Рішення № 97561352, 08.06.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/6106/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій №1 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 12.03.2021 №1 щодо відмови ОСОБА_1 при призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058, з 04.02.2021, врахувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 04.02.2021 пенсію по інвалідності згідно із Законом України від 09.07.2003 №1058 “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії – 2018, 2019, 2020 роки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України “Про державну службу”. 04.02.2021 звернулась до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Рішенням від 12.02.2021 №1 пенсійним фондом відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, оскільки розмір пенсії, обчислений за нормами Закону України “Про державну службу” є більшим за розмір пенсії, обчислений за нормами Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, відповідно переведення на пенсію по інвалідності є недоцільним. При цьому під час обчислення розміру пенсії згідно із Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” застосовано показники середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015, 2016 роки – 4888,83 грн, який застосовується при перерахунку пенсії, призначених до 2018 року. На думку позивачки, відповідач повинен був застосувати показник середньої заробітної плати за 2018,2019,2020, тобто роки, що передують року звернення за призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Позивачка вважає, що відповідач протиправно застосував норми Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, які стосуються переведення з одного виду пенсії на інший в межах Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, а норму, що стосується призначення пенсії вперше відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Вважає такі дії протиправними, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 21.04.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву у п`ятнадцятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому із посиланням на норми ч.3 ст.45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, вказано на те, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. На підставі заяви позивача від 04.02.2021 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст. 45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Також відповідач наголошує, що розмір пенсії позивача обчислений відповідно до Закону України “Про державну службу” є більшим ніж розмір пенсії, обчислений за нормами Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (9123,62 грн проти 7552,83 грн) проведення перерахунку пенсії відповідно до ч.3 ст. 45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” є недоцільним. Крім того, оскільки показник середньої заробітної плати, який відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” враховується для призначення пенсії був врахований під час первинного призначення пенсії позивачу по інвалідності відповідно до Закону України “Про державну службу”, і відповідно, під час переведення позивача на пенсію за нормами Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” залишається незмінним і перевизначенню не підлягає. Підстави для врахування під час обчислення розміру пенсії за нормами Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2018, 2019, 2020 роки відсутні, адже в даному випадку має місце не первинне призначення пенсії, а переведення. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач є отримувачем пенсії по інвалідності, призначеної згідно з Законом України “Про державну службу” та 04.02.2021 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

За результатами розгляду заяви рішенням № 1 від 12.02.2021 року Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовлено у призначенні пенсії з тих підстав, що пенсія по інвалідності відповідно до Закону України “Про державну службу” є більшою, чим пенсія по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. При цьому під час обчислення розміру пенсії згідно із Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” застосовано показники середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015, 2016 роки – 4888,83 грн.

Не погодившись з такими рішенням відповідача, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінки заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон №1058-ІV), відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст.10 Закону №1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

За приписами ч.2 ст.40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К -страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У той же час, ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Водночас, у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Зокрема, як свідчать матеріали справи, первинно позивачу було призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону №3723-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

Для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернулася вперше – 04.02.2021 року.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду 03.10.2018 року у справі №428/450/17, особі, якій до досягнення загального пенсійного віку була призначена та виплачувалась пенсія іншого виду і на підставі іншого Закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV у зв`язку із досягненням такого віку пенсія повинна обраховуватись на підставі положень статті 40 Закону №1058-ІV як вперше призначена.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постановах від 06.03.2018 року у справі №520/6664/17, від 05.07.2018 року у справі №565/645/17, від 22.01.2019 року у справі №577/2457/17.

В контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, суд вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-IV, з 04.01.2021 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки.

Тому, таке рішення відділу перерахунків пенсій №1 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 12.03.2021 №1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Втім, відсутні підстави для зобов`язання відповідача призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 04.02.2021 року пенсію по інвалідності згідно із Законом України від 09.07.2003 року №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, оскільки адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не повинен втручатись у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог прав осіб, що звертаються до суб`єктів владних повноважень, без порушень принципу розподілу влади.

Призначення та виплата пенсій, в силу вимог ст.10 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, відноситься до виключних повноважень органів Пенсійного фонду України.

Згідно ч.ч.3, 4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи викладене, з метою ефективного захисту прав позивача та забезпечення реального виконання рішення суду, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 04.02.2021 року про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки.

При цьому, при повторному розгляді заяви відповідачем в обов`язковому порядку повинні бути враховані висновки цього судового рішення, зокрема щодо підстав визнання протиправним рішення від 12.03.2021 №1 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Щодо судових витрат, то питання щодо їх розподілу суд не вирішує, оскільки позивач, відповідно до п.9 ст.5 Закону України “Про судовий збір”, звільнена від сплати судового збору і такий нею не сплачувався.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення №1 від 12.03.2021 року відділу перерахунків пенсій №1 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яким відмовлено ОСОБА_1 в переведені з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про державну службу” на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 04.02.2021 року про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гулкевич І.З.