Ухвала суду № 97561396, 09.06.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/9084/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 червня 2021 року м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Карп`як Оксана Орестівна перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, Сихівського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання незаконною і скасування вимоги про сплату боргу, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, буд.35, м. Львів, 79003; код ЄДРПОУ – 43968090), Сихівського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (пр. Червоної Калини, буд.109, 79049; код ЄДРПОУ - 35009295) в якому просять суд:

- визнати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09 листопада 2020 року № Ф- 4362- 50У щодо стягнення податкового боргу у розмірі 35588, 74 грн., незаконною (протиправною) скасувати її, а також такою, що не підлягає виконанню;

- зобов`язати Сихівський відділ Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) закінчити виконавче провадження ВП № 65363765 щодо стягнення податкового боргу у розмірі 35 588, 74 грн., з ОСОБА_1 на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09 листопада 2020 року за № Ф- 4362-50У, скасувати арешт, накладений на все майно ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) в рамках виконавчого провадження ВП № 65363765, та скасувати постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 3558, 87 грн., який передбачений Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 65363765 від 11 травня 2021 року.

Кодексом адміністративного судочинства України встановлені вимоги щодо форми, змісту позовної заяви, порядку її подання.

Суддя після одержання позовної заяви відповідно до п. 6 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства (КАС України) з`ясовує окрім іншого, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.п. 4, 5 та п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.

У позовній заяві позивач просить суд зокрема, зобов`язати Сихівський відділ Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) закінчити виконавче провадження ВП № 65363765 щодо стягнення податкового боргу у розмірі 35 588, 74 грн., з ОСОБА_1 на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09 листопада 2020 року за № Ф- 4362-50У, скасувати арешт, накладений на все майно ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) в рамках виконавчого провадження ВП № 65363765, та скасувати постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 3558, 87 грн., який передбачений Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 65363765 від 11 травня 2021 року.

Тобто, Сихівським відділом Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) вчинено певні дії, з якими позивач не погодилася у зв`язку з чим ним подано позов до суду.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що зміст позовної заяви не містить обґрунтування зазначеної вище вимоги позивача відносно зобов`язання стосовно скасування арешту, накладеного на все майно ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження ВП № 65363765, та скасування постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 3558, 87 грн., який передбачений Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 65363765 від 11 травня 2021 року, чим порушено вимоги п.п. 4, 5 та п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Відтак, позивачу у позовній заяві необхідно або обґрунтувати у чому саме полягають дії відповідача 2 або уточнити зміст позовних вимог, які мають бути сформульовано максимально чітко і зрозуміло.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, особа може звернутися до адміністративного суду з позовом протягом шести місяців з дня, коли дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, якщо інший строк звернення до суду не встановлено законом.

Разом з тим, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 25 цього Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Системний аналіз вказаних приписів законодавства дає підстави вважати, що платник податків має право оскаржити рішення податкового органу, прийняте в межах Закону № 2464-VI, в адміністративному і/або в судовому порядку з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 ст. 25 Закону № 2464-VI, тобто протягом десяти днів з дня отримання вказаного рішення або отримання рішення податкового органу за результатом розгляду скарги на нього, а у взаємозв`язку із положеннями статті 122 КАС України, протягом десяти днів з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0740/1050/18, від 08.08.2019 року у справі №480/106/19, від 12 лютого 2020 року у справі №480/1192/19, від 19 березня 2020 року у справі №140/1757/19, від 11 лютого 2021 року у справі №580/3380/19.

Як вбачається зі змісту позову, однією з вимог позивачки є визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2020 №Ф - 4362/50У з єдиного внеску в сумі 35 588,74 грн.

Натомість, з вказаною позовною вимогою позивачка звернулась 03.06.2021 р., (згідно відмітки на поштовому конверті вбачається, що позовну заяву подано на пошту 03.06.2021), тобто з пропуском 10-денного строку, встановленого вищевказаними приписами Закону № 2464-VI.

Таким чином, позов подано з пропущенням строку звернення до суду.

У позовній заяві позивач вказує, що про існування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09 листопада 2020 року № Ф- 4362-50У довідалася лише після отримання листа від Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) з постановою Державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного територіального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Муравйова Романа Ігоровича від 11 травня 2021 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 65363765 щодо стягнення податкового боргу у розмірі 35 588,74 грн з ОСОБА_1 на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09 листопада 2020 року № Ф-4362-50У.

Також позивач в позовній заяві покликається, на норми пункту 2 ст. 122 КАС України та початок перебігу процесуального строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи для ОСОБА_1 розпочався 04 січня 2021 року - дня, коли ОСОБА_1 повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно аб. 11 ч. 4 статті 25 Закону № 2464-VI (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.

Отже, строк для платника єдиного внеску, протягом якого останній може оскаржити вимогу в судовому порядку, у взаємозв`язку із положеннями статті 122 КАС України, становить десять днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суддя зважає на такі доводи позивача, однак зазначає, що згідно доданими до позовної заяви доказами, відсутні докази саме отримання позивачем листа від Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та не вказано дати, коли саме позивач отримала ці документи.

З огляду на викладене, за відсутності інших аргументів позивача, її доводи у цій частині є необґрунтованими.

Щодо вимог позивача до Сихівського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо зобов`язання Сихівський відділ Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) закінчити виконавче провадження ВП № 65363765 щодо стягнення податкового боргу у розмірі 35 588, 74 грн., з ОСОБА_1 на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09 листопада 2020 року за № Ф- 4362-50У, скасувати арешт, накладений на все майно ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) в рамках виконавчого провадження ВП № 65363765, та скасувати постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 3558, 87 грн., який передбачений Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 65363765 від 11 травня 2021 року, суддя вказує наступне.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 згаданого Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною шостою статті 161 цього Кодексу у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України регулює порядок оскарження саме до адміністративного суду дій державного виконавця, при цьому стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" регулює оскарження дій державного виконавця не тільки до суду, а й до інших органів. Так, відповідно до частини третьої статті 74 зазначеного Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" регулює відносини з оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців при виконанні не тільки судових рішень, але й інших виконавчих документів. Так, у частині першій статті 3 цього Закону серед інших виконавчих документів, примусове виконання яких здійснюється ДВС, перераховано: виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішення (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень (пункти 3 - 9).

Враховуючи викладене, стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" є загальною нормою по відношенню до статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Великої Палати Верховного суду від 13.03.2019 року № 920/149/18 (провадження № 12-297гс18).

Отже в даному випадку для обчислення строку звернення до адміністративного суду слід керуватися нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи те, що позивач могла звернутися до суду в межах 10 календарних днів з дати отримання оскаржуваної постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору ВП № 65363765 від 11 травня 2021 року, до суду звернулася із цим позовом 03.06.2021 (згідно відмітки на поштовому конверті вбачається, що позовну заяву подано на пошту 03.06.2021).

Зі змісту матеріалів позовної заяви неможливо встановити коли позивач дізналася про порушення своїх прав оскаржуваною постановою № ВП № 65363765 від 11 травня 2021 року.

Позивач зазначає що таку отримала з листа Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) з постановою Державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного територіального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Муравйова Романа Ігоровича від 11 травня 2021 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 65363765 щодо стягнення податкового боргу у розмірі 35588,74 грн з ОСОБА_1 на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09 листопада 2020 року № Ф-4362-50У, однак жодних доказів цього не подала.

З огляду на викладене, станом на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі достатніх доказів для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду недостатньо, а тому суддя позбавлений можливості визнати такі поважними.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності його пропуску.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Водночас, із змісту позовної заяви встановлено, що позивачем заявлено клопотання про поновлення процесуального строку з поважних причин, на що суд зазначає наступне.

Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частинами другою - третьою статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до частини першої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Водночас, з аналізу частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, слід дійти висновку, що заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду має бути подано окремою від позову заявою, викладеною у письмовій формі з урахуванням вимог статей 166, 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку в порядку, передбаченому частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, позовна заява в силу ч. 1 ст. 123 КАС України підлягає залишенню без руху.

Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу необхідно надати певний строк для усунення вищевказаних недоліків та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив :

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна