Рішення № 97560118, 09.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року Справа № 160/1232/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. за участі секретаря судового засідання Алєксєєнко К.С., за участі: позивача: представника позивача: представника відповідача: Мирошниченка Є.О. Горєлової М.М. Чуба Д.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.03.2021 року, 26.01.2021 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 30.11.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи один місяць служби за три час проходження військової служби в особливий період, а саме період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 23.04.2015 року по 13.05.2015 року; з 11.07.2015 року по 09.10.2015 року; з 02.11.2015 року по 13.12.2015 року; з 18.12.2015 року по 13.04.2016 року в стаж роботи за провідною професією прохідника з урахуванням Роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 року № 8;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи один місяць служби за три період проходження військової служби при частковій мобілізації з 02.04.2015 року по 15.04.2016 року в стаж роботи за провідною професією прохідника з урахуванням Роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 року № 8;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу період служби в лавах Збройних сил з 20.10.1999 року по 22.05.2001 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи за провідною професією наступні періоди роботи в Шахта «Самарська ДВАТ «Павлоградвугілля: з 13.09.2004 року по 26.11.2004 рік - навчання на курсах за професією «прохідник»; з 31.08.2009 року по 15.10.2009 рік - навчання на курсах по професії «машиніст гірничих виїмкових машин»; з 15.10.2009 року по 05.01.2010 рік - учень машиніста гірничих виїмкових машин;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 30.11.2020 року.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що ПФУ безпідставно та необґрунтовано відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. У свою чергу, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за три. Згідно вимог ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 р. право виходу на пенсію за віком на пільгових умовах не залежно від віку, мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Аналогічні положення статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» містяться в статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». призначення пенсії відповідно до статті 114 Закону України «Загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в кратному розмірі відповідно до наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року. “Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років” яким передбачено, період перебування в районах проведення антитерористичної операції підлягає зарахуванню на пільгових умовах один місяць за три та з урахуванням роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 № 8.

Позивач стверджує, що станом на момент звернення його із заявою від 30.11.2020 року до ПФУ про призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням кратного обчислення періоду безпосередньої участі в АТО (один місяць служби за три), останній має достатній стаж для призначення пенсії відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» більш ніж 25 років. Відповідно до листа Міністерства соціальної політики від 02.10.2018 року до законодавчого врегулювання і внесення змін до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосовується Роз`яснення від 20.01.1992 року № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення". Відповідно до Роз`яснення Міністерства соцполітики України від 20.01.1992 року № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювавших повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку, може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи гірником очисного вибою, прохідником, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік 3 місяці роботи".

Також позивач зазначив, що разом з відзивом на позов відповідач надав розрахунок стажу для визначення права на пенсію з якого позивач дізнався про не зарахування до пільгового стажу додаткових періодів роботи. Так, ПФУ не зарахувало до пільгового стажу період служби в лавах Збройних сил з 20.10.1999 року по 22.05.2001 року; не зарахувало до спеціального та пільгового стажу роботи за провідною професією наступні періоди роботи в Шахта «Самарська ДВАТ «Павлоградвугілля»: з 13.09.2004 року по 26.11.2004 рік - навчання на курсах за професією «прохідник»; з 31.08.2009 року по 15.10.2009 рік - навчання на курсах по професії «машиніст гірничих виїмкових машин»; з 15.10.2009 року по 05.01.2010 рік - учень машиніста гірничих виїмкових машин.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду до суду подано відзив на позовну заяву та відзив на уточнену заяву, в яких відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування вказаного ПФУ зазначило, що відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та металургії, - за списком робіт і професій затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотах, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Період проходження військової служби під час часткової мобілізації з 02.04.2015 року по 15.04.2016 року, в тому числі період безпосередньої участі в антитерористичній операції, зараховано позивачу до загального та пільгового стажу роботи згідно статті 114 Закону №1058 в одинарному розмірі. Відповідно до розрахунку стажу (форма РС-право) загальний стаж роботи позивача складає 21 рік 2 місяця 07 днів, в тому числі: пільговий стаж (п. 3 ст. 114 пост. №202 (25)) становить 23 роки 2 місяця 07 днів, пільговий стаж за провідною професією (п. 3 ст.114 (20)) — 15 років 9 місяців 13 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах на дату звернення.

Відповідач стверджує, що згідно статті 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців) та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (зі змінами та доповненнями) час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України”, зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідно до записів №3-5 трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 12.08.1999 працював токарем 3 розряду в ПО “Павлоградський хімічний завод” та був звільнений в Збройні сили України 22.11.1999. Професія токаря не входить до переліку професій передбачених Списком №1 та №2, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України від 11.03.1994 №162 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах ”. Отже, на момент призову на строкову військову службу позивач не працював за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Отже, відсутні законні підстави для зарахування періоду проходження позивачем строкової військової служби в Збройних силах України з 20.10.1999 по 22.05.2001 до пільгового стажу.

Відповідно до п. 1, 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Для підтвердження пільгового характеру робіт Позивач надав довідку від 27.11.2020 №874, видану ВСП “Шахтоуправління Тернівське” ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”. Відповідно до наданої довідки ОСОБА_1 з 13.09.2004 по 18.10.2004 проходив навчання на курсах по професії “Прохідник”, з 19.10.2004 по 23.11.2004 протягом періоду виробничої практики працював за посадою учня прохідника підземного, з 24.11.2004 по 25.11.2004 складав іспити; з 31.08.2009 по14.10.2009 проходив навчання на курсах по професії “Машиніст гірничих виїмкових машин”, з 15.10.2009 по 03.01.2010 протягом періоду виробничої практики працював за посадою учня машиніста гірничих виїмкових машин, з 04.01.2010 по 05.01.2010 складав іспити. Нормами чинного законодавство не передбачено зарахування періодів навчання та роботи учнем до пільгового стажу за провідними професіями. Періоди навчання та роботи на посадах учня з 13.09.2004 по 23.11.2004 та з 31.08.2009 по 03.01.2010 зараховано позивачу до його пільгового стажу за не провідними професіями.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2021 року зазначена вище справа розподілена та 27.01.2021 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою суду від 01.02.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 01.04.2021 року розгляд справи №160/1232/21 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у строк до 27.04.2021 року подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду: 1) письмові пояснення стосовно зарахування або не зарахування до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 : період служби в лавах Збройних сил з 20.10.1999 року по 22.05.2001 року; період роботи за провідною професією наступні періоди роботи в Шахта «Самарська ДВАТ «Павлоградвугілля: з 13.09.2004 року по 26.11.2004 рік - навчання на курсах за професією «прохідник»; з 31.08.2009 року по 15.10.2009 рік - навчання на курсах по професії «машиніст гірничих виїмкових машин»; з 15.10.2009 року по 05.01.2010 рік - учень машиніста гірничих виїмкових машин; 2) детальний та обґрунтований розрахунок та відповідні письмові пояснення стосовно зарахування усіх періодів (дата, місяць, рік - по кожному періоду пояснення окремо) роботи ОСОБА_1 ; навчання, служби в лавах Збройних сил, час часткової мобілізації та період безпосередньої участі в антитерористичній операції. Судом попереджено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

У судове засідання 09.06.2021 року прибули позивач, представник позивача та представник відповідача.

Позивач та представник позивача позов підтримали та просили задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи, наведені у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 15.04.2016 року, виданим Головним управлінням Національної гвардії України.

30.10.2020 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 09.12.2020 року за № 0400-010303-8/117905 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області «Про відмову в призначенні пенсії» повідомило позивачу про відсутність правових підстав щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В даній відмові ПФУ зазначило про те, що позивачем була надана пільгова довідка від 27.11.2020 №874, яка видана ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління «Тернівське». Таким чином, загальний стаж роботи становить 21 рік 2 місяця 7 днів, пільговий стаж (п. 3 ст. 114 пост. № 202 (25)) -23 роки 2 місяці 7 днів, пільговий стаж (п. 3 ст. 114 провідні професії (20)) – 15 років 9 місяців 13 днів, що недостатньо для призначення пенсії на дату звернення.

Вважаючи таку відмову з боку ПФУ протиправною, позивач звернувся до суду із позовною заявою.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі - Порядок № 413).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Пунктом 4 Порядку № 413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).

При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII "Про оборону України" (далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Згідно абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II "Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей" затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року № 530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

З системного аналізу норм чинного законодавства вбачається, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за три.

Вказана правова позиція узгоджуються з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.06.2018 року у справі № 348/347/17.

Під час розгляду справи судом встановлено, що згідно військового квитка серії НОМЕР_3 та довідки № 4/363 від 18.04.2016 року в період з 02.04.2015 року по 15.04.2016 року позивач проходив військову службу на підставі указу Президента України № 15/2015 від 14.01.2015 року про часткову мобілізацію із збереженням місця роботи та середнього заробітку.

Крім того, розпорядженням по підприємству ВСП «Шахтоупрапвління Тернівське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»№ 620к від 03.04.2015 року та № 666к/2 від 16.04.2016 року підтверджується вивільнення позивача з роботи за професією «прохідник» в зв`язку з мобілізацією та повернення до роботи за професією «прохідник».

Згідно довідки № 161 від 12.03.2018 року, виданою військовою частиною 3038 позивач брав безпосередню участь у бойових діях в зоні АТО в період:

23.04.2015 року по 13.05.2015 року;

11.07.2015 року по 09.10.2015 року;

02.11.2015 року по 13.12.2015 року;

18.12.2015 року по 13.04.2016 року.

Отже, зазначені періоди повинні зараховуватись до страхового та пільгового стажу позивача.

При цьому, періоди участі в антитерористичній операції з 23.04.2015 року по 13.05.2015 року; з 11.07.2015 року по 09.10.2015 року; з 02.11.2015 року по 13.12.2015 року; з 18.12.2015 року по 13.04.2016 року мають зарахуватись до спеціального пільгового стажу із розрахунку місяць служби за три.

Відповідачем, вказані періоди не зараховані до страхового та пільгового стажу позивача і до спеціального пільгового стажу із розрахунку місяць служби за три, що свідчить про порушення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вимог наведених норм законодавства.

Твердження відповідача щодо того, що підземні умови не є провідними професіями та позивач не виконував роботи в особливо шкідливих умовах, є помилковими з огляду на наступне.

Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, законами України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV, які є чинними на час виникнення спірних відносин.

Згідно вступної частини Закону України "Про пенсійне забезпечення", положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років згідно із Законом № 3108-IV від 17.11.2005 року.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Законом України № 3108-IV від 17.11.2005 року внесено зміни до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Аналогічні положення статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" міститься в статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювавших повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку, може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи гірником очисного вибою, прохідником, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік 3 місяці роботи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що період проходження військової служби під час мобілізації, який був врахований до пільгового стажу роботи позивача на провідних професіях, дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності до ч.3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 та має бути зарахований як один місяць служби за три під час проходження військової служби в особливий період в кратному обчисленні.

Отже, позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи один місяць служби за три час проходження військової служби в особливий період, а саме період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 23.04.2015 року по 13.05.2015 року; з 11.07.2015 року по 09.10.2015 року; з 02.11.2015 року по 13.12.2015 року; з 18.12.2015 року по 13.04.2016 року в стаж роботи за провідною професією прохідника з урахуванням Роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 року № 8; зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи один місяць служби за три період проходження військової служби при частковій мобілізації з 02.04.2015 року по 15.04.2016 року в стаж роботи за провідною професією прохідника з урахуванням Роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 року № 8 підлягають до задоволення.

Стосовно позовної вимоги щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу період служби в лавах Збройних сил з 20.10.1999 року по 22.05.2001 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, професія токаря не входить до переліку професій передбачених Списком №1 та №2, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України від 11.03.1994 №162 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах ”. Отже, на момент призову на строкову військову службу позивач не працював за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ч.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Розділом ХІV «Металообробка» Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 передбачені робітники: токарі по обробці абразивних виробів (код 2150800а-19160).

Однак, відповідно до записів №3-5 трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 12.08.1999 працював токарем 3 розряду в ПО “Павлоградський хімічний завод”. Відтак, відповідач правильно зазначив про відсутність посади позивача у списках, що унеможливлює зарахування спірного періоду до пільгового стажу.

В той же час, період роботи позивача з 12.08.1999 року по 19.10.1999 року зараховано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до страхового стажу позивача, що підтверджено детальним розрахунком стажу, який наявний у матеріалах справи.

Згідно статті 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців) та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (зі змінами та доповненнями) час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України”, зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Як вже зазначено, позивач з 12.08.1999 по 19.10.1999 (період зараховано до страхового стажу) працював токарем 3 розряду в ПО “Павлоградський хімічний завод” та був звільнений в Збройні сили України 22.11.1999.

Однак, на момент призову на строкову військову службу позивач не працював за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки період роботи позивача з 12.08.1999 по 19.10.1999 токарем 3 розряду в ПО “Павлоградський хімічний завод не віднесено до пільгового стажу.

Відтак, суд погоджується з доводами ПФУ про відсутність законних підстав для зарахування періоду проходження позивачем строкової військової служби в Збройних силах України з 20.10.1999 по 22.05.2001 до пільгового стажу, оскільки позивач до призову на строкову військову службу не працював за професією, яка надає відповідне право для зарахування до пільгового стажу.

В той же час, суд не погоджується з відмовою ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи за провідною професією наступні періоди роботи в Шахта «Самарська ДВАТ «Павлоградвугілля: з 13.09.2004 року по 26.11.2004 рік - навчання на курсах за професією «прохідник»; з 31.08.2009 року по 15.10.2009 рік - навчання на курсах по професії «машиніст гірничих виїмкових машин»; з 15.10.2009 року по 05.01.2010 рік - учень машиніста гірничих виїмкових машин з огляду на таке.

Так, як було встановлено судом під час розгляду справи, відповідно до наданого ПФУ розрахунку не був зарахований до пільгового стажу позивача за провідною професією період навчання в учбово-курсовому комбінаті, а саме:

Шахта «Самарська» ДВАТ « Павлоградвугілля»:

- 13.09.2004 - 26.11.2004 роки - навчання на курсах за професією «прохідник»;

- 15.10.2009 роки - навчання на курсах по професії «машиніст гірничих виїмкових машин»;

- 05.01.2010 роки - учень машиніста гірничих виїмкових машин.

Відповідно до довідки ВСП “Шахтоуправління Тернівське” ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” від 27.11.2020 №874 ОСОБА_1 з 13.09.2004 по 18.10.2004 проходив навчання на курсах по професії “Прохідник”, з 19.10.2004 по 23.11.2004 протягом періоду виробничої практики працював за посадою учня прохідника підземного, з 24.11.2004 по 25.11.2004 складав іспити; з 31.08.2009 по 14.10.2009 проходив навчання на курсах по професії “Машиніст гірничих виїмкових машин”, з 15.10.2009 по 03.01.2010 протягом періоду виробничої практики працював за посадою учня машиніста гірничих виїмкових машин, з 04.01.2010 по 05.01.2010 складав іспити.

Так, окрім трудової книжки на підтвердження періодів навчання позивачем були надані довідки № 1346 та № 1347 від 12.09.2020 року. В пільговій довідці зазначено, що на час навчання сплачувався середній заробітку. Після закінчення навчання позивач продовжував працювати за набутими професіями: 26.11.2004 року - переведений прохідником; 15.10.2009 року - прийнятий учнем машиніста гірничих виїмкових машин. На думку суду, ці професії відносяться до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Аналогічні положення статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» міститься в статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавших повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку, може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи гірником очисного вибою, прохідником, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік 3 місяці роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту11 час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувана освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Статтею 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту» передбачено, що професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Відповідно до статті 18 вказаного Закону визначено типи професійно-технічних навчальних закладів, зокрема, до професійно-технічних навчальних закладів належить навчально- курсовий комбінат.

Тобто, позивач проходив навчання та працював за фахом, а присвоєна кваліфікація є роботою за набутою професією.

За таких обставин відповідач неправомірно не зарахував до пільгового стажу позивача за провідною професією період навчання в «Учбово-курсовому комбінаті».

Відтак, позовна вимога щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи за провідною професією наступні періоди роботи в Шахта «Самарська ДВАТ «Павлоградвугілля: з 13.09.2004 року по 26.11.2004 рік - навчання на курсах за професією «прохідник»; з 31.08.2009 року по 15.10.2009 рік - навчання на курсах по професії «машиніст гірничих виїмкових машин»; з 15.10.2009 року по 05.01.2010 рік - учень машиніста гірничих виїмкових машин підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 30.11.2020 року, суд зазначає про таке.

У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Науковий висновок Верховного Суду щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією від 13 квітня 2018 року.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким;

- дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни "може", "має право", "за власної ініціативи", "дбає", "забезпечує", "веде діяльність", "встановлює", "визначає", "на свій розсуд". Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним;

- при реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

- критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Таким чином, суди не наділені повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вирішення питання щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 3011.2020 року віднесено до дискреційних повноважень відповідача, а тому суд позбавлений можливості вручатися у дискреційні повноваження відповідача та зобов`язувати його призначити позивачу пенсію, у зв`язку з чим вказана позовна вимога не підлягає задоволенню.

Однак у відповідності до вимог ч.2 ст. 9 КАС України суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 подану 30.11.2020 року, з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні, оскільки це є необхідним для захисту прав та законних інтересів позивача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 09 червня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 10 червня 2021 року.

Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 30.11.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи один місяць служби за три час проходження військової служби в особливий період, а саме період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 23.04.2015 року по 13.05.2015 року; з 11.07.2015 року по 09.10.2015 року; з 02.11.2015 року по 13.12.2015 року; з 18.12.2015 року по 13.04.2016 року в стаж роботи за провідною професією прохідника з урахуванням Роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 року № 8.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи один місяць служби за три період проходження військової служби при частковій мобілізації з 02.04.2015 року по 15.04.2016 року в стаж роботи за провідною професією прохідника з урахуванням Роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 року № 8.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи за провідною професією наступні періоди роботи в Шахта «Самарська ДВАТ «Павлоградвугілля: з 13.09.2004 року по 26.11.2004 рік - навчання на курсах за професією «прохідник»; з 31.08.2009 року по 15.10.2009 рік - навчання на курсах по професії «машиніст гірничих виїмкових машин»; з 15.10.2009 року по 05.01.2010 рік - учень машиніста гірничих виїмкових машин;

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 подану 30.11.2020 року, з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 10 червня 2021 року.

Суддя С. В. Прудник