Рішення № 97560176, 10.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2021 р. Справа№200/2587/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – 1-й відповідач), Міністерства оборони України (далі – 2-й відповідач), відповідно до якого просить суд:

- визнати протиправними дії 1-го відповідача щодо не подання заяви позивача з пакетом документів щодо отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із частковою втратою працездатності у відповідності до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням в виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум;

- зобов`язати 1-го відповідача подати заяву позивача з пакетом документів щодо отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із частковою втратою працездатності у відповідності до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням в виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум;

- зобов`язати 2-го відповідача розглянути заяву позивача, як особи, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок отримання захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності відповідно до порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 з врахуванням висновків суду щодо набуття права позивача на отримання допомоги саме з часу надходження його документів до комісії МСЕК.

Позовні вимоги, серед іншого, мотивовані позивачем тим, що 29.10.2020р. Обласною медико-соціальної експертною комісією № 1 м. Краматорська було прийнято рішення та позивачу була видана довідка сер. 12 ААА № 032395 відповідно до п. 4 якої позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках: первинно одноразово 20% на 07.07.2020р., причина втрати працездатності : захворювання, що пов`язані із захистом Батьківщини

Одразу ж, після отримання цієї довідки, зібравши перелік документів, позивач вказує, що звернувся до Дружківського міського військового комісаріату із заявою та пакетом документів щодо отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із частковою втратою працездатності відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

У позовній заяві зазначено про те, що працівниками Дружківського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки позивачу, усно повідомлено, що його заява з пакетом документів до комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум не подавалась, оскільки Міністерство оборони України забороняє подавати такі заяви із порушенням трьох місячного терміну після звільнення з військової служби.

Зазначає, що його інвалідність настала у період проходження військової служби та він має право на отримання одноразової допомоги відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011), якою передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

1-й відповідач проти позову заперечує, надав відзив на позов, відповідно до якого, серед іншого, вказує, що відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у разі поранення (контузії; травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов`язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з наданих позивачем документів вбачається, що він був звільнений з військової служби 07.07.2020 року, а отримав захворювання 24.12.2020 року, що перевищує тримісячний термін, а, отже, протирічить нормам чинного законодавства.

Виходячи з вищевикладеного вбачається, що в діях Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки протиправних і незаконних дій по відношенню до гр. ОСОБА_1 немає.

2-й відповідач проти позову заперечує, надав відзив на позов, відповідно до якого, серед іншого, посилається на те, що позивач був звільнений з лав Збройних Сил 07.07.2020 року, а відсоток втрати працездатності йому було встановлено 24.12.2020 року (29.10.2020 року), то в силу п.7 ст. 16 Закону України ««Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»» та п.7 Порядку №975 права на отримання одноразової грошової допомоги позивач не має, оскільки відсоток втрати працездатності без встановлення інвалідності останньому було встановлено після трьох місячного строку після звільнення з військової служби.

Таким чином, на момент встановлення позивачу відсотка втрати працездатності, чинним законодавством України не було передбачено виплати одноразової грошової допомоги звільненим військовослужбовцям у разі встановлення останнім відсотка втрати працездатності без встановлення інвалідності після спливу трьохмісячного строку після звільнення зі служби. Поновлення, збільшення або зміна встановлених Законом строків (три місяці) чинним законодавством не передбачено, а тому вимоги позивача є необгрунтованими, безпідставними та незаконними.

Наголошує на тому, що до Міноборони не надходили документи щодо ОСОБА_1 , відповідно Міноборони не приймалося жодного рішення відносно останнього, ані щодо призначення, ані щодо відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, через що між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України не виникало жодних правовідносин, що взагалі виключає спір про право між останніми.

Вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до Міноборони щонайменше передчасними та такими, які фактично є формою втручання в дискреційні повноваження Міноборони та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Ухвалою суду від 15.04.2021 року суд вирішив розгляд даної справи здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 11 травня 2021 року об 11 год. 10 хв.

Ухвалою суду від 11.05.2021 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до розгляду по суті на 24.05.2021 року на 10 год. 30 хв.

Представники сторін у призначене на 24.05.2021 року судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Щодо позовних вимог до 1-го відповідача.

Відповідно до Державної програми розвитку Збройних Сил України (затвердженої Указом Президента України від 22.03.2017 № 73/2017) Донецький обласний військовий комісаріат переформовано у Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

Районні (міські) військові комісаріати Донецької області, відповідно, у міські (районні) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Позивач вказує, що з метою отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із частковою втратою працездатності відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивач із заявою та пакетом документів звернувся до Дружківського міського військового комісаріату.

Доказів такого звернення позивачем суду не надано.

Проте, з листа Дружківського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 10/793 від 11.02.21 р. судом встановлено, що вказану заяву було розглянуто та зазначено, що відповідно до довідки МСЕК серія 12ААА №032395, станом на 24.12.2020 року (29.10.2020 року) позивачу було встановлено 20% втрати працездатності без встановлення інвалідності, з причинним зв`язком: захворювання, так пов`язані із захистом Батьківщини.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 16 Закону (у редакції Закону України від 06.09.2018 р. № 2522-УІП) передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Згідно витягу з наказу командира військової частини А3488 №184 від 07.07.2020р. сержанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби 07.07.2020, а 24.12.2020 року (29.10.2020 року) встановлено ступінь втрати працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби.

З метою набуття права на отримання допомоги (за умови дотримання тримісячного терміну з часу звільнення з військової служби) рекомендовано позивачу звернутися до органу МСЕК, де він проходив медичну комісію, щодо внесення змін до довідки про встановлення ступеня втрати працездатності з дати надходження документів на МСЕК.

Факт звернення позивача із відповідною заявою та пакетом документів щодо отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із частковою втратою працездатності відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 2-им відповідачем не заперечується.

1-й відповідач вказує про те, що позивач не має право на вказану допомогу.

Суд зазначає, що предметом позовних вимог до 1-го відповідача позивачем визначено дії щодо ненаправлення вказаної заяви з пакетом документів до Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням в виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей врегульовано Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - є гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно із пунктом 4 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Частиною другою статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 25.12.13р. №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» , яка набрала законної сили 01.01.14 р та якою затверджено відповідний порядок (далі - Порядок № 975).

Особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання Інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військкомату документи, передбачені п.11 Порядку № 975 призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Згідно п.13 цього ж Порядку, керівник уповноваженого органу подає у 15- денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови (абзац другий пункту 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги).

Відповідно до абз 1,6 п. 4.5 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міноборони № 530 від 14.08.2014 року (далі - Положення № 530), за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, здійснюється виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (зі змінами).

У разі звернення заявника до суду з позовом до військової частини або до військового комісаріату (ТЦКСП) щодо відмови у виплаті грошової допомоги командир військової частини або військовий комісар (чи його представник) зобов`язаний письмово повідомити відповідний суд про те, що ні він, ні структурні підрозділи Міністерства оборони України не відносяться до належного відповідача, оскільки прийняття рішення про призначення допомоги належить до повноважень головного розпорядника коштів.

Відповідно до абзаців 7-9 п. 4.7 Положення № 530 :”...документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.

У разі часткової втрати працездатності внаслідок поранення, травми, контузії, каліцтва, захворювання (без установлення групи інвалідності) подаються такі документи:

висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який отримав поранення, контузію, травму, каліцтво, захворювання (додаток 11);...”.

Пунктами 4.8-4.9 Положення № 530 встановлено, що висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги уповноважені органи (військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи, організації та військові комісаріати (ТЦКСП)), які здійснюють оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, подають до Департаменту фінансів Міністерства оборони України в 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів.

Якщо документи, необхідні для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, відсутні, уповноважені органи (військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи, організації та військові комісаріати (ТЦКСП)), які здійснюють оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, надають заявникам допомогу в їх розшуку.

Заява та документи, що до неї додаються, щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, подані з порушенням вимог Порядку виплати допомоги, розглядаються уповноваженим органом (військовою частиною, військовим навчальним закладом, військовим навчальним підрозділом вищого навчального закладу, установою, організацією та військовим комісаріатом (ТЦКСП)), що здійснює оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Суд зазначає про те, що у листі № 10/793 від 11.02.2021, яким розглянуто заяву та подані позивачем документи не зазначено про їх подання з порушенням вимог Порядку.

Таким чином, підстави для розгляду заяви позивача та поданих ним документів відповідно до Закону України «Про звернення громадян» були відсутні, а 1-й відповідач мав діяти у порядку. визначеному п. 13 Порядку № 975, п. 4.7 Положення № 530 та скласти ще і відповідний висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який отримав поранення, контузію, травму, каліцтво, захворювання (додаток 11 до Положення № 530)

Суд зауважує, що вказані Порядок чи Положення не передбачають права 1-го відповідача не направляти відповідні документи у Департамент фінансів Міністерства оборони України.

Як зазначено у вказаному положенні прийняття рішення про призначення допомоги належить до повноважень головного розпорядника коштів, а не 1-го відповідача чи його посадових чи службових осіб.

У той час як головним розпорядником бюджетних коштів є керівник Міноборони, який відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України отримує повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Отже, обласний військовий комісар 1-го відповідача був зобов`язаний, отримавши заяву та документи позивача (місцем проживання якого відповідно до паспорта громадянина України визначено м. Дружківку Донецької області) на одержання одноразової грошової допомоги оформити та подати їх разом з відповідним висновком військового комісара 1-го відповідача щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який отримав поранення, контузію, травму, каліцтво, захворювання, у Департамент фінансів Міністерства оборони України.

Форму вказаного висновку встановлено у Додатку 11 до Положення № 530 та вона передбачає можливість зазначення у ньому про те, має чи не має заявник право на відповідну допомогу.

Проте, у будь-якому випадку, такий висновок (позитивний чи негативний) мав бути складений військовим комісаром 1-го відповідача та направлений у Департамент фінансів Міністерства оборони України.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що жодних доказів направлення заяви позивача з доданими до неї документами та відповідним висновком військового комісара 1-го відповідача на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України 1-им відповідачем суду не надано.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій 1-го відповідача та зобов`язання його вчинити дії.

Як вказано у Положенні № 530 та самим позивачем у позовній заяві, відповідна заява з пакетом документів та висновком мала бути направлена обласним військовим комісаром не до Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, а на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Крім цього, дія - це активна поведінка, під час якої приймаються певні рішення, вчиняються певні активні дії, які змінюють існуюче (статичне) положення, а бездіяльність - це пасивна поведінка, тобто невиконання будь-яких активних дій в конкретних умовах.

1-им відповідачем не вчинялись дії та не приймалось жодних рішень у спірних правовідносинах.

У спірних правовідносинах 1-им відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у неподанні заяви позивача з відповідним пакетом документів та висновком військового комісара 1-го відповідача щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який отримав поранення, контузію, травму, каліцтво, захворювання, на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Частина 2 ст. 9 КАС України встановлює, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 5 КАС України визначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС Україниу разі задоволеня позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправною бездіяльності 1-го відповідача щодо неподання заяви позивача щодо отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із частковою втратою працездатності відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з відповідним пакетом документів та висновком військового комісара 1-го відповідача щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який отримав поранення, контузію, травму, каліцтво, захворювання, у Департамент фінансів Міністерства оборони України та шляхом зобов`язання 1-го відповідача подати заяву позивача щодо отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із частковою втратою працездатності відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з пакетом документів та висновком військового комісара 1-го відповідача щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який отримав поранення, контузію, травму, каліцтво, захворювання, у Департамент фінансів Міністерства оборони України.

Щодо позовних вимог до 2-го відповідача.

Суд зазначає про те, що як встановлено у Положенні № 530 до дискреційної компетенції Міністерства оборони України як головного розпорядника коштів віднесено прийняття рішення про призначення допомоги.

Вказане повноваження є дискреційним, оскільки у 2-го відповідача є право оцінки поданих заявником документів і право як призначити так і відмовити у призначенні допомоги.

Станом на момент розгляду даної справи у суду відсутні підстави для зобов`язання 2-го відповідача вчиняти якісь дії щодо заяви позивача, так як заява позивача до 2-го відповідача ще не надходила, оскільки її протиправно не було направлено 1-им відповідачем.

Відмовлено у задоволенні заяви позивача ще не було, та, станом на момент прийняття даного рішення, невідомо яким чином вказану заяву буде розглянуто 2-им відповідачем.

Крім цього, з огляду на вказане, не підлягають у даній справі встановленню обставини щодо того чи має позивач право на відповідну допомогу та з якого моменту таке право виникло, оскільки ці обставини ще не є спірними.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України :”Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист...”

Отже, суд не вирішує питання щодо прав особи на майбутнє, суд захищає та відновлює лише ті права, що вже були порушені, а не ті які можливо будуть порушені у майбутньому.

Враховуючи викладене, позовні вимоги до 2-го відповідача є передчасними та задоволенню не підлягають, а позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати розподілу не підлягають оскільки не були понесені позивачем, який звільнений від їх сплати відповідно до п.13 ч.1 ст. 1 Закону України “Про судовий збір”

Керуючись Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.13 р. та Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міноборони № 530 від 14.08.2014 року, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо неподання заяви ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із частковою втратою працездатності відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з відповідним пакетом документів та висновком військового комісара Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який отримав поранення, контузію, травму, каліцтво, захворювання, у Департамент фінансів Міністерства оборони України.

Зобов`язати Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08301764, місцезнаходження: 87548, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Громової, будинок 67) подати заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із частковою втратою працездатності відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з пакетом документів та висновком військового комісара Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який отримав поранення, контузію, травму, каліцтво, захворювання, у Департамент фінансів Міністерства оборони України.

У задоволенні позовних вимог до Міністерства оборони України - відмовити.

Повне судове рішення складене 10 червня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Приймаючи до уваги прийняття даного рішення у порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч