серпень 2020 року на суму 695 508,00 грн.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.198.1. Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п.198.2. ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПК України При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Відповідно до п.200.4 ст. 200 ПК України При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001- цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.201.10. ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

У цьому випадку, всі податкові накладні були складені та зареєстровані після 01.07.2017, що підтверджується самим Актом перевірки від 20.11.2020 №535/28-10-53-10/33133003.

З 01.07.2017 законодавець чітко визначив, що сам факт реєстрації ДФС податкової накладної в ЄРПН, свідчить про те, що контролюючим органом вже перевірено податкову чистоту господарської операції, оскільки під час реєстрації податкової накладної, контролюючий орган перевіряє ризики порушення норм податкового законодавства, а у разі їх підтвердження, має право зупинити та/або відмовити у реєстрації податкових накладних.

Суд звертає увагу на категоричність вимог п.201.10. ПК України, про те, що суми податку, що відносяться до податкового кредиту, підтверджені зареєстрованою після 01.07.2017 податковою накладною та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На переконання суду, з 01.07.2017 після реєстрації податкової накладної в ЄРПН, контролюючий орган має право ставити під сумнів суми ПДВ зазначені у такої накладної, лише у разі доведеності протиправності дій платників податків у межах кримінального судочинства.

Інший підхід, за яким, навіть після реєстрації ДПС податкової накладної, вона не надає права її отримувачу на включення ПДВ до податкового кредиту, прямо суперечить вимогам п.201.10 ПК України, та позбавляє будь-якого сенсу процедуру реєстрації податкових накладних.

Оскільки всі податкові накладні ТОВ «МГЗ» та ТОВ «ІК Донгідроекоресурс», ТОВ «Залізничний будівельник» були зареєстровані ДПС в Єдиному реєстрі податкових накладних у червні-серпні 2020, відповідно до вимоги п.201.10 ПК України, зазначені суми податку, що відносяться до податкового кредиту, не потребують будь-якого іншого додаткового підтвердження, оскільки відповідно до п.201.10 ПК України, встановлену презумпцію їх правомірності, лише за фактом реєстрації податкових накладних після 01.07.2017 р.

Разом з тим, суд вважає необхідне, стосовно аргументів відповідача про нереальність та безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ «ІК Донгідроекоресурс», ТОВ «Залізничний будівельник», зазначити таке.

По-перше, позивачем надано самі договори поставки та підряду з контрагентами, податкові накладні та платіжні доручення. Зазначених документів цілком достатньо для підтвердження факту проведення господарської операції з постачання та проведення по ній розрахунку. Ті документи, про недостатність яких йдеться у Акті перевірки: недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних, відсутність упаковочних листів №8; паспортів або інших документів, що засвідчували б якість продукції є факультативними та необов`язковими. Сторони вільні самостійно визначати необхідність складання тих чи інших додаткових документів за операцією.

По-друге, ті обставини, що у постачальників позивача недостатньо власних трудових чи матеріальних ресурсів, є лише приводом (сигналом) для більш ретельної перевірки (дослідження) їх діяльності. Самі по собі ці обставини не можуть бути підставами для позбавлення покупців цих підприємств права на віднесення сплачених на їх користь коштів до податкового кредиту, тим більше коли це обставини встановлені за допомогою системи співставлення в ІС "Податковий блок" у відношенні, так званих, ланцюгів постачання 3, 5, 7 і т.д.

По-третє, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 року у справі №824/392/17-а правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання зобов`язаний заперечувати проти доводів суб`єкта владних повноважень.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

На думку суду, відповідачем таких доказів щодо правовідносин ТОВ «МГЗ» з з ТОВ «ІК Донгідроекоресурс», ТОВ «Залізничний будівельник» не надано, а висновки, зроблені в Акті перевірки, є поверховими, бездоказовими та передчасними.

Всі претензії до контрагентів позивача носять загальний, абстрактний та неконкретний характер.

Суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ч.1 статті 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ідентифікаційний код 33133003) до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (проспект Шевченка, буд. 15/1, Одеса, 65015, ідентифікаційний код 44104032) задовольнити

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 241/28-10-53-10 від 11.12.2020.

3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 242/28-10-53-10 від 11.12.2020.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (проспект Шевченка, буд. 15/1, м. Одеса, 65015, ідентифікаційний код 44104032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ідентифікаційний код 33133003) судовий збір в розмірі 21020,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя О.М. Мельник

Рішення складено

в повному обсязі 09.06.21