Рішення № 97560123, 31.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року Справа № 160/912/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О. при секретарі судового засідання Ткач Л.А.

за участі:

позивача ОСОБА_1

представників позивача Клименко О.І., Коваленко В.С.

представника відповідача не з`явився

представника третьої особи не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці, третя особа: виконуючий обов`язки начальника митниці Дніпровської митниці Держмитслужби Закалінський Михайло Володимирович про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Дніпровської митниці, третя особа: виконуючий обов`язки начальника митниці Дніпровської митниці Держмитслужби Закалінський Михайло Володимирович, в якому з урахуванням уточнень просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 11-0 від 11.01.2021 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » Дніпровської митниці Держмитслужби.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.01.2021 року позивача ознайомлено з наказом Дніпровської митниці Держмитслужби № 11-0 від 11.01.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з вказаним наказом попереджено про неповну службову відповідність ОСОБА_1 , старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Спеціалізований» Дніпровської митниці Держмитслужби, за порушення правил етичної поведінки державних службовців та неналежне виконання посадових обов`язків.

Позивач не погоджується з даним наказом, вважає його протиправним та таким, що порушує права позивача, гарантовані Конституцією України та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 26.01.2021 року, після усунення недоліків позовної заяви, було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування, а також встановлено третій особі строк для подання пояснень щодо позову та відзиву.

15.02.2021 року до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін та про виклик свідків.

Ухвало суду від 16.02.2021 року задоволено клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін та про виклик свідків. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 22.02.2021 року.

22.02.2021 року суд ухвалив задовольнити частково клопотання позивача про відкладення розгляду справи та оголосив перерву до 10.03.2021 року.

17.02.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач посилався на матеріали службового розслідування та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

24.02.2021 року позивачем надано до суду відповідь на відзив, яку долучено до матеріалів справи.

В обґрунтування відповіді на відзив, позивач звертає увагу, що в матеріалах внутрішньої перевірки з окремих питань та матеріалах дисциплінарного провадження стосовно позивача відсутні будь-які докази, які б встановлювали (підтверджували) факт вчинення (здійснення) 30.09.2020 року ОСОБА_1 будь-якого дисциплінарного проступку.

10.03.2021 року у справі оголошено перерву до 22.03.2021 року.

Відповідно до довідки від 17.05.2021 року № 94, складеної відділом управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду, у період з 15.03.2021 року по 16.04.2021 року, включно суддя ОСОБА_2 перебувала на лікарняному, а у період з 19.04.2021 року по 14.05.2021 року - у щорічній відпустці.

Розгляд справи було призначено на 31.05.2021 року.

В судове засідання 31.05.2021 року з`явилися позивач та представники позивача.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання 31 травня 2021 року не прибув.

25.03.2021 року на адресу суду надійшло клопотання від відповідача про допит свідків.

В судовому засіданні протокольною ухвалою суду відмовлено в клопотанні відповідача про виклик свідків, у зв`язку з не дотриманням вимог ч. 3 ст. 92 КАС України.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 працює на посаді старшого державного інспектора ВМО № 1 митного поста «Спеціалізований» Дніпровської митниці Держмитслужби.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Дніпровської митниці Держмитслужби від 30.11.2020 року № 892-о «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 », на підставі статей 68, 69, 73 та 74 Закону України «Про державну службу» (із змінами), Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1039 (із змінами), відповідно до доповідної записки начальника відділу з питань запобігання та виявлення корупції Дніпровської митниці ОСОБА_3 від 17.11.2020 року № 20267/7.5-08-02-11, що свідчить про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Спеціалізований» Дніпровської митниці Держмитслужби ОСОБА_1 , з метою визначення вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, порушено дисциплінарне провадження.

Дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Дніпровської митниці Держмитслужби у строк до 24.12.2020 року здійснити дисциплінарне провадження стосовно старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Спеціалізований» Дніпровської митниці ОСОБА_4 та за його результатами внести на розгляд начальника Дніпровської митниці Держмитслужби відповідне подання.

Відповідно до подання від 30.12.2020 року «Про результати розгляду дисциплінарної справи № 8 ОСОБА_1 » дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність в діях старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Спеціалізований» Дніпровської митниці Держмитслужби ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що полягає у порушенні правил етичної поведінки державних службовців та неналежному виконанні посадових обов`язків, передбаченого пунктами 2, 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу».

Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Дніпровської митниці Держмитслужби врахувала характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, наявність заохочень, відсутність діючих дисциплінарних стягнень, але разом з цим неусвідомлення та невизнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку та керуючись статтями 65, 65, 66,67,69, 73, 74 Закону України «Про державну службу» вирішила рекомендувати суб`єкту призначення розглянути питання про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, відповідно до пунктів 2, 5 частини 2 статті 65, пункту 3 частини1 статті 66 Закону України «Про державну службу».

Судом встановлено, що наказом Дніпровської митниці Держмитслужби від 11 січня 2021 року № 11-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » попереджено про неповну службову відповідність ОСОБА_1 , старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Спеціалізований» Дніпровської митниці Держмитслужби, за порушення правил етичної поведінки державних службовців та неналежне виконання посадових обов`язків.

Позивач, не погоджуючись з вищезазначеним наказом, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII (далі - Закон № 889-VІІІ).

Згідно з ч.2 ст. 5 цього Закону, відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 р. № 227 затверджено Положення про Державну митну службу України (далі – Положення № 227), відповідно до пунктів 1, 2 якого Державна митна служба України (Держмитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.

Держмитслужба реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи.

Держмитслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 7 Положення № 227 Держмитслужба здійснює повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

До територіальних органів Держмитслужби належать митниці та спеціалізовані органи.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначаються Законом України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015р. (далі - Закон №889, у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 5 Закону № 889-VІІІ визначено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до статті 8 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону № 889-VІІІ державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 вказаного Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.

Статтею 64 Закону №889 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 65 Закону № 889 підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 65 Закону України № 889 дисциплінарними проступками є, зокрема, порушення правил етичної поведінки державних службовців.

За приписами ч. 3 ст. 65 Закону України № 889 державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

До державних службовців згідно з ч. 1 ст. 66 Закону № 889 застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Згідно з ч. 3 ст. 66 Закону України № 889 у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

Таким чином, системний аналіз наведених норм дає суду підстави для висновків, що об`єктивною стороною дисциплінарного проступку є вчинення державним службовцем дій чи бездіяльності, або прийняття рішення, що містять ознаки протиправності, тобто, суперечать вимогам законодавства і свідчать про невиконання або неналежне виконання ним своїх посадових обов`язків.

Відповідно ст. 67 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;

3) високі показники виконання службових завдань;

4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього;

4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп;

5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

З приписами ст. 68 Закону України № 889 дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження):

міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства;

суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються):

1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А":

зауваження - суб`єктом призначення;

інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії;

2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В":

зауваження - суб`єктом призначення;

інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

За змістом ст. 69 Закону України № 889 для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", є Комісія.

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб`єкт призначення.

Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів.

Члени дисциплінарної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення визначені в ст. 74 Закону України «Про державну службу».

Так, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.

Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

За приписами ст. 75 Закону № 889 перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ст. 76 Закону України «Про державну службу» державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5-7 ст. 77 Закону № 889 рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

У разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно зі ст. 71 Закону України № 889 порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема:

1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії;

2) порядок формування дисциплінарної комісії;

3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 04.12.2019 року затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження (далі – Порядок № 1039), відповідно до п. 1 якого цей Порядок визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців.

Згідно з пунктами 4, 5 Порядку, дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Строк здійснення дисциплінарного провадження визначається міністром або суб`єктом призначення з урахуванням встановленого законодавством строку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів.

Згідно з п. 7 Порядку № 1039 для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія.

Формою роботи Комісії, дисциплінарної комісії є засідання.

Засідання Комісії, дисциплінарної комісії є правоможним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів (п. 19 Порядку № 1039).

Усі рішення Комісії, дисциплінарної комісії ухвалюються простою більшістю голосів присутніх на засіданні її членів.

Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають один голос та можуть голосувати “за” або “проти”.

Під час голосування будь-які сумніви щодо наявності в діях державного службовця дисциплінарного проступку тлумачаться на його користь.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні Комісії або голови дисциплінарної комісії.

Рішення Комісії, дисциплінарної комісії оформляється протоколом (пункти 21, 22 Порядку № 1039).

Відповідно до пунктів 31, 32 Порядку № 1039 комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.

Державний службовець має право:

бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії;

надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються;

заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи;

користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Державний службовець користується іншими правами, встановленими Конституцією та законами України.

Про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.

У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень.

Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що підставами для порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 стали результати перевірки з окремих питань, проведеної на виконання наказу Дніпровської митниці Держмитслужби від 02.10.2020 року № 285 «Про проведення перевірки з окремих питань», щодо з`ясування обставин викладених у доповідній записці заступника начальника митного поста – начальника відділу № 1 митного поста «Дніпро-аеропорт» Дніпровської митниці Держмитслужби ОСОБА_5 від 30.09.2020 року № 120/7.5-28-09-01-11 стосовно конфліктної ситуації, яка сталась 30.09.2020 року на митному посту «Дніпро – аеропорт» Дніпровської митниці Держмитслужби.

Судом встановлено, що 30.09.2020 року під час проходження митного контролю у зоні митного контролю залу «Виліт» міжнародного аеропорту «Дніпро-аеропорт» громадянка України ОСОБА_6 , яка вилітала з України до Анталії (Туреччина), своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору – «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 Митного кодексу України, заявила, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

При цьому, позивач звернув увагу, що громадянка України ОСОБА_6 переміщувала у поклажі живих тварин. З урахуванням вимог Закону України від 14.05.1999 року №662-ХІV «Про приєднання України до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення», підпункту 4 ст. 336, пунктів 1, 2 ст. 364, п. 6 ст. 366 та ст. 371 МК до громадянки ОСОБА_6 була застосована форма митного контролю – усне опитування, під час якого остання заявила, що переміщує двох живих тварин (собак), які їй не належать.

Позивачем було повідомлено громадянку ОСОБА_6 , що відповідно до ст. 364 МК України домашніх тварин не заборонено вивозити за кордон для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності. У випадку переміщення через митний кордон України товарів, пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, митне оформлення здійснюється в порядку, встановленому Кодексом та іншими законодавчими актами України для підприємств. Тобто, такі товари декларуються у інший спосіб, ніж шляхом вчинення дій. При цьому, як зазначив позивач, було здійснено порівняння даних особистого паспорту ОСОБА_6 з відомостями, зазначеними у ветеринарних та інших документах, виданих іншими державними органами щодо тварин для громадянки ОСОБА_6 .

Під час проведення позивачем опитування ОСОБА_6 в зону митного контролю увійшла начальник відділу забезпечення рейсів ТОВ «Компанії «Дніпроавіарейс» Коротчина Т.І. та просила позивача надати пояснення з приводу проходження митного контролю ОСОБА_6 .

Позивач, посилаючись на вимоги ст. 332 МК України, вказав ОСОБА_7 , що особам, допущеним у зону митного контролю, забороняється втручатися у дії посадових осіб митниці (митного поста), які здійснюють митний контроль та митне оформлення, а також вчиняти будь-які дії щодо товарів, а також інших осіб, які знаходяться у зоні митного контролю. Крім того, як зазначив позивач, останній повідомив ОСОБА_7 , що її дії в зоні митного контролю можуть класифікуватися як порушення митних правил, визначене ст. 468 МК України, про що буде повідомлено керівництво відділу.

В подальшому, до спільного розгляду документів громадянки ОСОБА_6 приєдналася старший чергової зміни ОСОБА_8 . За результатами розгляду документів було встановлено, що на вивезення тварин було оформлено ветеринарні сертифікати міжнародного зразку, в яких визначено власником тварин ОСОБА_6 , у зв`язку з чим було припинено подальший митний контроль ОСОБА_6 .

Судом встановлено, що 01.10.2020 року ОСОБА_7 звернулася до Дніпровської митниці Держмитслужби зі зверненням з приводу конфліктної ситуації, що виникла 30.09.2020 року.

З матеріалів справи вбачається, що керівник робочої групи – начальник відділу у сфері запобігання, виявлення та протидії корупції Дніпровської митниці Держмитслужби В. Аксютін звернувся до заступника начальника митного поста – начальника відділу № 1 митного поста «Дніпро-аеропорт» Дніпровської митниці Держмитслужби зі службовою запискою від 07.10.2020 року № 7.5-09/116 «Про надання пояснень», в якій повідомлено, що відповідно до наказу Дніпровської митниці Держмитслужби від 02.10.2020 року № 285 робочою групою митниці проводиться перевірка з окремих питань для з`ясування обставин, викладених у доповідній записці від 30.09.2020 року № 120/7.5-28.09.111 стосовно конфліктної ситуації, що сталася 30.09.2020 року на митному посту «Дніпро-аеропорт».

Відповідно до Порядку організації та проведення внутрішніх перевірок у Державній митній службі України, затвердженого наказом ДМСУ від 20.01.2020 року № 15 та відповідно до Положення про відділ у сфері запобігання, виявлення та протидії корупції Дніпровської митниці Держмитслужби, просив забезпечити надання пояснення старшого державного інспектора відділу № 1 митного поста «Дніпро-аеропорт» Дніпровської митниці Держмитслужби ОСОБА_1 з обставин виникнення конфліктної ситуації між ОСОБА_1 та начальником відділу забезпечення рейсів ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс» ОСОБА_7 , під час проходження митного контролю громадянкою України ОСОБА_6 .

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав пояснення від 13.10.2020 року керівнику робочої групи - начальнику відділу у сфері запобігання, виявлення та протидії корупції Дніпровської митниці Держмитслужби В. Аксютіну.

Крім того, судом встановлено, що 24.10.2020 року позивачем також надано пояснення на вимогу, викладену в службовій записці керівника робочої групи - начальника відділу у сфері запобігання, виявлення та протидії корупції Дніпровської митниці Держмитслужби В. Аксютіна № 7.5-09/126 від 22.10.2020 року, та надав відповіді на поставлені питання.

Як зазначив позивач, з результатами перевірки з окремих питань для з`ясування обставин, викладених у доповідній записці від 30.09.2020 року № 120/7.5-28-09-01-11 стосовно конфліктної ситуації, що сталася 30.09.2020 року на митному посту «Дніпро-аеропорт» ОСОБА_1 не ознайомлено, що не спростовано відповідачем.

В подальшому, як вже встановлено судом, відповідачем було ініційовано дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 .

Як встановлено судом, підставою для проведення дисциплінарного провадження стала доповідна записка начальника відділу з питань запобігання та виявлення корупції Дніпровської митниці Держмитслужби Віталія Аксютіна від 17.11.2020 року № 20267/7.5-08-02-11, до якої додано Акт проведення перевірки з окремих питань від 30.10.2020 року на 7 аркушах.

При цьому, суд зазначає, що не враховує при розгляді даної справи матеріали перевірки з окремих питань, надані відповідачем до суду, оскільки вказані матеріали не були надані позивачу, відповідно до вимог КАС України.

Разом з тим, суд зазначає, що адвокат позивача звертався до відповідача з адвокатським запитом від 11.01.2021 року, в якому просив надати копії матеріалів службової перевірки, проведеної відповідно до Порядку організації та проведення внутрішніх перевірок у Державній митній службі України, затвердженого наказом ДМСУ від 20.01.2020 року № 15 відносно конфліктної ситуації, що сталася 30.09.2020 року на митному посту «Дніпро-аеропорт» за участі ОСОБА_1 та результати прийнятого по ній рішення; надати копії матеріалів дисциплінарного провадження (справи), проведеного відносно ОСОБА_1 на підставі наказу Дніпровської митниці Держмитслужби від 30.11.2020 року № 892-о «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » та результати прийнятого по ньому рішення.

15.01.2021 року адвокатом позивача було отримано лист від Дніпровської митниці Держмитслужби від 15.01.2021 року № 75-08-02-1/10/13/351 «Про надання інформації» та матеріали службової перевірки й дисциплінарної справи на 53 аркушах.

Згідно з п. 7.2 Акту перевірки з окремих питань від 30.11.2020 року «перевіркою встановлено відповідно до жестикуляції старшого державного інспектора ОСОБА_9 , провідний фахівець забезпечення рейсів ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс» ОСОБА_10 отримує відповідь у зневажливій та вразливій формі».

У зв`язку з тим, що вказане відео та службова записка або заява ОСОБА_11 , за якою було розпочату внутрішню перевірку не були додані до відповіді на адвокатський запит, адвокат позивача звернувся повторно на адресу відповідача із адвокатським запитом від 05.02.2021 року щодо отримання вказаних матеріалів.

Судом встановлено, що відповідачем надано відповідь на адвокатський запит від 11.02.2021 року № 75-08-02-2/09/8-19/1588 «Про надання інформації», до якої додано відеозапис, службову записку начальника відділу з питань запобігання та виявлення корупції Дніпровської митниці Держмитслужби від 17.011.2020 року № 20267/7.5-08-02-11.

Проте, як встановлено судом та не спростовано відповідачем, службову записку, пояснення або заяву провідного фахівця забезпечення рейсів ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс» ОСОБА_11 , відповідачем до відповіді на адвокатський запит не надано.

При розгляді даної справи судом та присутніми в судовому засіданні сторонами було оглянуто відео, що надане адвокату позивача на адвокатський запит.

Проте, на вказаному відео відсутній звук, тому, на переконання суду, неможливо встановити саме наявність конфлікту між позивачем та особами на відео. Факт втручання ОСОБА_12 у професійну діяльність ОСОБА_1 у зоні митного контролю, зафіксовано на відеозаписі. Також під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_8 не були присутні під час подій 30.09.2020 року та дізналися про все від ОСОБА_12 , доказі протилежного відповідач суду не надав.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах дисциплінарної справи, копію якої надано позивачем до суду, наявні пояснення головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 м/п «Спеціалізований» Дніпровської митниці Держмитслужби Ганни Ібряєвої від 09.12.2020 року, в яких зазначено, що під час конфліктної ситуації між старшим державним інспектором ОСОБА_1 та провідним фахівцем ОСОБА_12 , ОСОБА_13 присутня не була, але знає про ситуацію зі слів ОСОБА_12 .

Також, в матеріалах дисциплінарної справи щодо позивача наявні пояснення заступника начальника ВМО №1 митного поста «Спеціалізований» Дніпровської митниці Держмитслужби, в яких зазначено, що заступник начальника ВМО №1 митного поста «Спеціалізований» Дніпровської митниці Держмитслужби опитав старшого зміни ВМО № 1 митного поста, ОСОБА_14 , яка підтвердила факт затримки в митному оформленні громадянки, але вказала, що під час конфлікту присутня не була.

Серед іншого, в матеріалах справи наявна копія заяви громадянки ОСОБА_6 , в якій описано події, що відбувалися 30.09.2020 року.

Разом з тим, суд не бере до уваги вказану заяву, оскільки вказаний документ написаний не власноруч зазначеною особою, про що свідчить запис «З моїх слів записано вірно». Проте, відомостей про особу, яка писала дану заяву та проводила опитування громадянки ОСОБА_6 , заява не містить.

Суд зазначає, що вказане свідчить про те, що перевірка стосовно ОСОБА_9 за фактом конфліктної ситуації, що сталася 30.09.2020 року на митному контролі в міжнародному аеропорту «Дніпро-аеропорт» була розпочата та проведена без надання пояснень особою, з якою виник конфлікт, що свідчить про безпідставність, необ`єктивність та упередженість у проведенні такої перевірки.

Суд повторно наголошує, що відповідно до приписів ст. 74 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Крім того, в силу ст. 76 Закону України «Про державну службу» державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Проте, судом встановлено та не спростовано відповідачем, що право позивача на надання додаткових матеріалів, зауважень щодо висновків дисциплінарної комісії Дніпровською митницею Держмитслужби забезпечено не було.

Таким чином, суд доходить висновку, що під час застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_9 , відповідачем не встановлено факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Тому, суд зазначає, що наказ № 11-0 від 11.01.2021 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » Дніпровської митниці Держмитслужби, є протиправним, та, відповідно, підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно зі ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На відповідача, як суб`єкта владних повноважень, покладений обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією № 94 від 19.01.2021 року, яка наявна в матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог, стягненню з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають судові витрати з оплати судового збору у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_9 до Дніпровської митниці, третя особа: виконуючий обов`язки начальника митниці Дніпровської митниці Держмитслужби Закалінський Михайло Володимирович про визнання протиправним та скасування наказу –задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ № 11-0 від 11.01.2021 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » Дніпровської митниці Держмитслужби.

Стягнути з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_9 судовий збір у сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 10.06.2021 року.

Суддя І.О. Лозицька