Рішення № 97560356, 08.06.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року м. Житомир справа № 240/5516/21

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Житомирській області у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №ЖИ33/ЖТ8789/100/НП/АВ/СПТД-ФС від 13.10.2020 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у сумі 80000,00 грн.

В обґрунтування позову вказує, що викладені в акті перевірки факти не відповідають дійсності, оскільки не використовує найману працю та не допускав будь-яких порушень трудового законодавства. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 09.04.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 13.05.2021. Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначає, що на момент проведення заходу державного контролю за дотриманням позивачем вимог законодавства про працю, дії управління були належним чином обґрунтовані. Вказує, що інспектори здійснили спробу проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування за фактичною адресою здійснення діяльності позивача та виявлено одну особу – гр. ОСОБА_2 , яка перебувала за місцем проведення відвідування та фактично здійснювала трудову діяльність, та яка до перевірки не допустила та виштовхала з приміщення магазину інспекторів. Зазначає, що оскаржувана постанова винесена на підставі Порядку №509 у якому, зокрема, зазначено, що штрафи накладаються на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що відповідачем було здійснено захід державного контролю за додержанням позивачем законодавства про працю.

Як вбачається з акту про неможливість інспекційного відвідування №ЖТ8789/100/НП/АВ від 08.10.2020 посадовими особами Управління Держпраці у Житомирській області 08.10.2020 було здійснено спробу інспекційного відвідування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Предмет контролю: додержання законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин. Інспекційне відвідування неможливо провести у зв`язку із ненаданням інформації, необхідної для проведення або невиїзного інспектування; ненадання керівником (його уповноваженим представником)/ працівником об`єкта відвідування (необхідне підкреслити) усних та/або письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю: гр. ОСОБА_2 , яка перебувала за місцем проведення відвідування, відмовилась надати письмові пояснення щодо факту перебування її у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 (а.с. 10).

У постанові про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЖИ33/ЖТ8789/100/НП/АВ/СПТД-ФС від 13 жовтня 2020 року вказано: заступник начальника Управління Держпраці у Житомирській області, розглянувши справу про накладення штрафу на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування від 08 жовтня 2020 року №ЖТ8789/100/НП/АВ щодо порушень Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 законодавства про працю, керуючись ст. 265 КЗпП України, ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення", ч. 3 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ №509 від 17.07.2013, та на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, вирішено накласти штраф на Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 у розмірі 80000 грн (а.с. 9).

Вважаючи постанову від 13.10.2020 протиправною, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Основні засади процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю врегульовані Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 ( далі - Порядок № 295).

Згідно з п.2, Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Підстави для проведення інспекційного відвідування визначені у п. 5 Порядку №295.

Пунктом 8 Порядку №295 визначено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Відповідачем не надано до суду доказів повідомлення позивача про проведення інспекційного відвідування. проведення інспекційного відвідування.

Крім цього, відповідачем не надано до суду належних доказів щодо підстав проведення інспекційного відвідування, що у свою чергу унеможливлює встановити дотримання чи порушення відповідачем вимог п. 8 Порядку №295.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що інспектори праці Управління Держпраці в Житомирській області здійснили спробу проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування за фактичною адресою здійснення діяльності позивача та виявлено одну особу – гр. ОСОБА_2 , яка перебувала за місцем проведення відвідування та фактично здійснювала трудову діяльність, та яка до перевірки не допустила та виштовхала з приміщення магазину інспекторів.

Разом з тим, у акті про неможливість інспекційного відвідування №ЖТ8789/100/НП/АВ від 08.10.2020, зафіксовано, що: "гр. ОСОБА_2 , яка перебувала за місцем проведення відвідування, відмовилась надати письмові пояснення щодо факту перебування її у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 ".

Отже, твердження відповідача, викладене у відзиві, про те, що гр. ОСОБА_2 здійснювала трудову діяльність під час інспекційного відвідування, спростовується зафіксованими у акті обставинами.

Окрім того, відповідачем до суду не надано належних доказів, що гр. ОСОБА_2 вчиняла будь-які дії, які могли б бути розцінені інспекторами праці, як виконання нею (гр. ОСОБА_2 ) функцій/обов`язків особи, яка здійснює трудову діяльність.

Пунктом 16 Порядку №295 визначено, що у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням. (п. 17 Порядку №295).

Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що за результатом здійснення державного контролю за додержанням позивачем законодавства про працю, посадовими особами відповідача складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ЖТ8789/100/НП/АВ від 08 жовтня 2020 року, який був підставою для винесення оскаржуваної постанови від 13.10.2020.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509).

Згідно з п. 2 Порядку № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.

Приписами п. 3 Порядку №509 встановлено, що справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

У акті від 08.10.2020 вказано, що його копію на 3 аркушах надіслано ФОП ОСОБА_3 .

До суду відповідачем надано докази направлення 09.10.2020 копії акту від 08.10.2020 Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 ..

При дослідженні вказаних доказів, судом встановлено, що одержувачем вказано: юридична особа - ОСОБА_1 , Житомир, 10029, номер телефону контактної особи ОСОБА_1 ..

Однак, номер телефону контактної особи ОСОБА_1 , що вказаний на накладній (а.с. 25) не відповідає номеру, що вказаний в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача. Різниця в одній цифрі. Інформацію щодо адреси отримувача рекомендованого поштового відправлення, наданий відповідачем документ не містить.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивача не було належним чином повідомлено про наявність акту від 08.10.2020 №ЖТ8789/100/НП/АВ.

Копію акту від 08.10.2020 була надіслано у відповідь на звернення ОСОБА_1 у січні 2021 року за вих. №19-11/3/К-7 (а.с. 10).

Пунктом 4.Порядку №509 встановлено, що під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Судом безспірно встановлено, що за результатом розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акту від 08.10.2020, відповідачем складено постанову №ЖИ33/ЖТ8789/100/НП/АВ/СПТД-ФС від 13.10.2020 у якій: керуючись ст. 265 КЗпП України, ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення", ч. 3 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ №509 від 17.07.2013, та на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, вирішено накласти штраф на Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 80000 грн (а.с. 9).

Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (ч.1 ст. 265 КЗпП).

Відповідно до абз.8 ч.2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Відповідно до абз. 7 ч.2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Суд відмічає, що відповідачем до суду не надано належних доказів, а в акті від 08.10.2020 інспекторами праці не зафіксовано:

- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні. У акті від 08.10.2020 зафіксовано лише ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування та ненадання письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю. Однак, відповідно до наведених вище норм, однією з умов для настання відповідальності за порушення вимог законодавства про працю, передбаченої абзацом 8 частини 2 статті 265 КЗпП України, є створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці при проведенні інспекційного відвідування. При цьому створення перешкод передбачає активну поведінку, направлену на перешкоджання інспектору праці під час здійснення інспекційного відвідування у його проведенні, тобто у реалізації своїх повноважень, що є підставою для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування. Докази активної поведінки гр. ОСОБА_2 у акті від 08.10.2020 не зафіксовано;

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків. У акті від 08.10.2020 зафіксовано лише, що "гр. ОСОБА_2 перебувала за місцем проведення відвідування". Доказів того, що вказана громадянка перебуває із позивачем у неоформлених трудових відносинах Управління Держпраці у Житомирській області до суду не надало. Висновки відповідача про порушення позивачем норм трудового законодавства в частині допуску особи до роботи без укладення трудових договорів не можуть ґрунтуватися на припущеннях, без безпосередньої фіксації виконання певних робіт зазначеною особою.

Відтак, суд вважає, що висновки відповідача щодо порушення позивачем законодавства про працю, а саме наявність неоформлених трудових відносин є необґрунтованими.

Суд відмічає, що саме по собі складання посадовими особами відповідача акту про неможливість проведення інспекційного відвідування через ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, без виявлення ознак перешкоджання об`єктом відвідування проведенню інспекційного відвідування, не може вважатись достатньою самостійною підставою для притягнення до відповідальності за абзацом 8 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Відтак, суд вважає, що висновки відповідача щодо порушення позивачем законодавства про працю є необґрунтованими.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Житомирській області (вул. Шевченка, 18-а, м.Житомир,10008, код ЄДРПОУ 39790560), - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЖИ33/ЖТ8789/100/НП/АВ/СПТД-ФС від 13 жовтня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Житомирській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 908 ( дев`ятсот вісім ) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук