Рішення № 97561291, 02.06.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року справа № 380/9191/20

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Липитчук Я.І.,

за участю:

представник позивача не прибув,

відповідач не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про скасування постанов, -

встановив:

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Львівській області, у якому просить:

- визнати протиправним дії в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки у Львівській області Ярослава Яцика щодо винесення (складання) постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів від 22.09.2020 № 212315, від 22.09.2020 № 212316;

- скасувати постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів від 22.09.2020 № 212315, від 22.09.2020 № 212316.

Ухвалою від 16.11.2020 суддя відкрила спрощене провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 15.01.2021 суддя ухвалила перейти із спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 380/9191/20 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 03.03.2021 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Суд відповідно до вимог ст. 48 КАС України замінив Управління Укртрансбезпеки у Львівській області на належного відповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 22.09.2020 відповідачем винесено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 212315, № 212316. Із застосуванням адміністративно-господарських штрафів позивач категорично не погоджується. Звертає увагу, що транспортний засіб марки Renault номерний знак НОМЕР_1 є вантажним, належить позивачу на праві власності, однак жодної підприємницької діяльності 10.08.2020 на території Житомирської області вказаним автомобілем ФОП ОСОБА_1 не здійснював і документів на перевезення будь-кому не надавав. При цьому, посадові особи Управління Укртрансбезпрки у Львівській області скерували позивачу лише оскаржені постанови № 12315 від 22.09.2020 та постанову № 12316 від 22.09.2020. Будь-які докази, в тому числі направлення посадових осіб Управління Укртрансбезпеки у Львівській області на проведення перевірки фізичної особи-підприємця, акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних/вагових параметрів, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю, результати виміру або зважування транспортного засобу де б зазначалися результати здійснення габаритно-вагового контролю, документи на вимірювальне або зважувальне обладнання, яке було використано при проведенні габаритно-вагового контролю транспортного засобу, справність такого обладнання - посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Львівській області не надали.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання від 02.06.2021 (вх. № 39456) про розгляд справи за його відсутності. Зазначає, що позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 29.01.2021 (вх. № 745ел), у якому зазначає, що відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених

постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою в|д поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією Для них маршрут ах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів -11,5 т), здвоєні осі -16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Під час перевірки транспортного засобу Renault номерний знак НОМЕР_1 та напівпричепу за результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу було встановлено, що загальна маса транспортного засобу становила 49250 кг, при нормативно допустимій - 40 000 кг. Під час проведення перевірки водієм транспортного засобу ОСОБА_2 надані наступні документи, посвідчення водія на своє ім`я, та два свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів на сідловин тягач Renault та напівпричеп DАNАV, також водієм пред`явлено документ на вантаж щебінь фракції 5x20 Видаткову накладну № 17017 від 10 серпня 2020 року». Як вбачається з наданого водієм документу на вантаж маса вантажу становить 33 340 кг, шляхом додавання маси вантажу щебню та маси автопоїзду, яка становить 15910 кг отримана загальна вага 49250 кг. Що на 23,13 відсотків перевищує загальну допустиму масу.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що неявка представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті.

Позивач подав відповідь на відзив від 09.02.2021 (вх. № 8392), у якому зазначає, що транспортний засіб марки Renault номерний знак НОМЕР_1 є вантажним, належить на праві власності, однак жодної підприємницької діяльності 10.08.2020 на території Житомирської області таким позивач не здійснював і документів на перевезення будь-кому не надавав. Напівпричіп також належить позивачу на праві власності. Вказані транспортні засоби ФОП ОСОБА_1 не використовувались для здійснення підприємницької діяльності, а особа ОСОБА_2 не перебуває з позивачем у жодних трудових відносинах. Водій ОСОБА_2 , із яким позивач знайомий значний проміжок часу, неодноразово використовував належні позивачу транспортні засоби у власних цілях, а не в інтересах ОСОБА_1 як фізичної-особи підприємця. Окрім цього, представником Управління Укртрансбезпеки у Львівській області Кріль А.Ю. долучається до відзиву копія документу без номера та дати на щебінь. Наявність і походження вказаної копії копія документу без номера та дати на щебінь, оригінал якого відсутній, позивачу не відомі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки Renault номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп DАNАV номерний знак НОМЕР_2 .

Посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Житомирській області на підставі направлення від 10.08.2020 № 010797 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а саме перевірку транспортного засобу Renault номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп DАNАV номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 та встановлено порушення абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм без відповідного дозволу: видаткова накладна від 10.08.2020, вантаж – щебінь 5*20 з перевищенням встановлених п.22.5 ПДР вагових норм на 23,13 %, загальна маса т/з 46,25 т; абз. 3 ч. 1 ст. 60Закону України "Про автомобільний транспорт" – перевезення вантажу без НТН встановленої форми.

За результатами габаритно-вагового контролю, складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 10.08.2020 № 223437.

Управління Укртрансбезпеки у Львівській області листом від 23.09.2020 № 85051/30/18-20 повідомлено ФОП ОСОБА_1 про те, що 22.09.2020 відбувся розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якого застосовано адміністративно-господарський штраф згідно з ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Згідно з постановою від 22.09.2020 начальника управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 212315 до ФОП ОСОБА_1 застосовано адміністративний штраф у розмірі 34000,00 грн.

Управління Укртрансбезпеки у Львівській області листом від 23.09.2020 № 85053/30/18-20 повідомлено ФОП ОСОБА_1 про те, що 22.09.2020 відбувся розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якого застосовано адміністративно-господарський штраф згідно з ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Згідно з постаново від 22.09.2020 начальника управління Укртрансбезпекиу Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 212316 до ФОП ОСОБА_1 застосовано адміністративний штраф у розмірі 1700,00 грн.

Не погоджуючись із постановами про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344-III). Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Згідно з частиною 14 статті 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

За приписом пункту 3 Порядку № 1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (пункт 15 Порядку №1567).

Статтею 48 Закону № 2344-III встановлені документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 6 того ж Закону, реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 387/2011 (далі - Положення), Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України.

Укртрансінспекція реалізовує свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління (пункт 7 Положення).

За приписами підпунктів 7, 8 пункту 4 Положення Укртрансінспекція, відповідно до покладених на неї завдань: здійснює нагляд за дотриманням вимог щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища автомобільним, залізничним транспортом; здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку: у випадках, передбачених законом, складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення (підпункт 5 пункту 6 Положення).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами державного контролю під час планових, позапланових та рейдових перевірок на підставі направлення на перевірку.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку № 1567).

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

З аналізу норм, зазначених в розділі «Рейдова перевірка» Порядку № 1567, вбачається, що рейдова перевірка проводиться на підставі затвердженого тижневого графіку на підставі направлення. При цьому, даний розділ не містить у собі обов`язок контролюючого органу направляти на адресу суб`єкта господарювання графік проведення рейдових перевірок та направлення.

Тобто, як видно з викладених норм, відповідач наділений повноваженнями щодо накладення стягнення за порушення вимог законодавства, зокрема, на автомобільному транспорті.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу посадова особа робить запис у дорожньому листі із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (пункт 22 Порядку № 1567).

Відповідно до пункту 24 Порядку № 1567 акти, зазначені у пунктах 20, 21 і 23 цього Порядку, реєструються в журналі обліку.

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25 Порядку № 1567).

Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до пункту 29 Порядку №1567 копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

У разі оскарження постанови про застосування фінансових санкцій стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення (абзац 2 пункту 29 Порядку № 1567).

Отже, після складання посадовою особою органу державного контролю акту, в якому зафіксовано встановлені під час проведення перевірки порушення особою вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше протягом двох місяців з дня його виявлення здійснюється розгляд справи про порушення.

При цьому розгляд справи про порушення можливий у відсутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання лише у разі належного сповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи, а засобами сповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи про порушення визначено розписку чи рекомендований лист із повідомленням.

Окрім цього, абз. 16 частина 1статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлює відповідальність автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді адміністративно - господарських штрафів, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Надаючи оцінку обставинам, на які безпосередньо посилається позивач, суд враховує, що відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до автомобільних перевізників. Тобто, суб`єктом юридичної відповідальності згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 є автомобільний перевізник.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України № 2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Статтею 33 Закону № 2344-III визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

Таким чином, відповідальність за порушення вимог законодавства в сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки Renault номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіпа DАNАV номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, власник транспортного засобу - фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджується відповідними документами.

Отже, законодавство України розмежовує поняття власника транспортного засобу та автомобільного перевізника.

У ході рейдової перевірки водієм ОСОБА_2 надано видаткову накладну від 10.08.2020 № 17017.

Так, спірним, у даному випадку, є відсутність у поданих позивачем документах товарно-транспортної накладної, оформленої відповідно до п. 11.1 наказу Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Разом з тим, як зазначалося судом, відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» водій повинен мати товарно-транспортну накладну або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Тобто, з системного аналізу вказаної норми права судом встановлено, що товарно-транспортна накладна не є єдиним документом, який підтверджує право власності на вантаж. Право власності на вантаж може підтверджуватися і іншими визначеними законодавством документами.

Так, відповідно до п. 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезень вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 25.02.2009 для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб необхідними є документи:

- накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж;

- посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

- реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом;

- талон про проходження державного технічного огляду;

- поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Таким чином, подана видаткова накладна 10.08.2020 № 17017 розцінюється судом, як інший визначений законодавством документ на вантаж, а вимоги відповідача щодо наявності виключно товарно-транспортної накладної на вантаж вважаються безпідставними.

При цьому, в наданій до перевірки видатковій накладній від 10.08.2020 № 17017 постачальником вказано ТОВ «НВ КДЗ».

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази що позивач є автомобільним перевізником в розумінні Закону від 05.04.2001 № 2344-III, суд дійшов висновку, що позивач у спірних правовідносинах не є таким, а посадові особи відповідача діяли без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваних рішень.

Викладене жодним чином не спростоване відповідачем.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позивач не був належним суб`єктом відповідальності, в розумінні ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-III.

Тому встановлені судом неповнота з`ясування обставин справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт та помилкове застосування відповідачем норм матеріального права при вирішенні питання про притягнення позивача до відповідальності є безумовною підставою для визнання протиправними та скасування оскаржених постанов.

За таких обставин суд не вбачає необхідності надавати оцінку іншим аргументам позивача на підтримку заявлених позовних вимог, позаяк вони не впливають на викладений вище висновок суду та наявність безумовних підстав для скасування винесених відповідачем постанов від 22.09.2020 № 212315, від 22.09.2020 № 212316.

Водночас, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо складення постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу слід відмовити, оскільки такі дії державного органу належать до його повноважень. Результатом реалізації цих повноважень є складання відповідних постанов, які й породжують юридичні наслідки для позивача.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Львівській області (просп. Перемоги, 14, м. Київ, 03135, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укратнсбезпеки у Львівській області від 22.09.2020 № 212315 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укратнсбезпеки у Львівській області від 22.09.2020 № 212316 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

4. У задоволенні позовних вимог про визнання протиправним дії в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки у Львівській області Ярослава Яцика щодо винесення (складання) постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів від 22.09.2020 № 212315, від 22.09.2020 № 212316 – відмовити.

5. Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань в користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 840,40 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення складений 10.06.2021.

Суддя Кедик М.В.