Рішення № 97561034, 09.06.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2021 року № 320/2980/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Пром Агро Рось» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Пром Агро Рось» звернулось до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА100500/2021/000003/2 від 02.03.20201 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100500/2021/00043.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 відкрито спрощене позовне провадження у даній адміністративній справі без проведення судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при митному оформленні товару за митною декларацією №UА100500/2021/420981 від 01.03.2021, який ввозився на митну територію України, ним було визначено його митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту) та на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надано митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному у частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), підтверджують митну вартість товару та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару, подані документи не містять розбіжностей.

Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.

Позивач не погодився з рішенням митного органу, але з метою випуску задекларованого товару у вільний обіг подав до митного органу нову митну декларацію, в якій скоригував митну вартість товару з урахуванням рішення митного органу, сплатив митні платежі і перерахував на депозитний рахунок державного казначейства різницю між сумою митних платежів (гарантійне зобов`язання), обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом і сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що додані позивачем до митної декларації документи містять розбіжності, не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари позивача, та містять розбіжності, які стосуються числових значень митної вартості.

У зв`язку з цим відповідач вважає, що спірне рішення прийняте органом доходів і зборів з урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ПП «Пром Агро Рось» (місцезнаходження: вул. Вернадського, будинок 4 квартира 296, м. Біла Церква, Київська область, 09100, ідентифікаційний код 34326378) зареєстроване як юридична особа.

Як слідує з матеріалів справи, 08.05.2020 між ПП «Пром Агро Рось» (далі - Покупець) та компанією Yancheng Sunlight Industry Co., Ltd. було укладено Контракт №08/05 2020 (далі - Контракт).

Відповідно до пункту 1.1. контракту продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується купити товари на умовах поставки FOB Ningbo у відповідності до Інкотермс-2010. Попередня кількість, асортимент, ціни кожної поставки вказуються в Proforma Invoice. Асортимент, кількість та ціна товару, який фактично поставляється, вказується в Comercial Invoice, який є невід`ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до пункту 6.1. контракту оплата товару здійснюється в доларах США 25.12.2020 між Покупцем та Продавцем було укладено доповнення до контракту, яким пункт 6.2 було викладено в наступній редакції» Перша частина передоплати (завдаток) вноситься в розмірі 20% від суми яка зазначена в Proforma Invoice шляхом банківського переказу. Друга частина передоплати 60% здійснюється після отримання копії транспортної накладної (коносамента) у відповідності до Comercial Invoice та третя частина передоплати 20% у відповідності до Comercial Invoice здійснюється після надходження товару на склад Покупця. Третя частина передоплати розраховується як різниця між вартістю поставки, яка вказана в Comercial Invoice, передоплатою (завдатком) здійсненим у відповідності до Proforma Invoice та другою передоплатою, шляхом банківського переказу. Покупець має право вирахувати втрати з третьої частини оплати, у разі невідповідності кості товару. .

На виконання Контракту 31.10.2020 Продавцем виставлено рахунок-проформу/ Proforma Invoice №SLPPA34, відповідно до якого попередня вартість партії товару, який поставляється у відповідності до даного рахунку/фактури становить 63 288.36 доларів США, також 11.01.2021 Продавцем було виставлено Comercial Invoice №CI-SLPPA34 відповідно до якого фактична вартість партії товару, яка поставляється становить 70406,34 доларів США.

З метою митного оформлення ввезеного за умовами вказаного Контракту товару ПП «Пром Агро Рось» позивачем подано відповідачу електронну митну декларацію №UA100500/2021/420981, в якій митна вартість товару визначена за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), тобто за основним методом визначення митної вартості товарів.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані, зокрема:

Пакувальний лист; рахунок-проформа (проформа-інвойс) №SLPPA34 від 31.10.2020; рахунок-фактура (інвойс) № CI-SLPPA34 від 11.01.2021; коносамент 4359-0177-012.031 від 18.01.2021; міжнародна товарно-транспортна накладна №1580 від 26.02.2021; міжнародна товарно-транспортна накладна №3491 від 26.02.2021; платіжний документ №00789020201104 від 04.11.2020; платіжний документ №682 від 27.01.2021; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору ( контракту) про транспортно-експедиційні послуги №12025364 від 25.02.2021; Довідка, що підтверджує вартість наданих транспортних послуг, від 01.03.2021, 04.01.2021; Зовнішньоекономічний договір (контракт) №08/05-2020 від 08.05.2020; Доповнення №1 до контракту №08/05-2020; Договір про надання послуг митного брокера №14-06/17 від 14.06.2017; Договір транспортного експедирування №КН 22SS від 01.02.2019 року; Лист №11 від 17.02.2021 про відсутність страхування; Лист про відсутність товарної марки від 11.01.2021.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару, митний орган направив позивачеві електронний запит (повідомлення), в якому відповідач зазначив, що за результатами опрацювання документів, наданих до митного оформлення, встановлено:

- Положеннями п. 2.1 контракту від 08.05.2020 № 08/05-2020, згідно якого здійснюється поставка товару між Продавцем (Yancheng Sunlight Industry CO., LTD, КНР) та покупцем (ПП "Пром Агро Рось", Україна), далі - Контракт, визначено, що ціни на товар включають вартість експортного пакування па маркування. Відомості щодо включення до ціни товару інших витрат відсутні. Разом із тим, положеннями п. 1.1 Контракту передбачено постачання товару на умовах поставки FOB-Нінгбо. Відповідно до положень Інкотермс-2010, при умовах поставки FOB до обов`язків продавця належить здійснення експортного оформлення товару зі сплатою експортного мита та інших зборів, а також доставка в порт відвантаження і загрузка на борт. Однак, відомості про такі витрати або їх включення до ціни угоди не надано. Таким чином є ймовірність не включення інших складових митної вартості.

- Декларантом не надано інформацію щодо принципу визначення ц ціни товару тобто товар з різними якісними характеристиками ( довжина, ширина) мають однакові ціни за квадратний метр.

- Номер рейсу в рахунку -фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору ( контракту) про транспортно- експедиційні послуг №12025364 не відповідає номеру рейсу, зазначеному в коносаменті 4359-0177-012,031 та назви морського судна.

- В рахунку-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору ( контракту) про транспортно-експедиційні послуги №12024878 не зазначені номера контейнерів. Також в рахунку-фактура зазначено, що документ складається з двох аркушів про те до митного оформлення надано один аркуш.

- Згідно п. 6 контракту від 08.05.2020 №08/05-2020 покупцем повинна бути здійснена 100% передплата:20 % за проформою інвойсом, 60% за комерційним інвойсом після отримання коносаменту та 20% протягом 10 днів від дати видачі митної декларації проте до митного оформлення не надано документів, що підтверджують повну передоплату товару (надано банківські документи про оплату 20% вартості товарів за проформою, 60% за інвойсом, банківські платіжні документи щодо оплати залишку декларантом не надано).

- Декларант не надав до митного оформлення заявку на транспортно-експедиційні послуги.

Керуючись своїм правом, передбаченим ч. 2, 3, ст. 53, ч. 5 ст. 54 МК України, митним органом 01.03.2021 витребувано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме:

1) обґрунтовані висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) заявка на транспортно-експедиційні послуги; 4)коносамент, експортну декларацію та інвойс з урахуванням вимог статті 254 Митного кодексу України; 5) калькуляцію виробника, прайс-листи виробника товару, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) з урахуванням статті 254 МКУ.

На виконання письмової вимоги митного органу Декларантом 02.03.2021 надіслано митному органу пояснення з приводу запитуваних документів, та додатково було надіслано митному органу наступні документи:

1) Лист ДП «Кюне і Нагель» від 02.03.2021 (в якому прояснено причини неспівпадіння номеру рейсу та назви судна в коносаменті та Рахунку-фактурі на надання транспортно-експедиційних послуг);

2) Доповнення №1 від 25.12.2020 до контракту №08/05-2020 від 08.05.2020;

3) Висновок за результатами цінового моніторингу, №Ц-160 від 23.02.2021;

4) Прайс-лист виробника від 01.11.2020;

5) Митна декларація країни відправлення №310120210519833727 від 13.01.2021 та її переклад на українську мову;

6) Заявка на транспортно-експедиційні послуги від 28.12.2020 №21-1;

7) Платіжне доручення про сплату вартості транспортно-експедиційних послуг від 25.02.2020 №524.

Надалі, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №иА100500/2021/000033/2 від 02.03.2021 та відмовлено позивачу в митному оформленні (випуску) товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100500/2021/00043 від 02.03.2021.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - МК України), Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до норм ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати).

Приписами статей 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч. 5 ст. 58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно із ч. 2 ст. VII ГААТ, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 53 МК України, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок- проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу викладених норм МК України з`ясовується, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від №3018-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з тим, ч. 3 ст. 53 МК України регламентовано, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Крім цього, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зміст ст. 53, ч. 1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни), письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 31.03.2015 №21-53а15 та №21-127а15.

Суд зазначає, що законодавцем встановлений вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, який міститься, як зазначалося вище, в ч. 2 ст. 53 МК України.

Як встановлено судом, підставою для витребування від декларанта додаткових документів, слугував висновок митного органу про те, що документи, приєднані до ЕМД, містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар позивача.

Відповідно до положень ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, оскаржуване рішення митного органу не містить конкретної складової митної вартості товару, яка не була підтверджена позивачем під час митного оформлення за митною декларацією №UA100500/2021/420981 від 01.03.2021.

Як наслідок, суд критично ставиться до тверджень відповідача, наведених в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, про те, що в наданих до митного оформлення документах позивача, які підтверджують митну вартість товарів, є розбіжності, а також що в них відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості.

Так, судом досліджено зовнішньоекономічний Контракт №08/05-2020 від 08.05.2020, Доповнення №1 від 25.12.2020, рахунок-проформа (проформа-інвойс) №SLPPA34 від 31.10.2020; рахунок-фактура (інвойс) № CI-SLPPA34 від 11.01.2021, рахунок-фактура №12025364 від 25.02.2021, Довідка, що підтверджує вартість наданих транспортних послуг від 01.03.201 року, коносамент №4359-0177-012.031 від 18.01.2021 зі змісту яких вбачається, що поставка товару здійснювалася на умовах FOB Ningbo, Китай, вартість товару складає 70406.34 долари США, до якої додана вартість транспортування до митної території України, відповідно до рахунку-фактури №12025364 від 25.02.2021 в розмірі 243158.04 гривень ( згідно п. 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України) , в графі 12 митної декларації UA100500/2021/420981 від 01.03.2021 ПП «Пром Агро Рось» була вказана митна вартість всього товару в гривнях 2210705.45 гривень з урахуванням курсу гривні до долара США на дату подання митної декларації.

Відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив, що положенням п.2.1 контракту від 08.05.2020 № 08\05-2020, згідно з якого здійснюється поставка товару між Продавцем (Yancheng Sunlight Industry Co, Ltd, KHP) та покупцем (ПП “Пром Агро Рось», України), далі-Контракт, визначено що ціни на товар включають вартість експортного пакування та маркування. Відомість щодо включення до ціни товару інші витрати відсутні. Разом із тим, положенням п.1.1 Контракту передбачено постачання товару на умовах поставки FOB-Нінгбо. Відповідно до положень Інкотермс-2010 при умовах поставки FOB до обов`язків продавця належить здійснення експортного оформлення товару зі сплатою експортного мита та інших зборів, а також доставка в порт відвантаження і загрузка на борт. Таким чином є ймовірність не включення інших складових митної вартості.

Суд не погоджується з вищевказаним твердження відповідача, оскільки Відповідно до п. 1.1 Контракту від 08.05.2020 №08/05-2020 поставка товару здійснюється на умовах FOB - порт Нінбо (Китай) у відповідності до «Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» в редакції 2000 року - Інкотермс-2000.

Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року)» (розподіл витрат між продавцем та покупцем на здійснення поставки товару на умовах FOB Інкотермс 2010 відповідає розподілу зазначених витрат при аналогічних умовах поставки згідно з Інкотермс 2000) передбачено, що на умовах поставки FOB продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Тобто, покупець, бере на себе всі ризики втрати або пошкодження товарів, як і інші витрати з моменту фактичного переходу через поручні судна в порту відвантаження.

Інкотермс (англ., International commerce terms) - міжнародні комерційні умови, комплект міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі.

Умови Інкотермс є стандартизованими. Такі умови регламентують момент передачі права власності на товар і всі пов`язані із цим ризики. Застосовуються в міжнародних договорах купівлі-продажу. Інкотермс встановлюють правила, які регулюють питання пов`язані з доставкою товарів від продавця до покупця. Це включає в себе власне перевезення, відповідальність за експортне та імпортне оформлення товарів. Ці правила визначають відповідального за сплату доставки, митного оформлення, та страхування ризиків на шляху транспортування товарів у залежності від означених стандартних умов поставки.

Згідно Інкотермс в редакції 2010 року FOB (...named port of shipment) англ. On Board, або Франко борт (...назва порту відвантаження) - термін Інкотермс, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок нести усі витрати, зв`язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в призначеному порту відвантаження, і - оплатити, якщо це буде потрібно, усі витрати, зв`язані з виконанням митних формальностей для експорту, як і інші мита, податки та інші збори, що підлягають оплаті при експорті товару.

Тобто висновок Відповідача про нібито не включення до вартості товару експортного мита та інших зборів, а також вартості доставки в порт, вартості завантаження і загрузки товару на борт судна не відповідають фактичним обставинам та умовам контракту.

Таким чином, твердження відповідача є необґрунтованими та не дослідженими, оскільки декларантом надано документи, перелік яких визначено митним законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 53 МК України).

Щодо позиції Відповідача про те, що номеру рейсу в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг, не відповідає номеру рейсу та назви морського судна зазначеному в коносаменті 4359-0177-012.031 та стосовно того, що в CMR від 26.02.2021 №№1580,3491, в графі «23 перевізник «зазначене ТОВ «АС Транспорт» тоді як до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати від ДП «Кюне і Нагель», суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем надано Відповідачу лист перевізника ДП «Кюне і Нагель» від 02.03.2021 в якому наведено детальний маршрут контейнерів MEDU2493491, TEMU2291580 по коносаменту лінії MEDUNH450748 домашній коносамент 4359-0177-012.031: 18.01.21 в порту відправлення NINGBO, контейнери були завантажені на судно MSC CLARA рейс FT101W; 06.02.2021 прибув до фідерного порту Said, де були перевантажені на судно MSC TASMANIA рейс A0107A; 16.02.2021 контейнери вийшли з порту Said, на судні MSC TASMANIA рейс A0107A; 27.02.2021 прибули в порт призначення на судні MSC TASMANIA рейс A0107A.

В рахунку-фактурі №12025364 від 25.02.2021 про сплату транспортно-експедиційних послуг, який було виставлено ДП «Кюне і Нагель» вказано фінальне судно та № рейсу, MSC TASMANIA та рейс A0107A відповідно, крім того в даному рахунку чітко відображено номера контейнерів перевезення яких здійснювалося Перевізником. Вказані номера контейнерів також зазначені в експортній декларації країни відправлення №310120210519833727, що в сукупності підтверджує факт перевезення вказаних контейнерів за маршрутом п порт Нінгбо ( Китай) - порт Одеса (Україна).

Пунктом 2.1. даного договору встановлено, відповідно до цього Договору Клієнт доручає а Експедитор бере на себе зобов`язання в інтересах, за плату і за рахунок Клієнта надати транспортно-експедиційне обслуговування відповідно до узгоджених сторонами Заявок..

Пунктом 4.2. Договору транспортного експедирування передбачено право Експедитора: для виконання узгодженої заявки Клієнта здійснювати самостійний добір перевізників, агентів, інших третіх осіб виходячи із доцільності та необхідності та укладати правочини з такими третіми особами від свого імені. Згідно з ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" до виконання зобов`язань за договором транспортного експедирування експедитором можуть залучатись інші особи, у відносинах з якими експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Крім того суд звертає увагу Відповідача, що перевезення згідно CMR від 26.02.2021 №1580,3491 здійснювалося в межах митної території України та відповідно до МК України не включається до митної вартості товару

Щодо позиції Відповідача, що декларантом не надано інформацію щодо принципу визначення ціни товару, тобто товар з різними якісними характеристиками (довжина, ширина) мають однакові ціни за квадратний метр.

Суд звертає увагу Відповідача на наступне відповідно до контракту №08/05-2020 від 08.05.2020, в ціну на товар який поставляється згідно даного контракту встановлює виключно Продавець. Покупець жодним чином не впливає принцип визначення ціни товару Продавцем, крім того МК України не передбачено обов`язок імпортера надавати митному органу інформацію про принцип визначення Продавцем ціни товару.

Митний орган здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості і має право вимагати додаткові документи на підтвердження митної вартості лише у випадку, якщо подані декларантом документи, що підтверджують заявлену митну вартість, перелік яких визначений частиною другою статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Судом встановлено, що за результатами розгляду додатково наданих позивачем документів, митний орган дійшов наступних висновків, а саме, що висновок за результатами цінового моніторингу Київської обласної торгово-промислової палати №Ц-160 від 23.02.2021 про те, не може бути прийнятий до уваги.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до ч. 1 статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати України», саме торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних осіб експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Відповідно до частини 2 статті 11 вказаного Закону, методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України, митним органом не надано будь-яких доказів недостовірності чи спростування вказаного висновку .

Суд критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем, та які не належать до документів, що підтверджують митну вартість товару, визначених ст. 53 МК України, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, а саме: Контракт №08/05-2020 від 08.05.2020, Доповнення №1 від 25.12.2020, рахунок-проформа (проформа-інвойс) №SLPPA34 від 31.10.2020 ; рахунок-фактура (інвойс) № CI-SLPPA34 від 11.01.2021, рахунок-фактура №12025364 від 25.02.2021, Довідка, що підтверджує вартість наданих транспортних послуг від 01.03.2021, коносамент №4359-0177-012.031 від 18.01.2021 та не викликають у суду сумнівів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару.

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, та не вказав яку саме складову митної вартості неможливо встановити зі змісту поданих документів.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Також суд зауважує, що за основу для коригування митної вартості товару за резервним методом митним органом взято визнану митну вартість товару, оформленого за митною декларацією для товару-1 митна декларація від 22.12.2020 №UА2500070/2020/504721 митна вартість 2,41 долара США/кг, з приводу чого суд зазначає таке.

З аналізу ст. 57 МК України вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

Крім того, законодавцем обмежено право відповідача на визначення митної вартості товару шляхом застосування другорядних методів, зокрема, відповідач має право застосувати послідовно другорядні методи тільки у випадку, якщо неможливо визначити митну вартість попереднім методом.

Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 26.02.2019 у справі №808/454/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 80129164) та від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 74819670).

Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дату та номер вказаної митної декларацій, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, оскаржуване рішення відповідача оцінюється судом, виходячи з доведеності тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені митним органом у спірному рішенні та вимог, які висувалися позивачу у зв`язку з митним оформленням, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.

Згідно з ч. 1 та 2 ст .77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена, внаслідок чого спірне рішення про коригування митної вартості підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації від 02.03.2021 №UА100500/2021/00043, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Після прийняття відповідачем рішення №UА100500/2021/000003/2 від 02.03.2021 про коригування митної вартості товарів відповідачем була виставлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.03.2021 №UА100500/2021/00043.

Суд зазначає, що позовна вимога про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.03.2021 №UА100500/2021/00043 є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування відповідачем рішення від №UА100500/2021/000003/2 від 02.03.2021 про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За таких обставин, вимога про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.03.2021 №UА100500/2021/00043 підлягає задоволенню у зв`язку із задоволенням основної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування спірного рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 44576,84 грн. згідно платіжного доручення яке міститься у матеріалах справи.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА100500/2021/000003/2 від 02.03.2021 .

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці Держмитслужби від 02.03.2021 №UA100500/2021/00043.

4. Стягнути на користь Приватного підприємства «Пром Агро Рось» (ідентифікаційний код 34326378, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вулиця Вернадського, будинок 4 кв. 296) судовий збір у сумі 4576,84 грн. (чотири тисячі п`ятсот сімдесят шість грн. 84 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці Держмитслужби (ідентифікаційний код 43337359, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.