Ухвала суду № 97560970, 08.06.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 червня 2021 року м. Київ № 320/6608/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби проскасування рішення та картку відмови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Поліської митниці Держмитслужби та просить суд:

скасувати рішення про коригування митної вартості від 15.03.2021 № UA204000/2021/000019/1;

скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2021/00056.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.

Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 та 169 КАС України.

Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).

Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 3 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн).

Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до Закону України Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік” установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2020 - 2 2702,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як вбачається з матеріалів поданого адміністративного позову, позивачем заявлено вимоги майнового та немайнового характеру, а також подано докази сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (квитанція від 31.05.2021 № 52502), за позов немайнового характеру.

Крім того, позивач просить суд скасувати рішення про коригування митної вартості від 15.03.2021 № UA204000/2021/000019/1, яким митним органом збільшено з 16 447,20 канадських доларів (США) до 30 184, 34 канадських доларів, тобто на 13 737,14 канадських доларів (США) (30 184,34 - 16 447,20 =13 737,14).

Суд вважає за необхідне вказати, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, і вимоги до суду щодо оскарження такого рішення спрямовані на захист порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження належного особі майна. Отже, оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень є майновими.

Митна вартість товару для декларанта є базою оподаткування податком на додану вартість та митними платежами. При цьому на митні органи з метою виконання та досягнення митних цілей покладено функціональні обов`язки з контролю за правильністю визначення платником митної вартості товарів. Якщо за наслідками такого контролю встановлено, що митна вартість визначена неправильно, орган доходів і зборів приймає рішення про коригування митної вартості, внаслідок прийняття якого пропорційно змінюється і розмір належних до сплати митних платежів та податку на додану вартість.

Таким чином, сама собою визначена в рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього становить той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах збігається із сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.

Аналогічна прававо позиція міститься у постанові Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №1.380.2019.001962 (адміністративне провадження № К/9901/30593/19).

Тобто, різниця на яку було скориговану митну вартість ввезенного товару і є ціна позову, у даному випадку дана сума - 13 737,14 канадських доларів.

Враховуючи, що позивач просить суд скасувати рішення про коригування митної вартості на суму 13 737,14 канадських доларів, та враховуючи, що спірне рішення прийнято 15.03.2021, то розрахунок необхідно проводити саме станом на день прийняття такого рішення.

Так, відповідно до інформації, що містить на офіційному сайті Національтного банку України, станом на 15.03.2021, 1 канадський долар дорівнював 22,10 грн, тобто 13 737,14 канадських доларів це 303 590,80 грн.

Таким чином, позивачу за подання позову в частині скасування рішення про коригування митної вартості товару необхідно сплатити 3 035,91 грн (1% від 303 590,80 грн).

Суд звертає увагу позивача на те, що інформацію щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст. 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору в розмірі 3 035,91 грн або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про скасування рішення та картки відмови - залишити без руху.

Протягом п"яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору в розмірі 3 035,91 грн або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Головенко О.Д.