Постанова № 9756020, 31.05.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1517/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

при секретарі Вовченко Т.П.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представників відповідача - Чалої О.Д., Сабадіної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1до Державної податкової інспекції у м. Полтавапро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

13 квітня 2010 року суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 (надалі - позивач)звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтава (надалі - відповідач)про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Полтава № 0003041703/2 від 05.02.2010 року, по податковому зобов'язанню за платежем по податку на додану вартість у розмірі 102 388 грн. 50 коп., в тому числі, основний платіж - 68 259 грн. 00 коп., за штрафні (фінансові) санкції 34 129 грн. 50 коп. та № 0003051703/2 від 05.02.2010 року, по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 85031 грн. 00 коп., у тому числі, основний платіж - 85031 грн. 00 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що висновки акту перевірки про завищення позивачем суми податкового кредиту через включення до нього сум податку на додану вартість згідно податкових накладних, отриманих від ПП "Чандар-7" та ПП "Хантер-2005", що мають ознаки фіктивності, є помилковими. Товар фактично ним придбавався та грошові кошти за товар перераховувались контрагентам. Вважає, що під час здійснення фінансово-господарських операцій із ПП "Чандар-7", ПП "Хантер-2005" та ТОВ "Компанія "Селіон" додержано всі вимоги, які необхідні для чинності правочину, тому податкове повідомлення-рішення № 0003041703/2 від 05.02.2010 року є незаконним та підлягає скасуванню. Крім того, зазначав, що не погоджується із висновками перевіряючих у акті перевірки щодо не підтвердження валових витрат документально, що призвело до донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 85031 грн., оскільки дані документи були вилучені працівниками податкових органів. Вказує, що висновки у акті перевірки різняться із сумом, визначеною позивачу до сплати податковим повідомленням - рішенням № 0003051703/0 від 11.09.2009 року.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх заперечень посилались на те, що у ході проведення виїзної позапланової перевірки суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 01.06.2009 року, що набрала форму акта № 978/1703/2148706483/01/ДПС від 04.09.2009 року, встановлено порушення позивачем п. 1.3, п. 1.7 статті 1, пп. 7.4.4., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 64742 грн. 00 коп., п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3517 грн. та ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян". В результаті перевірки нарахована сума до сплати в бюджет податку з доходів фізичних осіб складає 87010 грн. При винесенні податкового повідомлення-рішення № 0003051703/0 від 11.09.2009 року враховано вимоги п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, тому у податковому повідомленні-рішенні визначено суму податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 85031 грн. (вказана сума розрахована за виключенням суми податку з доходів фізичних осіб за 1 квартал 2006 року в розмірі 1979 грн. 10 коп.). Крім того, зазначали, що судовими рішеннями визнані недійсними установчі документи ПП "Хантер-2005" та ТОВ "Компанія " Селіон" з дати їх реєстрації, визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Компанія " Селіон" з моменту внесення його до реєстру платників податку на додану вартість. Правочини, укладені між позивачем та ПП "Чандар-7", ПП "Хантер-2005", ТОВ "Компанія "Селіон" не створюють юридичних наслідків , крім тих, що повязані із їх недійсністю. Крім того, позивачем було завищено суму податкового кредиту через включення до нього сум податку на додану вартість із ТОВ "ЖСК-БУД-Сервіс" та ТОВ "Метро Кеш енд Кері".

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Полтавської міської ради 06.10.1992 року, свідоцтво серії НОМЕР_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Полтава з 21.11.1992 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 25.01.2007 року № 746/10.

Позивач є платником податку на додану вартість із 28.11.2000 року (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100018625, видане 02.02.2007 року).

У термін із 31.08.2009 року по 01.09.2009 року на підставі направлення на перевірку від 25.08.2009 року № 1156/17-342, відповідно до ч. 8 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2009 року, та згідно із наказом Державної податкової інспекції у м. Полтава № 1496 від 25.08.2009 року, Державною податковою інспекцією у м. Полтава проведено виїзну позапланову перевірку суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 01.06.2009 року, що набрала форму акта № 978/1703/2148706483/01/ДПС від 04.09.2009 року, в якому зафіксовані такі порушення:

- п. 1.3, п. 1.7 статті 1, пп. 7.4.4., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 64742 грн. 00 коп., , у тому числі по періодах:

жовтень 2006 року - 9409 грн. 00 коп.;

листопад 2006 року - 11352 грн. 00 коп.;

квітень 2007 року - 10654 грн. 00 коп.;

серпень 2007 року - 9233 грн. 00 коп.;

вересень 2007 року - 11377 грн. 00 коп.;

жовтень 2007 року - 5436 грн. 00 коп.;

листопад 2007 року - 6379 грн. 00 коп.;

лютий 2008 року - 902 грн. 00 коп.

- п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3517 грн., у тому числі по періодах:

березень 2008 року - 2317 грн. 00 коп.;

квітень 2008 року - 1200 грн. 00 коп.

- ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян". В результаті перевірки нарахована сума до сплати в бюджет податку з доходів фізичних осіб складає 87010 грн., в тому числі:

2006 рік - 39239 грн. 20 коп.;

2007 рік - 29633 грн. 90 коп.;

2008 рік - 17904 грн. 00 коп.;

1 квартал 2009 року - 233 грн. 00 коп.

На підставі даного акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Полтава винесено податкові повідомлення рішення від 11.09.2009 року № 0003051703/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 85031 грн. 00 коп., та № 0003041703/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 102 388 грн. 50 коп., у тому числі, за основним платежем - 68 259 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 34 129 грн. 50 коп.

Зазначені податкові повідомлення - рішення 21.09.2009 року оскаржені позивачем у адміністративному порядку до Державної податкової інспекції у м. Полтава шляхом подання первинної скарги.

Рішенням Державної податкової інспекції у м. Полтава від 19.11.2009 року № 10833/М/25-040 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу платника податків - без задоволення.

25.11.2009 року за результатами розгляду первинної скарги Державною податковою інспекцією у м. Полтава винесено податкові повідомлення рішення: № 0003051703/1, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 85031 грн. 00 коп., та № 0003041703/1, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 102 388 грн. 50 коп., у тому числі, за основним платежем - 68 259 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 34 129 грн. 50 коп., які були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у Полтавській області.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Полтавській області від 28.01.2010 року № 24/М/25-016 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу платника податків - без задоволення.

05.02.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Полтава винесено податкові повідомлення рішення: № 0003051703/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 85031 грн. 00 коп., та № 0003041703/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 102 388 грн. 50 коп., у тому числі, за основним платежем - 68 259 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 34 129 грн. 50 коп.

З даними рішеннями позивач не погодився та оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Із акта перевірки № 978/1703/2148706483/01/ДПС від 04.09.2009 року вбачається, що за висновками ревізорів дані порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" виникли через включення до суми податкового кредиту позивача сум податку на додану вартість по податковим накладним, виписаними ПП "Чандр-7" (м. Полтава, код ЄДРПОУ 34743055), ПП "Хантер - 2005" ( м. Полтава, код ЄДРПОУ 33377018), ТОВ Компанія "Селіон", що мають ознаки фіктивності.

Законом України “Про податок на додану вартість” визначено коло платників податку на додану вартість, обєкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 цього Закону передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Постановою господарського суду Полтавської області по справі № 9/56-17/92 від 15.07.2008 року за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтава до Приватного підприємства "Хантер - 2005" позов задоволено. Визнано недійсними установчі документи Приватного підприємства "Хантер - 2005" з дати його державної реєстрації - 03.02.2005 року, а також свідоцтво платника податку на додану вартість, видане на імя Приватного підприємства "Хантер - 2005" № 23480241 НБ № 033106 від 10.07.2006 року.

Даним судом рішенням, що набрало законної сили, встановлено, що господарські операції від імені Приватного підприємства "Хантер - 2005" здійснювались без волевиявлення засновника та керівника Приватного підприємства "Хантер - 2005", участі у фінансово-господарській діяльності підприємства дані особи не брали, жодних угод не укладали, платіжних та інших документів фінансово-господарської діяґльності не підписували та не давали доручення на здійснення зазначеної діяльності іншим особам, на будь-які посади осіб не призначали.

Рішенням Соломянського районного суду м. Києва по справі № 2-4262 від 12.12.2006 року за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтава до ТОВ Компанія "Селіон" позов задоволено. Визнано недійсним статут ТОВ Компанія "Селіон" з моменту його державної реєстрації - 16.12.2005 року, а також свідоцтво платника податку на додану вартість, видане ТОВ Компанія "Селіон" № 26121846 від 29.12.2005 року.

Даним судом рішенням, що набрало законної сили, встановлено, що реєстрація ТОВ Компанія "Селіон" відбулась на підставну особу, особа, визначена засновником підприємства відношення до його створення немає.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно установчих документів засновником ПП "Чандр-7" є ОСОБА_6. Із свідчень ОСОБА_6 у протоколі допиту від 19.05.2009 року встановлено, що останній при створенні підприємства не мав наміру здійснювати господарську діяльність.

Зазначені обставини свідчать, що правочини із ТОВ Компанія "Селіон", ПП "Чандр-7" та Приватним підприємством "Хантер - 2005" не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові накладні, виписані ТОВ Компанія "Селіон", ПП "Чандр-7" та Приватним підприємством "Хантер - 2005" не могли бути підставою для включення сум ПДВ, зазначених в них, до податкового кредиту позивача. Провочини, укладені позивачем із ТОВ Компанія "Селіон", ПП "Чандр-7" та Приватним підприємством "Хантер - 2005" є нікчемним. Згідно п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із абз. 2 пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про ПДВ”, у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно із пп. 7.2.6.), платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними документами.

Підпунктом 17.1.3 п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону (дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми податкового зобовязання), такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З огляду на викладене, відповідачем правомірно нараховано позивачу податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 102 388 грн. 50 коп., у тому числі, за основним платежем - 68 259 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 34 129 грн. 50 коп.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що Державна податкова інспекція в м. Полтаві під час проведення перевірки позивача діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, з метою, з якою ці повноваження надано. Податкове повідомлення-рішення від 05.02.2010 року № 0003041703/2 винесено відповідачем обгрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які були встановлені під час перевірки, неупереджено та своєчасно.

Крім того, суду надано копію постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 23.03.2010 року, яким ОСОБА_1 на підставі п "в" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року звільнено від кримінальної відповідальності та справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.212, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України провадженням закрито на підставі п. 4 ст. 6 КПК України.

Частиною 1-3 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" встановлено, що згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п.13 Інструкції "Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції від 21.04.1993 р. № 12, оподаткуванню підлягають доходи, одержані за звітний податковий період фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи.

Якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності отримує інші доходи, ніж визначені у частині першій цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими законом з питань оподаткування доходів фізичних осіб для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

Загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, наведеними в додатку N 6 до цієї Інструкції.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать документально підтверджені витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Позивач обрав спосіб документального підтвердження витратної частини фінансово-господарської діяльності за 2006-2009 роки.

Із акту перевірки вбачається, що позивачем документально не підтверджено валові витрати за 2006 рік на суму 39239 грн. 20 коп.; за 2007 рік - 29633 грн. 90 коп.; за 2008 рік - 17904 грн. 00 коп.; за 1 квартал 2009 року - 233 грн. 00 коп.

Із пояснень позивача у судовому засіданні встановлено, що він не заперечує проти відсутності таких документів на момент проведення перевірки, разом з тим, припускає, що такі документи були вилучені податковими органами та втрачені ними. Доказів на підтвердження даних обставин позивачем суду не надано. Суду не надано документів первинного бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження таких валових витрат.

Судом встановлено, що відповідачем визначено суму податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб у відповідності до ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб": за 2006 рік на суму 39239 грн. 20 коп. 9302532,70 х 13%); за 2007 рік - 29633 грн. 90 коп. 9197559,2 х 15%); за 2008 рік - 17904 грн. 00 коп. 9119359,70 х 15%); за 1 квартал 2009 року - 233 грн. 00 коп.(1553,50 х 15%).

Відповідно до п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, відповідачем правомірно розраховано суму податку з доходів фізичних осіб за виключенням суми податку з доходів фізичних осіб за І квартал 2006 року в розмірі 1979 грн. 10 коп.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 05.02.2010 року № 0003051703/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 85031 грн. 00 коп., винесено відповідачем обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які були встановлені під час перевірки, неупереджено та своєчасно.

Зважаючи на вищевикладене, вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтава про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 7 червня 2010 року.

СуддяА.Б. Головко