Ухвала суду № 97560947, 09.06.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 червня 2021 року № 320/1448/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві заяву позивача про роз`яснення судового рішення в межах адміністративної справи №320/1448/20 за позовом ОСОБА_1 до Київського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Київського обласного військового комісаріату (адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Артема, 59; адреса для листування: 03113, м. Київ, пров. Артилерійський, 5-В), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови скласти, оформити і подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області довідку для перерахунку пенсії позивача;

- зобов`язати відповідача скласти, оформити і подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: премія - 90%; надбавка за виконання особливо-важливих завдань - 50%; надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (за роботу з таємними виробами, носіями, документами) - 15%.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії Київського обласного військового комісаріату щодо відмови скласти, оформити і подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії та зобов`язано Київський обласний військовий комісаріат скласти, оформити і подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.

20 жовтня 2020 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року по справі № 320/1448/20 набрало законної сили.

13 травня 2021 року до суду від позивача надійшла заява від 13.05.2021 про роз`яснення судового рішення, в якій позивач просить суд:

- роз`яснити рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2020, а саме в якому розмірі має бути зазначена премія в оновленій довідці про розмір грошового забезпечення позивача, виданої Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки 04 лютого 2021 року на виконання рішення суду.

Вказана заява передана на розгляд судді Панченко Н.Д., 31 травня 2021 року, що підтверджується актом Київського окружного адміністративного суду.

08 червня 2021 року позивачем подано до суду пояснення, у яких зазначалося зокрема про те, що у рішенні суду від 17 вересня 2020 року були відсутні будь-які вказівки на підстави для зміни позовних вимог, але за фактом отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, вказаний у ній відсотковий розмір премії позивача був меншим, аніж заявлений ним у своїх позовних вимогах.

Розглянувши подану заяву позивача про роз`яснення судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали (частина перша). Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (частина друга). Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя).

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 “Про судове рішення в адміністративній справі” зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тому процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Отже, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності та визначеності рішення.

Також роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Суд звертає увагу, що предметом дослідження в адміністративній справі №320/1448/20, відповідно до заявлених позовних вимог, була правомірність відмови відповідача у підготовці та подачі до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області оновленої довідки щодо перерахунку пенсії позивача з включенням додаткових видів грошового забезпечення.

Суд встановив, що в подальшому, після набрання законної сили рішенням від 17 вересня 2020 року та відкриття виконавчого провадження Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції за №64004881, позивач отримав оновлену довідку Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №2/5/340 від 04 лютого 2021 року, згідно якої для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача, крім інших надбавок враховано премію в розмірі 35%.

Оскільки при зверненні до суду позивач просив зобов`язати відповідача оформити і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області довідку про розмір грошового забезпечення з врахуванням премії в розмірі 90%, то, на його думку, роз`ясненню підлягає питання щодо розміру премії, яка має бути зазначена в оновленій довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року.

Однак, на переконання суду, рішення від 17 вересня 2020 року є чітким та зрозумілим і не потребує додаткового роз`яснення.

Суд зауважує, що норми статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, що перешкоджає його належному виконанню. Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається за розсудом суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти). Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту норми вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Таким чином, суд звертає увагу заявника на те, що роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється, насамперед, з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду).

Із мотивувальної частини рішення суду від 17 вересня 2020 року по справі №320/1448/20 вбачається, що судом зазначено відповідне нормативно-правове обґрунтування позиції суду, згідно якої зроблено висновок про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог в межах даного адміністративного спору.

У свою чергу, резолютивна частина зазначеного рішення також містить чіткий висновок суду за наслідками розгляду позовної заяви позивача, строк і порядок набрання рішення законної сили та його оскарження.

В частині обґрунтувань заяви позивача про те, що відповідач по-своєму тлумачить резолютивну частину рішення суду від 17 вересня 2020 року, підміняючи її зміст, а також щодо незрозумілості розміру премії, яка має бути зазначена в оновленій довідці позивача про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Так, за доводами позивача, відповідач мав скласти, оформити і подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а саме: премія - 90%; надбавка за виконання особливо-важливих завдань - 50%; надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (за роботу з таємними виробами, носіями, документами) - 15%.

Суд зауважує, що визначення конкретних складових пенсії позивача та їх розміру не було предметом дослідження під час розгляду адміністративної справи за позовною заявою позивача, оскільки суд встановлював правомірність відмови відповідача у наданні довідки, де зазначаються такі відомості, що необхідні для здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії.

Суд встановив, що відмова відповідача у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року була неправомірною, а відтак дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача скласти та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 05 березня 2019 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень постанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 квітня 2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача.

При цьому суд звертає увагу, що зобов`язання відповідача визначити у такій оновленій довідці про розмір грошового забезпечення позивача конкретних видів складових пенсії та їх розміру, саме на даному етапі, є втручанням суду у дискреційні повноваження відповідача.

Так, поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 №1380/5, передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах такими способами:

1) за допомогою оціночних понять, наприклад: «за наявності поважних причин орган вправі надати …», «у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…», «рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…» тощо;

2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;

3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;

4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Відповідно, за наслідками аналізу вказаних положень, суд зазначає, що дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень є можливість обирати варіант поведінки у конкретній ситуації між альтернативами, кожен з яких є правомірним. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Разом з тим, такий спосіб захисту, як зобов`язання позивача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

При розгляді даної адміністративної справи, як вже було наведено вище, суд не вбачав підстав щодо зобов`язання відповідача визначити в оновленій довідці конкретний перелік складових пенсії позивача та заявленому ним розмірі, адже спірні правовідносини перебували у площині правомірності відмови відповідача у її наданні.

Тобто відповідачем не ухвалено жодного рішення внаслідок здійснення суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, що свідчить про відсутність у суду можливостей для фактично повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів, встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскаржуваного адміністративного рішення, належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

У цій справі відповідач не надав позивачеві довідки, а відтак судом не встановлювалась правомірність визначення у ній всіх складових.

Попри це, варто зауважити, що при вирішенні спору у справі №320/1448/20 позиція суду зокрема ґрунтувалася на рішенні Верховного Суду у зразковій справі від 17 грудня 2019 року (справа №160/8324/19, адміністративне провадження №Пз/9901/20/19), яке залишене без змін Великою Палатою Верховного Суду від 24 червня 2020 року, оскільки позивач є особою, що отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ; відповідачем - орган, уповноважений видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії); спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку із відмовою уповноваженим органом підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії; заявлені аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до територіального пенсійного орану оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень постанови № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії та зобов`язання відповідача підготувати та надати до територіального органу Пенсійного фонду України таку довідку, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень постанови №704.

Згідно з вимогами частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Як наслідок, з урахуванням викладеного у сукупності, приймаючи до уваги, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року по справі №320/1448/20 не оскаржувалося сторонами та набрало законної сили 20 жовтня 2020 року, суд не вбачає підстав для роз`яснення даного судового рішення в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 166, 167, 241, 243, 246, 248, 254, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про роз`яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року в межах адміністративної справи №320/1448/20 за позовом ОСОБА_1 до Київського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панченко Н.Д.